Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1171542 (290 за 24 години)

«95-й квартал»: модель України без українців?

| 99 коментарів

Kvartal-95-12

 Майже двадцять літ тому доля звела мене з Анатолієм Свідзінським – вченим, що працював у сфері точних наук, до того ж, племінником одного з найкращих українських поетів ХХ століття – Володимира Свідзінського. Пан Анатолій – оригінальна людина. З ним спілкуватися було цікаво. Чомусь мене тоді вразило те, що мій співрозмовник відмовився від перегляду телевізора. Вдома в нього навіть не було цієї «скриньки». Врахуйте, в той час абсолютна більшість наших людей не відала, що таке інтернет.

А комп’ютер, вважайте, був предметом розкоші. «Як же так? – думав я. – Освічена, інтелігентна людина – і відмовляється від важливого джерела інформації». Тепер я розумію пана Анатолія. Навіть визнаю його правоту. Бо нинішнє українське телебачення (якщо, звісно, його можна назвати українським) є не стільки джерелом інформації, як маніпуляції. Тепер я теж уникаю дивитися телевізор – і часу більше, і для психіки корисніше.

«Ідеї» «95-го кварталу»

  Але телесвіт (так чи інакше) дає про себе знати. І ось недавно довелося зустрітися з ним. Було це в «дальнобійній» маршрутці, яка прямувала до Чернівців. Водій, аби не було сумно йому й пасажирам, вирішив ввімкнути відеомагнітофон. Років десять тому в таких маршрутках «крутили» переважно американські фільми – правда, далеко не найкращої якості. Потім перейшли на російські, про якість яких взагалі не варто говорити. Їх дешевше можна було придбати, ніж американські. Та й для простого народу вони ближчі й зрозуміліші. Не показувати ж нашим людям оскароносні фільми або ті, які на фестивалі в Каннах «Золоту пальмову гілку» отримали! На цей раз водій вирішив потішити пасажирів вітчизняним продуктом. Ні, не українським фільмом. Взагалі сучасне українське кіно – це щось дуже екзотичне. І водночас – підпільне. Принаймні воно відсутнє в символічному світі пересічного українця. Але водій, шануючи вітчизняне, запустив «серіал» «95-го кварталу». Перед очима мерехтіли нібито наші артисти, а до вух долинали їхні жарти – як на мене, досить примітивні, які іноді межували з цинізмом.
  Пропонувати водію «замінити пластинку», попросити, аби він показав щось інше, не варто було – це знаю зі свого гіркого досвіду. Навіть якщо він вас послухає, то нема ніякої гарантії, що на екрані не з’явиться ще щось гірше. Такі смаки в нашого пролетаріату – і на те нема ради. Хоча не тільки в пролетаріату… Але про це пізніше. Тому вирішив не змінювати те, що змінити не в силах. І споглядати популярне дійство, роблячи для себе певні висновки.
  По-перше, мова дійства. Звісно, вона була «общєпонятна», тобто російська. Хоча та сама російська теж може бути різною. Признаюся, давно не бував у російських столицях, Москві й Петербурзі, колишньому Ленінграді. І, чесно кажучи, не тягне туди. Але за радянських часів доводилося бувати. Так ось тоді запримітив, що мова ленінградців і москвичів – не одне й те саме. Звісно, лексикон був приблизно однаковий. Але ж його можна по-різному передавати. Мова ленінградців була витонченішою, рафінованішою. Навіть скажемо так – інтелігентна. Щодо Москви, то мова радянської столиці видавалася більш примітивною, «народною». Схоже, давалися взнаки і короткочасність московської столичності (бо ж повернула вона собі ту столичність лише за радянської влади), і наплив «ліміти» – як високопоставленої, так і пролетарської. А була ще (та і залишилася) російська мова Києва. Мова провінційно-неповноцінна. Мова такого собі селюха, який хоче стати «городським» і «общатися» «городською мовою», яку він до ладу не знає. Але при цьому його розпирає гордість, що він цвенькає «язиком». Так ось мова «95-го кварталу» видалась мені якраз таким «язиком» – примітивним і зарозумілим. Та справа не лише в цьому «язиці». Хай би вже ним цвенькали, тішачи своє самолюбство. Але ж ні. Треба було час від часу понасміхатися з «мови», звісно, зі своєї, української. Направду, виглядало це гидко.
  По-друге, мистецька складова. Вона, як і мова дійства, розрахована на невибагливу публіку. Перед очима мерехтіли російські чи російськомовні поп-звьозди – часто до непристойності «блискучі», наче яскраві брязкальця, якими забавляють дитину. А талант цих звьозд часто зводиться до вміння себе «розкручувати». Певно, про мистецьку складову не варто більше й говорити – занадто багато для неї честі.
  Нарешті, по-третє, політична складова. «Затійники» «95-го кварталу» ніби дуже сміливі хлопці. Вони ладні «рознести» нашу політичну еліту в пух і прах, сиріч висміяти. Правда, годі шукати в цьому висміюванні якогось конструктиву. Українські «високі» політики постають в образі примітивних і недалекоглядних персонажів, які не заслуговують ні на увагу, а тим більше – на повагу.
  Звісно, режисери «95-го кварталу» – не простачки. Більше того – люди талановиті; вони знають, як впливати на нашу публіку. Інша річ – на що спрямований цей талант. Як на мене, то дійства «95-го кварталу» доносять своїм глядачам такі «ідеї»: Українська держава – це несерйозно (подивіться, хто править нею!), несерйозною є й державна мова, а української культури взагалі немає – натомість є «блискуча» російська культура (насправді – російська попса). 

