Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1169844 (188 за 24 години)

Не подобається українське? Їдь у Росію і живи там у повній душевній гармонії

| 35 коментарів

Білінський

76-річний Володимир Білінський у середині 1980-х таємно почав писати книжку Країна Моксель”. У ній заперечує слов’янське походження росіян та правдивість “літописних зводів”. Називає їх фальшивкою цариці Катерини. Вважає Росію наступницею Золотої Орди — держави, заснованої монголами у XIII ст., що утримувала в залежності більшу частину Русі. Вийшов тритомник “Країна Моксель” та два томи “Москва Ординська“.

Із Володимиром Броніславовичем домовляємося зустрітися в київському видавництві ім. Олени Теліги, що на вул. Мазепи. Він проводить у кабінет директора видавництва.

Твердження, що росіяни шовіністи — це стереотип?

— Росіянин ніколи не відповість вам українською, навіть якщо знає мову. Навпаки захоче, щоб ви перейшли на його мову. Бо вважає себе господарем. Не тому, що він поганий, так його виховали.

Чому багато україномовних, які приїжджають до Києва, переходять на російську?

— Це не українці, а хахлуї. У них у крові сидить раб. Вони не розуміють, що рідна мова — це та, яку їм дали батьки, нею можна звертатися до Бога. Так виховала імперія наших людей. Українцю в столиці здається, що завдяки російській він стане “городським”. Імперії вже нема. Але Мойсею довелося водити людей пустелею 40 років, щоб вибити з них рабство. Так вони не мали ні з ким контакту.

Як викорінювати наші комплекси?

— Треба мати свою національну гордість. Мова, церква, сім’я — це святі поняття, якими не можна поступатися. Не потрібно від держави чекати, що вона дасть цю гордість. Радянська влада виховувала людину так, що ти ні про що не думай — квартиру, роботу, освіту держава дасть. 3-річних дітей забирали в садочки, щоб виховувати по-своєму, а батько з матір’ю мусили ходити на роботу. Особистістю не треба було бути. Треба було злитися з масою.

Я колись теж був патріотом Радянського Союзу. Все змінила Караганда. Приїхав туди 1959-го. Працював начальником дільниці. Там саме утворили радгоспи з колишніх в’язнів таборів. Бригаду монтажників у мене очолював старший лейтенант радянської армії Федотов, який дійшов до Берліна. А зварників — один з офіцерів Української повстанської армії на прізвище Зелінський. Кожного ранку на планьорці мусив їх заспокоювати. Проте коли Федотов ішов на відповідальний монтаж, брав за зварювальника тільки Зелінського. Там я і переосмислив значення людської особистості.

Як ставитеся до російськомовних українців?

— Таких немає. Є носії або української культури, або російської. Українець, який з дитинства чує російську мову, згодом тягнеться до російського, як до свого рідного. Я не мирюся з людьми, які на чужій землі насаджують свою точку зору. Не подобається тобі українське? Їдь у Росію і живи там у повній душевній гармонії.

Чи Росія зараз така ж небезпечна для українців, як за часів Російської імперії чи СРСР?

— Треба розділяти російський народ і російську владу. Люди там такі ж, як і наші. А їхня влада становитиме для нас небезпеку до тих пір, поки не зміниться її світогляд. Російські політики досі хочуть відродити Російську імперію. Без поняття імперії Росія не зможе існувати у такому вигляді, як тепер. Якщо відняти історичні міфи, від неї залишиться тільки Московське князівство. Москва, Твер, Рязань були окремими улусами Золотої Орди.

З чого ви робите висновок, що Росія продовжувач традицій Золотої Орди?

— Там діють ті ж закони і правила: ти начальник — я дурак. Це стовідсотково ординська традиція — гнути голову перед сильнішим. Слухав промову президента США Барака Обами. Він сказав, що кожна людина — творіння Боже. І не важливо, чи одна з них є президентом, а інша — двірником. Усі вони — багатство Америки. В Росії жоден президент такого не скаже. Тому її доля визначена. Вона розвалиться на ті держави-ханства й князівства, з яких колись починала складатися.

