Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1171002 (174 за 24 години)

Володимир Тур від “А” до “Я”

| 1 коментар

x_6a8b24ab

Володимир Тур – молодий український музикант, гітарист. Народився в місті Сєвєродонецьку, де закінчив початкову школу. Здобув  вищу освіту в Академії митної служби України в 2010 році. Зараз живе в Дніпропетровську, працює та займається музичною діяльністю зі своїм музичним гуртом «Недаремно». Є його засновником, автором текстів та музики.

Володимир Тур творча людина з власним світоглядом, власною громадською позицією; цікавий співрозмовник, що охоче ділиться зі своєю життєвою філософією і переконливий у своїй щирості.

Знайомтесь!

 А

А (акорд)

Такий собі музичний вступ: в мене все почалось з гітари, з першого акорду – Ля (він позначається літерою А).

Взагалі я почав дуже пізно грати на гітарі  – десь в класі 10-му і для мене тоді все було досить незвичним. Та після того, як мені показали найпростіші акорди, музика стала частиною мене.

 Б

Батьки

Батьки – це люди, які народили мене, дали мені життя, виховали і надалі допомагають з усіма проблемами, з якимись моральними переживаннями та негараздами. Це найрідніші в світі люди,з якими ніхто, мабуть, не зрівняється.

 -Хто з батьків впливає на тебе найбільше?

 Я не можу сказати, хто більше, бо обидва в рівній мірі. В чомусь мама більше, в чомусь тато. Тато поділяє мої музичні вподобання, тому що в 60-80-ті роки – рок-н-ролл був частиною його життя.

 В

Вибір

У будь-якої людини завжди є вибір – вибір робити щось по-своєму. Я прибічник теорії, що у кожної людини є свобода вибору. Тобто кожен з нас в праві робити і діяти так, як він хоче, обирати те, що хоче, незалежно від того, що диктує нам суспільство: це не можна робити, це погано, проти моралі.

 -Який вибір тобі довелось зробити в житті?

 Найбільшим вибором, який вплинув на подальше моє життя, стало розподілення на роботу після закінчення навчання. Постав вибір: поїхати додому, або лишитися тут, в Дніпропетровську. Заради творчості, заради групи я відклав поїздку додому і вирішив працювати тут. Не хотілось все отак кидати, адже творчість займає велике місце в моєму житті. Але це вже буде літера Т.

 -А от чому ти вирішив вступати в Митну академію, чому зробив саме такий вибір?

 Це сталося  як завжди стається – знайомі порадили, батьки прислухалися. На той час це був престижний вуз, який тільки почав розвиватися. Та і державні органи в ті часи ще більш-менш шанувались і цінувались, плюс нормальна заробітна платня. Хотілося впевненості у майбутньому, що після закінчення інституту буде конкретна робота. І про цей вибір я не жалкую.

 Г

Гітара

Це мій улюблений інструмент, і навіть не тому, що я гітарист. Я в принципі можу грати на багатьох інструментах, але чомусь саме гітара найближча мені. Коли я починаю грати, мені стає дуже легко на душі, я переношу на неї всі свої емоції. Вона розмовляє зі мною, веде діалог, коли мені сумно, коли мені весело, в будь-якій ситуації, в будь-якому моральному стані. Зараз я живу в Дніпропетровську і після роботи повертаюсь в порожню квартиру, обираю одну з 3-х своїх гітар і розмовляю з нею.

Мені бабуся в дитинстві довго вмовляла піти в музичну школу, але ніхто з рідини не відвів. А вже потім   я  таки вирішив грати на гітарі, почав писати вірші, і задумався над  тим, а чому б їх не переносити на музику.

 -То ти пишеш всі тексти до пісень вашої групи?

 Переважно я – і музику, і тексти. Проте буває і хлопці підключаються. У нас є одна колективна пісня, яку не я написав.

 Ґ

Ґанок

Це незвичайна літера і на неї досить мало в українські мові слів, проте в мене з нею  така асоціація. В дитинстві я не дуже часто їздив село, тому що народився і виріс в місті, але коли туди потрапляв, то дуже любив відчуття, коли зранку виходиш на ганок, сідаєш з величезною кружкою молока коров’ячого. І відчуваєш себе нереально щасливим.  Це такий спогад з дитинства.

