Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1169396 (173 за 24 години)

Разом ми сила

| 6 коментарів

Недавно розпочав читати книгу Ліни Костенко «Записки українського самашедшого». Зразу з перших сторінок я зрозумів, що цю книгу дійсно варто прочитати. Книга надихає кожною сторінкою, висвітлює справжню ситуацію у теперішній “незалежній” Україні, сутність нашої держави в поєднання з життям молодих людей, народу.

Один алегоричний епізод надихнув мене до написання цієї статті. Він схожий на притчу, котру ми повинні втілити в життя саме зараз, не відкладаючи:

«У Преторії на якогось африканця напав здоровенний пітон. Обкрутив його тугою спіраллю і почав душити. Бідолашний африканець заціпенів, а потім уп’явся в того пітона зубами і не відпустив, аж доки пітон не одвалився. Затим приволік його додому і з його зміїної шкіри наробив дамських сумочок. Висновок з цього один: якщо тебе хтось душить, треба його адекватно вкусити.»

Наша держава – уже не наша. Ми тепер не громадяни – ми населення. Людське життя тепер не головна цінність держави – тепер це просто розхідний матеріал яким можна маніпулювати. І цьому сприяє влада нашої країни, наш Президент. Як ми дозволили маріонеткам, керувати нами? Від коли ми перестали бути нацією? Чому ми нічого не робимо, щоб змінити ситуацію? Африканець – відображає наш народ без «права голосу» якого влада міцно обкрутила тугою спіраллю і душить, душить, душить. Чому ми дозволяємо це робити? Хто вони такі, щоб знищують нас, нашу державу за яку боролись наші предки? Нас приблизно 45 млн їх приблизно 600 чоловік. Чому ми дозволяємо цим «маленьким людям» маніпулювати нами як вони хочуть?

Ми навіть не уявляємо наскільки в наших руках велика сила, потрібно зробити найелементарніше – боротися. Не можна давати «тваринам» волі над нами ми маємо їх контролювати, а не вони нас. Ми не повинні дозволяти «удаву» й близько наближатися до нас з поганими намірами. Ми – це народ, а народ – це влада. Державу творить не президент – а народ. Влада повинна допомагати нашому народу і нашій держава – а не нищити їх. Політика – це мистецтво управляти державою, але вона зараз більше схожа на мистецтво мордобою, вияснення стосунків партій, обливання бруду та піар. Ми народ нам не потрібні партії, нам потрібна влада яка буде за нашу державу, а не проти неї. Потрібно поєднатися , адже разом ми – сила.

Хочу закінчити це рядками з Гімну:

«Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;»

6 коментарів

  1. Та ми то все можемо. Все одного потрібен лідер. Керівник має бути один. І має бути “корінням” звідси, з України. Який знає, що Україна – це його дім, і буде забороняти у своєму домі “гадити” усілякому непотребу.

    • О, сашо, ще один твітєраст…
      вже встиг насрати в різних темах…

      Адм-ція, видаліть цього серуна!

  2. Прочитав теж “Записки” книга непогана, здається хоча й кінцівка оптимістична все одно присутня скептицизм до майбутнього.

  3. Pingback: Як перемогти "удава" влади або "Разом ми - сила!" - Зимна Вода - портал нашого села! [ex zymnavoda.org.ua]

  4. книга і справді цікава. а пост ні про що. всі люди і так розуміють ,що відбувається,але мовчать. тому маємо що маємо, хоч це і сумно дужк…

  5. не все так безнадійно треба боротись

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.