Реакція публіки

  Мені також було цікаво глянути, а як публіка реагує на «95-й квартал». Вона реагувала «правильно»: сміялася, точніше реготала, сприймаючи позитивно це дійство. Але чого хотіти від простолюду. На екрані, коли демонстрували пересмішників із «95-го кварталу», камера часом показувала зал, при цьому спеціально вихоплювала VIP-персон із нього. Так ось серед них були відомі політики – як із табору провладного, так і з табору опозиційного. І вони так само заходилися сміхом, як і пасажири «моєї» маршрутки. Воістину – народ і партія, сиріч влада, єдині.

 Печально. Хіба ні? 

Звісно, «95-й квартал» не просто так з’явився на нашому екрані. Як і багато інших медійних продуктів такого штибу. Не просто так його розкручували й розкручують. Бо ведеться жорстка інформаційна війна проти Української держави. Це не дуже розуміє простий люд, бо в нього інший клопіт – він, здебільшого, переймається тим, як вижити. Але ж державна еліта мусила б це розуміти. Бо інакше вона ризикує втратити державу, яка її ж годує. 

Автор: Петро Кралюк – проректор Острозької академії
Джерело: Радіо Свобода

99 коментарів

  1. Дуже влучно сказано. Дякую за цю статтю – даватиму на неї посилання.
    А про те “шоу”, що глумиться над українцями та принижує усе українське в хаті українця, навіть і не знаю що сказати… Навіть не так, що з ним робити не маю уявлення.

    Що можу лише сказати, так це те, що нам потрібно бути більш сміливими і на території України розмовляти українською з усіма (адже ми вдома). І не просто українською, а чистою мовою, щоб російськомовним було не зрозуміло про що йдеться, що в свою чергу свідчитиме про те, що українська з російською не такі вже й схожі. Використовуймо різноманіття нашої мови на повну! Покажімо що ми чогось варті! Розширюймо всій словниковий запас українських слів і використовуймо його у всіх сферах свого життя!

    Миру і визнання нам, браття українці.

    • === щоб російськомовним було не зрозуміло про що йдеться

      Я Вас розчарую, усі російськомовні прекрасно розуміють українську.

      • Не повірю, що усі російськомовні здатні повністю зрозуміти повноцінну українську мову. Гадаю, якщо розмовляти з використанням більшої кількості літературних слів, рівень розуміння складатиме 35-75%.

        • Я за своє життя не зустірчав жодного, принаймні дорослого, хто б не розумів української.

          === рівень розуміння складатиме 35-75%.

          рівень розуміння в найгіршому випадку близький до 100%

      • як собачки … все розуміють, а сказати не можуть

        • :) Все вірно. І потрібно цих цуциків добре навчити. Дуже ефективно коли Ви повторюєте сказане кацапською Українською мовою “Ви мали на увазі те і те?” і вже тоді давати відповідь на прохання.

