Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1169858 (192 за 24 години)

Який герой потрібен українському кіно?

| 13 коментарів

кіно

Сучасне кіно в Україні має створити свого героя, вважають деякі кінокритики. На їхню думку, українцям потрібен певний патріотичний архетип. Тим часом самі режисери та сценаристи переконані, що епоха героїзації лишилась у минулому, сьогодні ж головний персонаж – сам автор та його реакція на події. За словами кіномитців, вплив кіно є нині радше естетичним, ніж ідеологічним.
 
Володимир Тихий, режисер проекту «Мудаки. Арабески» та куратор альманаху «Україно, гудбай!». Герої його творів – це люди, яких ми бачимо навколо щодня, і якими, власне, самі є. Режисер переконаний, що здебільшого українське кіно й досі існує в контексті пострадянської культури, побудованої на соцреалізмі. А тому в нашому розумінні герой – це людина, що має певний набір чеснот і має відповіді на певні ідеологічні питання, каже Володимир Тихий.
  «Але такого героя українці не отримають, оскільки епоха героїзації скінчилася. Герметичності художнього твору більше немає. Досягти впливу на глядача сьогодні можна лише за рахунок провокації. І, як правило, цей глядач ідентифікує себе не з персонажем, а із власним ставленням до події», – пояснює він.
  Кінокритик Ігор Грабович каже, що за часів президентства Віктора Ющенка були спроби реалізувати так званий «патріотичний проект» у кіно. Однак стрічки про Крути або Голодомор так і не з’явилися. А тим часом потреба у міфологізації все ж існує, зауважує критик.
  «У багатьох українців існує велика невпевненість в існуванні самої держави. І для того, щоб підтвердити її законність, потрібен потужний національний міф, який знайшов би втілення у кіно. Мені здається, що право на життя мають обидві ці лінії: реалістична, яка відтворює сьогодення, і міфологічна», – розповідає він.

  Герої – це ті, хто набирає на Youtube три мільйони переглядів – режисер

  Саме поняття героя в сучасному світі є комічним, вважає режисер Мирослав Слабошпицький. За його словами, в епоху інтернету ними є ті, хто набирає на Youtube три мільйони переглядів. Для самого ж автора герой – це або колективний портрет його оточення або частина самого автора. Наприклад, у фільмі Валентина Васяновича «Звичайна справа», що нещодавно з’явився на екранах, головний персонаж – це збірний образ української інтелігенції, яка втрачає своє значення в суспільстві. Однак Мирослав Слабошпицький так само відзначає, що українське кіно зациклене на минулому.

«Це неправда, що ми відрізняємося від Росії в культурному розумінні. Ми дуже різні ментально, але вони так само бояться свого сьогодення. І єдина різниця полягає лише у тому, що вони вчепилися у Велику Вітчизняну війну, а ми – в козаків. У нас не вистачає мужності подивитися на сьогоднішній день», – каже він.

Режисер наголошує, що сьогодні у світовому кінематографі існує криза перевиробництва. Кіно здійснює вплив на глядача в естетичному плані, але через велику конкуренцію, фільм більше не є інструментом ідеології.

Автор: Євгенія Олійник
Джерело: Радіо Свобода

13 коментарів

  1. А де ті козаки в яких ми вчепились?

  2. Варто не забувати, що українцям потрібний не тільки герой, а і героїня українського штибу. Бо так звані “збірні образи” у нас чомусь втілюють лише у чоловічій іпостасі.

  3. Україні, а радше українському кіно, потрібен нормальний проект, який принесе і гроші і славу.
    Для цього не потрібно ставити себе в рамки: героїзм, постмодернізм, реалізм все, що закінчується на ізм. Вибачте за каламбур.
    Україні потрібно знімати кіно, яке зачіпатиме різні сфери життя. А чи вийде з цього якийсь герой – побачимо.
    Чому американське кіно популярне: та тому, що кожен фільм охоплює якусь аудиторію, яка реально є у суспільстві. Домогосподарки, спортсмени, клерки, бізнесмени – все має свою аудиторію. Кіно – це як віртуальна реальність, коли ти переносишся у вир подій, які були б тобі цікаві, але яких ти ніколи не досягнеш, в силу свого стилю життя, страхів тощо.
    Як приклад, багато чоловіків хоче мати коханку модель, але ж не може, бо із зарплатою у 1000 баксів не потягнеш двох кобіт :).
    Жінка хоче мати коханця спортсмена, або багатого бізнесмена, але в силу обставин не може такого завести, бо є моделі, які їх крутять, а вона в кухні, а не на світській вечірці.
    Це лише приклади, не розглядайте їх як вичерпний перелік тому, що він безмежно довгий. Для прикладу в мене є мрія мати ферму, але я працюю комерційним директором виробничої компанії, і міняти свій стабільний “проект” на містичне захоплення, яке може призвести до втрати можливості годувати сім’ю я не хочу, але кіно – це спосіб перенестися у вир подій у який ти попасти не можеш.
    Ну хочу бути я наркодилером, і що? Не виходить (Ну принаймні поки-що).
    Кіно, художнє кіно, це фантазія, яка повинна межувати з реальністю.
    Мені важко було дивитись фільм “Залізна сотня”, бо я плакав. Це близька тема серцю. І я не хочу його дивитись ще раз. Бо я не хочу переживати ці почуття ще раз. Але хтось може дивитись це кіно 100 раз.
    Що цікавого у фільмі “Місто гріхів”? Коли його подивилися мої батьки, то вони сказали, що це лайно.
    А я його дивився разів 5. Так мене перло.
    А фільм “Гаррі Поттер”? Та це казка! Нічого цікавого, проте які збори? Повна нереальність Це неможливо, скажуть усі. Але всі додадуть: “А от якби це було можливо…”
    Фільм має бути захоплюючим. Він не повинен орієнтуватися на якусь глобальну тему!
    Згадайте фільм “Післязавтра”, Армагедон, 2012. Фільми катастрофи. Але: “А от якби це було можливо…”.
    У всіх популярних фільмах різний жанр. Але вони популярні бо:
    – Гарний сценарій,
    – Гарна режисура,
    – Гарна гра акторів.
    – І ще щось, але не петраю в кіно нічого.
    Я його дивлюся, а тому я найголовніша людина в кіноіндустрії, бо я плачу гроші (якщо не качаю з торента) за те, що дивлюсь фільм.
    Тому моя порада режисерам: Знімайте кіно, якщо вмієте і можете, а там побачимо :).

    • +гарна операторська робота
      В тих фільмах, що були зняті в Україні за часів незалежності жахлива операторська робота на рівні найгірших взірців Совка. Мало того, що примітивно, то ще й архаїчно.
      Додам ще – фільми нудотно нединамічні. Це звичайно фішка студії Довженка ще з часів совка. Хтось кудись пів фільму йде, жує, думає і т.п Суцільний “артхаус” (до того ж невдалий)

  4. Гарний був би фільм про козака Мамая )

  5. Підкажіть буть ласка ,яка це відеокамера на фото,або порадьте якусь модель для аматорської відеозйомки.

  6. Про людину, яка вірить у краще майбуття і попри всі негаразди не втрачає себе …

  7. Україні потрібен свій Арнольд Шварцнегер, герой бойовиків, який буде майстерно розправлятись з кацапами і підкацапниками, залишаючи за собою гори трупів, тони гільз і море біологічної рідини. В кінці він повинен зруйнувати крємль і покарати головного злого упиря-путіна.

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.