Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1170999 (177 за 24 години)

9 травня вважають святом лише країни, що перебувають під впливом Росії

| 56 коментарів

День перемоги
Святкування 9 травня як День перемоги – це відголоски радянського минулого заявив голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху, історик Володимир В’ятрович.За його словами, що в Україні необхідно у цей день вшановувати пам’ять загиблих.

«Думаю, саме таке відзначення було б найбільш прийнятним для українців і таким, що мало би помирити українців, незалежно від того, по який бік в цій війні воювали їхні предки. Справа в тому, що спроба представити цю війну як Велику вітчизняну і 9 травня як велику Перемогу в ній – це відголоски радянського міфу, який намагалися представити в цій війні в чорно-білих кольорах, в якій з одного боку були німці, з іншого – так звані «наші», – заявив він.

«Але насправді для українців ця війна була ще однією трагедією, в якій українці часто воювали проти українців і за чужі інтереси. А тому для нас завершення цієї війни мало би власне визначатися як поминання пам’яті тих жертв, які загинули в цій війні за чужі інтереси», – додає історик.

За словами В’ятровича, з історичної точки варто говорити про Другу світову війну, а не Велику вітчизняну війну.

«У хронологічних рамках цей термін – ширший, починається в 1939 і закінчується 1945 роком. І вона є більш багатоманітною і багатоколірною, ніж простий чорно-білий народ, якому пропонується концепція Великої Вітчизняної війни», – зазначив він, зауваживши, що «бентежить, що зараз українська влада відновлює цей радянський міф».

Як зазначив В’ятрович, Україні відійшла від цього міфу, починаючи з 2005-2006 років.

«По-перше, з підручників зник цей пропагандистський термін Велика вітчизняна війна, а міцно утвердився – Друга світова війна… На жаль, відзначення (9 травня як День Перемоги – Ред.) в Україні повернулися 2010 року, але я думаю, що це лише рецидиви і відголоски радянського минулого. Я переконаний, що зі зміною влади ця традиція перестане жити», – вважає він.

Водночас В’ятрович зазначає, що 9 травня вважають святом уже навіть не всі пострадянські країни.

«До прикладу країни Балтії вже приєдналися до європейських країн і не відзначаються це як певне тріумфальне свято. Святкують лише ті країни, які, на жаль, перебувають під більшим впливом Росії і де спостерігається такий неорадянський ренесанс. І важливо – в Україні на державному рівні відзначається День перемоги, натомість з кожним роком ігнорують зокрема Дня пам’яті жертв голодомору в Україні, що переважно відбувається з ініціативи громадськості і при нехтуванні центральної влади», – додав В’ятрович.

Нагадаємо, Львівська міська рада ухвалила рішення про оголошення 8-9 травня у місті Львові Днями скорботи за загиблими у Другій світовій війні та жертвами тоталітарних режимів. Водночас, депутати підтримали ухвалу, яка передбачає заборону використання окупаційної символіки СРСР, комуністичної і нацистської символіки на території Львова.

Крім цього, Івано-Франківська міська рада оголосила на території міста 9 травня Днем скорботи за загиблими у Другій світовій війні. Депутати також заборонили в обласному центрі розміщення на будинках і спорудах підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності символіки неіснуючих і невизнаних держав (військових формувань).

Прем’єр-міністра Микола Азаров розкритикував ці рішення, зазначивши, що вони – незаконні. “Хочу сказати вам однозначно: я вважаю, що обласні ради приймають абсолютно незаконні рішення. Більше того, аморальні рішення. Називати велике свято День перемоги Днем скорботи – це ображати пам’ять антифашистів, воїнів-союзників, які по суті дозволили, в тому числі і цим депутатам користуватися світом і демократією”, – додав Азаров.

