Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1171209 (157 за 24 години)

Народна кінострічка “Крути: честь і кров ” – низький старт

| 17 коментарів

kruty

Цієї неділі творчі та організаційні процеси створення кінострічки “Крути” завузлувалися у Києві, де з кістяком знімального колективу провів зустріч і обговорення важливих моментів режисер Олесь Юсипчук та продюсер Василь Мартюк.

“Ми не зніматимемо українське «поетичне» кіно, чи кіно про страждання українців, ми хочемо розбудити та вразити глядача“, — розпочав тлумачення свого бачення нового кіно пан Олесь.

«Фільм буде масштабним та сучасним. Забезпечити результат має амбітна, креативна, творча команда молодих людей, яких не торкнулась ще «іржа» байдужості та меркантильності» – продовжив Василь Мартюк.

Окрім побудови первинного плану дій на 2013 рік, на зустрічі було також розглянуто кілька варіантів синопсисів і початкових версій сценарію. Найближчими днями буде вирішено остаточно питання із сценаристами, яким буде доручено написання сценарію на основі отриманих пропозицій та рекомендацій істориків. Варто додати що надійшло більше 10 варіантів сюжету, які зараз опрацьовуються.

І справді картина вимальовується вельми незвична для пострадянського і неоукраїнського глядача другого десятка третього тисячоліття в Україні. І річ не в тім, що команда стремить до рівня кінострічки “Варшавська Битва” Єжи Гофмана, яка близька за часом і духом до подій під Крутам. Уся дивовижа “Крут” полягає у тому, що кіно знімається «народним» ресурсом і здобуває дедалі більшу підтримку серед фахівців і просто натхненних осіб.

«Безумовно фінансові ресурси потрібні на покриття витрат, які мусять бути, щоб забезпечити високу технічну якість фільму. Зараз відбувається підготовчий етап – ряд домовленостей та планування фандрайзингової кампанії. Ближче до літа, коли буде точніший кошторис, стартуватиме збір фінансових ресурсів методом спільнокошту (краудфандинг). Проектом зацікавлені ряд патріотичних організацій, фондів, українська діаспора. Проте рекламувати будь-які партійні сили, ми принципово не будемо. Цей проект розпочався «народним», таким буде і до кінця. Усі не байдужі зможуть долучитися» – констатував продюсер.

На участь та допомогу у проекті за цей місяць надійшло більше 150 різнопланових листів. І зауважте, жодної великої інформаційної кампанії по суті ще не проводилось. Це вказує на те, що даний проект є дуже актуальним та потрібним як творцям, так і глядачам.

Що не кажіть, але українцям зараз потрібне своє «Хоробре серце».

Більше деталей про те як можна долучитися та допомогти проекту читайте на сайті – http://kruty.hurtom.com/

Скринька для пропозицій – kruty2014@gmail.com

 

Автор: Олекса Мельник

17 коментарів

  1. цікаво відки ви взяли таке колоритне слово – завузлуватися? Я збираю такі словечка! Вкажіть джерело!

  2. Чудова ідея. Також вважаю, що нам просто необхідні такі фільми. Країні потрібні герої, якими пишатися і яким наслідувати

  3. А чарівні крила у пацана з хребта мають показувати що все це фікція?

  4. а віз все й далі там…і далі ми оспівуємо поразки
    “Хоробре серце” між іншим не зав”язано навколо якоїсь битви, воно про лідера, який розбудив народ, і справу якого підхопили одразу після смерті

  5. Прекрасна ідея, і у зв’язку з вищесказаним мені запали в душу слова Георгія Гладія, що чудово зіграв Шухевича у фільмі
    ” Нескорений” http://toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=1920 ” Образ Шухевича в мене асоціюється з фігурою героя грецької трагедії. Якщо перезнімати, то я б зосередився на позачасовому аспекті, драматургічно обмежився невеликим періодом його біографії. Прикладом став би “Попіл і алмаз” Вайди. Подалі від ідеології. А взагалі життя і смерть Шухевича можуть дати привід для створення десятка приголомшливих кіноісторій.”
    Подумайте про акцент на “позачасовому аспекті”! Провести паралель із сучасністю, з нашою черговою поразкою в Помаранчевій революції. Вам не здається, що історія повторюється? Чому українці ходять по колу? Не досить згяти патріотичний фільм, але фільм який дасть відповідь на наше головне питання: “Скільки ще нам мучитись в неволі?”