        • поправка… російськомовні українці – розуміють, а от з росіянами все погано…

          • “російськомовні українці”?. Це що таке?.

      • Сьогодні дещо запитав одну російськомовну (що має вищу освіту) вживши в реченні слово “суниця”. Потім троє людей протягом трьох хвилин пояснювали їй українською мовою, що це таке. А ви кажете, розуміють…
        Вважаю, що українцям пора робити вигляд, що ми не розуміємо вовчої москальської мови. Ігнорувати цю мову в усіх випадках громадського спілкування.

        • Ні, власне всі суть того що я казав в тому, щоб чудово розуміти російську, але впевнено відповідати українською, показуючи таким чином власну здатність до розуміння, в той час як протилежна сторона можливо і не зможе продемонструвати розуміння.

        • Одне окреме слово – це ще не показник. І справа навіть не в тому, на якій мові людина розмовляє.
          Я абсолютно україномовний від народження, я фактично дорослий, однак я і досі інколи зустрічаю в українській мові слова, які чую вперше – звісно не знаю їх значення. А Ви порівнюєте людину російськомовну…

      • ===усі російськомовні прекрасно розуміють українську.

        забули уточнити – “усі російськомовні українці”

        Спробуйте поїхати до Москви і поговорити українською з москвичами

        • Я вже пробував говорити українською з мешканцем Петербурга, але уродженцем Смоленщини. В цілому він мене розумів, трохи перепитував, просив пояснити. Але він до цього вже бував декілька раз в Україні і українську чув не вперше.

  2. Два тижні тому мав щастя особисто спілкуватись з паном Кралюком. Людина дійсно цікава в своїх поглядах і їх аргументації.
    От тільки із статті випливає, що він сподівається на розум нашої влади (та й опозиції). Що вони повинні зрозуміти і т.д. і т.п. Пане Кралюк, вони розуміють, розуміють і підтримують. Влада не зацікавлена в сильній Україні і в людях які здатні на креативне мислення. Тому вимагати чогось від того самого народу чи від влади чи від 95-го кварталу… це марні сподівання. Народ має пройти еволюційний культурний шлях. Але він ним не йде бо не бачить сенсу.
    Приміром який % українців принципово (незалежно від регіону) шукає книги українською? Або якісний відео продукт рідною мовою? Відповідь розпливчата – мінімальний. У самого є друзі які виховують дитину, самі вони україномовні, але: “Ну розумієш, російська книга вона дешевша”…

    От вам і Україна без українців.

    • Мікола Пирог, хочу дещо доповнити ваш відгук щодо змісту інтелектуального розвитку українців. Сам навчаюся в “Львівській політехніці” і нещодавно дізнався, що студент, який навчаючись отримує степендію і завдяки своїм старанням та бажанню розвиватися виграє якусь додаткову степендію, втрачає звичайну. Тобто виходить такий вісновок – чи студент трішки вчиться і отримує звичайну степендію, чи докладає зусиль, працює і розвивається – немає значення. Влада забирає в нас мотивацію для розвитку…

      • А що ж ви хочете від окупаційної влади? Ясна річ, що вона не зацікавлена у нашому розвитку.

        • Ви праві, але оскільки ми на той “уряд орди” не впливаємо і невідомо скільки він ще триватиме, то нам треба шукати шляхи розвитку самостійно, інколи навіть всупереч тій владі.

      • Голод – не тітка! Тиждень не поїси, а ще як добре “просерешся”, то і буде тобі мотивація! В твоїх знаннях і мотиваціях винуватий тільки Ти один! В крайньому випадку, як добре припре, то пожалій себе і поклич мамцю!

        • Безглуздий коментар…пфф

          • Не варта звертати уваги на дурнів, що вдають із себе мудрагелів).

          • “Влада забирає в нас мотивацію для розвитку…” :)

            Безглуздим коментар “мотиватора” не вважаю. Зараз тобі влада мотивацію не дає, потім керівники та колеги по роботі будуть заважати працювати іт.д., іт.п. І всі навколо тебе будуть погані – один ти будеш хороший. Чув про гасло “Почни з себе!”? Не чекай, доки прийде влада, щоб тобі щось дати. Мотивуй себе сам.

