Тарас Бульба ↓

щось мені підказує що книга краща за фільм причому тут ще й не редагована версія 1835 року

Відмінності між першою і другою редакціями

Перша редакція повісті, яка вийшла 1835 році була коротшою за другу. Події відбувались дещо інакше, особливо відрізняється фінал – в першій версії повісті Тараса не спалюють, а лише беруть у полон. У другій версії битви описані більш детально, ніж у першій. Крім того, в оригінальній версії козаки менш заідеологізовані, передсмертні фрази козаків, на зразок «пусть славится во веки векав святая православня русская земля» відсутні.

Нижче подані порівння відмінностей обох редакцій.

Редакція 1835. Частина І« Бульба был упрям страшно. Это был один из тех характеров, которые могли только возникнуть в грубый ХV век, и притом на полукочующем Востоке Европы, во время правого и неправого понятия о землях, сделавшихся каким-то спорным, нерешенным владением, к каким принадлежала тогда Украйна... Вообще он был большой охотник до набегов и бунтов; он носом слышал, где и в каком месте вспыхивало возмущение, и уже как снег на голову являлся на коне своем. "Ну, дети! что и как? кого и за что нужно бить?" - обыкновенно говорил он и вмешивался в дело.[1] »


Редакція 1842. Частина І« Бульба был упрям страшно. Это был один из тех характеров, которые могли возникнуть только в тяжелый XV век на полукочующем углу Европы, когда вся южная первобытная Россия, оставленная своими князьями, была опустошена, выжжена дотла неукротимыми набегами монгольских хищников... Вечно неугомонный, он считал себя законным защитником православия. Самоуправно входил в села, где только жаловались на притеснения арендаторов и на прибавку новых пошлин с дыма.[2]

Cawok78,
ппц)наскільки "відредагована" версія напхана всякими проросійськи спрямованими виловами і фразами...не дарма знач редагували0

)))))) А про це мало хто знає(((((((((

Вовкун не схотів відповісти «бандерівцям» за вільне трактування Гоголя у фільмі «Тарас Бульба»

Учора, 29 квітня, у Києві з ініціативи Центру національного відродження ім. С. Бандери відбувся круглий стіл, на якому представники громадськості прагнули почути позицію Міністерства культури та туризму України щодо кінофільму Володимира Бортка «Тарас Бульба». Втім, попередньо запрошений офіційним листом та через всеукраїнські ЗМІ міністр культури та туризму Василь Вовкун на круглому столі так і не з’явився. Про це сьогодні, 30 квітня, повідомила ЗІКу у прес-службі ЦНВ ім. С. Бандери.

Участь у круглому столі взяли кінорежисер Олександр Муратов, кінорежисер Тарас Гукало з Канади (автор першого у світі фільму про Голодомор, відзнятого ще у 1983 році), кінокритик Леонід Череватенко, митець Василь Василенко, доктор історичних наук Тарас Чухліб, філософ та політичний аналітик Ігор Лосєв, представники громадських організацій та журналісти.

В оцінках самої кінострічки думки були одностайними: низькопробний пропагандистський фільм, який навіть не варто критикувати, оскільки за рік-два він буде забутий. На думку учасників круглого столу, Володимир Бортко прагнув сподобатися кремлівській владі і надто перестарався. Будь-які ж спроби «приватизації» Миколи Гоголя приречені на неуспіх – через його творчість покоління українців відкривали і відкриватимуть для себе героїку козаччини.

«На жаль, бракує національної свідомості в українських акторів, які задля престижу та заробітків готові зніматися навіть у таких «агітпропах», маскуючи це потребою творчої самореалізації. Доречно згадати приклад актора і співака Вахтанга Кікабідзе, який відмовився і від ордену Дружби, і від гастролей у Росії після російської агресії на територію Грузії. Важко уявити собі такий вчинок зі сторони Богдана Ступки», – наголошували учасники обговорення.

Гоолі була зосереджена на московловна увага на круглому стській інформаційній агресії. Митці впевнені, що «протистояння з Москвою відбувається не лише в економічній чи енергетичній сферах. Ведеться інформаційна війна, боротьба за національну орієнтацію українців.

«Проблема не у появі чергової московської агітки, а в нерозумінні українською владою необхідності підтримки власної культури, у тому числі кінематографу. Відсутня концепція відродження і розвитку української культури із належним її фінансуванням. За цих обставин кожен з міністрів культури може займатися хіба збереженням того українського, котре ще не втрачене. А протистояти московській пропаганді можна лише продукуванням власної якісної культурно-мистецької продукції», – наголосив у коментарі ЗІКу учасник обговорення, заступник керівника Львівського відділення ЦНВ ім. С. Бандери Юлій Хвещук.

MFX,
А что собственно вы хотели? неуже ли тешите себя сомнениями, что совок смог бы создать что то другое. Человек создавший этот фильм, живёт в своём ощущении мира и переложил это мироощущение в своё творчество... есть масса людей которым понравился этот "продукт", им так же нравятся сказки про единый советский народ, триединость братских стран, шароварщина....
единственное, что можем сделать мы - ограничивать просмотры таких шедевров и такой пример давать подростающему поколению.
Моисей 40 лет водил свой народ по пустыне, для того чтоб в землю обетованнуюне вошло новое поколение, а старики - носители старого уклада и обычаев не влияли на них.
нам наверное тоже придётся ждать?

Ivan663Makiyivka,
Це вже не совок, а підкріплена фінансами політика. Крім того тут присутня інформація про нашого міністра культури і оцінка фільму нашими ж кінокритиками. На вашому місці я б не став чогось чекати бо в такому випадку ви його точно не дочекаєтесь.

После "Тараса Бульбы" В. Бортко приступил к съемкам фильма "Степан Бандера". В этом фильме бандеровцы будуть погибать с криками "За Русь великую!"

А я не звертала увагу на російські "закидони",просто дивилася про відносини Тараса з синами, на гру акторів. Мій чоловік декілька раз дивився сцену смерті Остапа, йому імпонувало, що батько пробрався до ворогів, щоб попрощатися з сином...
Звичайно прикро,що козаків показували алкашами, гуляками. недалекими, але ж ми знаємо що це в угоду "мокселям" (москалям), тому просто пропускали ці моменти.