Джерело: Тиждень.ua

56 коментарів

  1. Добре, що я живу у Львові і в нас 9 травня вже не “Дєнь Пабєди”. Нехай ветерани святкують, для багатьох з них це найголовніша подія в житті. Але вчити теперішнє покоління, що німецький фашист – це погано, а російський фашист – добре, неприпустимо. Зрештою, зараз нам нав’язують не німецьку, а російську мову…

  2. Де можна написати прохання до адміністрації додати функцію на портал “Приховати новини” тобто усю ліву панель порталу?

  3. Це дуже прикро, що існує така думка щодо свята ПЕРЕМОГИ, шкода наших дідів, які відстояли колишню батьківщину і зараз деякі дурні вважають,що все було дарма,краще під фашистом і не треба пам’ятати та шанувати їхні подвиги заради нашого майбутнього. Ганьба…

    • Підтримую, це все ж таки перемога над Фашизмом. Всі прагнули закінчення війни. А те, що трапилось після війни (НКВД та репресії вчинені цією організацією) це вже зовсім інша тема для розмови. А Львів та Франківськ – молодці. Ми НЕ повинні забувати подвиг вчинений нашими дідами. Але Все таки живемо ми у своїй суверенній державі. І повинні відстоювати честь свого прапора та герба. А не радянського!!!

      • Фашизм був в Італії, а в Німеччині – нацизм

        • Цілком слушне зауваження, але на жаль, більшість оперує все тими ж радянськими ідеологічними штампами. А в цілому для себе вважаю цей день – днем пам’яті по загиблим. І варто на вулиці роздавати не так звані “георгиевсике ленточки” а символічні квіти маку, так буде правильніше.

      • Суть тільки в тому, що воювали вони не зовсім по своїй волі, так званих “солдатів” забирали силоміць(тих хто був проти розстрілювали), а на фронті, була таж ситуація, або ти біжиш в бій, або тебе без суду, як дезертира, розстрілюють ті ж самі нквд.

    • “… які відстояли колишню батьківщину”
      О, влучно! Колишню, і більшість із них таки не відстоювала ТЕПЕРІШНЮ.

      “краще під фашистом і не треба пам’ятати та шанувати їхні подвиги заради нашого майбутнього. Ганьба…”
      `Визволителі` що принесли на своїх комунізм під покровом Сталіна? Та я вас прошу.
      В тій війні дві сили – нацисти і комуністи, були однаково прогнилі, і результат не залежав від того, хто переможе.
      Одні воювали за ІІІ Рейх, а інші – за Імперську Росію, яка поглинула сусідні держави.

      Зло і перше і друге, і ніхто нам “визволення”, а тим більше Батьківщину до 1991 року не приносив, зарубайте собі на носі!

    • Дідусь воював. Закінчив війну в Берліні. І ні разу не святкував. Дуже рідко згадував війну. Як суцільне жахіття. Зовсім не те, що рекламувалось в радянській школі. З мого села пішло понад 300 чоловіків. Повернулось 46, причому частина — каліки.
      ЩО ТАМ СВЯТКУВАТИ?!!!!

      • Саме тому потрібно не святкувати, а вшановувати жертв другої світової війни

      • Це цілком вірно, така ситуація була з моїм дідом, який воював з 44 по 45. Ні слова про війну. Зараз ходять на парад тільки старі НКВЕДИСТИ 1945-1955 рр.

    • не було ніякої “перемоги над фашизмом”. німці билися з радянськими. в процесі, і ті, і другі кілька разів пройшлися по наших землях, палячи і нищачи все на своєму шляху. і щоб ви знали, радянські встигли убити наших більше, ніж німці (а якщо врахувати, що радянські – це ті самі росіяни, що й при царській росії, то і поготів)

    • День Перемоги кого ?. ГУЛАГ переміг Освенцім ? . Один диктатор здолав іншого,один окупант України переміг іншого.
      Ганьба колаборантам,котрі замість того,щоб виборювати Незалежну Україну,воювали на боці окупантів і немає значення-за коричневих зі свастикою а чи червоних із зіркою. Як одні так і інші – ВОРОГИ УКРАЇНИ.

      Ганьба колаборантам !