          • “Сам навчаюся в “Львівській політехніці” і нещодавно дізнався, що студент, який навчаючись отримує степендію і завдяки своїм старанням та бажанню розвиватися виграє якусь додаткову степендію, втрачає звичайну. ”

            Для того, щоб коменти писати, спочатку варто уважно прочитати, що написав дописувач.
            Ви як “гуль з конопель” вистрибнули і пишете відверту дурню.

  3. Ніколи не подобалося це шоу недорозвинених клоунів. На щастя, нечасто дивлюся телевізора, тому й “шоу” їхнє бачу може раз на рік, а може й ні.

  4. я не є фанатом 95 кварталу, але іноді дивлюся. і мені здається, що не все так однозначно… ясно, що це все з благословіння влади (інакше б просто не показували принаймні по телеку), звичайно, що гидко, що “звізди”, мова і жарти – російськомовні чи виписані з росії. але це єдине шоу, яке у легкій формі дозволяє посполитому громадянину понасміхатися з власть імущих, перевести те, що наболіло у площину жарту. думаю, що тут і криється популярність цього шоу. це як віддушина, як можливість випустити пару, не зашкодивши нікому. напевно тому цей квартал транслюється, та ще й з повторами і повторами, просто нема куди сховатися від нього. ну не шустера будуть народу крутити в кулко, ще хтось перейметься – захоче щось змінити… але усміхнений клоун з бензопилою в руках – досить страшне видовище.

    можливо я помиляюсь, але не варто так вже недооцінювати поціновувачів 95 кварталу

    • Справа в тому, що такі “віддушини” притуплюють у людини розуміння самої проблеми. Якби не вони (ну й інші фактори), ми можливо б пережили вже не одні реформи і революції та розвивалися далі. А так, це така собі стагнація, варіння “в своєму соці”, а пар з такого варіння спускають через такі “віддушини”, замість того щоб розірвати посудину та не варитися, а почати прогресувати, розвиватися!

  5. Кому не ліньки – прочитайте. Або хоча б останній абзац.

    “Бурмаку знайшов кілька літ тому в селі на дніпровській переправі. Жили там перевізники, рибалки, косарі, народ добраний один до одного, нелякливий і вроди такої, яку лиш Дніпро дає тим, хто задивляється змалку в його води і кропить своїми росами. І раптом посеред отих гарних, дужих людей зродилося щось почварне, якийсь недоносок, виплодок з’явився на світ; поки воно було мале, то ніхто й не помічав, видно, його недолугості, а коли однолітки повиростали, а воно таке й лишилося мале, тільки покорчило його в боки, тоді вже всі запримітили; саме ж воно налилося злістю і образою на всіх людей і на цілий світ білий, і ось пролунала перша лайка, принесена чоловічкові слиною на язик, бовкнув він щось лихе й дурне, назвали його за те Бурмакою, посміялися, хтось там, мабуть, нагодував, щоб одчепитися. Бурмака десь когось там вилаяв ще й ще, його знов нагодували і знов сміялися пробачливо, зверхньо, як уміють сміятися дужі, певні своєї вищості і сили люди, а карлик збагнув, що може втриматися на цьому світі самим своїм язиком, і розпустив його на всю губу, і вже не було тоді йому впину.
    Князь почув Бурмачині прокльони на перевозі. Швендяв карлик за перевізниками, заважав їм роботи своє діло, лаявся чорно.
    Перевізники посміювалися з дурнуватого Карлика, хтось покликав його до казанка з юшкою. Бурмака побіг туди, став тьопати юшку, шпетив тепер і того, хто годував:
    — Щоб тобі кістка поперек горла стала!
    — А приведіть-но його до мене, — звелів Ярослав. Бурмака не захотів іти до князя.
    — Треба, то хай сам пришвендяє до мене, — викрикнув. — Чи, може, йому ноги посудомило! Чи покорчило? Чи правець напав?!
    Ніколи б не стерпів Ярослав нагадування про його нещасні ноги, але тут чомусь не звернув уваги на карликову лайку, майже слухняно покульгав до Бурмаки, сказав йому примирливо:
    — Хочеш до мене в службу?
    — А хай тобі нечиста сила служить! — хапнув об казанок дерев’яною ложкою карлик. — Дурнем ти був, дурнем і зостанешся. Золота начіпляв на себе, як собака реп’яхів. Чоботи зелені. Чи з жаб’ячої шкіри їх пошили тобі лакизи?
    — Матимеш і золото, і чоботи такі самі, все, як у мене, — пообіцяв Ярослав, сам ще не відаючи, нащо йому цей слинявий, чорноротий крикуняра.
    — Підкупити хочеш Бурмаку? — закричав карлик. — Та не діждешся ж! Золота твого не стачить для моєї мудрості. Щоб ти подавився своїм золотом награбованим та накраденим!
    Сміялися всі: перевізники, князеві люди, сам Ярослав. Князь подумав: отакий хай собі лає. Ніхто навсправжки не прийме його лайки, а перед богом виправдання: не вознісся в гордині, вислухуєш щодень слова хули. Ліпше самому тримати коло себе дурнуватого лаяльника, аніж ждати, поки прийде розумний і вкаже всім на твої справжні згрішення й переступи.”

