Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1171906 (199 за 24 години)

Українська мова може перетворитися на сурогат

| 44 коментарі

сурогат

Добре відомо, що однією із найпоширеніших помилок, якої припускаються на ранніх стадіях вивчення іноземної мови, є привнесення до неї рис, характерних для мови рідної, внаслідок чого висловлювання набувають сталого нальоту штучності, а подеколи й поготів виглядають на беззмістовні нагромадження слів.

За приклад тут може правити прямолінійний переклад словосполуки “рівень життя” словами “level of life” замість коректного вислову “standard of living”. Втім, якщо в разі віддалених мов подібні “кальки” відчутно утруднюють комунікацію і тим спонукають людину до глибшого вивчення іноземної, у випадку з ближчими мовами – як-от, російська та українська – механічний переклад, як правило, не стає на заваді порозумінню, а тому видається для багатьох, хто мислить (читає, навчається, дивиться телевізію) російською, не тільки придатним, але й природним способом мовити українською. Щиро віруючи у те, що для того, щоб висловитися по-українськи, достатньо просто перекласти на неї всі російські слова, прибічники даної візії мимоволі породжують та відтворюють уже існуючі мовні покручі, утворюючи у такий спосіб сурогатну мовну реальність, що поволі витискує справжню мову на маргінес. Як приклад можна навести вислови “завдати прикрощів” та “поїзд далекого прямування”, що часто заміняються у слововжитку кальками “принести неприємності” та “поїзд дальнього слідування”.

Певна річ, повсякчас перебуваючи в осередку сурогатного мовного простору, годі надіятися уникнути його впливу. Ідеальною літературною мовою розмовляють – на жаль чи на щастя – хіба на кафедрах філології. До пуття, зауважила якось Оксана Забужко, українською володіє лише кількасот душ на всім цілім світі. Тому відносно всіх решта може йтися єдино про рівень і тип помилок – отже, про свого роду поріг, за яким певний мовець стає нечутливим до мовних погрішностей. Так, почувши фразу “Вона прийняла участь у турнірі, і вже на першій стадії їй зустрівся важкий суперник”, далеко не кожен спроможеться зауважити, що участь беруть, а суперник – трапляється. Ймовірно, ще менше відчують глибоку протиприродність звороту “Йому відразу кинулась в очі її нова зачіска”, котра – згідно з нормальним порядком речей – мала би впасти у вічі (що називається, feel the difference). Втім, як сказано вище, вся справа в порозі чутливості. Мені траплялися люди, які казали “Їй виконалося 22 роки” – і не вбачали у цім ані найменшої недоречності.

Аналіз показує, що механічний переклад з російської на українську справляє щонайменше двоякий руйнівний вплив на українську мову. Про семантичні зсуви (вміщення слова у неприродний контекст і надання йому неприродного значення) ми вже сказали. Втім, вживаючи кальку замість питомого слова, мовець, крім всього іншого, прирікає останнє на забуття – випадіння із актуального слововжитку. Жодна людина, яку я задля експерименту прохав перекласти з російської речення “Давайте встретимся в другом месте”, не переклала його “Зустріньмося десь інде (деінде)”; жодна людина, перекладаючи фразу “по обе стороны дороги”, не вжила відсутнього в російській мові слова “обабіч”. Те саме стосується слів “зусібіч”, “навсібіч”, “навпростець”, “осторонь” тощо. Ці та тисячі інших питомих слів принципово відсутні у сурогатній українській мові, якій відоме лише з усіх боків, на всі сторони, прямо, у стороні. Зайве казати, що наслідком названого процесу стає перетворення української мови на те, чим її здавна хотіли б бачити апологети “общерусского языка”, – місцевою варіацією, блідою копією, дублікатом “великого и могучего”. Справді убогішою, справді біднішою, справді несамостійною і справді зайвою – такою, що не тільки дублює оригінал, але й викривлює та калічить.

Наостанок зазначу, аби зняти кривотлумачення: інтерпретувати мої слова як заклик до штучного відокремлення української від російської – значить абсолютно не розуміти, про що мені йдеться. Справді, подеколи можна натрапити на пуристів, які огульно беруться доводити абсурдне твердження, що в українській немає слів “голубий”, “ждати”, “видіти” тощо тільки тому, що вони є в російській. Втім, очевидно, що такі крайнощі є нічим іншим, як тим само браком чутливості до питомої мови, про який згадувалося повище. Власне кажучи, розвивати в собі це чуття я й закликаю у даному дописі.