В Україні можливий сценарій розпаду?

— Ні. Куди нам валитися? Геродот писав, що кордони Скіфії тягнуться від Дністра до Дону. Минали тисячоліття, а кордони лишалися незмінні. Так було завжди і так буде. Інша справа, що нас довго привчали, що ми — зайди, що слов’яни прийшли на цю землю в V-VI століттях. Це неправда. Ми на цій землі корінне населення.

Україна теж неоднорідна. Кажуть, що в Центрі й на Заході — ментальність Київської Русі, а на Сході та Півдні — кочова.

— Я б окреслив проблему інакше. На Заході й у Центрі живуть більші індивідуалісти. А в промислових районах Сходу й Півдня переважають люди зі стадним мисленням. Вони звикли триматися гурту й воліють забути про свою індивідуальність. Чому нинішня влада на всі ключові посади тягне донецьких? Що, в Києві, в інших регіонах немає фахівців? Бо стадний рефлекс. Однак процес зламу впевнено йде на Південь і Схід.

Україна пройшла точку неповернення до Радянського Союзу?

— З погляду народу — так. Проголошення незалежності і є точкою неповернення. А чи влада пройшла — не знаю. Теперішня думає, де їй краще — в Європі чи з Росією. Якщо рухатимемося на Схід — це ломик, кувалда. Якщо на Захід — “мерседес”, комп’ютер. Молодь уже вибрала. У моїх рідних Дунаївцях Хмельницької області за Союзу більшість говорили російською. Тепер там її не почуєш. Зламалася ситуація і в обласному центрі. Він теж швидко українізується. А минуло тільки 20 років. Зміниться два-три покоління, і українці забудуть про імперію.

Російська імперія можлива без Закавказзя, Прибалтики, Середньої Азії. Але, кажуть, неможлива без України. Чому?

— Бо імперія стоїть на українських історичних міфах. Російська історія починається чомусь із Києва. А чому не з Москви? Хіба важко історикам написати, як хан Менгу-Тимур заснував 1272 року Московське князівство? А далі все піде як по маслу. Але цього не роблять. Воліють красти історію в Києва, в українців.

1945 року Росія повернула собі землі, втрачені після Першої світової війни. Вона здатна здійснити чергові завоювання?

— Після втрати земель імперії все важче зібратися на нове завоювання. Це потребує колосальних зусиль. 1945 року Росія майже відновилася в царських кордонах, але Фінляндію вже не повернула. Польщу вже не повернула. Потім програла холодну війну й втратила ще 15 колишніх республік. Далі буде. Зараз Красноярському краю лишають 11 відсотків валового продукту, решту забирає Москва. Ви думаєте, в Красноярську з цим миритимуться вічно? Підірвали вертоліт із генералом Лебедем, який про це говорив. Але проблему не вирішили, її вкотре загнали всередину. Це — російські методи. Інакше імперія не вміє.

Автор: Юрій СТРИГУН, Ольга БОГАЧЕВСЬКА
Джерело: Газета.ua

35 коментарів

  1. Єдине, чим я не згодний з автором, так це тим, що Україна “точки неповернення” ЩЕ НЕ пройшла.

    • А я погоджусь з п. Володимиром Білінським. Хоч і є зараз ті, хто ностальгує за совком, та скільки з них хотіло б насправді туди повернутися?

      • Ми (гуртомівці) які тут зібралися – нас трохи менше 400 тисяч – ми є новітньою українською національною елітою. Для нашого середовища ця тема совка вже давно не актуальна. Проте ви не забувайте, що поза нашим ресурсом є ціла країна в 45 мільйонів і на жаль пересічний мешканець цієї країни має доволі низький рівень національної свідомості. Більшість досі є духовними рабами. Тому ми лише йдемо до “точки неповернення”. Хто-зна може для цього потрібно 40 років, як Мойсею.

