Радіожурнал "Слово" ↓

Якість: OGG 24 кбіт/с 16 кГц
Розмір: 139 Мб
Кільквість передач: 53
Загальна тривалість: 17 год. 9 хв.
Тривалість 1 передачі: 20 хв.
Роки виходу: 2005 - 2007
Озвучують: Світлана Горлова, Петро Бойко
Режисер: Василь Обручев
Звукооператор: Людмила Бутко
Редактор: Татяня Теодорович
Видавець: УР1

Державна мова і суспільне життя. Специфіка української мови, походження і значення окремих слів і словосполучень.

Час виходу передачі: кожну суботу 18:10, та кожну неділю в 10:00

Офіційний сайт УР



Тема одної з передач

В українській мові звичайні в ужитку вислови:

* безплатна, платна – путівка, вистава;
* безплатні, платні – лекції, уроки, заняття, послуги;
* безплатний, платний – проїзд, концерт, вхід до музею, консультант;
* безплатне, платне – навчання, лікування, харчування, користування чим-небудь.

Але що маємо в сьогоденних засобах масової інформації? Газети друкують: „безкоштовна передача частини накладу у бібліотеки”, „безкоштовно передав колекцію державі”; теле і радіо передачі перенасичені висловами: „навчання безкоштовне”, „доставка безкоштовна”, „виклик майстра безкоштовний”.

В українській мові здавна вживані прикметник безплатний і прислівник безплатно – стверджує мовознавець Катерина Ленець. Усі без винятку академічні словники української літературної мови (одномовні та перекладні) подають прикметник безплатний ще й прислівник безплатно та іменник безплатність. Проте спостерігається і намагання частини мовців дистанціюватися від російського „бєсплатний”. Мовляв, українське безплатний – це калька з російської мови. Але це помилкове міркування.

Іменник плата, похідні від нього слова платний, платно, платність – складові української лексики, засвідчені словниками та іншими джерелами, уживані в усній мові українців. Саме прикметник платний передає значення „за який платять, якому платять”. Протилежне до нього – безплатний. А прикметник коштовний в українській літературній мові має інше значення – цінний, дорогоцінний. Жоден словник української літературної мови не фіксує коштовний у значенні „платний, за який платять”. Хоча сьогодні під впливом помилкового вживання слова „безкоштовний” замість безплатний інколи можна почути не тільки про „безкоштовний проїзд у транспорті”, а й про „коштовний”.

Отже, виходить, що процес словотворення відбувається в оберненому порядку. Адже природно було б чекати на появу префіксального утворення від безпрефіксної основи. Порівняйте: аварійний – безаварійний, вітряний – безвітряний, відповідальний – безвідповідальний. Тут же навпаки – спочатку „безкоштовний”, а від нього – „коштовний”. Штучно створена одиниця „безкоштовний” та її похідні безпідставно засмічують мову. Уживаючи їх, ми робимо помилку!

Збірка включає наступні передачі: 20050723, 20050911, 20051009, 20051016, 20051127, 20051203, 20051210, 20060121, 20060129, 20060204, 20060218, 20060401, 20060408, 20060513, 20060528, 20060604, 20060618, 20060625, 20060709, 20060716, 20060723, 20060730, 20060806, 20060812, 20060924, 20060930, 20061007, 20061014, 20061028, 20061111, 20061118, 20061202, 20061210, 20061216, 20061224, 20061231, 20070106, 20070128, 20070204, 20070210, 20070217, 20070224, 20070303, 20070310, 20070317, 20070324, 20070331, 20070407, 20070414, 20070421, 20070428, 20070505, 20070512