Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1169773 (175 за 24 години)

Корупція виховується

| 6 коментарів

korupciya

Здається, що Україна – багатюща за своїм потенціалом країна Європи – вже не витримує. Вичерпується і матеріальний, і людський, і навіть моральний ресурс країни. Основні фонди варварськи зруйновані і порізані на метал – треба ж чимось годувати ненажерливі пащі олігархічних мартенів. Народ порозбігався по європах, «як мишенята». Відсутність ідей, що робити з країною, витягнула на світ Божий нафталінових ідеологічних потвор лівого та правого штибу. А також безідейних мародерів, головною ідеологією яких є грабунок країни.

 Для багатьох упродовж цих років існувала надія, що відійдуть у світи інфернальні совки, прийде нове покоління – і все налагодиться. Прийдуть нові люди, люди вільні і почнуть літати, як ельфи.

Однак ми бачимо, як до влади в Україні приходять ті молоді, яким було кілька рочків, коли Україна здобула Незалежність. Це я про «молоду команду» – від кандидата на прем’єра, до колекції його дорогих братанів.

І бачимо, що це навіть не совок. Совок у вигляді Миколи Яновича ще інколи не те що соромиться, а підозрює, що щось тут не те – старомодний все ж чоловік. Молодняк вже ні на які незручності морального штибу уваги не звертає – він більш цинічний.

Звідки це? Та ж невже з «разлагающего» впливу комуністичного цинізму? На жаль, цинізм залишився. Причому у найбільш збочених формах.

Він передається від батьків до дітей, і від дітей до внуків. Цинізму вчать.

Так само, як вчать корупції – так, так – діточок ми самі привчаємо, що потрібно «брати».

Коли до школи міліції чи закладу, де навчають митників, іде молода людина, то вона одразу розуміє, що йде туди не за «покликанням серця», як колись писали, а для того, щоб забезпечити собі своє майбутнє.

І не з огляду на заробітну плату, а на ті хабарі, які цю роботу супроводжують. Хабарництво має навіть своє виправдання – треба ж «відбити» ті кошти, які батьки змушені заплатити за вступ коханого чада до медінституту чи на юридичний факультет.

На цьому моменті я мав би ритуально зазначити, що не всі «дають» при поступанні, що не всі студенти, здаючи етику, засувають у залікову книжку п’ять чи десять доларів і т.д.

Однак рацій для того, щоб я мав робити це застереження, все менше.

І батьків, і дітей просто і безоглядно примушують до цього. Хоча вони часто і не опираються – так легше. Ну і вчитись не потрібно.

Тим більше, що дітям така корумпована картина світу вкладається в голову одразу – і батьками та їх розмовами, і дебільними серіалами, які цілоденно оглядає загублена у цьому світі бабуся чи втомлена життям мама.

Ми любимо згадувати, як у буремні 90-ті кожен хлопчик мріяв бути рекетиром, а дівчинка – валютною проституткою. Чи щось змінилося?

Тепер хлопчик хоче бути суддею та прокурором і брати хабарі, як наш славнозвісний суддя-колядник, а дівчинка – «проституткою в законі»,  виходячи заміж за його гроші.

Скажете: байки і пустопорожні міркування? Тоді киньте оком на бачення світу маленькою дівчинкою. І буде і смішно, і страшенно сумно – це наше майбутнє. Вона вже навчена, що світ має бути такий потворний. Вона відтворить наш корумпований світ у наступному поколінні:

[youtube http://www.youtube.com/watch?v=FjL2Uv4lwno]

Автор: Тарас Возняк
Джерело: Ні корупції!

6 коментарів

  1. Здесь лапы у елей дрожат на весу,
    здесь птицы щебечут тревожно –
    живёшь в заколдованном диком лесу,
    откуда уйти невозможно.

    Пусть черёмухи сохнут бельём на ветру,
    пусть дождём опадают сирени.
    Всё равно я отсюда тебя заберу
    во дворец, где играют свирели.