        • Тільки нас 400к а скільки таких неГутомівців? Чому Ви такі впевнені що всі свідомі українці зібралися на Гуртомі? І чому Ви вирішили, що всі несвідомі українці хочуть повернутися у совок?

          • === Чому Ви такі впевнені що всі свідомі українці зібралися на Гуртомі?
            А тому що подібне притягується до подібного. Кожен, у відповідності до своєї свідомості та виховання притягує до себе відповідне середовище.
            === І чому Ви вирішили, що всі несвідомі українці хочуть повернутися у совок?
            А тому що несвідомі дуже легко піддаються асиміляції та русифікації. За “сприятливих умов” – (діє закон Ківалова-Колесніченка, інформаційна окупація телебаченя та радіопростору, старі імперські міфи, стереотипи…) – такі люди змінюються самі відповідно до середовища і ментально вони потрапляють до простору Росії. Нещодавно тут була новина про те, що сучасна українська молодь, яка родом з україномовних родин русифікується, подібно до того, як в Білорусі.
            Поки при владі будуть такі як Табачник змін на краще очікувати не варто. І це реальна загроза, бо діти які виросли під його впливом можуть стати опорою для повернення України до імперії.

          • Павло, дивна у вас логіка… Та половина українців навіть не здогадується про існування Гуртом.
            Може Ви десь зі сходу і тому у вас такі враження, але у нас на заході навіть слово “совок” у голос ніхто не говорить)), а це як не крути більше ніж 400к.

          • Я все ж не казав, що поза Гуртом свідомих українців немає, не говорячи вже про тих, у кого немає інтернету.
            Я проживаю в місті Жмеринка, а те що Ви із заходу, то про це я здогадувався, бо Орест – означає гірський житель, тому Ви ймовірно родом десь із Прикарпаття.
            Щодо жителів заходу: люди, звісно, різні бувають, однак тут також колись була одна новина, в якій говорилося що 25% жителів Донбасу – вихідці з Галичини. Щось вони там дуже легко зрусифікувалися і на виборах себе не показують. Також я знаю про те, що багато сучасних киян – також вихідці з заходу – також люди “русскава міра”. Більшість кияк, як відомо, російськомовні, а це ж не Донбас чи Крим.
            Я веду до того що не правильно думати що західняки, принаймні всі, свідомі і підтримують все українське. Це ще не говорячи про Закарпаття, де свідомих менше, ніж в цілому по Україні.

          • Мова йде про жителів, а не про вихідців. По-друге, якщо Ви уважно читали ту статтю то там говорилося що галичани зросіїфікувалися тільки у містах, у селах ситуація інша. А на виборах не як проголосують, а як підрахують. До речі у мене теж родичі в Маріуполі живуть, тож я знаю про що говорю.

          • Павло, Ой! Перепрошую, попередній пост – мій, я ваше ім’я не туди закопіпастив))

          • === зросіїфікувалися тільки у містах, у селах ситуація інша
            Може й так, однак 90% жителів Донецької області живуть у містах. І взагалі майже всі українці що зараз живуть у містах – це колишні селяни, або їх нащадки. Але окрім переходу із села в місто, багато з них здійснили інший перехід – з однієї мови на іншу. Старий імперський мій говорить, що так вони виглядатимуть “городскими”. Рівень урбанізації продовжує рости. Відстоюють мову, національні інтереси незначна частина населення, решта – пливуть за течеєю. А течія зараз направлена в сторону Росії, її культурного та ментального простору.
            Тому “точки неповернення Україна ще не пройшла”.

          • А я подумав що на форум вийшов мій тезко і щоб якось розрізнятися додав до ім’я слово “перший”

          • Павло, кожна дія – породжує протидію. Тож чим сильніша “течія зараз направлена в сторону Росії”, тим менше охочих туди плисти.

          • Хотілося б у це вірити. Я, звісно, дуже б хотів бачити Україну вільною і сильною, однак…
            http://www.rbc.ua/ukr/top/politics/ukraina-poluchila-status-nablyudatelya-v-tamozhennom-soyuze-29052013154400 – новини сьогоднішня. Погляне куди котиться Україна в той час, коли ми сидимо тут на форумі.

