Рік Сонячного Тура сприятиме оновленню України ↓

 

Згідно зі східною традицією, із 26 січня починається рік Сонячного Тура, Вогняного Бика. Цю тварину ще називають буйволом або волом. У давнину на нього казали ”вріш” на санскриті, ”рус” — в іранських мовах, ”гал” і ”галілей” — у карпатських говірках. Корову ж називали ”галоха”.

Спільне в цих назвах те, що корені ”тур”, ”рус”, ”вол”, ”гал”, ”вір” в арійських мовах позначають силу. А її найвиразнішим уособленням і був бик-тур-гал-рус.

Так, у північноєвропейській міфології головним богом-силовиком був Тор — двійник слов’янського Перуна і кельтського Тараніса. Український вираз ”торувати шлях” означає прокладати його силою. У давньоірландській мові слово ”гал” значить ”мужність, відвага”, а в давньобритонській — ”сила, потуга”. Українське слово ”воля” означає внутрішню силу духу. Віра — це також духовна сила: ”Істинно кажу вам: коли матимете віру хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не буде для вас неможливого” (Матвій 17:20).

Синонімом ”життєвої сили” є українське ”ярість”. Найбільшою силою володіє Сонце, тому має імена Ар, Ра, Яр, Ярило. Найдавніша з відомих держав на українській землі називалася Аратта. Вона існувала ще до Шумера, тобто до ІІІ тис. до н. е. Згодом, у V–X ст. н. е., в середньому Подніпров’ї була держава з назвою Артанія. Її столицю в районі нинішнього міста Черкаси арабські та перські мандрівники називали Арта. Українському ”ярість” відповідає санскритське ”галі”. Слово ”галлія” перекладається з галльської мови як ”сила”. Тож назви держав ”Галлія”, ”Таврія”, ”Аратта”, ”Волинь” і ”Русь” означають те ж саме — ”силу”. Причому силу світлу, сонячну, яру, яскраву.

А наші предки завжди культивували силу, тому й називали себе аріями — тобто ”ярими”, ”потужними”. Ще турами, таврами, туренами, русами, етрусками, русенами, русинами, волинянами, полянами (”вогненними”, ”палаючими”), сіверами-сувірами (”найпотужнішими”), а також вендами (”славними”), галлами (”сильними”) і вандгалами-вандалами (”славними галлами”). У частині північно-німецьких джерел Русь означається Вандалією (”Славною Галлією”), а її правителі — ”королями вандалів”. Це родичі тих вандалів, що захопили Рим і завоювали північну Африку, де заснували королівство Вандалія, область якого назвали Русіка.

Для українців Сонячний Тур був символом святості й могутності Творця Всесвіту. Поряд із ним священною твариною була корова, що уособлювала матінку Землю-годувальницю. Сонце й Тур — найпоширеніші символи-образи Трипільської цивілізації, що дала початок Індоєвропі. Бог Зевс у вигляді тура викрадає красуню Європу й робить її матір’ю європейських народів. Джерело цієї легенди відбито у трипільській кераміці, де вельми поширений образ жінки на спині тура. У традиції Шумера й Русі найшляхетніших богатирів називали яр-турами й буй-турами. Про це свідчать шумерська література і ”Слово о полку Ігоревім”. Не забудьмо й короля Артура-Яртура та його вчителя друїда Мерліна. Легенди кельтів-галлів приписують йому походження зі скіфських племен, які жили поблизу дніпровських порогів.

Джерелом сили українці вважали істинний світогляд. Так його й називали — віра, тобто сила. Пам’ятаєте, за що передусім воювали козаки? За віру і звичай, тобто за істинний світогляд та його правильну практичну реалізацію.

Рік Сонячного Тура — це рік Сонячної Сили, Волі й Віри. Він буде щасливим для тих, хто шукає силу. Сприятиме тим, хто гартуватиме волю і правильний світогляд. Винагороджуватиме тих, хто плекатиме в собі віру — ”силу, що пересуває гори”. Він резонуватиме з іменами давніх українських держав і наснажуватиме Україну сонячною енергією.


Джерело: #Народний оглядач