Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1169399 (172 за 24 години)

Дорога в нікуди: ями витрушують мізки?

| 14 коментарів

Просто ідеальний наш народ для нашої влади: ті вкрали мільярди на дорогах – нічого, переживемо, походимо пішки. Щоразу, підстрибуючи в маршрутці від ями до ями, вже не дивуєшся нічому: ні повному занепаду дорожнього господарства, ні напіврозбитому стану тієї маршрутки, ні безкарній безвідповідальності наших чиновників, ні безповоротно вкраденим мільйонам, які могли піти на капітальний ремонт доріг, реформу транспортної системи і т.д., і т.п.

Шок опановує вже зовсім з іншого приводу: з реакції людей. На їхніх обличчях – жодної емоції. Немов усе життя вони стрибали на тих ямах, навіть більше – ще в утробі матері пройшли інтенсивний курс екстремальної їзди. Бо звідки такі спокійні погляди, немов ті ями і ті стрибки їм такі рідні, чи навіть милі серцю?!

А коли на пасажирів маршрутки заміського напрямку ці стрибки діють, як заколисування матері в дитинстві, і вони з насолодою поринають у сон, логіка геть відмовляється будь-що розуміти. Бо жодна яма не змушує хоча би одне око відкритись.

Коли не можу нічого вдіяти, коли не впливаю на ситуацію, то чого зайве нервувати? Напевно, саме така паразитуюча думка керує такими пасажирами і така сама думка захопила уми українців.

“Не можу нічого вдіяти”, “не впливаю на ситуацію” – нація з такою візією є мрією будь-якої авторитарної влади. Ідеальний народ для владоможців-казнокрадів та для чиновників-хамів – той, хто мовчить, той, хто легко звикає до поганого, і той, хто ненормальне сприймає як норму.

Інколи під час такої їзди лізуть у голову абсурді думки: чи ті ями не є просто наслідком казнокрадства, а насправді цілою спецоперацією? Можливо, влада свідомо розводить дірки на дорогах, щоб витрусити останній здоровий глузд і останні краплі самоповаги в українця?

Як результат – уже понад тиждень у найбільше село України – Зимну Воду під Львовом – не заїжджають маршрутки. Бо там ями, дуже великі ями. Власникам шкода своїх бусиків, до котрих і без того страшно сідати. Селян їм, можливо, теж шкода, але за ремонт ті ж не заплатять.

Тутешній люд, за звичкою усього українського народу, опустив голову та й ходить пішки на край села, щоб добратися до Львова на працю. І так щодня – вранці і ввечері. Та й ще “підтакують”: а що робити водіям, якщо ями…

І що? Баба з воза – кобилі легше. Сільрада проблемі не зарадить, бо то не її компетенція гроші виділяти, а районній владі залишається лише тішитися і ніяк не реагувати – проблема відпала сама собою. Люди собі ходять пішки, водії об’їжджають село – кому здалися тепер ті ями.

Чи то так водії з людьми хотіли місцеву владу налякати? Навряд, бо тій щось зовсім не страшно…

Просто ідеальний наш народ для нашої влади: ті вкрали мільярди на дорогах – нічого, переживемо, походимо пішки. Ті забули прибрати сніг – нічого, посидимо вдома. Ті перекрили рух для кортежу на три години – нічого, постоїмо в заторі. Ті підняли податки – нічого, закриємо свій бізнес, не вперше. Ті вимагають повсюдно хабара – нічого, дамо, не вперше.  Ті плюнули в очі – нічого, витремося, не вперше.

Може, лише коли дихати заборонять – від задухи хоч одне око врешті відкриється?

Хоча і в цьому вже певності немає, дихати без кисню, здається, ми теж уже навчилися. Кожен другий раз, сідаючи на кінцевій зупинці львівської маршрутки, доводиться сваритися з водіями з цигарками в руках. І ще жодного разу не отримала підтримки від пасажирів, немов їм не чутно запаху. З останнього – біля водія їде мама з малим дитям, водій закурив, а мама їде і мовчить, її дитину травлять, а вона мовчить. На моє гучне зауваження водієві, мама лише перелякано глянула у мій бік. Укотре роблю висновок: страшно жити в Україні не через владу, а через наш народ, який уперто не хоче відкрити бодай одне око.