        • Солідарний

  2. Згоден! Підтримую!

  3. Дурень думкою багатіє. До чого призведе те ставлення до російсько-української проблеми, яке сповідує той пан? Тільки до напруги та потішення дрібного самолюбства деяких “гарячих голів” – таких же шовіністів, як і росіяни, яких вони лають. Не намагайтесь вести людей на налигачі – сили не ті, та й до добра це не доводить. Запропонуйте цікаві книжки, музику, фільми. Та нормальні дублювання мультфільмів українською зробили для дерусифікації у сто разів більше ніж такі псевдопатріотичні автори та їх макулатура.

    • це не “дурень думкою багатіє” – цей чоловік, надзвичайно розумна, освічена, інтелігентна Людина. Прочитай його книгу і зрозумієш. З повагою

      • мова йшла не про розумові здібності цієї людини, а про прислів’я, яке показує відірваність думки певної людини від реалій довкілля. Як на мене його ідеї застрягли десь так років 40-50 назад. Він відчуває лише близьких йому за духом людей. Але зрозумійте нарешті, що українці це не лише ті, хто ходить у вишиванках, мліє від “солов’їної” та не любить Росію. Озирнітся довкола – ви хочете ствердити свою думку чи консолідувати націю? Подумайте над цим.

        • Тобто книги ти не читав, але знаєш, що його ідеї застаріли на 40-50 років? Сонечко, книга історична, там ідеології нуль. Я впевнений ти так багато зробив для консолідації нації, що в коментарі місця не вистачить.

    • Звісно, пізнання і відстоювання істини, ще жодного разу ні до чого доброго не доводило.

      • можна посперечатись щодо його “істин”. Ви не думаєте, що схожі на своїх опонентів – кремлівських шовіністів?

    • “ставлення до російсько-української проблеми, яке сповідує той пан” Хммм шановна Дуня, ну ви й написали …

      ви сама хоч читала праці автора ? і що ж на вашу думку там є неправдою ?

      все абсолютно відсторонено проаналізовано, логічно і з закономірними і правильними висновками.

      • Повторюсь як і для попереднього дописувача – озирнітся довкола. Переконування оточуючих у неповноцінності росіян це давно пройдений етап. Не ксенофобією повинне жити демократичне суспільство. Свого не віддам, але і чуже паплюжити не маю наміру.

        • До чого тут ксенофобія? Мова йде про різні світогляди. Якщо я скажу що китайці геть українцям не родичі, де ж тут ксенофобія? Ви заплуталися, шановна ;)

    • Дубляж НІЧОГО не робить для дерусифікації. Обрусачений просто не дивиться.
      Цікаві книжки – нічого, їх обрусачений не помічає.
      Музика – нічого. Привчений до руской попси чи шансону її не сприймає, так само як ми музику арабську чи китайську.
      Фільми – нічого, обрусачений іх не дивиться.
      Тільки створення в країні такого стану, який спонукатиме до спілкування українською може щось змінити, та поки усе навпаки і коли зміниться, та як змінити – невідомо. Точніше відомо, та ніхто не наважується діяти. Один з напрямків дії – треба щоб бути рускім було соромно і книжка ця – маленький імпульс, але один, а таких імпульсів має бути багато.

      • === Дубляж НІЧОГО не робить для дерусифікації. Обрусачений просто не дивиться.
        Я, наприклад, коли хочу глянути якийсь конкретний фільм, то перш за все шукаю його на Гуртом, щоб дивитися українською. Якщо не знаходжу – шукаю українською уже по всьому інтернету. Якщо знову не знаходжу, то вже тоді завантажую і дивлюсь російською. Також багато є людей, які зовсім не обрусачені, вони просто дивилися б фільм українською, якби був дубляж. Тож саме відсутність дубляжу змушує їх дивитися кіно не рідною.
        Те саме можна сказати і про музику та книжки.
        === створення в країні такого стану, який спонукатиме до спілкування українською
        поки в нас при владі будуть такі, як Колєсніченко, Табачник та ін. такий стан є неможливим. І оскільки ми на них вплинути не можемо, нам треба діяти в іншій площині.

