Праця «Самостійна Україна» Миколи Міхновського, якому у березні виповнилося б 135 років від дня народження, стала не тільки програмним документом першої в дореволюційній Україні партії — РУП, а й фундаментальним твором, на якому виховувалися усі наступні покоління українських націоналістів.
Українському визвольному рухові кінця ХІХ століття була конче потрібна національна ідея. Предтечею її стала вся національно-визвольна тема у творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки.
І на вимогу часу сформулював її саме автор «Самостійної України». Безсмертна програма Міхновського і РУПівців не тільки витримала випробування історією, а й актуальна і сьогодні!
Микола Міхновський народився 1873 року у селі Туровці Прилуцького повіту на Полтавщині, де його батько Іван був сільським священиком. Батько — нащадок старого козацько-священицького роду — був національно свідомою людиною, свято беріг українські національні традиції і сміливо правив службу українською мовою. Родинне середовище виховало Миколу таким, яким він був усе життя, — свідомим українцем.
По закінченні Прилуцької гімназії Міхновський вступає до Київського університету Святого Володимира, де студіює право. Тут же бере участь у створенні першої української організації на націоналістичних засадах — «Братства Тарасівців», яке було першою спробою відродити національну ідею. У січні 1898 року Міхновський прибуває до Харкова, де відкриває свою власну адвокатську контору, а вже у січні 1900 р. з ініціативи «Ради Чотирьох» постає нова українська партія — Революційна Українська партія (РУП), для якої М. Міхновський пише програму. Нею і стала знаменита «Самостійна Україна». А вже у 1903-му Міхновський зі своїми однодумцями (брати Макаренки, брати Шемети, брати Шевченки, Є. Любарський-Письменний та ін.) засновує Українську Народну партію, яка стала першою українською партією з виразно націоналістичною ідеологією. Для неї М. Міхновський пише «Десять заповідей для УНП». Ось перша з них: «Одна, єдина, неподільна, самостійна, вільна Україна — Республіка робочих людей».
У 1905-му за допомогою М. Міхновського Сергій Шемет видає у Лубнах селянський часопис «Хлібороб» — перший часопис на Наддніпрянщині українською мовою.
У 1906-му перед виборами в Думу Міхновський випускає газету «Слобожанщина», де у статті «Націоналізм і космополітизм» стверджує, що здоровий націоналізм, а не космополітизм, є основою розвитку духовних сил українського народу.
У 1912 році Міхновський у Харкові майже рік видає газету «Сніп», де друкує патріотичні статті, мета яких — розбудити український народ! Лютнева революція 1917-го застає його у Києві, і він повністю поринає у політичну діяльність та займається створенням української армії. Але в Україні панує «соціалістичний психоз», і М. Міхновський залишається в числі тих відомих українських діячів, хто не перехворів на цю хворобу. Він творить нову партію — УПСС (Українську партію соціалістів-самостійників), яка виступила за незалежність України. Нарешті 29 березня 1917 року засновує Український Військовий Клуб і починає організацію українського війська — Першого українського полку ім. Б. Хмельницького. Проте соціалістична Центральна Рада не дала втілити цей задум у життя.
12 липня 1917 р. у Лубнах постає Українська Демократично-Хліборобська партія (УДХП), яка увібрала в себе українських діячів-націоналістів (М. Міхновський, Дм. Донцов, Вяч. Липинський, Вол. і Сергій Шемети) і яка стає основою спочатку Українського Національного Державного Союзу, що пізніше перетворюється в Український Національний Союз.
Після поразки української революції Міхновський у 1919–1923 роках викладає у Педагогічному інституті на Кубані, потім повертається до Києва. Проте його постійно переслідує ЧК, і 3 травня 1924 року М. Міхновського знаходять повішеним у саду київського будинку свого друга В. Шемета по вулиці Жилянській, де він жив. Справу, якій присвятив все своє життя великий син України, гідно продовжили Євген Коновалець, створена ним ОУН і наступні покоління націоналістів.