Мар’яна П’єцух 
Джерело: ТВі

14 коментарів

  1. Так, стаття в яблучко! Замість того щоб писати скарги, заяви, інформаційні звернення, подавати до суду – всі мовчать.
    Про мати з дитиною – чиста правда! Сам колись боровся з водіями-курцями. Писав на них скарги. Мені приходили відповіді з міської ради і з автотранспортних підприємств. Водіїїв карали, штрафували. Але оскільки я один такий був, то закинув цю справу. І це через таких матерів і їм подібних, які ще часто захищали водія. Просто опускаються руки.
    Але я радий, що пробував і в мене виходило. Коли активних людей буде більше, то можливо щось і почне мінятись на краще.

    • Зі мною трапився ще кумедніший випадок. На моє зауваження водію викинути цигарку, половина автобуса визвірилася на мене зі словами: “дай водію спокійно покурити, чого ти до нього пристав?”

      • Деколи українці поводяться гірше москаля… нам не треба чужих ворогів, нас внутрішні з’їдають

      • А в Києві маршрутки мають звичай стояти на зупинках коло великих перехресть або станцій метро по 5-10 хвилин – чекають поки маршрутка повністю наб’ється. І люди нічого – сидять і мовчки чекають, поки інші набиваються, як оселедці.

  2. Український народ – це раби, рабами народились, рабами і здохнуть… нічого не зміниться – бо всім насрати…
    і ХОЧ СУМНО ЦЕ КАЗАТИ, ПРОТЕ ЦЕ ДОЛЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ… БУТИ РАБАМИ

    • Раби – це російський народ, ними завжди як не євреї то хтось інший заправляє. А Українцям краще смерть ніж неволя! Та от біда, що не вміє Українець безглуздою смертю помирати як москаль, йому перетерпіти краще.

  3. чудова стаття, висвітлює наші реалії. ніколи не задумувався над тими ямами, а тепер подивився на це з іншого боку.

    а Ден і qwerty нехай собі ідуть в ярмо, де їм і місце, якщо вже назвалися рабами. а я йти не буду – не раб.

    • А чому шановний Virake відправляє мене в ярмо??? Я боровся з курінням водіїв, писав скарги в управління транспорту, трьох з них наказали. А що Virake зробив? Похваліться будь-ласка!

    • Ти протирічиш сам собі. Кажеш що стаття хороша, а Ден і qwerty говорять неправду. Так стаття якраз і про те що наш народ звик підкорятися і неправильне сприймати як норму. Хочеш сказати це не так? Чи може ми протестуємо проти теперішніх пригнічувань? Ні! І в цьому наша проблема. І вона не вирішиться поки “не відкриється бодай одне око”.
      А стаття дійсно чудова, буду поширювати її серед мого оточення.

      ЗІ. Взагалі не розумію такого негативу в сторону Дена, адже він сказав дійсно важливі речі.

      • українці не раби від природи. те, що ми бачимо зараз – наслідки багатосотлітньої русифікації, споювання, винищення. від такого просто так не відійдеш за 20 років. а всякі “дени” своїми коментарями тільки погіршують ситуацію, кажучи, що народ поганий – не варто і старатися.

        П.С. коли я писав, коментар від Дена мав трішки інший вигляд.

  4. Pingback: Як боротися з комунальними проблемами в інтернеті? | Гуртом - сайт підтримки всього українського!

  5. Коли не можеш нічого змінити, то стараєшся принаймні не витрачати своє здоров’я – це східна філософія, взагалі-то, буддійська. “Дай мені Боже сили змінити те, що я в силах змінити, вміння змиритися з тим, чого я не можу змінити, та мудрості відрізнити перше від другого”. То от, вочевидь, українцям не вистачає третього. А ще – власної гідності. Бо саме почуття власної гідності не дає нам миритися із такими дорогами, казнокрадством, нехлюйством, бандитизмом тощо. І от саме із почуттям власної гідності в українців найбільша халепа. Ну не вірить наш нарід, що гідний кращого життя, гідний кращих доріг і що сам може цього добитися.

    • справа в тому, що найкращих наших громадян, найрозумніших і найпрацьовитіших, сталін винищив голодом (ну, не тільки, були й інші методи). справді скрутна ситуація. але не треба дивитися на це, як на глухий кут – навпаки, це випробування, яке ми врешті решт подолаємо.

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.