Великий адронний коллайдер - маленька 30-кілометрова світла радість душі всіх фізиків-експериментаторів, прискорювач частинок, котрі у лабораторіях іменують протонами. З його допомогою вони мріють спіймати наразі суто теоретичну частинку - загадковий бозон Хіггса. Існування частинки передбачили ще хто зна скільки років тому, однак піймати її за хвіст ще досі не вдавалося.
Робота над коллайдером почалася ще у 2004 році, а в Росії подібні речі конструювали вже кілька десятків років тому. Однак вперше в новинах масово цей прискорювач з'явився першого квітня 2008 року - мовляв, величезний колайдер відтворить картину великого вибуху і затягне людство в чорну дірку. Звучало страшнуватенько:
«Уолтер Вагнер, власник ботанічного саду на
Великому острові Гавайського архіпелагу, і іспанець Луїс Санчо
вимагають від судової влади втрутитися в запуск Європейським центром
ядерних досліджень (CERN) Великого адронного коллайдера. Наймогутніший
прискорювач часток здатний знищити все живе на Землі і затягнути
планету в чорну діру, стверджують люди, що подали позов у суд, пише The
Daily Telegraph. Відзначимо, що ця новина не є "першоквітневим" жартом
- на відміну від багатьох, котрі з'явилися у вівторок. Повідомлення про
коллайдер, який загрожує всьому живому з'явилися ще до настання першого
квітня.»
Широка громадськість спочатку налякалася, потім таки звалила все на перше квітня. Потім хтось згадав, що подібна штуковина з подібною назвою траплялася у творах Дена Брауна, автора «Коду Да Вінчі». В романі «Ангели і демони» був присутній такий собі Large Hadron Collider. Спочатку з нього - за версією Брауна - добували антиречовину, і все те щастя мало на радість всім песимістам світу головно і красиво бабахнути. Вочевидь іспанець Санчо та садівник Вагнер (це ж треба такі красномовні прізвища для такої справи підібрати!) саме Брауна і начиталися.
Між іншим, фільм за «Ангелами і демонами» вже знімається, і вийде наступного року. Тож у лавах палких, чи то пак, переляканих неприхильників коллайдера варто чекати суттєвого поповнення. Втім, навряд чи це вплине на роботу приладу.
Як писалося у тих же новинах,
«Прискорювач забезпечить новий щабель у низці відкриттів частинок, які почалися сторіччя тому. Тоді вчені ще тільки виявили всілякі види таємничих променів: рентгенівські, катодне випромінювання.
Поступово, крок за кроком, ці відкриття змінили наше повсякденне життя і подарували нам приймачі, телевізори, комп'ютери, томографію, інтернет. Однак, на самому початку XXI століття перед нами постають нові питання, відповіді на які ми сподіваємося одержати за допомогою прискорювача. І хто знає, розвиток яких нових сфер людських знань спричинять майбутні дослідження»
І тут на тобі, не встигли всі оговтатися від повені і вибухів у Грузії, як з'явилася ще одна новина: мирна нейтральна Швейцарія за компанію з Францією на кордоні двох країн запускає оцей от коллайдер не коли-небудь, а в п'ятницю, 08.08.08, з самісінького раночку.
Все сьоме серпня всіх молодих і допитливих лихоманило: бабахне чи не бабахне. Прогресивна молодь відразу поділилася на свідомих чи не свідомих прихильників Брауна з Вагнером та фізиків накупу з їхніми співчутливими прихильниками. Другі вже встигли обізвати перших «офісним планктоном», що відповіли перші, навіть цитувати тєжко... однак шматок дискусії таки зацитую, не втримаюся.
«Ні, ну ви тільки подивіться на нього. Сидить отака офісна планктонина, витріщається в матрицю на тонкоплівчних транзисторах, розроблену в Прінстоні, інтегральна схема аж дзижчить, у тонких плівках у гвинті гігантський магнітоспротив спостерігається... а наш красень сидить і думу думає про те, що від фізиків одна шкода. Що фізики - вони загралися зовсім у свої нікому не потрібні іграшки, що от запустять вони Великий Адронний Коллайдер, і стане планктонині погано - тому як вона точно знає, що звідти хедкраби полізуть, а спілкуванню з монтировкою наша планктонина не навчена... Страшно жити, коротше...
Тому як злісні фізики ніяк не можуть пояснити, чому їхня Велика Штука не рвоне негайно після запуску. І дійсно - не можуть. Правда, при цьому планктонина не замислюється, що вони їй взагалі мало що можуть пояснити - тому як у школі планктонина фізику не вчила, в інституті взагалі не з'являлася, та й не викладали там цьому зауму... А вчений - він, з іншого боку, теж циркове училище не закінчував, у пантомімі не потужний і на пальцях бозон Хіггса фіг покаже. Тому повна некомунікабельність у вченого із планктониною. А планктонина - вона свої права знає, твердо пам'ятає, що їх більшість і тому поки їй цей ваш бозон підозріло виглядає - ніякого вам коллайдера. От мені от цікаво - коли лемінги у відпустку пробухаться в Туреччину летять, вони в салоні теж референдум збирають, щоб пілот їм пояснював, за яку ручку він смикає й навіщо це треба? Або як?»
