Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1171009 (174 за 24 години)

Українська історія: від роману до фільму

| 1 коментар

українська історія

Масштабний український історичний фільм може об’єднати Україну. Про це говорили на круглому столі “Українська історія: від роману до фільму”. Він відбувся 15 березня у київському “Будинку кіно”.

У Радянському Союзі історичне кіно не знімали. Фільми на історичну тему були заідеологізованими і не зображали реальні події. Про це кінокритик Ігор Грабович сказав на круглому столі “Українська історія: від роману до фільму”.

“Найважливіша річ сьогодні – це зрозуміти специфіку історичного кіно. В СРСР це був завжди квазіжанр, фантазійний. Ніколи не було фільмів про справжні події, з радянських фільмів ми не можемо дізнатися про справжній перебіг жодної битви. Тоді як історичне кіно – це реконструкція подій”, – повідомив він.

“Історичні романи та фільми на цю тематику часто об’єднували народи в єдину політичну націю. Приклад тому – американські вестерни, написані та екранізовані, сформували сучасну Америку. Тим часом кінокритики згодні – Україні потрібен актуальний фільм для широкого глядача. Він мусить стати подією насамперед всеукраїнського масштабу, і тут, за словами Олександра Роднянського, “українське кіно давно “вагітне” подієвим фільмом, котрий об’єднає всіх в єдиній залі”, – сказав письменник Андрій Кокотюха, який був ініціатором зустрічі.

Така розмова є на часі, адже українське кіновиробництво в останні кілька років почало набирати обертів, а “кіно має ще більший потенціал, ніж фахові праці і навіть художні твори, – зазначив історик Володимир В’ятрович. – Ми бачимо приклади інших країн, де історичні фільми йдуть на “ура”. Якщо говорити про шотландців, то для становлення їхньої національної самосвідомості значно більше створив фільм “Хоробре серце”, ніж десятки книжок, які були написані про середньовіччя. Таку ж роль для поляків відіграв фільм “Вогнем та мечем”.

Сергій Тримбач, голова Національної спілки кінематографістів України, назвав історичні фільми на українську тему, що свого часу завоювали глядача. Цього вони досягли завдяки поєднанню драматизму і легкості, вважає він: “Петро Чардинін, російський режисер старої революційної закваски, який мав активний досвід спілкування з масою людей, робив саме історичне кіно. Згадати хоча б “Тараса Шевченка” з Амвросієм Бучмою чи “Тараса Трясила” за поемою Сосюри. А в 30 роки, звісно, теми змінилися, знімали більше про громадянську війну і революцію. У сенсі популярності у глядача найбільш оптимальним є фільм 1941 року “Богдан Хмельницький”. Тому що там є криваві драми і поєдинки, але також і багато гумору. Такий баланс забезпечує всеохопність і популярність фільму. До речі, Довженко також любив гумор і вважав, що без гумору кіно не може бути. Адже в нас, якщо історичне кіно, то всі обов’язково насуплені”.

В’ятрович дотримується протилежної думки. Ліпше було б взяти тему, яка збурює дискусії в суспільстві: “Не боятися, якщо вона буде не особливо політкоректною. Навпаки нам треба не боятися піднімати важкі теми в кіно і показати ці події з різних сторін”.

Його підтримав письменник Василь Шкляр.

“Найкращий фільм можна зняти тільки про драматичні епізоди боротьби української нації за своє визволення. Я не зазирав би у Київську Русь. Найближча до нас українська боротьба почалася від Наливайка. Не треба боятися комусь не догодити, бо це велика ілюзія об’єднати тьотю Мотю з Криму, яка ненавидить нас, із В’ятровичем. Щобільше буде радикалізму у фільмі, тим більше він людей цікавитиме”, – сказав він.

Крім того, письменник наголосив на ролі емоційності у фільмі: “Дуже важливо, щоб фільм був знятий на високому художньому рівні. Бо дивлюся я, наприклад, фільм “Адмірал” чи “Страсті за Чапаєм”. І я розумію, що Колчак є нашим ворогом, але події і переживання там так передані, що я – український націоналіст – співчуваю головним героям”.

Досі лишаються неекранізованими найвідоміші українські історичні романи, наголосив Андрій Кокотюха: “При тому всьому, що в радянській Україні кіно активно знімали, найбільші бестселлери Павла Загребельного – “Роксолана”, “Євпраксія”, “Диво” – екранізовані не були. Чому ж навіть за тим українськими романами, що проходили радянську цензуру, не були зняті фільми? В них не бачили фундаменту ані комерційних, ані ідеологічних інтересів. Сьогодні, коли в Україні з’являються історичні романи, досить резонансні, можливо, цей тренд набере сили. Можливо, саме історичний фільм стане тим самим подієвим, який так чекають українські глядачі”.

Кінокритики, письменники й режисери обговорювали який сюжет міг би забезпечити успіх українському історичному кіно.

“Колись мене напередодні Дня Незалежності один канал запитав який український фільм можна показати, я порадив “Вишневі ночі” Аркадія Микульського. І були дуже здивовані, бо фільм мав високий рейтинг. А чому? Тому що там головна героїня в УПА, а герой – чекіст. Як Ромео і Джульєтта. Вийшло кіно, яке дійсно сподобалося людям. З одного оку, воно відбиває реальність, а з іншого – показує почуття, які долають всі ці ідеологічні упередження”, – розповів Сергій Тримбач.

Також він поділився спогади про єдиний історичний фільм в Україні, який був заявлений як блокбастер:

“Був запал зняти велику історичну картину, фільм “Молитва за гетьмана Мазепу” Юрія Іллєнка. Я добре пам’ятаю як режисер говорив про вселенський успіх цього фільму. У прокаті він зібрав приблизно 40 тисяч гривень, хоча і прокату як такого він не мав. У будь-якому разі, це вийшов авангардистський фільм на вузьку аудиторію. Хоча якраз матеріал для цього надавався, тому що Мазепа – це ідеальний персонаж, романтизований і в Західній Європі, і в Росії. Замість того, щоб витворити універсальний образ, який був би цікавим і росіянам, і американцям, і французам, фільм Іллєнка вийшов іншим. Мені здається, в історію не треба грати – любимо ми Росію чи ні. Ці сюжети не потрібні. Є Мазепа – цікавий персонаж, який пережив масу пригод, давайте зробимо таке кіно і серіал у такому числі”.

Ольга СКОРОХОД

Джерело:  Gazeta.ua

1 коментар

  1. Погоджуюсь з автором, треба дивитися історію очима учасників тих подій, а висновки історичної науки залишити за кадром.

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.