    • Так от як кров свою лили
      Батьки за Москву і Варшаву,
      І вам, синам, передали
      Свої кайдани, свою славу!

      Нічого не змінилося …

  4. Це те саме, що якщо б перемогла німецька сторона і нас заставляли святкувати день перемоги німецької сторони.
    Ганьба!

    В ту війну загинуло багато Українців. Отже – це день пам’яті загиблих Українців.

  5. Шановні але проблема в тому що німці прийшли до нас через кордон і наприклад мову німецьку змушували вчити в школах а не українську. Мій дід воював за УКРАЇНУ!!! В нього німці нігті на руках повиривали нажаль вже його немає Оскільки він рахував то і я вважаю 9 травня дійсно Святом Перемоги!
    п.с. Доречі він ні разу в своїх медалях як на виставках не виходив!

    • А комуністи і їх послідовники нам насаджують російську мову і досі – це не окупація??.

      Скільки людей останні повбивали в своїх концтаборах, більше за німців! (бо мали більше часу ніж комуняки). То це нормально, це треба святкувати?

      Були українці і в червоній армії, та всі вони воювали за імерію, Російську імперію, звану СРСР – тюрмою народів.

      Це була не наша війна, зате наша трагедія. Тож це виключно день скорботи для всіх українців, чиї діди потрапили між потяги двох тоталітарних сил, однаково бридких, однаково кровожерливих, і загинули там.

    • “Мій дід воював за УКРАЇНУ!!! ” – під червоним прапором,з “краснай звєздой” на кашкеті і воював за Україну ?). За яку Україну ваш дідусь боровся ?.
      Ваш дідусь колаборант а не борець за Незалежну Україну.
      Ті хто боровся за Україну,їх не тільки нацисти а й комуністи переслідували,мордувалим та знищували.

      • А що може ті борці за Україну які в фашистських формах ходили. Ви знали мого діда як і за що він боровся! Яке Ви право маєте осуджувати когось і що ви самі зробили для України? Люди відстоювали свою Батьківщину проливали кров і раділи коли війна закінчилась! Не вам судити ви того не бачили особливо мого діда!! Хай щастить!

        • Для чого мені знати вашого дідуся?. Він боровся за Українську Державу?. Які ще питання ?.
          Яка різниця між вашим дідусем та тим хто у формі рейху воював ?.
          До речі,невже українці воювали у італійському війську,що у фашистському однострої ходили ?.

          • Може роскажете чим в цей час займався ваш дідусЬ? І я вважаю некоректно давати оцінки діям людини
            (мого діда) Вам людині яка незнаючи як і де воював він! Ви не знаєте що таке війна і я незнаю. Чи до тієї війни Україна була незалежна а мій дід та такіж як він відібрали в неї це? Ви недали відповіді що саме Ви зробили для України що маєте право осуджувати любого з Українців?

          • Аскольде, ви трохи перегинаєте палку. Судіть не простих солдатів, яким був дідусь цього дописувача, а тих воєначальників і командирів, які під укіс, на вірну смерть посилали десятки тисяч людей, лише щоб якось (живим м’ясом) спинити наступ німців, судіть тих, хто розстрілював і саджав по тюрмах тих, які за допомогою неймовірних зусиль тікали з полону до рідної землі, судіть тих, хто відсиджувався у штабі, а по закінченню війни на всі сторони голосив, який він герой і т. п. А цей дідусь, як і багато інших подібних простих солдатів, воювали таки за Україну. Так, не за Україну, як незалежну державу, але за Україну – як за рідну землю, за рідне село (місто), за свою родину.
            А засуджувати цих людей – це найдурніша і найлегша справа зараз. Ми там не були і не нам їх судити. І ніхто не знає, як кожен з нас повівся би у тих скажених, нелюдських, страшних умовах.