    “Князь подумав: отакий хай собі лає. Ніхто навсправжки не прийме його лайки, а перед богом виправдання: не вознісся в гордині, вислухуєш щодень слова хули. Ліпше самому тримати коло себе дурнуватого лаяльника, аніж ждати, поки прийде розумний і вкаже всім на твої справжні згрішення й переступи.” – а ось і сама суть цього писання про Бурмаку.

    (с) “Диво”, Павло Загребельний.

    • Подумав, що вже почали щось наговорювати на Марічку Бурмаку. :)

    • Оці дійсно дуже влучно сказано! І відповідає усій дійсності нашій. От і вирощує влада “карликів”, а ми як нерозумні їх слухаємо і посміхаємось, не відаючи що це нам несе.
      Сумно аж стало…

    • отже висновок: хробачки з 95-го кварталу – дурні карлики і придворні шути, веселять знатних “гаспод” і потішають простуватий народець

      Тож чи варто справжнім лицарям звертати уваги на тих шмакодявок ?

  6. Люди, заімсть того щоб дивитися ТВ, краще читайте книги!

    • Хороша порада! Проте треба бути уважним стосовно того, що читаєш. Чтиво теж буває різне.

    • Надзвичайно мудра порада. Terroto теж правий, але тут мається на увазі що треба критично ставитися до вибору літератури, особливо коли мова йде про так звану сучасну літературу.
      В будь-якому випадку середньостатистична книжка принесе значно більше користі для саморозвитку, ніж деякі тупорилі передачі по телеку.

    • Згоден. Лишу у книг є найбільша можливість робити нас людьми. Їх не заміниш нічим. Тарас Шевченко і інші стовпи цивілізації не воскреснуть, щоб з нами поговорити, а через Кобзар й інші книги це можливо. Якби я знав це змалечку, перечитав би все в радіусі кілометрів з 50 :) від свого села.

  7. 95 квартал – хороші хлопці. Може хто не цікавився, починалось усе з потреби в грошах самореалізації тощо. Жарти в них були чудові. Дуже різко змінились з приходом зека, стали тупі і на “блатний” мотив. Я б хотів подивитись, коли Ви вкладете свій час та терпіння в щось хороше і корисне, як за легко та швидко Ви від того відмовитесь?
    Їх шоу стало їх професією – там працюють, де платять більше. З 2010 року я також їх практично не дивлюсь (їх шоу переглядаю “прискорено”, надіючись на натрапити на цікавий жарт).

    • Власне ми не кажемо що конкретні особистості чимось погані. Ми говоримо про те “шоу”, яка можемо спостерігати в даний момент.

      • То не спостерігайте. Впровадьте своє шоу в такому масштабі, а тоді і поговоримо. До речі, дуже хочеться побачити схоже шоу, такого масштабу тільки Українською мовою на Український лад.

        Створити на гуртом рубрику, куди різні таланти будуть присилати своє відео з віршами, гумором, короткометражні фільми тощо. І смс голосування – 2 грн. за смс. Кошти передавати авторам відео. Я впевнений, що в Україні багато талантів, і навіть таких, що навіть знайдуть інвестора для своїх проектів.