Сергій СТУКАНОВ
Джерело: Gazeta.ua

44 коментарі

  1. А як розвивати? Що читати? Де черпати знань? Не сидіти ж з тлумачним словником..

  2. Як на мене, переважна більшість статтей Ніксона черговий треш, на зразок “влучно ляпнутих язиком” як назв, так і самих нових (добре, що не всіх) на порталі i.ua.
    Якщо чесно, набридло читати щодня розтягнуті як гумку теми в стилі “все кепсько, що ж робити?”.
    Я спілкуюся українською мовою, і мені в диковину те, що комусь і десь вистачило розуму ляпнути щось в ЗМІ, абощо (Наприклад статистика який % українців читають книжки), аби тільки пригнітити україномовне населення. Ніксон в принципі все правильно робить, нібито. Але ж, треба також розуміти, що те що у нас в країні робиться – це система, яку проломити можемо тільки ми, почавши з себе спілкуватися українською мовою, не вживати алкоголь, та бути моральною людиною. Такими темпами Гуртом перетворюється на політ-майданчик

    • i.ua я не читаю. Щодня опрацьовую декілька десятків RSS потоків і публікую те, що мені здавалось мало б зацікавити, зачепити і заставити щось робити або хоча б обдумати проблему і шляхи вирішення. Хочете краще публікуйте або хоча б посилання на новини надішліть. Якщо ж це нікому не потрібно, то кажіть і я перестану.
      Чи Ви вважаєте, що українцям треба казати “ой як у нас все гарно і красиво” і тоді вони почнуть щось робити?

      • нікого не слухай. казав це в минулому, скажу і зараз – ти публікуєш чудові статті. і ця конкретна – не виняток, в ній проаналізовано колосальну за важливістю проблему.

    • А ви не уникайте усього політичного. Політика – це все, що стосується інтересів тисячі осіб.

    • Підтримую.
      Останнім часом зникає бажання заходити на Гуртом – постійно плач.
      Займаємось розвитком україномовного, а не стогнанням.
      Досить цих статей вже.

      • Як Ви пропонуєте займатись розвитком? Чи Гуртом варта обмежитись лише перекладом фільмів? В Україні тотальна і масована русифікація. Ви згідні? Апологети “Руского світу” вкладають величезні гроші в це. Ось малюсінький приклад http://www.science-community.org/ru/node/22648 . А що нам робити? Скоро ці перекладені фільми та мультики буде нікому дивитися.

    • Якраз в пана Ніксона нормальні статті. Почитайте інших :(

    • Почати з себе не вийде. Знаю з власного досвіду. Що толку що діти виховувалися українською, до 18 років все одно обрусачилися. Сподіваюся, що ставши старше повторять мій шлях, повернуться до своєї мови. Якщо не буде мовного середовища, то хоч голову розбий нічого не вийде. А без державної підтримки його не створити. Ми можемо лише уповільнити помирання, сподіваючись на зміну влади, так би мовити зберегти більш високу стартову позицію для майбутнього відродження.
      Якщо ви не займаєтеся політикою, то вона займеться вами.

  3. O_o Я в шоці. Що, в українській дійсно є слова “голубий”, “ждати”, “видіти”? А як же тоді ніби то ідентичні за значенням “блакитний”, “чекати”, “бачити”?
    Тільки не треба розповідати про українську мову часів середньовіччя. Я запитую про сучасну, літературну. Нормальну літературну, а не ту де письменники вважають, що писати суржиком це круто.

    • ВИДІТИ, джу, диш, недок., діал. Бачити. Розповідають люди, що виділи на власні очі [машину], і не можуть нахвалитися (Іван Франко, II, 1950, 38); Виділа я, що на нашому полі Гарне в цім році вродилося жито (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 105).
      Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/

    • Таврувати все схоже на російську суржиком – мовне самогубство. Абстрагуйтеся від політичного протистояння ua-ru, українська та російська – споріднені мови, східнослов’янська група, ясно, що вони мають багато спільного. Ждати, видіти, держати, город і т.д. – зовсім не суржик, а якраз багато в чому жертва вищезгаданого протистояння. Чеська та словацька мови практично однакові за словами, але фонетика різна, слова інакше вимовляються, і це робить різницю.