          • шановий Юрій, ви теж дещо пропускаєте. ці “прості солдати” крім виконання наказів ще мали мати власні голови на плечах. натомість вони без найменших докорів сумління чинили звірства щодо мирного населення. вбивали, ґвалтували, грабували. де в цей час були радянські українські солдати? напевно, стояли собі осторонь (це ще в кращому випадку) і намагалися не виділятися. я зараз нікого конкретного не звинувачую, але зважайте: коли виконуються накази, є два суб’єкти – той, хто наказує і той, хто виконує (*вирішує* виконувати, чи ні). в даному випадку сталіну не треба було наказувати знищувати “зрадників”, яким просто не пощастило жити на окупованій німцями території. не треба було, тому що російські солдати давно звикли і вжилися в роль м’ясників-поневолювачів. не знаю, що при цьому робили солдати-українці, але служба в сталінській армії – явно не привід для гордощів.

          • Обидва мої дідусі були в УПА, один загинув у 44р., інший 15 років у таборах відсидів,коли це так можна назвати. Уся родина також була вивезена у Сибір.До речі обидвом прийшли “повістки” у РККА,вони пішли в ліс,щоб їх не забрали.

            Питання у тому,що потрібно мати хоча б елементарну совість та почати називати біле білим а чорне чорним.
            На рахунок Батьківщини,взагалі суцільна совкова маячня. Так розумію,ви саме про “вужче — рідний край, місце народження тієї чи іншої людини.”?.
            Тобто,коли українець народився у Польщі – він мав у польському війську воювати та захищати жечь посполіту ?.Коли на Закарпатті народився- за Угорщину мав воювати ?. На Буковині – за Румунію ?.
            ц

          • Обидва мої дідусі були в УПА, один загинув у 44р., інший 15 років у таборах відсидів,коли це так можна назвати. Уся родина також була вивезена у Сибір. До речі обидвом прийшли “повістки” у РККА, вони пішли в ліс, щоб їх не забрали.

            Питання у тому,що потрібно мати хоча б елементарну совість та почати називати біле білим а чорне чорним.

            На рахунок Батьківщини,взагалі суцільна совкова маячня. Так розумію,ви саме про “вужче — рідний край, місце народження тієї чи іншої людини.”?.
            Тобто,коли українець народився у Польщі – він мав у польському війську воювати та захищати жечь посполіту ?.Коли на Закарпатті народився- за Угорщину мав воювати ?. На Буковині – за Румунію ?.

            Знаєте, мабуть тому у нас не було так довго своєї держави, що було багатенько у нас таких як ви. Дякувати Богові, що українська нація народжує не тільки мовчазних рабів, що звикли виконувати накази та мовчки йти вмирати за чужі інтереси.

          • Юрій нічого я не перегинаю, просто у нас така вже рабська звичка, бути такими терпимим, що відверто кажуть не правду або тільки напівправду, щоб ненароком кого не образити.

            Співпраця з окупантом – це злочин, коли є злочин,повинно бути покарання.
            На рахунок покарання, цілком погоджуюсь з вами – міра покарання має бути різною.
            У Франції одних зразу розстрілювали та вішали а декому тільки голови голили та у дьогті вимазували.

            Справа у тому, що зараз, ті хто боровся ПРОТИ Української Держави – як не сумно, та вони герої.
            Вони й надалі ходять під чужими прапорами, співають чужих пісень, брязкають нагородами чужої держави.
            Їхні нащадки щиро вірять. що вони боролися не за СРСР а за Українську Державу.

        • Ви, шановний, замість говорити безглузді речі, краще відповідь дайте на мої аргументи у коментарі.
          Окрім того, де я казав що фашисти героями були?

          Повторю те, що я писав користувачу Сем:
          ” `Визволителі` що принесли на своїх комунізм під покровом Сталіна? Та я вас прошу.
          В тій війні дві сили – нацисти і комуністи, були однаково прогнилі, і результат не залежав від того, хто переможе.
          Одні воювали за ІІІ Рейх, а інші – за Імперську Росію, яка поглинула сусідні держави.

          Зло і перше і друге, і ніхто нам “визволення”, а тим більше Батьківщину до 1991 року не приносив, зарубайте собі на носі! “.