        • “То не спостерігайте.” – так і робимо))

          А стосовно інвесторів, так тут дещо складне питання, бо у нас усі “грошовиті” так чи інакше не зацікавлені в українському.

  8. Гарна стаття.
    Матиму збірку аргументів проти цієї ганебної передачі.
    Дякую.

  9. Це ж радянський гумор замішаний на дескримінації за національними і соціальними ознаками з винятковим поважним ставлення до всього руського і пролетарського.

  10. Сам намагаюсь дивитись “зомбоящик” якнайменше. Вся родина знає – що час новин (інтер/стб-місцевий новий-айсітіві-новий-1плюс1-інтер) – мій час. Переглядаючи різний погляд, формуєш власне ставлення. Але….
    Автор робить вигляд ніби він – з Марсу. “Якось я їхав у провінційній маршрутці, де були дивні пасажири, бо дивились 95-й квартал”…
    Шановний, а де Ви були до цього??? Вас десантували з якоїсь загадкової території, де “все як слід”??? Чи у Вашому оточенні настільки чуйні люди, що Ви не здогадувались про РЕАЛЬНІСТЬ???
    Звичайно, легше взяти пензлик і накалякати на чужій картині свої каракулі, ніж самому щось створити… Я не хочу захищати чиєсь прагнення заробити гроші на (увага!!!) популярних (!!!) темах у суспільстві, це їх авторське право. Але Ви ж прагнете того ж. Terroto, спочатку Ви пишете від власного імені, а потім узагальнюєте себе з чимось більшим (ми кажемо, ми говоримо…).
    Україна – велика держава. І в географічному, і в демографічному сенсі. Ми різні. Це потрібно визнати і прийняти.
    Тому перш ніж когось критикувати – хоча б спробуйте увійти в їх становище. Може не все так критично. Давайте шукати спільні інтереси. Не потрібно щоразу себе виводити на Рубікон – спробуйте зробити крок на зустріч. 95-й квартал – це лише одне з відзеркалень нашої реальності. НАШОЇ. Це наша реальність. Якщо Ви її не визнаєте, ховайтесь й надалі в якійсь незрозумілій капсулі до наступного откровення під час подорожі до Чернівців.
    Як на мене – не слід людину переслідувати через незнання української (з Вашого погляду) мови. Я народився і виріс на Вінничинні. В нас кожне село має якісь власні діалектизми. Дається взнаки історична належність до “межі культур”. Подекуди це смішно, але це нас збагачує. Цим ми великі!
    Звичайно, пан автор статті та пан Terroto (гіпотетично – це може бути одна особа) можуть, зважаючи на свою освіту чи соціальний статус (вперше їде у маршрутці, а не в літаку), відокремлювати себе від загалу, бо знають щось більше за решту, але, як на мене, ця стаття – пів правди. Мені також багато чого не подобається в їх (95 квартал) передачах. Та це лише спонукає мене задуматись над природою речей в нашому суспільстві.
    Закликаю всіх українців – від Сяну до Дону – порозуміймося, примирімося! Ми великий народ, а великий народ не має права на внутрішні суперечки. Всім нам потрібно зосередити увагу на тому, що нас об’єднує, на майбутньому – спорт, наука, мистецтво, розвиток соціальної сфери, а не на тому, що нас роз’єднує. Про мову і язик взагалі не хочу дискутувати…
    Маю пропозицію для всіх нас. Станьмо посеред кімнати (офіса, поля). Розведімо руки в різні боки. І скажімо: “Праворуч від мене – Україна! Ліворуч від мене – Україна! А я – крапля в цьому морі!” Маєте відчувати велич свого народу. Я відчуваю!

    • Серьожа, заспокойся, ти і народ (принаймні український) – речі діаметрально протилежні, про що ми можем судити хоча б з коментарів.
      “Ми великий народ” – цікаве трактування. Аби не два але:
      1. Народи, які починають вважати себе великими – зникають, таких прикладів в історії безліч і в писаній і в неписаній.
      2. хто такі “ми” – “ми” Ніколай второй ? Це ви за себе шановний розписались ?

      І з чого ж це ви уявили себе таким великим ? в чому ваша велич ?
      Кацапи вважають себе великими, але у них є на це підстави, принаймні територіальні. Які підстви є у Вас вважати себе великим ?

