Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1169400 (168 за 24 години)

Трьохрічна історія однієї республіки

| 5 коментарів


Щасливе довголіття судилося й роману відомого німецького письменника Ліона Фейхтвангера «Успіх». Виходячи з ґрунтовного вивчення окремих фактів, талановитий прозаїк створив багатобарвну картину політичної та ідейної боротьби, характерної для буржуазного суспільства Німеччини 20-х років XX ст., переконливо розкрив органічні зв’язки між кризою світового капіталізму на його імперіалістичній фазі і украй реакційною ідеологією — фашизмом.

Через це «Успіх» залишається і в наш час не менш актуальним, ніж п’ятдесят років тому, через це він і сьогодні читається як роман-звинувачення, роман-пересторога. На творчому шляху митця, досить нерівному і суперечливому, «Успіх», завершений у 1929 p., є однією з вершин реалістичної майстерності і соціальної критики.
Інтрига роману «Успіх» зав’язується у переддень фатальних для Німеччини років. У Баварії, здавна відомій своїм задушливим політичним кліматом, загальний процес наступу правих сил, що передував переходу до фашистського режиму, відбувався особливо відверто і навально.
Фейхтвангер не шкодує фарб, змальовуючи політичні звичаї своїх співвітчизників, по-різному — гнівно, саркастично, з холодною неупередженістю дослідника — пише про ватажків політичного життя, про хазяїв місцевої економіки, про баварських обивателів. Спираючись на багатющі власні спостереження, він створює живий колективний портрет буржуа-баварців — пихатих, брутальних. Письменник наголошує на безапеляційності і зашкаруб лості їхніх суджень, показує їхню націоналістичну пиху й зневагу до чужинців «волоцюг», дрімуче невігластво і святенництво. У баварців гомінлива вдача, вони відчувають потяг до гучноголосих незграбних жартів, до бучних хмільних свят, до важких нехитрих страв і пива, що запаморочує розум.
І в фабульних епізодах, і в мініатюрних, але дуже виразних зарисовках, і в публіцистичних відступах автор, говорячи про населення Баварії, вдається до негативних оцінок. Фейхтвангеру справедливо закидали те, що в усіх майже без винятку баварцях він бачить політичний консерватизм, торжество власницьких інстинктів. Тут справді даються взнаки типові для письменника упередження. Найпослідовніша прогресивна сила сучасності — робітничий клас — випадав з його поля зору. У Фейхтвангера досить стриманий погляд на здібності і можливості народу. В його зображенні — це юрба, покірна сильній руці, що сліпо прямує за вождем, байдуже за яким,—лідером Баварської республіки соціалістом Ейснером, «справжнім німцем» Куцнером чи королем. Знаменно метафоричний зміст має короткий епізод роману — спогад антиквара Лехнера, присяжного на процесі Крюгера, про добротні, міцні на око меблі, що, як виявляється, насправді спорохнявіли й розсипаються від легкого поштовху. Так і Баварія — сита, статечна, на перший погляд згуртована, насправді — до підвалин поточена руйнівними економічними потрясіннями, воєнною поразкою, гострими соціальними суперечностями.

Завантажити книги для ознайомлення можна за посиланням:

Фейхтвангер Л. Успіх [Серія “Вершини світового письменства”] (1980) [djvu] | Оцифровано Гуртом

5 коментарів

  1. …. всім сподіванням

  2. Виправте “троьохрічна” на трирічна. Сором.

  3. У 30-х до влади у Німеччині прийшли нацисти,а не фашисти.

  4. Не розумію для чого викладати на головну книгу (можливо вона гарна, не читав) написану у 1930 році, з анотацією а-ля совок? Актуальне чтиво.
    Це що підтримка риговського тренда боротьби з фашизмом?
    Усе вище сказане не заважає мені подякувати вам панове за роботу з оцифрування книги. Дякую.

  5. книга класна. читав на одному диханні

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.