 Д

Долоні

У кожного свої вподобання в людському тілі. Мені дуже подобається брати кохану людину за долоні. Це дуже ніжне відчуття. І, мабуть, ще більшого смислу долоням для мене надала пісня групи Фіолет . Це відчуття навіть важко описати словами.

 Е

Ескалатор

Це ще один спогад з дитинства. Я виріс в провінційному місті, але коли нас вперше повезли до Києва на екскурсію, було таке відчуття простору, коли ми їхати в київського метрополітену. Було враження, ніби потрапили в якусь казку чи країну Оз. Хай я був хлопчиком, але відчував себе Алісою в Країні Чудес. Було дуже круто, і я от досі люблю кататися на ескалаторах.

 Є

Євген

В мене дуже багато друзів з цим іменем. Не знаю, чому так складається. В моєму місті в мене і найкращій друг, і найкраща подруга Женя. Потім я вступив в академію і колишнім нашим бас-гітаристом був також Євген. Це ім’я переслідує мене постійно. Можливо, в кожного є поруч такі люди, з якими все складається, які є рідними за духом і мають одне ім’я.

 Ж

Життя

Постійно з людиною відбуваються якісь труднощі, вона потрапляє в різні ситуації, нервує. Ти думаєш, що маєш якусь дуже велику проблему, але згодом розумієш, що це взагалі були дрібниці і треба просто цінувати все наше життя. Ми ж можемо зранку просинатися, відкривати очі і дивитися на сонце. Важливо це просто зрозуміти. Бо хтось гониться за грішми, славою, але насправді той факт, що ми просто живемо, дихаємо є дуже важливим. Ми маємо цінувати кожну секунду, бо найбільша радість – просто жити.

 -Що, на твою думку, має зробити людина, аби в старості сказати, що прожила  не марно?

 Кажуть, що чоловік має побудувати будинок, посадити дерево і виростити сина, але, думаю, що для кожного є щось своє. Можна прагнути цього всього, але головне – завжди лишатися людиною, робити те, що ти вмієш – якісно і до самого кінця.

 З

Заздрість

Я не люблю цю рису і намагаюсь ніколи не обговорювати людей. Я вважаю неприпустимим, коли ти чогось досяг, а хтось ходить в тебе за спиною і сміється, хоча сам нічого в своєму житті не зробив. Хтось щось робить краще, хтось – гірше. Але всі ми маємо робити свою справу і поважати те, що роблять інші. Заздрістю, на жаль, обростає весь наш світ – за спиною в тебе сидять такі собі жаби і квакають.

 И

Ирле

Єдина асоціація з цією літерою – ім’я Ирле. Мій двоюрідний брат живе в Естонії в Талліні. І ми з ним спілкувалися з приводу естонської мови. В ній є така особливість – багато слів починається на И. От  я й запитав, чи є якесь ім’я на цю літеру. Брат довго думав, а потім сказав, що є таке жіноче ім’я – Ирле. Ми довго з цього сміялися, бо я дивуюся, як батьки можуть так назвати свою дитину.

 І

Інтернет

Це вже невід’ємна частина сучасної людини. Від цього нікуди не дітись. Плюс в тому, що ми можемо дізнатися звідти багато новин. Також Інтернет –  це непогана штука для молодих виконавців і творців, для того щоб себе якось розрекламувати. Хоча, мінус в тому, що відразу ж викладаються пісні, книги. Люди ж перестали це все купувати і тримати в своїх руках.

 Ї

Їжачок

Асоціюється ця літера з піснею групи Фліт «Їжачок». Це було моє перше знайомство з українською панк-рок сценою. Ця пісня і кліп були тоді якимось культурним шоком, вони перевернули мій світ в музиці. Це ніби і наївна, але дуже цікава пісенька, яку хлопці добре грають і досі. Тож ця пісня займає окреме  місце в моїй музичній шафі.

 -А твоя група в якому напрямі грає.

 Поп-рок. Ми починали з альтернативи, але зрозуміли, що нас в Україні з такою музикою важкувато пробитися. Та й з плином часу вподобання змінилися і захотілося грати таку більш легку музику, яка буде доступна для більш широкої маси людей. Хочеться багато сказати, а з такою музикою легше у донесенні .

