Політика та релігія в Україні. Що від чого залежить? ↓

Всі світові цивілізації (народи, нації) невід’ємно пов’язані з вірою та релігією, що на ній (вірі) ґрунтується. Віра у лідера (ватажка), віра у надприродні сили ну а пізніше сформована на цьому віра у божества чи бога допомогала становленню людини. Не останє місце релігія займала і під час розв’язання військових конфліктів по всьому світу. Релігія керувала (та й ще досі керує) державами а інколи є їх невід’ємною частиною...

Я не хочу розглядати переваги та недоліки релігій та різноманітних позарелігійних світоглядів, адже для цього існує сила-силенна літератури, відео та аудіо, проповіді священнослужителів-проповідників та ще купа іншого просвітницького матеріалу. Мені б хотілось звернути вашу увагу саме на проблему становлення релігії в Україні та її вплив на політичне життя нашої держави. Так вже склалось, що українцям (та нашим пращурам) довелось кілька разів змінювати свою віру: „хрещення Русі” у 988 році, „вибір” католицької (римо- та греко-) віри за ляхів, поділ на православних КП і МП після розпаду Радянського Союзу та й повний лібералізм у виборі віри по тому з приходом „демократії” не лише у політиці а й у віросповіданні... Звісно хтось це робив за власним бажанням, а у когось не було іншого вибору як обрати чужинську віру. Як не крути, але вибір було зроблено і того, що вже відбулось, назад не повернути та не змінити (допоки машини часу ще не вигадали ), а нам, українцям, ще довго, сподіваюсь, жити з цим.

З кожним роком міжрелігійна ворожнеча посилена політичним тиском (хоча можливо і зовсім навпаки) примушує українців одне з одним сваритись. Як я зрозумів, щось подібне відбулось і на Гуртомівському форумі. Досить прикро визнавати те, що саме вірування є причиною розбрату і цькування гуртомівців. Декого було забанено, дехто пішов сам... Зараз і на Толоці почалось міжрелігійне „непорозуміння” православних християн. Невже вона, релігія, того варта? Невже через неї брат піде проти брата? Невже через неї Україна має втратити свою незалежність та соборність?

Щодо останніх запитаннь, то слід нагадати, що не за горами вибори (як Президента так і ВРУ). А всім, певен, відомі випадки, коли деякі релігійні організації (а саме громади, що об’єднувались виключно за релігійною ознакою) закликали голосувати за певного кандидата, влаштовувались „хресні ходи” на підтримку політичної сили, писали „ікони” з „образами”-політиками...


Водночас наші можновладці та звичайні політики ходять молитись до храмів, презентують релігійним громадам подарунки, ходять на аудієнцію до панотців від церкви... відповідно набиваючи свій рейтинг у електорату. А як же відокремлення релігії від влади? Невже за показову підтримку певної релігійної громади наші політики сподіваються отримати собі місце у раю? Чи не бояться священнослужителі через підтримку досить таки брудних (бо в політиці чистоті не місце) „представників народу” після смерті потрапити у пекло (ну або ж в наступному життя стати слимаком, ну або ж отримати іншу кару, яка відповідає їх віруванням і застосовується до відступників, грішників та іншого неправедного люду)?