Чистий Четвер
Меланж мовчки спостерігала у вікно за тим, як на вулиці палали меблі. Був Чистий Четвер, і за давньою традицією городяни збирали докупи столи, стільці, шафи і спалювали у дворі. Біднота виносили табуретки із облупленою фарбою, середній клас тягнув канапи й софи, багатії робили спецзамовлення - шафи, вщерть заповнені феєрверками.
Меланж відвернулася та знову занурилася у віртуальну розмову з комп'ютером. Вона скаржилася невидимому співрозмовнику на цей жорстокий світ із його найжорстокішими правилами. Скаржилася на розумних, але пасивних хлопців, які їй подобалися, але не наважувались зробити перший крок, а робити це дівчині в її маленькому містечку досі вважалося непристойним. Вона віртуально лила сльози на його віртуальному плечі, а він віртуально втішав її. Хоч як не дивно, але після цього їй насправді стало легше.
А подумки вона вела розмову сама з собою. Одна її частина називала іншу "дурепою", інша завзято не погоджувалася з цим. Третя частина намагалася помирити тих, що сперечалися, четвертій було байдуже.
- Сьогодні Чистий Четвер, - перервав батько обидві її розмови: ту, яка відображалася на моніторі та ту, яка відбувалася у неї всередині. - Треба спалити щось на свіжому повітрі.
Меланж як зазвичай ствердно кивнула з посмішкою в очах - так треба було поводитися з батьками у її країні, і продовжила порпатися у комп'ютері. Зайшовши на сайт "Пентакль", де обговорювались найрізноманітніші теми, вона із задоволенням відзначила, що теми, створені нею, підтримуються іншими форумчанами. Трохи почитавши те, що писав люд щодо релігії Святого Хреста, вона помітила що їй усе це страшенно набридло і вирішила прогулятися.
Вже відчиняючи двері, вона про щось згадала і прихопила із собою стару швабру, яку приберегли спеціально для сьогоднішнього свята. Меланж вийшла із квартири і, спустившись на два поверхи вниз, дістала із кишені ритуального ножа та вирізала на швабрі декілька рун. Посміхнулася сама собі і пішла далі.
Виходячи з під'їзду Меланж мало не зіткнулася з парубком. Він був одягнений у джинсову куртку і, зважаючи на довге волосся, був однім із секти Сумнівних. Вони, як це зазвичай буває, одночасно зробили крок праворуч, намагаючись пропустити один одного, потім одночасно крок ліворуч, потім нарешті зробили кроки врізнобіч і, усміхнувшись, розійшлись.
Меланж з легкою посмішкою на вустах попрямувала до великого вогнища, до якого саме підносили різьблений комп'ютерний стіл із прив'язаними до його ніжок феєрверками новосели з будинку навпроти. Меланж трохи зачекала - і кинула швабру з рунами у полум'я у той момент, коли там опинився стіл з феєрверками.
З багаття почулися тріск і шипіння. Городяни про всяк випадок відійшли подалі від вогнища, а звідтіля у небо вилетів червоний стовп полум'я, який чимось нагадував чи то дракона, чи то фенікса. Після нього почали вибухати феєрверки, у яких Меланж впізнала досить дорогу марку серед виробників піротехніки - "Гендальф-БФГ3000". Доки обивателі насолоджувалися спалахами різнобарвних зірок у небі, товстий володар нещодавно кинутого у вогнище столу по мобільному телефону обіцяв поскаржитися на неякісні феєрверки, що випускають стовпи вогню, схожі чи то на дракона, чи то на фенікса.
Меланж посміхнулася. Тепер вона знала, що день буде вдалим. Можливо, він був би таким і без цих безглуздих обрядів, але вони надавали людям впевненість у майбутньому, що високо цінувалося у ці неспокійні часи...
Хлопець із секти Сумнівних мовчки спостерігав у вікно за дивною усміхненою дівчиною і розмірковував на тему пізнаванності кохання.
Арденіс Західний
4
Переглядів: 296
Версія для друку
відповідь
Арденіс Західний, можна десь прочитати щось більш розширене, а то трішки все закоротке, багато моментів з яких хотілось би побачити розвиток якоїсь історії чи пригоди?