          “Люди відстоювали свою Батьківщину”
          СВОЮ батьківщину, не Україну, не Українську Державу, а сталінську СРСР. Впіймали різницю за хвоста?

          І до речі, за вашою ж логікою: “Яке Ви право маєте осуджувати когось і що ви самі зробили для України?” – А Ви?

          • Шановний. Батьківщина немає нічого спільного ні з яким “сирсири”
            Батьківщи́на (вітчизна) — країна, що історично належить даному народові; вужче — рідний край, місце народження тієї чи іншої людини. Поняття батьківщина позначає країну предків (батьків) людини, а також часто має емоційний підтекст, що має на увазі, що деякі відчувають до батьківщини особливе, сакральне почуття, яке поєднує любов і почуття обов’язку (патріотизм). – з вікі
            Я ні в якому раз не підтримую комуністів! Так само як ви засуджую дії Сталінізма!

            І до речі, за вашою ж логікою: “Яке Ви право маєте осуджувати когось і що ви самі зробили для України?” – А Ви?
            я на відміну нікого не осуджую і вважаю що потрібно йти тільки вперед бажано поменше озиратись на те на що історія нормально неможе пролити світло
            І вважаю що силу і честь нашої держави потрібно підтримувати минулими справами в тому числі і преремогою над фашизмом! який доречі засуджує увесь світ і тіж самі німці до тепер понурюють очі додолу якщо щось нагадати! та допомагають потерпілим від їхніх дій!
            Розумію що зараз напишите а вот комуністи що? незнаю і відповідати за комуністів не збираюсь!
            Все одно рахую ганебним висловлювання в бік мого діда який заслуговує на повагу!

          • Я вікіпедію вмію читати, дякую.

            “Я ні в якому раз не підтримую комуністів! Так само як ви засуджую дії Сталінізма!”
            Прекрасно, честь вам і хвала в такому разі (дійсно).

            “я на відміну нікого не осуджую і вважаю що потрібно йти тільки вперед бажано поменше озиратись на те на що історія нормально неможе пролити світло”
            А тут ви не праві. Ми вчимо історію для того щоб не повторювати попередніх помилок і знаходити вірний шлях в майбутньому.

            “І вважаю що силу і честь нашої держави потрібно підтримувати минулими справами в тому числі і преремогою над фашизмом!”
            Тут ви взагалі заперечуєте попереднє своє речення.

            “Розумію що зараз напишите а вот комуністи що? незнаю і відповідати за комуністів не збираюсь!”
            Якщо не знаєте, будь ласка, не розпочинайте холівару. Комунізм переміг фашизм, і ми маємо радіти? Та ми журитись маємо за тим скільки полягло українців у тій боротьбі.

            “Все одно рахую ганебним висловлювання в бік мого діда який заслуговує на повагу!”
            Звертаю Вашу увагу що я в своїх коментарях чітко розмежовую те що робила окрема людина, а що робили головнокомандувачі із шайкою комуністів. Тому я вашого діда як не чіпав, так і не чіпаю. Я говорю про інтереси за які він боровся, і що це була зовсім не перемога, а втрата. Втрата тисяч життів українців, яких ми маємо поминати.

            Тому краще вибрати ПРАВИЛЬНИЙ шлях – вшанування пам’яті загиблих, а не сталінські танці на їх кістках тими ж парадами та пафосом.

          • “преремогою над фашизмом!” – ну от як можна писати такі небилиці?.
            Тут копіпастите вікі нам а прочитати,що означає фашизм важко ?.
            Про що можна взагалі вести розмову,коли людина в термінології блукає?.

    • не знаю, за кого там воював ваш дід, але радянські сили були ворожі до всього українського.

  6. давайте почнемо з того що якби не та війна то Україна не булаб такою як вона є Буковина булаб під Румунією Львівщина під Поляками Ужгород навіть зараз не рахує себе україною вбільшості А Те що за центром і так вбільшості Москалі та й Крим треба бути чесними не дуже був колись під Україною так що це історія нажаль і в тій країні і в нащій була одна і таж проблема проблема з підбором керівників. Багато чого було в тій країні правильно нажаль дуже багато було перекривлено дибільними лідерами. Нажаль теж зараз відбувається просто історія покаже як завжди пізніше(

    • За вашим принципом “якби”.