  6. Пане Софіє, ми будемо в неволі поки самі цього бажатимемо, ніякий фільм, щоб пояснити це, не потрібен. Проводити паралель минулих поразок із сучасними то не дурна справа, не кожному вона під силу, бо культура наша принципово змінюється. Позачасовий аспект наших поразок це нав’язана нам ідея, яка дозволяє нам битися проти тіней (нічого не робити), акцентувати на цьому увагу глядача нового фільму – погубити останній. На десяток приголомшливих кіно-історій не потягне смерть Шухевича. Ви пане, мабуть, філолог, кидаєтесь такими розумними “аспектами”, пам’ятаю говорив я з такими гуманітарщиками, окрім того що повсякчас користуються розмитими означеннями ще й сунуть їх куди попало.

    • Я пані)) Неволя-це абстрактне поняття, насправді багато українців вже на волі, приклад наше Гуртом, і завдяки вільному впровадженню ми плануємо різні акції, в т.ч. фільм про бій під Крутами. Якраз це і є перемога нас всіх, на відміну від поразок. В чому різниця? Чому ми постійно стаємо на ті ж самі граблі? Бо чекаємо допомоги ззовні, або месії або закордону або доброго царя. Насправді всі свої проблеми тут на гуртом успішно вирішуємо спільно. Що б сталось якби декілька ентузіастів працювали день і ніч? Гуртом би не було в принципі. Так само гуртом би не було, якби проблеми з українською мовою в інтернет просторі були вирішені. Для вас, Олеже це боротьба тіней?)) Позачасовість-це новий виток свідомості, бо нічого нового немає під Сонцем писав проповідник. Те, що є, було вже колись. Головне винести урок. Я це бачу так: не показувати поразку, але перемогу, бо ми відродились в новій якості. Нові крутяни-гуртомівці тримають позиції і здавати їх не збираються.

      • Пані Софіє, означте будь-ласка проблеми з українською мовою в інтернеті як розумієте їх ви, для мене створення Гуртом не є боротьбою тіней, я вважаю його корисним. Ніхто з нас не може мислити позачасово (поясніть будьласка походження такої інформації), бо час нам дає причинно наслідкові зв’язки, нема часу – нема логіки. Слова проповідника не є універсальною інструкцією до життя, є речі аналогів яких небуло колись(я вже про це писав), і для аналізу життєвої ситуації замінити старе новим не вийде, тобто вийде але корисної інформації ви від такої моделі не отримаєте. Згадайте появу кулеметів, військові почали використовувати кулемети, але оскільки вони користувалися логікою вашого проповідника, то лишили стару тактику ведення бою, в результаті в першій світовій німці половину французів розстріляли як котят. Використання отруйних газів, колючого дроту, масове будівництво захисних споруд абсолютно змінило логіку бою. Виживали ті хто швидше пристосовувався до нових умов, вони не могли аналізувати своє становище через старі воєнні моделі.
        Ми не відродилися в новій якості, це казка яку нам розповідають аби у нас було більше приводів гордитися собою. Позиції які тримають “крутяни-гуртомівці” крім них самих нікому більше й непотрібні.

  7. Дуже хороша і корисна для нації справа. Якщо
    процес і далі буде йти на такому підйомі то з цього вийде щось хороше. Я вірю в цю справу і допоможу
    чим зможу.

  8. Дуже цікаво який акторський склад підберуть.

  9. Проблеми з українською мовою загальновідомі і коротко їх можна означити як вузька ніша. А ми хочемо цей простір розширити за рахунок російської мови. Тим самим займається наприклад такий рух як “И так поймут” у фейсбук. І багато інших патріотичних українців. Гуртом є частиною цієї боротьби. І саме тому Гуртом потрібно не самим гуртомівцям, а всім патріотам, та й число гуртомівців росте.
    Позачасово мислити-це мислити не категоріями сьогодення, а враховуючи помилки минулого використовувати досвід майбутнього, бо нічого нового немає під Сонцем- були війни, були революції…але філософська категорія каже, що історія не розвивається по прямій, а по спіралі. Щоразу вищий виток: війна з кращими технічними можливостями,революція не за кусок хліба, а за свободу мислення. Тому думаючи про фільм потрібно давати надію для молоді сьогодні, досить було негативу, люди вже настільки зачерствіли, що цього не сприймають. Буде фільм один із багатьох, а ми не можемо робити холості вистріли, в нас настільки мало українських фільмів, що цей має бути як розрив мозку. Якщо потрібно ще пояснювати, мені не важко.