  4. “Бо імперія стоїть на українських історичних міфах. Російська історія починається чомусь із Києва. А чому не з Москви? Хіба важко історикам написати, як хан Менгу-Тимур заснував 1272 року Московське князівство?” Важко, ще і як важко. В кого тоді “вєлікіє рускіє” перетворяться? 90 % російської історії – міф. Якщо росіянам офіційно про це написати у підручнику, то це може сильно пришвидшити дезентеграційні процеси в РФ. В Кремлі це розуміють, тому і відбуваються всі ці “інформаційні приводи” на межі здорового глузду, на кшталт святкування хрещення Русі у Москві.

    • Ще додам, що російську мову, яку вони тепер нав’язують нам, так само було колись нав’язано племенам, які населяли Московське ханство та інші території, що тепер формують Росію. Згадайте Бурановських бабусь, а такими ж бабусями, буранівськими та іншими, є всі росіяни.

  5. Якщо чесно, то стаття більше нагадує чергове “PR-шоу”, гру на почуттях. Таких шоу навколо русифікації України безліч, як у нас, так і в Росії і кожен гне в свою сторону. Я не заперечую що проблема існує, я згоден з тим, що поки в Україні не помре останній раб, вихований “союзом”, до нормального рівня життя (як культурного так і матераіального) ми не прийдемо. Сам я українець, завжди спілкуюсь українською і пропагую такі ж ідеї серед друзів, але як на мене, то в статті занадто багато пафосу і занадто мало суті.

  6. Сучасна російська дійсність – величезна хижа потвора, котра пожирає власний людський потенціал, його майбутнє. Це забетонована корупцією чорна холодна смердюча яма без ознак надії на перспективу, безпеку, життєвий спокій, мир. Майбутнє внутрішньої політичної арени передбачувати не можливо. Патент на правління в країні надалі собі присвоюює путінська мафія, олігархи. Диктатор Путін на хвильку “сплодив” Мєдвєдєва а той за подяку великому рос-фюреру – міні-медведик маленьким задочком – зігрів трон незамінимому???… російському “вождю”. Заладовані „баксами“ мaєтні росіяни з почуттів самозбереження викуповують нерухомості у свобідних, цивілізованих країнах Заходу. Зневірилися з життя на “родінє”. Путінська „атчізна” для них це поступовий, безнадійний зaнeпaд – доля СРСР. Так звана підтримка російських співвітчизників в Україні – черговa підступнa ворожа спроба сучасної політики, котра за всяку ціну намагається щонайдовше втримати свій загарбницький вплив на українців. Аби продовжити своє виживання кремлівський режим хапається забудь-яку рятівну соломинку. Ганебний Мовний закон це навмисний поділ народу на дочасну панівну русо-бальшевіцкую націю – опору кремлівського деспотизму і мріє про „вазврат” до старих часів. І тих, свободолюбців, котрим столітні очікування, мрії наближають прогресивнi зміни. Найголовнішою метою цього історичного моменту є воля! Boля від підступного московського режиму. Тоді і в шані стане рідна мова і культура. Ця частина народу України живе і мислить майбуттям своїх нащадків. А вони зуміють захистити власну державу. Захистять й цінитимуть кожну культуру, звичаї інших народів-побратимів, що живуть у державній спільноті. Таке взаємозбагачення приносить користь кожній країні. Воно посилить авторитет України на світовій арені.
    Bratislava Praha.

  7. Гарна стаття, дякую.

  8. Минулого року купив всі чотири наявні книги Володимира Білінського. Чого і вам бажаю.
    У своїх дослідженнях Володимир розносить московський імперіалізм в пух і прах.
    Варто всім українцям знати його роботи, дуже варто!

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.