      І нарешті шо Ви чіпляєтесь до людей і до ніків ? А може тут взагалі все одна людина пише ? А може і весь сайт – одна людина ? … Безглуздий Ваш коментар.

      • 100 % +

      • Ми знайомі? Ні? Тоді не “тикайте” мені!

        Якраз Ваша відповідь на мій коментар і є маячнею. З чого Ви взяли, що я не українець? Це ж мій перший коментар :)
        Навіщо приплели мені Миколу Другого? Хто чіпляється до яких ніків?

        Чи пан Командос думає, що на сайті один Сергій?

    • Дякую за таку честь, але я не автор статті.

      В ті моменти, коли я був не точний: коли я казав “ми” – я не виступав від імені УСІХ, а від невеликого кола знайомих людей з одними і тими ж поглядами на стан справ, які аж ніяк не є об’єктивними і не охоплюють абсолютно усіх аспектів сьогодення.

      Стосовно тиску на “тих, хто не такий як ми” – я не вважаю за гріх бути різними. Навпаки, це дуже прекрасно. Тільки я вважаю за величезну шкоду, коли у моєму домі (читати “Україна”) агресивними методами намагаються позбавити нас різноманіття та притягнути до одного штибу (читати “быть как все – быть как русские”). Одна держава – це одне суспільство в усьому його різнобарв’ї. А у нас пропагують явно не різнобарв’я, та й те що пропагують, як на мене, далеко не найкращої якості. А головне – не є рідним для нас. Я розумію, що це все історія і події які ми (читати “УСІ”) пережили так чи інакше впливатимуть на нас. Але, якщо ми один народ – то повинні тягнутися одні до одних та ставитися з розумінням, а не зневажати одні одних. Особисто моя неприязнь до російськомовних (в усіх коментарях) породжена їхнім постійним зверхнім ставленням та агресивністю стосовно всього українського. До тих, хто не проявляє агресії (в будь яких її формах) я також ставлюся з розуміння.

      До речі, про популярні теми… Чи Ви часом не чули такого поняття як “мода”? Гадаєте воно є об’єктивним чи нав’язаним. Так само і стосовно популярності тих чи інших передач по тв – вони побудовані так, що й наче висвічують болючі теми, але водночас пригнічують нас. А от до чого-чого, а пригнічення, я так бачу, дуже багато людей звикли (завдяки СРСР) і бажають його як якось наркоти.

      “це лише одне з відзеркалень нашої реальності. НАШОЇ. Це наша реальність.” – це не моя реальність точно. І думаю багато хто зі мною погодиться, тому говорити “НАШОЇ” тут недоречно. І, як на мене, вона не зовсім наша – просто успішно нав’язана.

      “Україна – велика держава. І в географічному, і в демографічному сенсі.”
      – Другий пункт зараз успішно “виправляється”.
      – Перший “виправиться” кимось із сусідів по завершенню другого пункту.

  11. Не дивився ніколи і не буду дивитися і дітям не показуватиму… І прошу переключити щось якісніше в маршрутці…

  12. Я киевлянин!!! родился и вырос. Так вот, на русском я говорю, потому как Киев русскоговорящий город и в этом ничего нету плохого. Я также не люблю москалей и не прощу им голодомор. Но не важно на каком языке мы говорим мы украинцы. То что автор пишет, что ему не нравится 95 квартал из-за язык, но уж простите, но мы свободные люди и не одна мразь меня не заставит говорит на другом языке, и не важно русский или украинский язык это. Господа украинцы, поймите, украинец это не тот кто оберегает “співучу”, а то кто за государство свое переживает!!! А если так уж хочется – вам путь в Канаду.

    Украина – это МНОГОНАЦИОНАЛЬНАЯ странна, где по мимо украинцев есть ещё и ТАТАРЫ и Русскоговорящие украинцы.

    • *”То что автор пишет, что ему не нравится 95 квартал из-за язык, но уж простите, но мы свободные люди и не одна мразь меня не заставит говорит на другом языке, и не важно русский или украинский язык это.”
      Прошу пана Ви трохи перекручуєте сказане, він пише що все можна стерпіти, але
      *”Треба було час від часу понасміхатися з «мови», звісно, зі своєї, української. Направду, виглядало це гидко.”
      Це ж всі бачать очевидно і дйсно гидко. Я не проти російського. але я проти глуму над українською

      • А де Ви знайшли глумління над Українською мовою?