    Твой мир колдунами на тысячи лет
    укрыт от меня и от света, –
    и думаешь ты, что прекраснее нет,
    чем лес заколдованный этот.

    Пусть на листьях не будет росы поутру,
    пусть луна с небом пасмурным в ссоре…
    Всё равно я отсюда тебя заберу
    в светлый терем с балконом на море.

    В какой день недели, в котором часу
    Ты выйдешь ко мне осторожно,
    когда я тебя на руках унесу
    туда, где найти невозможно?

    Украду, если кража тебе по душе, –
    зря ли я столько сил разбазарил?!
    Соглашайся хотя бы на рай в шалаше,
    если терем с дворцом кто-то занял.

    Живеш в зачарованому лісі, зачарованому ворожбитами-олігархами.

  2. відео не дивився, бо не маю потреби. я за час свого дитинства (та й пізніше теж) уже набачився таких діток. взагалі, це все дуже добре, але подібних статей уже було написано 100500 штук.

    думаю, народ більше цікавить інше питання: що з цим робити? а також таке: що робити, коли без хабаря *ніяк* не обійтися? як залишатися з чистою совістю, коли в твого родича стався інсульт і треба терміново забезпечити йому людське лікування і догляд?

    на щастя, такий тягар вибору мені ще не лягав на плечі. але коли ляже, думаю, я все таки рятуватиму родича, а не совість.

  3. Ми любимо згадувати, як у буремні 90-ті кожен хлопчик мріяв бути рекетиром, а дівчинка – валютною проституткою- возняк написав про себе та свою жінку.Так “совки” відійдуть .Останеться фемен , активісти купру, вузьколобі руйнівники памятників тупу коханівського , переписувачі історії на замовлення як вятрович.

  4. Ну що ж, побажаймо дівчинці знайти саме такого чоловіка якого вона змалювала. Справа не у тому що вона права чи не права, справа в тому що це логічно з погляду “соціального” дарвінізму. А якщо ти не вибився у “люди” то будеш самотнім хоч яким ти не будеш правильним, на жаль це правда. Кілька років тому я думав трохи ідеалістично, але як казав Джейк Саллі (з найкращого фільму Кемерона): рано чи пізно, доведеться прокинутись. Але від цього не легше. Правда у нашій країні ще й мовний фактор присутній, але й наявність “бабла” беззаперечно відіграє свою “ролю”.

  5. У людей стали завищені потреби. Для них вже не достатньо просто мати нормальний будинок з трьома-чотирьма кімнатами , двоє-троє дітей, здорового чоловіка (чи дружину), який заробляє достатньо, щоб купувати їжу, одяг, та платити за освіту дітям, та їздити на відпочинок влітку. Цього людям вже замало. Вони хочуть більше. Для них вибитись в “люди”, це значить мати можливість ганяти по закордонам цілий рік, коли тільки забажаєш, мати машину як мінімум за 100 тисяч баксів, годинник за 50 тисяч баксів (нахєра тільки він потрібний), коштовностей на себе начепити тисяч на 150 тисяч баксів. Мати кілька квартир і здоровий будинок на 200-300 квадратних метрів, ще й квартирку, або будиночок біля моря, про всяк випадок. Мати будиночок десь в лісі, біля заповідника, щоб можна було туди на шашлик ганяти, чи на полювання. Ось цього прагнуть усі. А так не буває. Усім такого просто не можливо зробити. Не вистачить ні моря, ні заповідників, а машинам просто ніде буде їздити, будуть в заторах постійно стояти. Втім усі це прекрасно розуміють, та їм пофігу. Головне вибитись у той 1% багатіїв, не важно чесними шляхами, чи ні, а на решту людей начхати. При чому вони на решту людей чхають вже зараз, коли вони ще не виперлись в багатії, а є тією самою рештою людей. От і чхають усі один на одного, мріючи що колись вдасться випертись в “люди”.

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.