Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1169779 (175 за 24 години)

Письменники про українську книгу, яку варто екранізувати

| 11 коментарів

Ворон

Екранізація роману Віктора Гюго “Знедолені” цього року мала вісім номінацій та отримала три статуетки “Оскар” – за кращі звукові ефекти, кращий грим та кращу акторку другого плану. Енн Хетвей зіграла у фільмі Фантіну.

Крім екранізації Гюго, в українських кінотеатрах продовжують показувати “Анну Кареніну”, яка по-праву отримала “Оскара” за кращі костюми, та екранізацію ще однієї світової класики “Великі надії” (по роману Чарльза Діккенса).

Gazeta.ua попитала українських письменників, яку класичну чи сучасну українську книгу варто було б екранізувати для широкого екрану.

Андрій Курков

Найлегше було б екранізувати і зробити касовим фільмом роман Василя Шкляра “Чорний ворон”. Взагалі у Шкляра все дуже легко адаптувати для кіно. Навіть знаю актора, який би підійшов на головну роль. Він зіграв колишнього афганця, який хоче навчитися бути кіллером, у художньому фільмі “Приятель небіжчика” за моєю повістю “Любий друг, приятель небіжчика”.

А для історичного фільму цілком підійшла б книга “Солодка Даруся” Марії Матіос. Особливо там, де “післявоєнна частина”.

Наталка Сняданко

Насправді практично кожну книгу з української класики можна зробити гарним фільмом. Наприклад, того ж Домонтовича, Винниченка. Просто не робити наголос на сільськогосподарському аспекті, а зосередитися на побуті.

З сучасних – Жадана все що завгодно. Наприклад, з “Депеш Моду” буде роуд-муві. Або ж “Московіаду”.

Ірен Розобудько

Та будь-яку книгу можна екранізувати. Я затялася називати книги з друзів-колег, тому, наприклад, мій роман “Якби”. Це була би фантасмагорична психологічна соціальна драма. У романі жінка нашого часу потрапляє у 80-ті роки і зустрічається зі своїми молодими батьками і з самою собою, і власне, рятує себе від біди.

Зіграли б в ній виключно українські актори. Приміром, Анна Кузіна. Мені подобається як актриса зіграла у фільмах за моїми книгами – “Гудзик”, “Осінні квіти” і “Таємничий остірів”.

Віталій Капранов

Думаю, в українське кіно зараз має захворювання юнацького періоду. Режисери ставлять фільми в основному по своїх сценаріях.

Але, якщо говорити про екранізації, то дивлячись у якому жанрі. Якщо говорити про авторське кіно, про модернові фільми, то багато українських книжок може служити для екранізації. Винничука можна ставити. Він сюжетний, колоритний.

Андрій Кокотюха

В українській класиці немає великих пропозицій для екранізації, бо сам її масив невеликий. Але можна було б втілити на екрані “Хіба ревуть як ясла повні” та “Повію”. Але ці соціальні романи треба екранізовувати не в тих декораціях, а перенести сюжет на сучасні реалії. Так само як це зробили з “Украденим щастям” Івана Франка. Це спонукатиме до прочитання першоджерел.

Якщо говорити про сучасну українську книгу, то екранізував би “Солодку Дарусю” Матіос. Твори Люко Дашвар. Книги Василя Шкляра, але не “Чорного ворона”. Навколо нього багато спекуляцій пішло і від цієї екранізації будуть завищені очікуваня, а вони як правило не виправдовуються.

Також, усе, що я пишу придатне для екарнізації. Я від самого початку на це заточений. Не називаю свої твори конкретно.

Денисенко Лариси “Сарабанда банди Сари” – по мультикультурності і міжнаціональній толерантості фільм міг би бути трендом для України. Книга Лариси показує, що той расизм, в якому звинувачують Україну абсолютно не актуальний. Фільм мусить об’єднати українців від Алчевська до Чопа, тому яку тему вибрати для об’єднання зрештою треба дивитися на тиражі. Я б не екранізовував одну книгу, треба дивитися на різноманіття жанрів.

Галина Вдовиченко

Я думаю кожен письменник мірє щоб його роман екранізували. Мені хотілося б щоб мій роман “Там де він” потрапив колись на екран. У ньому б зіграли невідомі українські актори.

У нас є мелодрами, і детективи, і хорори, – все що хочеш є в сучасній українській літературі. Так що можна знімати різножанрове кіно.

Вікторія ХОМЕНКО
Джерело: Gazeta.ua

11 коментарів

  1. На правду, “Чорний ворон” Шкляра був би шикарним фільмом, читаючи цю книгу весь час уявляв якби влучно виглядало то на екрані.

  2. На мою думку, настав час спробувати знімати фільми для загалу, тобто, щоб його залюбки дивились 90% населення, а то в наш час панує мода знімати “мистецьке” кіно для фестивалів, яке переглядає максимум 10%. Якщо не змінити цю тенденцію, то українське кіно ще довго не буде в моді, навіть в Україні.

  3. в нас є ще чудова книга Семен Скляренка “Святослав” про князя київського. Теж чудова історія для фільму.

  4. Треба брати приклад з Голівуду і через художнє кіно доносити до людей історію України. Багато людей у нас в Україні наприклад не в курсі що то за бій під Крутами був такий. Коли я розповідав друзям, чому я 23 лютого не святкую і згадував про бій під Крутами, то усі 100% друзів слухали мене з подивом.

  5. Тому вважаю, що такі книги як Чорний Ворон треба екранізувати в першу чергу.

  6. Як на мене, то в нас для блокбастерів – поле неоране… екранізація таких постатей як Анахархіс, Кий, Святослав, Володимир, Ілля Муромець, Ярослав, Острозькі, Сагайдачний, Байда, Богун, Кривоніс, Морозенко, Сірко, Мазепа, Виговський, Гонта, Залізняк, Довбуш, герої крут та багато-багато інших – ці постаті заслуговують екранізації рівня “Хороброго серця” та “Патріота”Гібсона. Заодно був би приклад підростаючому поколінню, а то рабів ростимо і нагадування владі та “любим друзям” та браттям із-за кордону хто такі українці.!!! СЛАВА УКРАЇНІ!!! ГЕРОЯМ СЛАВА!!!

  7. Галина Вдовиченко – сама скромність)))
    Я думаю, що треба екранізовувати щось легке і водночас глибоке, без моралізаторства і пафосу, таке як “Пропала грамота”, це по суті чи не єдиний український масовий фільм, бо все інше або артхаус, або моралізаторський пафос, або те й інше водночас.

  8. Найкращий твір для екранізації – “Чорна рада”. Там багато яскравих персонажів і сюжет цікавий. Зняти треба просто належним чином.

  9. Я погоджуюсь з тим,що пропонує Андрій Курков і дописувач Назар. “Чорний ворон” Шкляра,”Солодка Даруся” Матіос, “Століття Якова” Володимира Лиса,можу додати від себе. А чесно кажучи, так мало) фільмів українських і про українців,що треба всіх і відразу,всіх і багато)), на всі жанри вистачить.І історичні у вигляді пригодницьких блокбастерів і серіал про життя однієї людини,яка пройшла через всі війни і влади (Століття Якова). Драматичної тематики багато, але її подати з гідністю і надією,мужністю і красою людини, борця. І буде нам щастя)).Воно неминуче. Тільки знімайте,пишіть сценарії,говоріть про себе.

  10. Чорного Ворона слід екранізувати

    і не шкодувати на це фінансів – з цього може початись піднесення Українського кінематографа

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.