      • споріднена може для тих хто жуве в україні. Моя жінка навіть після того як вивчила українську все одно каже, що подібного мало, а ше смішно коли її батьки думають шо зрозуміли про шо ми говорим :)

      • погоджуюся і не погоджуюся. таврувати все під ряд суржиком – не варто, справді, так тільки збіднимо мова. але російська мова не слов’янська.

  4. обабіч – використовую, деінде – піде в арсенал.
    побільше б таких статей, і дивись дехто й почерпне щось корисне…

  5. Підтримую в принципі, але “перекласти на неї ” мало би бути “перекласти нею”

  6. Девід Кристел (англ. David Crystal) у своїй книзі “Смерть мови” (англ. Language Death)[1] визначає шість чинників, які можуть сприяти відродженню мови. Він вважає, що мова прогресуватиме, якщо її носії:
    підвищать свій престиж у домінуючій спільноті
    стануть багатшими
    підвищать свою легітимни владу у очах домінуючої спільноти
    будуть присутні у системі освіти
    можуть писати власною мовою
    зможуть із користю застосовувати електронні технології

    • Дуже дякую!!!

    • “Стануть багатшими”…
      Зараз українцям переважно байдуже до мови і культури, бо зайняті вони елементарним виживанням. І влада дбає, щоб українці залишалися у цьому стані. Крім того їм демонструють, що для успіху треба бути рускім. От подивіьться ТБ, щоб бути ведучим шоу, диктором, просто працювати на ТБ треба бути рускім. А ваша, хахли, доля свині порати. Рускіх 15-16%, а на ТБ вони обіймають 3/4 статусних посад.
      А тут хтось каже, що не треба займатися політикою.

  7. Українська публіцистика має прогресувати якісно й кількісно. Тож пишіть брати і сестри, публікуйте. Д речі, хтось ЖДЕ, а хтось Чекає, але мова від того гіршою не стаю – тільки багатшою. Важливо ще обмінюватись посиланнями на корисні ресурси, що можуть бути цікаві нам, українцям. Я, окрім Гуртом і Укрцентру, іншого не знаю(

    • Кількість важливіша за якість.
      Дозвольте аналогію? У німців були дуже якісні такнки, та їх задавили кількістю. 50тис Т-34 і 50тис Шерманів проти 10тис Тигрів і Пантер і якість не допомогла.
      Ми пішли хибним шляхом. Вирішили привернути якістю перекладу, видання, озвученого фільму. А потрібна дешева кількість! Потрібна маса перекладів зарубіжного чтива, детективів, пригод, типу творів Вудмена та Кента. Хай не дуже якісних, нехай перекладених з російської, але щоб були у кожному кіоску і дешевші за кишенькові видання Марініної. Українське стало елітарним, а основний споживач – бідний. Бідність у нас розмовляє українською мовою.

      • Надзвичайно цікава і слушна думка. От тільки якісне закидати не варта – краще до нього ще й ширпотребу додати.

      • жартуєте? німці програли аж ніяк не тому, що їм, бачте, танків забракло. гітлер допустив кілька грубих стратегічних помилок, за що і розплатився.

        ваша ідея хибна від початку. кого ви збираєтеся привертати масовою продукцією неякісних перекладів та іншого? інертні маси українців-за-паспортом, яким, в принципі, і так, і без української мови нормально? адже нормальні люди фігню скуповувати не будуть. скільки лайно не штампуй, а на золото воно не перетвориться. прихильність людей, чия думка має значення, аби-чим не здобудеш. тому треба не всякий непотріб випускати, а хороші, якісні речі. щоб ці речі не дискредитували українську національну ідею. адже ворог цього і добивається – намагається переконати всіх, що все українське – це відстале і рагульске. втіливши вашу ідею ми тільки посприяємо цьому.

        • 90% однаково влолдіють рос. і укр. мовами. Їм байдуже, якою мовою читати чи дивитися. Якщо хтось хоче полистати детектив чи пригодницьку книжку про піратів, моряків, колоніальних солдатів,чи якесь фентезі він обере дешевшу. І якщо дешевшою буде українська, обере українську. Яскрава обкладинка паіір 2-го сорту, кишеньковий формат. Продавати на вокзалах, у кіосках преси, тощо.
          А у нас, вийшов довгоочікуваний NG українською. І от він стоїть поряд з “Вокруг Свєта” та тільки має формат А5, а рос. журнал А4, іОбсяг у українського NG на 12 сторінок менше, а ціна вища. Що купить українець, у якого з грошима не густо, а почитати про Світ цікаво?
          ОТОЖ!

