Віктор Ющенко заявив, що національний порядок денний України співзвучний з головними викликами, які стоять перед світом, і запропонував посилити співпрацю для подолання глобальних продовольчих, енергетичних і екологічних проблем.
Український президент закликав світову спільноту вшанувати пам'ять жертв голодомору та інших злочинів тоталітарного режиму. Він сказав, що терор голодом в Україні мав цілеспрямований характер геноциду.
"Терор голодом в Україні мав цілеспрямований характер геноциду, що супроводжувався тотальним знищенням національної еліти, громадського проводу і духовенства. Метою було упокорення багатомільйонного народу, який, за визнанням режиму, неможливо було увесь вивести до Сибіру. Важливо, що наші дії стали причиною для пошуків правди в інших країнах колишнього Радянського Союзу. Ми поділяємо біль всіх постраждалих народів - росіян, білорусів, казахів і десятків інших націй. Просимо спільно вшанувати кожну національну трагедію і не допустити новітніх спроб героїзації диктатури Сталіна та його режиму. Ми маємо безцінні приклади порозуміння з Польщею, Угорщиною та іншими країнами. Чесна і щира пам'ять про минуле не розколола, а, якраз, об'єднала нас. Ми прагнемо, щоб пам'ять про жертви Голодомору та інших злочинів тоталітарних режимів вберегла світ від повторення пережитих катастроф."
Джерело: http://www.bbc.co.uk/
5
Переглядів: 860
© 2007-2011 Hurtom.com «Українське гніздечко»
відповідь
Близько півсотні гостей відгукнулися на запрошення благодійного фонду „Україна 3000” та німецько-українського товариства „Український дім Дюссельдорф”.
Основний наголос більшість доповідачів робили на документальних свідченнях та ознаках Голодомору 1932-33 років як геноциду. Так Сергій Кокін, заступник начальника галузевого державного архіву СБУ, представив нову групу документів, що дозволяють об’єктивно оцінити події Голодомору:
„Це документи, які створювали західні і східні дипломати, інформуючи свої уряди про становище в Україні. Ці документи перехоплювалися, перекладалися потім російською мовою, доповідалися керівництву, тобто вони використовувалися для того, щоб все-таки знати, як сприймають, що знають про реальне становище речей в Україні західні уряди, для того, щоб знати, як поводитися, якщо будуть виникати якісь важкі такі запитання з боку партнерів.”
Деякі з цих документів вже опубліковані: наприклад, службові листи Серджо Ґраденіґо, італійського консула в Україні у 1931 – 1934 роках, увійшли до книги „Листи з Харкова”. Нині вони зберігаються в архівах Міністерства закордонних справ Італії. Плідною є також співпраця дослідників архіву СБУ з відповідними службами Польщі, Німеччини, Туреччини та Японії. Чого не можна стверджувати про російські спецслужби. Сергій Кокін:
„ Ми всі розуміємо, що правду історії важко утаємничувати, вона все рівно собі дорогу пробиває іншими шляхами, тому, я думаю, ми запропонуємо такий алгоритм співпраці, що він буде влаштовувати і наших російських колег.”
Згадані документи засвідчують: західні та східні дипломати чітко кваліфікували Голодомор як умисну спробу „зламати український народ”. Тож нині, за словами Сергія Кокіна, завданням СБУ є з’ясувати імена осіб, причетних до творення Голодомору і здійснення репресивної політики проти українського села. Керівник Служби безпеки Валентин Наливайченко має намір днями оприлюднити другу частину списку цих осіб під час свого виступу на Всесвітньому форумі українців. З першою частиною списку осіб посадовців причетних до Голодомору та відповідними правовими актами можна ознайомитись на сторінці СБУ в Інтернеті.
"Ми хочемо, щоб про цю трагедію все-таки дізналися якнайбільше людей – може, тоді вони краще зрозуміють сучасних українців”,- каже Кокін.
© dw-world.de, Тетяна Бондаренко