Євген Побігущий-Рен - Мозаїка моїх споминів 1982 [pdf] ↓

Кому з українського громадянства у вільному світі не відомий полк. мґр Євген Побігущий-Рен?

Знають його широко теж і в Україні, де борзописні вислужники Москви частенько полюбляють облаяти полковника в їхніх писульках «фашистом», німецьким «коляборантом» і «лютим ворогом українського народу».


Ми знаємо полк. мґра Євгена Побігущого-Рена як українського прикладного вояка, який молоденьким юнаком вітав з радістю проголошення української державности на західноукраїнських землях у дні першого листопада 1918 року і, як сам згадує, цей день був найщасливіший у його житті, бо того дня він, молодий юнак, стояв уперше з рушницею на стійці. Можна сказати, що цей день і вирішив майбуття цього молодого юнака, бо з цього дня прослався йому довгий життєвий вояцький шлях - військова служба в Українській Галицькій Армії, з якою він пройшов усю епопею Визвольних Змагань, а далі служба в польській армії, де він завдяки своїй працьовитости та витривалости дослужився старшинської ранґи, брав участь у німецько-польській війні, був у полоні, потім служив у Дружинах Українських Націоналістів, неволився у в'язниці, а з неї пішов знову до військової служби в Дивізії «Галичина».

Завантажити з Толоки