    • Мислити позачасово це якраз мислити без логіки, а нормально мислити це і є ” враховуючи помилки минулого “, а щодо використання досвіду майбутнього – це вже порушення причинно наслідкових зв’язків. Будь-ласка конкретизуйте вашу філософську категорію. Ми говорили не за вивчення історії а за принципово нове майбутнє, будь-ласка не підміняйте понять. Війна за свободу мислення без куска хліба то абсурд, а як час пройшов то не обов’язково всі здобудуть кусок хліба (у мене складається враження що ви навмисне мене дратуєте, це втомлює, будь-ласка зменшіть кількість крутих філософських термінів бо ви їх ніразу не конкретизуєте і з вами тяжко спілкуватися). Щоб люди не були черствими їм не фільм треба а хороше виховання, хороше виховання без негативу, так як без позитиву неможливе.
      Пані, ви ж пояснюєте, я вас прошу попростіше, бо я боюся вас незрозуміти. Окрім того я хотів би отримати відповіді на мої питання.
      Чесно кажучи, я з ось-цього: “Проблеми з українською мовою загальновідомі і коротко їх можна означити як вузька ніша.” зрозумів тільки одне: проблеми української мови загальновідомі. Можливо ви мали на увазі таку їх незначність як незначність вузької ніші (я в цьому сумніваюся). І ви ж прокоментуйте якось моє трактування ваших думок ато говоримо як глухий і сліпий.

  10. Олеже, не потрібно дратуватись, якщо щось не розумієш, а навчитись слухати. Якраз цього нам дуже не вистачає. Я пишу використати досвід минулого в майбутньому, а ти перефразовуєш в досвід майбутнього)) Це не круті філософські терміни, якими я оперую-а ази філософії, без знань яких важко уявити сучасну людину.
    Вузька ніша-це у відсотках: анг.80%, російська 16%, українська 4%, отже захоплюємо російську нішу, якщо англійську поки-що неможливо. Хліб і свобода? Спочатку хліб? Чи свобода? Як написав сатирик: “За шмат гнилої ковбаси, ти й рідну мати продаси?!” так, що устремління до свободи-першочергове, Олеже.

  11. Софіє, стараюсь слухати. Cофія
    09/03/2013 о 13:35 “…а враховуючи помилки минулого використовувати досвід майбутнього” Фраза заплутала. Я не сперечаюсь що це ази філософії і їх необхідно знати, я філософії не проходив в універі, але читав, то більш-менш її розумію, накрайняк прогуглити можу, але суть не в тому. Я розумію значення цих термінів, але ви не конкретизуєте їх, це як запитати у спортсмена чи важка для вас буде його гиря, чи порівнювати колір та запах, довжину і масу. В результаті вгадати вашу думку дуже тяжко. Між іншим, я спілкувався(з кількома людьми з гуртожитку, які вчили філософію) на філософські теми, то дві третини цих людей можуть тільки процитувати думку з книжки, ледь-ледь модифікуючи її, люди хоч і вчать цей предмет але далеко не завжди розуміють, дуже часто трапляється таке ось як із вами, що людина намагається сказати щось набагато конкретніше ніж дозволяє використана нею лексика. З вузькою нішею все зрозуміло, але від захоплення 1го відсотка англійської ніші ми отримуємо в 4.4(4…) рази більший приріст української ніші, окрім того при захопленні 1го відсотка від російської ніші прийдеться забрати 6% від цієї ніші, а при захопленні 1го відсотка від англійської ніші прийдеться забрати 1.25% від цієї ніші. Отже в принципі при однаковому захисті з боку англомовних та руссских отримуємо в 4.8 разів (кількісно) більше захоплення від англйської ніші. Окрім того щоб більш вигідно було рвати від русссссских треба щоб вони свою мову захищали біль ніж у 4.8 разів краще ніж англомовні( ті чия англійська є рідною). Можливо я помиляюсь(якщо так то поясніть де саме), але з англомовної ніші рвати вигідніше. Я не говорю про територію України, бо тут рвати справді легше з російської(відсоткове співвідношення російської в Україні значно більше ніж англійської), я говорю про такі регіони як Канада, Африка, де це реально можливо. Щодо свободи я не певний, тут я не можу передбачити свою поведінку наперед, все залежить від обставин, і впевнений, що багато пафосних “націоналістів”, що без сумніву сказали б свободу краще також у навіть більше ніж половині випадків продали б свою матір за гнилу ковбасу. Це лицемірство, між іншим псує нам життя.
    Дякую вам за те що ви пишете мені по-простому, так виходить набагато краще. Чекаю вашої критики.

  12. “Варшавська Битва”, пшепрашам, лайно фантастичне, що сюжет, що “спецефекти”, що баталії

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.