Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1170510 (301 за 24 години)

Йде велика битва – чи залишаться українці українцями

| 10 коментарів

Про це заявив дослідник історії України Володимир В’ятрович на зустрічі з українською громадою в Чикаго, де він перебував з візитом, організованим Американським комітетом на підтримку Центру історії державотворення України XX століття при Києво-Могилянській Академії.

Нагадаємо, що Володимир В’ятрович є головою Вченої ради Центру Досліджень Визвольного Руху, членом наглядової ради Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» у Львові, директором Центру історії державотворення України XX століття при НаУКМА і колишнім директором Архіву Служби безпеки України (СБУ).

У своїй доповіді в Чикаго науковець розкрив тему збереження історичної пам’яті українського народу. Він розповів про перші кроки українських істориків в дослідженнях розсекречених документів. За словами В’ятровича, науковці були зацікавлені у тому, щоб переглянути історичне минуле, припинити фальшування української історії і щоб внести правдиві факти у політичні дискусії.

“Політики часом користувалися незнанням, наприклад, про те, чим була Українська Повстанська Армія. Для того, щоб розповідати про ніби-то її співпрацю з нацистами, про ніби-то присягу українських повстанців Адольфу Гітлеру і інші нісенітниці, які черпалися з радянської пропаганди”,- зауважив Володимир В’ятрович.

В 2006 році, розповів історик, було створено Інститут національної пам’яті. Цей інститут провів велику дослідницьку роботу по відновленню пам’яті про Голодомор. Саме тут опубліковано 18 томів “Національної Книги Пам’яті”, де було надруковано близько мільйона відомих для істориків прізвищ жертв Голодомору. Інститут національної пам’яті почав перейменовувати назви населених пунктів, назви вулиць, які були пов’язані з тоталітарним режимом, пригадав Володимир В’ятрович.

Починаючи з 2008 року, розпочалось планове відкриття і розсекречення архівів КДБ і ЧК, а історик В’ятрович очолював цю роботу. За його словами, українці вперше за роки Незалежності змогли побачити безліч абсолютно невідомих сторінок історії і відкрити правду про страшне для України XX століття.

Групі істориків на чолі з В’ятровичем також вдалося викрити низку матеріалів про фальшування історії, наприклад, щодо участі Романа Шухевича в антиєврейських погромах у Львові.

Коли російські архіви КДБ були недоступні для більшості, в той час українські архіви відкривались і ставали віконцем до правди для українських і закордонних істориків. Саме це, за словами Володимира В’ятровича, призводило до того, що російські можновладці, заручившись підтримкою опозиційної на той час Партії регіонів, дозволяли собі на власний лад коментувати ті, чи інші факти з історії України.

Після приходу до влади Віктора Януковича було дуже швидко припинено всі заходи, які були спрямовані на відкриття правди про українське минуле. “Всю правду ви вже відкрили. Відповідно – вся робота припиняється…”, – саме такі слова українські історики почули від нового голови СБУ України.

Пізніше Указом Президента № 1085/2010 ліквідовано Український інститут національної пам’яті, натомість, створено однойменну науково-дослідну установу (указ № 1086/2010). А деякі представники провладних партій неодноразово заявляли, що відкриття архівів є аморальним щодо осіб, про яких йдеться в архівах.

Володимир В’ятрович: “В Україні, на відміну від інших посткомуністичних країн, влада охороняє правду і інтереси тих людей, які були причетні до злочинів, тих людей, які були причетні до репресій…”

Історик також назвав повним абсурдом теперішньої влади той факт, що новим головою Інституту національної пам’яті став представник Комуністичної партії Валерій Солдатенко.

Бій під Крутами, Повстанський рух 40-50 років, Дисиденти 50-60 років, Помаранчева Революція – про все це, наголосив Володимир В’ятрович, не дізнаються українські учні з підручників історії України, зміст яких наказав змінити міністр Табачник без жодних дискусій з науковцями і освітянами.

На думку науковця, такими діями влада не тільки намагається реабілітувати радянське минуле, але й використати його методи в сьогоденні.

В Україні все ще продовжують свою діяльність наукові історичні центри і громадські організації, але вже без підтримки держави.

“Підтримка таких центрів є завданням і українців в Україні, і українців в діаспорі. Бо зараз йде велика битва –  чи залишаться українці українцями”, – зауважив Володимир В’ятрович.

На думку історика, залишитися українцями допоможе розуміння своїх коренів і розуміння правди про те, якою була власна історія.

Наталія Фігель
Джерело:  Медіа-портал VIDIA

10 коментарів

  1. хай йому грець! готовий підписатися під кожним словом.

    П.С. янукович не президент.

  2. як мене дістав російський шовінізм!

    • В даному контексті це швидше синдром хохла, чи малоросійський даунізм.
      адже ж пакостять свої ж…

      • Ні, на свої. Рускіє нацисти хитрі. Вони знаходять виблядка, а такі є серед будь-якого народу, та доручають йому найбруднішу роботу. Самі ж стоять збоку, потирають рученята та примовляють: “Сматрітє, ета хахли всьо самі, ми тут нє при чьом!”
        Та винні саме рускіє нацисти, бо вони платять, вони є душогубами.

  3. Можна сотні раз підписатися під кожним словом, можна говорити що Янукович не президент, це нічого не змінить, нам вже не вистачить національної ідеї щоб зібрати новий майдан, замало людей які знають історію трошки краще ніж те що нам малюють радянські фільми, та теперішня проросійська пропаганда , про що можна говорити з людиною, кома яка вважає Сталіна героєм, вважає що він виграв війну і це дитина незалежної України, а таких більшість

  4. Юра, ви занадто драматизуєте )

    • Не факт… може і не драматизує….. Сучасні студенти не бачать різниці між використанням російської та української мови (у Львові). Їм просто байдуже якою мовою записати себе в соц.мережах, якою мовою сайт який вони переглядають, якою мовою Віндовс якою мовою створити папку. Вони не Михайли (Михась, Місько) вони Міші, вони Свєти, Лєни, Вані Маші (хоча спілкуються українською… поки)…. І вони вважають, що так і має бути.

      А це значить, що автора такої статті вони вважають дивакуватим, зацикленим і прискіпливим фантазером.

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.