Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1171209 (156 за 24 години)

Травнева волонтерка в Уніжі

| 1 коментар

яскраво_уніж

Уніж – село Городенківського району Івано-Франківської області. Для місцевих мешканців село нічим не відрізняється від решти таких самим на Франківщині. Проте для багатьох активних, у різних сферах життя, людей зі всієї України, Уніж – це дещо більше ніж село. Саме тут прописався відомий музично-мистецький фестиваль Арт-Поле.

Щороку до Уніжу з’їжджаються музиканти та художники, письменники та науковці, журналісти та фотографи, політики та громадські діячі. Кожен має унікальну можливість власними руками долучитись до розбудови Кузні – тероторії форматності і познайомитись з такими ж активістами з різних куточків України. На одну із таких “травневих волонтерок” потрапило і Яскраво. Нижче читайте наші враження.

Огонь Алька, керівник проектів Яскраво

Ух! Наскільки ж я люблю подорожувати! Цього року сезон подорожей сонячними днями відкрило місто сонця – «Уніж». Це селище Івано – Франківської області, де зі старого колгоспу журналісти, науковці, співаки, громадські діячі (цей список може бути довгим) працюють над спільною метою – над однією ідеєю. Ідея проекту «Кузня – територія форматності» виникла у Владислава Кириченка. Він вважає, що людина яка не може організувати свою працю і працю людей довкола себе, не досягне успіхів у житті. Саме цю практику ми і використовували. Приїхавши на Уніж, ми з командою ЯСКРАВО організовано допомагали творцям та ідейникам Кузні копати, прибирати в саду, вичищати сміття та приводити занедбані приміщення до ладу. Це згуртувало нашу команду ще більше. Було надзвичайно цікаво працювати з такими людьми як Катя Аврамчук (журналіст «Української Правди»), Кушка, Влад (Владислав Кириченко – засновник мистецької агенції «Наш Формат»), пані Наталя (Шульга Наталія – виконавчий директор «Українського наукового клубу») та інші. Дякуємо за досвід та інформацію, що ми черпали з вас!

Тимченко Тимур, системний архітектор Яскраво

Існує легенда про Вавилонську вежу. Люди, що почали її зводити, були досить заможні і прагнули дістатись небес. Працювали, як одне ціле, адже розуміли один одного з пів слова. Бог відчув небезпеку і змусив кожного, говорити різними мовами. Так велика та амбітна ідея потерпіла фіаско. Територія форматності Кузня в Уніжі чимось перегукується з вище згаданою легендою. Не дивина зустріти в Уніжі громадських активістів, науковців, журналістів, музикантів, художників та бізнесменів з різних куточків України. Щоправда будується там не вежа до небес, а суспільство відповідальних громадян, що вміють не тільки на актуальні теми говорити, а й лопату в руках тримати. Спробувати і одне, і інше мало змогу і Яскраво на початку травня.

Крупко Юра, спеціаліст Яскраво

Уніж був моїм першим виїздом з наплічником цього року. Енергії я там набрався стільки, що місто можна освітлювати. Настільки чудової атмосфери ще не бачив. За кілька днів проведених на цій “святій” території, написав для себе багато ідей, які втілюватиму в рідному місті. Відкрив для себе багато нового і тому дуже дякую Уніжу, зокрема Владу Кириченку, за теплий прийом, світлі думки та яскраві враження.

Попов Свят, спеціаліст Яскраво

Сюди з’їжджаються люди з усієї України. Вчені працюють плече до плеча зі студентами; музиканти підбадьорюють музикою та сортують сміття; фотографи увіковічують процес та копають траншею для відходів. А ще догляд та висадка дерев, розмальовані у патріотичному дусі стіни та приємні люди навколо. Уніж – це шанс познайомитися з тими, хто вносить в історію України свою лепту. Я і не очікував, що житиму в «Хілтоні», спатиму на ортопедичному матраці та смачно їстиму. Та, перш за все, хочу розбити можливі стереотипи: кузня – це не курорт, не відпочинок, не лише красива природа та цікаві люди. Я акцентую увагу на важкій праці, на поєднанні грязюки, небезпеки отримати зараження крові, порпаючись серед різного роду сміття, небезпеки пошкодити свої кінцівки (із цим успішно справилася, уже моя хороша знайома, Катерина Аврамчук). Та задля підтримки іміджу своєї організації, задля підтримки, в кінці кінців, іміджу своїх друзів (їхав же ж я туди не сам), одразу починаєш розуміти усі «прєлєсті» палючого сонця, жалючої комашні та не відшліфованих дошок. Руки вище долонь були в обпікаючих скабках. Із іншої сторони, магічна дія роботи пліч-о-пліч загартовує командний дух. Часом хотілося самотності, і я мав таку можливість. Працювати, концентруючись на своєму, зціпивши зуби йти до свого (я тоді був схожий на впертюха, але воно допомагало). А коли хотілося приємної компанії, то вона з’являлася несподіванкою у бажанні усіх працювати разом. І це було прекрасно. Прекрасно кричати та бігати у грозовий град, намокнути під весняно-літнім «дощиком» – ніби просто слова, але ж за ними криється джерело кайфу в спогадах (бо потім, сидячи за книжкою, буду згадувати саме такі моменти).

Власюк Віка, куратор Яскраво

Нещодавно ми з командою “Яскраво” мандрували до Дністровського каньйону на “травневу волонтерку” в Уніжі. Каталися на конях, сплавлялися по Дністру, познайомилися з цікавими людьми. Поїздка в Уніж – це моє особисте відкриття у житті. Багато чула про Уніж, та вразив він, не лише величезною територією та місцем, з не менш величезними можливостями для розвитку та креативу, а вразив головним – ІДЕЄЮ та своїм ТВОРЦЕМ. Засновником «Кузні” на території Уніжу є Владислав Кириченко, бізнесмен та меценат. Влад зі Східної України. Він настільки просякнутий українським, настільки жорстокий реаліст, що здавалося б, інший на його місці давно б опустив би руки, а він ні – готовий власним прикладом ламати стереотипи та споживацьку свідомість українських людей. Саме Влад зробив із розваленого колгоспу в селі Уніж – творчий осередок в Україні куди з”їжджаються вчені, музиканти, художники, неймовірно цікаві та поважні люди, які гуртуються, спілкуються, обмінюються цікавими ідеями, творять та працюють з лопатами пліч-о-пліч, не залежно який мають вік та соціальний статус. Також Влад заснував мережу української, не тільки музичної продукції – “Наш формат”. Саме він створив “Союзівку”, місце відпочинку в селі Хмелева, де Даха Браха (Україна) та PortMone (Білорусь) створили свій останній альбом =) А ще він мене здивував розсадниками із тисячами дерев, кущів, квітів, а особливо плантацією дерев гінго, яких в Україні є не багато. Вразила мене ця людина, своїм мислення, інноваційними ідеями, наполегливістю. Тішуся із зустрічі з Уніжем; з тим що маю поряд свою команду яскравих та працелюбних людей. Такі речі надихають, мотивують не опускати руки і рухатися далі =)

Хомич Сашко, керівник проектів Яскраво

Це місце куди повинен потрапити кожен, кому не байдужа його країна. Там за місяць можна розвинутися і навчитися стільки, скільки вдома за рік не зможеш: такі люди,такі ідеї і такі приклади. Люди, які заряджають і мотивують, природа, яка бадьорить і все це з найкрутішою в світі компанією друзів.

Джерело: Яскраво

1 коментар

  1. Ех, молодці!

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.