      Якби у 1918 році не просрали Українську Державу то не булоб ніякої УСРР, а потім УРСР. Можливо не було б необхідності воювати за “Країну Рад” і т.д.

      А тепер про загальне. Читаючи всі останні новини які з’являються на порталі мені цікаво спостерігати тенденцію. Раніше троді-рософіли тролили російською, а зараз українську підучують. Можливо це еволюція?

    • Коли б у роті росли гриби….Територія України при УНР та Скоропадському була більшою аніж при совітах у УРСР.

      http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ukrainian_State_1918.5-11.png

      • УНР була втрачена ще 1919-го. А от якби в середині століття Україна не розширювалася територіально, то ми зараз були б меншими, слабшими і вплив Росії відчувався б значно сильніше, як в Білорусі.

        • Ви про що ?. Яка Україна розширювалась у середині століття ?.
          Підручник історії ссср викиньте в смітник і більше не читайте його.

    • навчіться писати так, щоб вас розуміли. зараз це просто набір слів.

    • Ужгород – можливо, а от Львівщина під Польщею зараз точно не була б. Галичина разом із Закерзонням сама б визволилася від поляків. Але тоді можливо була б незалежною державою, набагато успішнішою, ніж Україна.

  7. Таке враження, що половина народу не читає статті, а пише коментарі суто від змісту заголовка.. Ніхто не заперечує вшанування, але вшанування не перемоги комуністів над нацистами, а жертв війни…

    • нажаль, це дуже поширине явище. тому я в підписі прошу всіх дочитувати статті до кінця.

  8. Щодо “свята” 9 травня, то я теж вважаю його Днем скорботи. А якщо хтось вважає, це перемогою, то нехай задумається якою ціною (скількома життями) ця “перемога” вдалася… І тому насамперед у цей день треба вшановувати пам’ять загиблих у тій війні, не згадуючи ні про яку перемогу.

  9. Згоден з тим, що все ж таки прийшов час оголосити цей день Днем скорботи. Багатьом ветерам свято дня перемоги не потрібно і багато хто з них не любить згадувати війну. Кажу про це бо знав таких, але їх вже немає, надто багато часу пройшло.

  10. “Руські” постійно кричать що “ніколи не здаються”, а майже всі під час другої світової втекли в тайгу, що аж курява здійнялась. Воювали в основному ті країни, через котрі проходили бої. По Україні, Польщі пройшлись аж двічі. А коли бої з їхньої території відступили, вони з тайги і повилазили. Свіженькі, відгодовані з свіжими силами (гарно відпочили) і напали на Україну, і так аж до Німеччини – ніби-то визволителі, а насправді нищили усе святе! А щоб приховати своє боягузтво та нікчемність і мати можливість обкрадати Україну – розстріляли наших інтелігентів, вигадали якийсь нікчемний комунізм і намагалися нас постійно залякувати. І я ще після цього маю святкувати якусь перемогу?

    Моя перемога ще попереду! ТІЛЬКИ ВПЕРЕД!

  11. Тут на толоці є надзвичайно цікава неукраїнська документалка, з купою документів, на яку рекомендую всім виділити півтора години часу.
    http://toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=14539
    В ній все розкладено по поличках стосовно співпраці СРСР з гітлерівською Німеччиною. Знову таки, хоч Радянський союз з Німенниною підписали цей пакт Молотова-Ріббентропа про мир і дружбу, ніхто його дотримуватись не планував, просто вже так вийшло, що першими напали німці, що стало дуже зручним в ідеологічному плані.
    Радянський союз переміг лише за рахунок кількості тих бідолашних людей яких вони викинули з хат на фронт. І точної кількості загиблих ніхто і ніколи не може вже сказати, але відомо, яка вона жахаюча. Що тут святкувати? Сумнівну перемогу, отриману таким коштом, над державою, стосовно якої керівництво СРСР так накрутило, що в результаті ми вже і не визначимось: дружня вона була чи ворожа?
    Доведеться змиритись вже нарешті з тим, що тих 70 років тому нас просто використали. Справжнім ветеранам можна хіба поспівчувати і варто дати спокійно померти, але наступним поколінням треба відштовхуватись від правди.