          • Зайдіть на ЕХ.UA.
            Документаіістика: українською 1230. російською – понад 17,5тис. Фільми: українською трохи більше 7 тис. російською – понад 60тис! Питання є?
            Якість штука хороша, та коли 10/1 українське середовище зникає і якість нічим не може допомогти.

          • той українець, яких більшість, не купить. той українець скачає з інтернету. судячи з порівняння, яке ви навели нижче, серед любителів халяви таки більше русофілів. так що не переживайте. справжні українці споживають якісне. інакше б не давали гроші на якісну українську озвучку фільмів.

          • Питання лише у тому скільки їх, тих справжніх і чи може у тих умовах, що є нині “несправжній” стати “справжнім”. Я теж був несправжнім, та був “цікавим хлопчиком” і якщо книга була мені цікава, купляв, чи брав у бібліотеці українську, якщо така траплялася. Не шукав спеціально, а брав, коли траплялася. Тільки 30-40років тому українське траплялося на порядок частіше ніж тепер. Через книги у достатній мірі опанував українську, а потім відчув несправедливість того становища, у якому українці знаходяться.
            Байдуже кого кольору кіт, аби мишей ловив. Байдуже як, нехай і через другосортне чтиво людина почне занурюватися в українське середовище.
            Дарма ви зневажаєте “несправжніх” Через це ми маємо те, що маємо. “Справжні” плекають свою “справжність”, а “несправжні” продовжують обрусачуватися, зневажені “справжніми”.

  8. Нам потрібні Українські режисери та оператори і побільше. На гуртом зробити толоку де буде багато такого аматорського відео з Українською мовою. Хай це будуть короткі кумедні історії чи такі що проберуть до глибини душі. Зробити платні СМС голосування, за той чи інший ролик, кошти передавати власникам ролика. Думаю суть ідеї Ви зрозуміли.

  9. Закликаю Всіх долучитись до розкрутки україномовної сторінки “Євроньюз”!
    https://www.facebook.com/ua.euronews

  10. Дякую, стаття дуже корисна, нікому абсолютно не завадить такий “лікбез”. Було б дуже добре долучати до таких тем освітян і науковців, і користь, і об’єднання знань і ресурсів:) По темі: І.О.Вирган, М.М.Пилинська Російсько-український словник сталих виразів http://stalivyrazy.org.ua/
    С.Караванський Російсько-український словник складної лексики http://www.yakaboo.ua/ru/search?_s=1&q=%F0%EE%F1%B3%E9%F1%FC%EA%EE-%F3%EA%F0%E0%BF%ED%F1%FC%EA%E8%E9+%F1%EB%EE%E2%ED%E8%EA+%F1%EA%EB%E0%E4%ED%EE%BF+%EB%E5%EA%F1%E8%EA%E8
    Ще http://toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=989
    Ще дійсно було б непогано створити тему-перелік цікавих україномовних ресурсів, де можна було б обмінюватись посиланнями. Окрім гуртом, я наприклад частенько заглядаю на Літакцент http://litakcent.com/, Тиждень http://tyzhden.ua/, Тексти http://texty.org.ua/mod/article/, День http://www.day.kiev.ua/uk, Сумно http://sumno.com/, Істправду http://www.istpravda.com.ua/ та ін.

  11. Гарна стаття. Почерпнув для себе цікаві речі.
    Перечитав коментарі і хочу теж додати слово. П. Ніксон – ви публікуєте класні статті, актуальні і цікаві. Особисто я читаю Гуртом, бо тут нема всілякого політичного шлаку, соціальної дурні та іншого непотребу, а публікуються матеріали про культуру, мову, націю та інформаційний простір – те, що актуально сучасному свідомому інтелектуальному українцеві.
    В коментарях багато цікавих відсилань, не знав про жоден цей ресурс – тепер використовуватиму.

  12. Стаття супер, дякую.

  13. Механічний переклад – це Гугл Транслейт, а різні візії, телевізії та мовити – це польсько-український суржик :)

  14. А “мовити” чим вам не догодило? Я згідна, слово радше книжне, але без нього було б дуже важко. Уявіть: ви письменник, уживаєте в творі добрий десяток синонімів до слова “казати”, кожен раз голову ламаєте, як його замінити, і раптом хтось вам стверджує, що це полонізм! Слово, яке для вас таке звичне й рідне, раптом опиняється на периферії. Приємно?

  15. Перезвоните пожалуйста по номеру 8(953) 367-35-45 Иван

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.