 Й

Йо майо

Таке собі російське слово «Йо майо». Я зі Сходу, тому це в мене й досі такий собі замінник лайливих слів. Щоб відучитися від  більш грубих слів, краще вже сказати «йо майо».

 К

Кома, крапка.

В смислі пунктуаційного знаку. Можна  поставити  і кому, і крапку.  Це і в житті так. Коли ти ставиш крапку, то певний період закінчується. Я ж думаю, що краще поставити крапку і продовжувати жити, творити, робити свою справу.

 Л

Любов

Така от ваніль. В принципі багато казати на варто, бо це те почуття, що керує усіма нашими діями. Коли людина закохана, коли в неї є близька і така ж закохана людина, то хочеться багато робити, творити. Любов окриляє.

 М

Мета

 В житі і творчості я завжди ставлю перед собою мету. Хочеться, звичайно, робити щось і досягати цього, але я зрозумів, що для того, щоби себе радувати, треба ставити перед собою спочатку якусь маленьку мету. Є глобальна мета, а є локальна. Наприклад, ставиш за мету – виступити на концертів цьому місяці, написати чи записати пісню, тобто те, що досить реально досягти в найближчий час. Мабуть, діяльність будь-якої людини була б непотрібною, якби вона до чогось не прагла.

 Н

«Недаремно»

Останні 5 років це вже не просто група, а сім’я. Незважаючи на те, що змінювався склад,  відбуваються якісь внутрішні сварки, що переростають потім в «я вас всіх люблю». Як і в будь-якій родині це все відбувається. Але група є дуже важливою для мене і моя мета – досягти успіху разом з цими людьми, реалізувати себе і допомогти це зробити і їм. Багато вкладається зусиль в це. Бо якщо просто грати для себе, то проблем не виникає, а тут хочеться досягти успіху і донести людям те, що у нас всередині.

 -Кому належить ідея створення групи?

 Ідея була моя. Я зібрав людей. Спочатку я грав важку музику в одній дніпропетровській групі на бас-гітарі. Але так склалося, що я звідти пішов і все далі вийшло досить випадково. Я збирався лягати спати, але мені в голову прийшла якась мелодія. Я її записав, написав слова, зібрав початківців, які давно хотіли грати. Бас-гітариста я взагалі за одну ніч навчив грати на бас-гітарі. Ми виступили у нас в академії, людям ніби сподобалось. Потім ми вже знайшли барабанщика і почались повноцінні репетиції.

 -Чому саме «Недоремно»?

 Та якщо чесно, то я обирав назву з улюблених пісень українських гуртів: Брати Гадюкіни, ОЕ. От була така львівська група – Інканабула, в них була пісня «Недаремно». Я запропонував всім таку назву для нашого гурту. З плином часу я зрозумів, що все, що відбувається в нашому житті – недаремно. Випадковостей не буває. То і назва символічна вийшла.

 О

Океан Ельзи

Це група, яка склала мій світогляд в музиці. Вакарчук – це мій духовний вчитель по написанню текстів. Я абсолютно ніколи не намагаюсь повторювати якісь слова і фрази, я не люблю плагіат. Мені просто подобається стиль написання текстів Вакарчука і я прагну також досягти такого рівня. Я не зупиняюсь, постійно шукаю нових і незвичний форм.

З ОЕ почалося моє знайомство з українською музикою.

 П

Переїзди

Я дуже не переварюю переїжджати з місця на місце, а останні  роки у мене так  і відбувається. Я люблю домашній затишок. І от коли його створюєш, важко переїжджати з квартири на квартиру, з міста в місто.

Хоча, коли їздиш з групою на гастролі, бачиш нові обличчя, нові міста, то це дуже люблю.

 Р

Родина

Для мене найважливіше в житті – родина. Це такий осередок, з чого все починається. Але ж якби всі прагнули тільки створити родину, то було би якось нецікаво, бо в кожного з нас свій образ життя. Для мене моя родина і майбутня родина – це  ті, для кого й варто щось робити. От записуєш пісні, щоб діти потім татом пишалися.

 С

Сєвєродонецьк

Це моє рідне місто, яке я дуже люблю. Мені дуже приємно, коли я приїжджаю додому, ходити вулицями. Воно хоч і не таке велике, як Дніпропетровськ, але молоде, постійно розвивається і мені приємно просто в ньому знаходитися, відчувати його близькість, рідність.

