Інтелектуали Збройних сил ↓

   
Наполеон стверджував, що «будь-яка армія сильна насамперед офіцерським корпусом». Знаменитий полководець мав рацію, бо саме на офіцерах лежить левова частка відповідальности за проведення під час війни військових операцій.
 В Україні це прекрасно розуміють, і тому підготовці офіцерських кадрів керівництво Міністерства оборони приділяє неабияку увагу. Сьогодні охочі отримати офіцерські погони і пов’язати своє життя з армією здобувають освіту у військових навчальних закладах. Нагадаю, що з розпадом колишнього Союзу Україна успадкувала більше 10 військових училищ і 2 військові академії. Зважаючи на те, що в такій кількості вони нам були не потрібні, їх почали скорочувати. Зокрема, припинили своє існування навчальні заклади, що знаходилися у столиці і де готували льотчиків, танкістів, командирів мотострілецьких взводів і розвідників. А Академію протиповітряної оборони перепрофілювали в Національну академію оборони України. Словом, сьогодні, окрім цього закладу, військові кадри для Збройних сил України готують в Українській військово-медичній академії, військовому університеті, 4 військових інститутах, 6 військових інститутах, що функціонують у складі цивільних університетів. Окрім них, маємо також 2 військові коледжі, 3 факультети та 21 кафедру військової підготовки, 18 кафедр медицини катастроф і військової медицини, а також Київський військовий ліцей ім. І. Богуна.

Мережа військових навчальних закладів постійно удосконалюється. Вона реформується не лише у напрямку доцільного скорочення, а й якісно. Наприклад, нещодавно завершилося створення видового навчального закладу сухопутних військ — Львівського військового інституту Національного університету «Львівська політехніка». У 2006 році було здійснено перший набір курсантів і студентів, які навчатимуться за схемою «чотири роки — студент, один рік — курсант». Це дасть можливість державі загалом, і військовому відомству зокрема, зекономити чимало коштів, бо з п’яти років навчання курсант лише один рік перебуватиме на державному утриманні.

Для підвищення професійної підготовки кадрів у вищих навчальних закладах створено цілу мережу курсової підготовки офіцерів перед призначенням їх на вищі посади. Останнім часом змінено умови здобуття освіти вищого рівня. Якщо, скажімо, раніше, правом на вступ на факультети оперативно-стратегічного рівня користувалися лише офіцери, що обіймали полковничі посади, то з недавнього часу воно поширюється й на тих їхніх колег, які служать на посадах заступника командира бригади, тобто підполковничої. А це означає, що вищу освіту отримуватимуть і молоді офіцери.

При Національній академії оборони створено центр підготовки офіцерів для багатонаціональних штабів. З початку існування його на курсах навчалося близько 500 чоловік. До речі, підготовка українських офіцерів для роботи в цих штабах здійснюється також у військових навчальних закладах країн — членів НАТО.

Сьогодні, як відомо, Україна бере участь у багатьох миротворчих місіях, є членом програми «Партнерство заради миру» тощо. Участь у них вимагає знання англійської мови. Тому в навчальних закладах МО діють десятки груп інтенсивного вивчення іноземних мов. Написавши на ім’я командира відповідний рапорт, протягом кількох місяців офіцер опановує мову Шекспіра, Гюго. Через ці курси вже пройшли тисячі офіцерів. Знання іноземних мов, між іншим, допомогло багатьом вдало працевлаштуватися після звільнення в запас.

Попри всі складнощі, підготовка офіцерів для Збройних сил України здійснюється на високому рівні, з урахуванням вимог сьогодення. При цьому військове відомство ретельно вивчає закордонний досвід, зокрема країн — членів НАТО. Але не копіює його сліпо, а, враховуючи наші особливості, переймає те, що нам потрібне.