    Раз вже тут вище почали “мірятися дідами”, то один мій прадід зник безвісти в 1943 році будучи офіцером радянської а армії, а інший дід був зв’язковим в УПА. Отже я маю вибирати?

    І чомусь ніхто не підмітив, як наприкінці статті “спалився” Азаров:)
    “…Називати велике свято День перемоги Днем скорботи – це ображати пам’ять антифашистів, воїнів-союзників, які по суті дозволили, в тому числі і цим депутатам, користуватися світом і демократією”

  12. Та хто на весь світ кричав, що потрібно “розжечь пожар міровой рєволюції” (тобто світову війну) та “установіть диктатуру пролєтаріата по всєму міру” (тобто захопити весь світ), а потім після черги нахабних ультиматумів Гітлеру, напавши на Фінляндію та Румунію, оголосивши приховану мобілізацію, зтягли всі війська на західний кордон. Навіть після таких помпезних спільних парадів дії “не дружні”. Звичайно бідолаха перелякався мало не до смерті й мусив хоча б щось робити для самозбереження перед такою ордою. Шкода що в ту орду загнали всіх українців призовного віку. А гнали ту орду всі знають як: “оружіє добить в бою” та заградотряти з кулеметами позаду. Скільки людей знищили! Жах! Та лише менша частина вбитих на совісті німців, а більшість то робота тих таки заградотрядів, польових трибуналів та польових воєнкоматів. Ось про роботу останнього така історія: після звільнення звичайного українського села на Смілянщині Черкаської області зігнали до польвого військомату (звичайна трійка) всіх хлопців від 16-18 років. Здається 27 чи до 30 чоловік. Комісар оголошує їм, ніби тому, що вони перебували на окупованій території були пособниками німців і засуджуються до розстрілу. Але саме їм дуже пощастило і є гарна нагода заробити прощення від родіни. І відразу ж за цим селом дають команду “оружіє добить в бою” і кидають на німецьку вогневу точу, звичайно ззаду щедро підганяючи кулеметним вогнем. Менше хвилини і всі лежать. Все справились і пішли до наступного села. Потім поміж трупів знайшли двох тяжкопоранених і на диво вони обидва вижили. Після госпіталю фронт був уже дуже далеко. Один з них і розповів цю історію про свою п’ятихвилинну участь в ВВВ. Тож пропоную в цей день вшанувати саме ветеранів та згадати які жертви були принесені, а не влаштовувати імперську пропаганду.

  13. Невже перемога над Німеччиною, що поневолила всю Європу, не може бути святом для людей, які зробили вагомий внесок в цю перемогу? Безперечно, червоні прапори та зірки – це зайве. А війна – це завжди втрати, зрадники та жорсткі репресії – без цього ніколи не обходиться, і перемога без цього не досягається – вивчайте історію. А хто пише про солдатів, що мають власну думку та командирів, які нічого не робили – шановні відслужіть в армії (що від неї залишилось) хоча б 9 місяців, можливо зрозумієте хто є хто і що мусить робити. :)

    • Пишуть не про це, а про те що треба вшановувати пам’ять загиблих.
      Не розводьте холівар.

    • Хто переміг у Першій Світовій , у війні з Францією, чому не вважати ці дати святом перемоги? Це все одно що набити морду сусідові за те що спокусив вашу дружину а потів щороку святкувати це соромище…

  14. Задовбали ті москалі, хай запхнуть собі те 9 травня в одне місце. Особисто я організую свято на все село в той день, коли помре путін. І це буде справжнє свято!!!!!

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.