Одного разу я організовував там наш концерт. Як у будь-якому маленькому місті, там з організацією концертів важко, але я в майбутньому буду пробувати ще.

 Т

 Творчість

В моєму житті творчість займає велике місце, починаючи ще з дитинства, коли я починав писати якісь вірші, їх опубліковували в місцевій газеті. Я не знаю, що б я робив без творчості. Бо буває, йдеш по вулиці, дивишся на людину і бачиш, що вона абсолютно нічим не займається, для неї важливо лише сходити на роботу, випити пива і подивитися ТВ.  Я ночами не сплю, постійно про щось думаю, але ж без цього мені було б нецікаво жити. Дуже круто, коли творчість з тебе пре!

 У

Україна

Це для мене не просто країна, яка починається на У. Це більше. Вона всередині мене і, мабуть, ніколи звідти не вийде. Я нікуди не хочу їхати з цієї країни, я хочу творити, робити все для неї, для її розвитку. Хай я, може, мало роблю і я не впливова людина, але все починається з маленького, і якщо ми всі об’єднаємось, будемо думати про це, то молодь зможе підняти Україну на новий рівень. Вся надія на нас і ми маємо жити з Україною в серці. Тоді ми зможемо все!

 Ф

Філософія

Для мне в моїй творчі важливо, щоб було не просто «Я тебе любив, а ти мене кинула». В кожну пісню я вкладаю якийсь смисл, якусь свою філософію, яка в мене в голові, з якою я йду по життю. Будь-яка пісня – це історія з життя. Коли людина її слухає, то в будь-якому разі, вона знаходить щось своє. Дуже круто, коли багато людей розділяє твою думку і твою філософію. Пісня – це не порожня матерія,  в неї треба вкладати душу, серце і філософію.

 Х

Халепа

Мені дуже подобається це слово. Воно смішне і коли навіть людина потрапляє в скрутну ситуацію, все здається не таким поганим, бо виходить така от халепа. Це звучить якось по-доброму. В житті халеп багато, але вже саме слово додає позитиву. Іноді навіть цікаво і хочеться потрапляти в такі ситуації.

 Ц

Цілісність

Я людина, яка любить, щоб все було на своїх місцях, щоб все було зроблено до кінця і я дуже нервую, коли щось йде не так, як воно має бути і як б було краще. Тому оця цілісність супроводжує мене все моє життя.

 Ч

Черепашки ніндзя

Це мій улюблений мультсеріал, який тягнеться ще з кінця 80-х років. Моє дитинство пройшло перед телевізором з черепашками ніндзя і з коміксами в руках. В них є якесь добро. І я, до речі, завантажив собі 3 сезони і збираюся переглянути.

  -Хто з черепашок найбільше на тебе схожий?

 Леонардо!

 Ш

«ШО»

З журналом «ШО» я познайомився вже в Дніпропетровську під час навчання. Випадково зайшов у магазин «Білокнижник» і купив його. Я досі перечитую той випуск. Там саме була надрукована нова п’єса Леся Подерев’янського, яку ми всім гуртожитком читали, сміялися. Дуже цікавий журнал, було б добре, якби таких видань стало більше.

 Щ

Щирість

Я дуже люблю щирих людей. Краще почути гірку правду, ніж бачити, як людина тобі посміхається, а за спиною говорить різні неприємності, про які ти дізнаєшся від випадкових людей. Від цього стає дуже сумно.

Щирість  – це риса, яка має бути присутня сьогодні в кожної людини.

 Ю

Юність

Юність – дихає свіжістю. Це класна пора нашого життя і нею треба користуватися., відриватися, але, звичайно, думати про наслідки.

 Я

Яйце

Я дуже люблю випити свіже яйце. Це добре впливає на голосові зв’язки. Тому, коли я приїжджаю додому, наші знайомі привозять з села свіжі яєчки курячі.  Я отримую задоволення від їх споживання.

А ще з яйця починається наше життя.

1 коментар

  1. Друга стаття і не менш цікава!!! Приємно усвідомлювати, що в Україні є настільки талановиті люди: і музику грають, і статті так само талановито пишуть!

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.