Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1169786 (180 за 24 години)

Три українські фільми 2013 року, які варто подивитися

| 23 коментарі

spisok-filmov-2013-godaЦього року український кінематограф порадував нас «Тим хто пройшов крізь вогонь», фільмом, який збирав зали. Оглядачі назвали це початком відродження індустрії. В 2013 році українські кіношники планують випустити у широкий прокат 12-15 ігрових стрічок. Частину з них фінансує держава, частина виробляється українськими приватними студіями спільно з іноземцями. Так інтенсивно у нас ще не знімали. Як мінімум три стрічки обіцяють стати фільмами, котрі варто подивитися в кінотеатрі.

Автор: Вікторія ХОМЕНКО

«Брати. Остання сповідь»

Кіно за мотивами роману шведа Торґні Ліндґрена “Джмелиний мед”. Це дебютний проект режисера Вікторії Трофіменко. Психологічна драма про двох братів-гуцулів, які все життя все ділили: матір, іграшки, право називатися кращим, одну жінку, одного сина. Одного разу в їх житті сталася подія, після якої вони не говорили 40 років.

Автори керувалися фільмом «Туринський кінь» угорця Бели Тарр для побудови певних драматичних колізій між братами. Фільм Тарра атмосферний, аскетичний, з мінімумом діалогів та обмеженим простором. Він повний екзистенційних смислів.

Тому «Брати…» – це розкопування душевних «червів» головних героїв. «Вона ж умерла. Як ти взагалі посмів взяти в рота її цицьку» – «Вона моя мама. І вона дала нам життє!» У фільмі лунає гуцульська говірка. Посуд, затерте дзеркало, ступа, сорочка, ніж – збирали для фільму усе автентичне. Просили в хатах біля Синевирської Поляни.

[youtube https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=PaqP77tTMtw]

«Плем’я»

Німий, але україномовний фільм. Виявляється мовчати можна різними мовами. «У якійсь мірі я знімаю фільм-пантоміму. Приміром, у «Догвілі» Ларса фон Трієра, одному з моїх найулюбленіших фільмів, режисер прибрав декорації, проте вже на п’ятій хвилині перегляду ти взагалі забуваєш, що на екрані їх практично немає. Моє завдання подібного плану» – каже в одному з інтерв’ю Мирослав Слабошпицький.

У цьогорічних «Ядерних відходах» Слабошпицького за 24 хвилини стрічки, знятих у Чорнобилі, також не лунає жодного слова. Включно зі сценою сексу між працівниками Зони відчуження. Стрічка здобула “Срібного Леопарда” у швейцарському Локарно та стала найкращою короткометражкою російського фестивалю “Кіношок”.

«Плем’я» – драматична історія першого кохання глухонімого Сергія, який переходить у 11-й клас інтернату для дітей. Сюжет побудований на відносинах героя з однокласниками і дівчиною Анею. Ідея «Племені» народилася з короткометражної стрічки режисера «Глухота».

[youtube https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=QfC_80rU-qc]

«Параджанов»

Головну роль у стрічці грає француз вірменського походження Серж Аветікян. Він особисто був знайомий з Сергієм Параджановим. Це французько-український фільм: його навпіл продюсує кіностудія «Інтерфільм» та телеканал Arte France Cinema.

«Він ділив людей на дві «г» – генії або гівно. Якщо вже він зараховував когось до останніх, то говорив про це в обличчя» – так згадує про Параджанова відомий режисер Роман Балаян. У цій стрічці він і художній керівник, і креативний продюсер. Якщо згадувати його фільми «Полеты во сне и наяву» з Олегом Янковським та Людмилою Гурченко, або «Поцелуй», «Храни меня, мой талисман», «Райские птицы», то можна очікувати кіно з поглядами, образами, контрастами життя тієї епохи, в якій жив Параджанов. Від простоти алюмінієвої ложки до сірого неба в чорних круках.

«Говориш «попільничка», «мандарин» – і Параджанов тут же народжує новелки. Мені на це знадобилася б тиждень. Це і давило на оточуючих – швидкість мислення Параджанова» – також зі спогадів Балаяна.

Автор: bodyanuch

Веселопедист, перекладач, адмін проєкту Про техніку Гуртом

23 коментарі

  1. дякуй гарна стаття)
    але все-таки маю тілька зауважень: фільм називається ТОЙ хто пройшов крізь вогонь, а не ТИМ. Його касові збори лише нещасні 1,5 млн грн (при бюджеті в 2 млн доларів)
    + забули згадати про перший укр. фільм у 3Д – Синевір

  2. дякуй гарна стаття)
    але все-таки маю тілька зауважень: фільм називається ТОЙ хто пройшов крізь вогонь, а не ТИМ. Його касові збори лише нещасні 1,5 млн грн (при бюджеті в 2 млн доларів)
    + забули згадати про перший укр. фільм у 3Д – Синевір

  3. А де можна скачати ці стрічки?

  4. Мабуть дарма я запитав, мені тепер якось незручно

  5. Про касові сбори. До нас в місто (Дніпродзержинськ) в кінотеатри фільм навідь не потрапив. Сам Ілієнко привозив їого на “Мамай-фест”. Показали раз, місць трохи більше 100.
    З радістю подивився б на великому екрані і за гроші. Серед моїх знайомих таких багато.

  6. Хтось знає коли прем’єра “Синевір”?

  7. “У фільмі лунає гуцульська говірка”
    Ніякої гуцульської говірки там просто нема. Це якась імпровізація: трохи тернопільськго, трохи львівського, але ніяк не гуцульського. Аж ганьба дивитися.

    • Не забувай, що кінематографія в України лише розвивається. Тому годі сподівати на бездоганні шедеври. Але їх маємо повне право вимагати від тих хто називає себе кіно митцями. Проте між вимагати й тупо все критикувати є різниця.

  8. “Синевир” – світова прем’єра мала бути ще 11 січня 2013 року

  9. Все добре, але в Синевирській Поляні не живуть гуцули

  10. як ви сприймаєтесь до цього фільму

  11. Хай чорти забирають ті нагороди.В мене складаеться враження що ми якісь недолугі инваліди без ідей для фільмів.Зробили б уже кіно про розкопки скіфських курганів та як іх там чорти під бубон крутили…

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.