(ЖЖ, shvedka)
Заради справедливості мушу відзначити, що суперники з боку прихильників Брауна відповідали не менш обуреними спічами, лекціями і аріями. І деякі з них цілком навіть пристойні:
«Планктонина вам платить зп. Вона та інші роботяги заробляють бюджет з якого фінансуються бюджетні НДІ. Якщо все будуть розумними і цікавитимуться влаштуванням Всесвіту, то жерти нема чого буде. Так що давайте поважати всі професії й не звертати увагу на дурнів»
Щоправда, при цьому в учасників дискусії якось випадало з поля зору, що була колись така країна, в якій влаштуванням всесвіту цікавився кожен другий, і при цьому податків цілком вистачало на фінансування синхрофазотронів та інших вибриків фізиків. Щоправда, податків вистачало не тому, що влада тієї країни цікавилася влаштуванням Всесвіту, а тому, що згадана влада цікавилася війною і докладала всіх зусиль, аби у потенційній війні та «науковому змаганні» не програти... Такі от цікаві закономірності співіснування державного бюджету та руху елементарних частинок...
Тим часом 8 серпня таки настало і коллайдер запрацював. Однак ознак чорної дірки на горизонті не з'явилося.
«Фізики сподіваються, що цей пристрій, на створення якого пішло 14 років і 8 млрд доларів, дозволить отримати достовірну інформацію про походження Всесвіту. Передбачається, що з його допомогою можна буде відтворити умови, які мали місце через одну трильйонну частку секунди після Великого вибуху.
Коллайдер розміщено в гігантському тунелі на глибині ста метрів. Два пучки частинок рухатимуться в протилежному напрямі на величезній швидкості. Проте у певних місцях їх маршрути перетнуться, що дозволить їмзіштовхуватися.
Направляти частинки будуть декілька тисяч надпровідних магнітів. Наслідки зіткнення частинок і стануть головним предметом вивчення. . Навколо адронного коллайдера вже створено безліч легенд. Є думка, що в прискорювачі можуть виникнути чорні дірки, здатні знищити сам коллайдер і навіть поглинути території Франції і Швейцарії. Подібне, на думку учених, в принципі можливо, проте час існування таких чорних дірок буде украй коротким.
Тим часом, головний вчений секретар Об'єднаного інституту ядерних досліджень в Дубно Микола Русакович заявив, що початок експериментів на коллайдері варто чекати не раніше листопада цього року, а зараз відбуватимуться лише пробні пуски, які для фізиків серйозного інтересу не становлять».
А вже дев'ятого липня від людей, котрі фізику вчили не тільки в школі, надійшли заспокійливі повідомлення, мовляв, чорна дірка у коллайдері якщо й з'явиться, то тільки через кілька років, а до того ще жити та й жити. Бо колайдер спочатку будуть налаштовувати, потім пускати протони пучками, і доки влаштують то зіткнення... Одно слово, у простих смертних ще купа часу.
В той же час в новинах почали з'являтися інші повідомлення: зокрема, росіяни заявили, що вони дадуть відповідь Чемберлену, бо, мовляв, на їхній території теж є коллайдер, і він, на відміну від швейцарського, вже працює в робочому, а не випробувальному режимі. Росіян можна зрозуміти - саме в російському Дубно колись з'явився перший потужний синхрофазотрон, тобто прискорювач. Про нього навіть Алла Пугачова колись співала. А тут на тобі, якісь швейцарці...
«Сучасна наука давно переступила державні кордони. Глобальні проблеми можна вирішити, тільки об'єднаними зусиллями світового співтовариства. Однак питання, як швидше одержати результат, і, головне, кому дістануться ці відкриття, як і раніше залишаються. Тому багато країн - Китай, Японія й Німеччина - продовжують будувати свої власні прискорювачі, точно такі ж, що як уже існують у Росії», - кажуть в підмосковному Протвіно.
Шкода тільки, що в Україні ціла купа молодих і цікавучих просто сидять і за цією «битвою коллайдерів» тихо спостерігають. І, маю підозру, фізиків-експериментаторів серед них цілком достатньо. І навіть фізиків-теоретиків з корисними ідеями серед них не бракує - принаймні, хотілося б у це вірити. Зрозуміло, теоретично абсолютно немає значення, на чиїй території - російській чи швейцарській - виникне чорна дірка. Однак за майбутні досягнення, котрі будуть отримані у випадку, якщо дірки не буде, якось образливо. Все ж таки, ціла купа ідей на тему бозона Хіггса витає і над українською територією.
Однак і тяжко сумувати з цього приводу якось не доводиться. Бо, як кажуть мудрі філософи, що б людина не досліджувала, чи то висоти космосу, чи то глибини мікросвіту, вона досліджує тільки і виключно саму себе. А тому, за великим рахунком, особливо перейматися жабою з приводу російської чи швейцарської техніки нема сенсу: матеріал для дослідження, тобто, ми, у нас завжди під рукою. А власний мікросвіт, то така річ, що особливо сумувати не дасть: як підмітив колись Єжи Лєц, не встигнеш добратися до самісінького дна, як знизу хтось починає стукати...
Джерело: http://www.chasipodii.net/
36
Переглядів: 1121
А доречі українці теж є в цьому проекті!!!! 
Ого.До чого наука дійшла.
© 2008 Hurtom.com «Українське гніздечко»