P. S. У день народження великого патріота України, засновника українського націоналізму Миколи Міхновського українські патріоти привели в належний стан нещодавно віднайдене завдяки синові Шемета місце поховання Міхновського на Байковому кладовищі та вшанували пам’ять Великого Націоналіста.
Українському визвольному рухові кінця ХІХ століття була конче потрібна національна ідея. Предтечею її стала вся національно-визвольна тема у творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки.
І на вимогу часу сформулював її саме автор «Самостійної України». Безсмертна програма Міхновського і РУПівців не тільки витримала випробування історією, а й актуальна і сьогодні!
Микола Міхновський народився 1873 року у селі Туровці Прилуцького повіту на Полтавщині, де його батько Іван був сільським священиком. Батько — нащадок старого козацько-священицького роду — був національно свідомою людиною, свято беріг українські національні традиції і сміливо правив службу українською мовою. Родинне середовище виховало Миколу таким, яким він був усе життя, — свідомим українцем.
По закінченні Прилуцької гімназії Міхновський вступає до Київського університету Святого Володимира, де студіює право. Тут же бере участь у створенні першої української організації на націоналістичних засадах — «Братства Тарасівців», яке було першою спробою відродити національну ідею. У січні 1898 року Міхновський прибуває до Харкова, де відкриває свою власну адвокатську контору, а вже у січні 1900 р. з ініціативи «Ради Чотирьох» постає нова українська партія — Революційна Українська партія (РУП), для якої М. Міхновський пише програму. Нею і стала знаменита «Самостійна Україна». А вже у 1903-му Міхновський зі своїми однодумцями (брати Макаренки, брати Шемети, брати Шевченки, Є. Любарський-Письменний та ін.) засновує Українську Народну партію, яка стала першою українською партією з виразно націоналістичною ідеологією. Для неї М. Міхновський пише «Десять заповідей для УНП». Ось перша з них: «Одна, єдина, неподільна, самостійна, вільна Україна — Республіка робочих людей».
У 1905-му за допомогою М. Міхновського Сергій Шемет видає у Лубнах селянський часопис «Хлібороб» — перший часопис на Наддніпрянщині українською мовою.
У 1906-му перед виборами в Думу Міхновський випускає газету «Слобожанщина», де у статті «Націоналізм і космополітизм» стверджує, що здоровий націоналізм, а не космополітизм, є основою розвитку духовних сил українського народу.
У 1912 році Міхновський у Харкові майже рік видає газету «Сніп», де друкує патріотичні статті, мета яких — розбудити український народ! Лютнева революція 1917-го застає його у Києві, і він повністю поринає у політичну діяльність та займається створенням української армії. Але в Україні панує «соціалістичний психоз», і М. Міхновський залишається в числі тих відомих українських діячів, хто не перехворів на цю хворобу. Він творить нову партію — УПСС (Українську партію соціалістів-самостійників), яка виступила за незалежність України. Нарешті 29 березня 1917 року засновує Український Військовий Клуб і починає організацію українського війська — Першого українського полку ім. Б. Хмельницького. Проте соціалістична Центральна Рада не дала втілити цей задум у життя.
12 липня 1917 р. у Лубнах постає Українська Демократично-Хліборобська партія (УДХП), яка увібрала в себе українських діячів-націоналістів (М. Міхновський, Дм. Донцов, Вяч. Липинський, Вол. і Сергій Шемети) і яка стає основою спочатку Українського Національного Державного Союзу, що пізніше перетворюється в Український Національний Союз.
Після поразки української революції Міхновський у 1919–1923 роках викладає у Педагогічному інституті на Кубані, потім повертається до Києва. Проте його постійно переслідує ЧК, і 3 травня 1924 року М. Міхновського знаходять повішеним у саду київського будинку свого друга В. Шемета по вулиці Жилянській, де він жив. Справу, якій присвятив все своє життя великий син України, гідно продовжили Євген Коновалець, створена ним ОУН і наступні покоління націоналістів.
P. S. У день народження великого патріота України, засновника українського націоналізму Миколи Міхновського українські патріоти привели в належний стан нещодавно віднайдене завдяки синові Шемета місце поховання Міхновського на Байковому кладовищі та вшанували пам’ять Великого Націоналіста.