        • У виступах 95 кварталу… Це цитата з тексту і можу підтвердити, що так воно і є.
          І до слова, де Ви побачили що хтось Вас примушує говорити якоюсь іншою мовою? І чому відразу мразь… Чи Ви вважаєте себе вищим за інших?
          Те що вони висміюють окремих персон при владі, це ж спеціально для того щоб відвернути увагу від важливіших питань і проблем і 100 % це робиться з підтримки влади, але не видимої її верхівки,а тих хто керує державою насправді – олігархів

    • ===Киев русскоговорящий город

      Дурня.

      ===из-за язык
      ===не одна мразь меня не заставит говорит
      ===странна

      Ви й російської до пуття не знаєте, тому краще б помовчали і не ганьбились.

    • Тоді треба було б назватися СШУ (Сполучені Штати України), чи може ми говоримо не про ту Україну, яка Україна?

      “Господа украинцы, поймите, украинец это не тот кто оберегает “співучу”, а то кто за государство свое переживает!!!” – власне проблема в тому що переживають за своє ГОСУДАРСТВО, до якого Україна мало відноситься.

    • Зауважте, будь ласка, що поки Ви не висловились – ніхто нікого не обзивав.

      • я не хочу ображати людей, котрі, через те що вони спілкуються на українській чи будь якій іншій мові України. Ображаю, я лише тих, хто намагається насаджувати свої ідеї іншим, не зважаючи на свободу кожного. До того ж через політику насильної українізації/русофікації, ми чомусь забули, про те, що в Україні є Крим, в якому мова спілкування є Татаро-кримська. Шануймося, бо ми Українці багатонаціональна нація, що використовує багато мов у сьогоденні!!!

        • === Українці багатонаціональна нація
          українці – це кровно-духовна етноспільнота людей, а не багатонаціональна… Рідною мовою для цієї спільноти є виключно українська.

          І не треба назву мови чи народу писати з великої літрери. З великої пишуться лише власні назви, назви держав, наприклад.

    • Swich Style

      А якою мовою говорив Ваш прадід ?

      • А якою розмовляли у Києві в часи Речі Посполитої ?.

      • С одной стороны на русском, а со второй на польском. Хотя лучше бы все они говорили на иврите, но жаль я не еврей

        • Що за відверто примітивна писанина?.
          Який руССкій ?. Ви погодіна начиталися ?.
          Прохання до автора статті – видаляйте дописи неадекватних людей.
          Усьому ж є межа, дурості також(хоча це виглядає більше як шовінізм).

    • Цікаво, чи Swich Style цікавився, як саме ставав Київ частково російськомовним? Не читав, мабуть, скільки людей там тільки в перші дні окупації міста комуністами було саме через українську розстріляно? Навіть самих комуністів, якщо ті українською говорили.
      Ще 90 років тому і Донецьк (до того, як там комуністи розстріляли близько 90 тис. людей за весь час), а не лише Київ, був майже повністю україномовним, включаючи деякі прикордонні території сучасної Росії, а в донецьких селах старі люди досі українською розмовляють, як і в київських. Так що не смішіть, шановний Swich Style, і не забувайте, що на кожен наслідок є своя причина.
      Це нагадує ситуацію, коли брюнет фарбує своє волосся в біле і каже, що він блондин (але хіба він таким є насправді? :) ) Можливо, його і можна назвати блондином, але якщо постійно волосся не підфарбовувати, воно відросте. От те й з містами: забороняти русифікацію, то місто саме стане знову повністю україномовним. І дуже скоро (хіба тільки крім комуністів затятих).

      • При чем здесь причины, по которым Киев разговаривает на русском, да было, коммунисты уроды и их надо вздернуть, но сейчас Киев русскоговорящий город, На украинском у нас только приезжие говорят и то только первое время. Потом тоже переходят на русский, но это не делает их меньшими украинцами!!!

        • Якраз робить. Вони не українці зовсім, а малороси, які зреклися своєї мови.

          • Это уже паранойя.

          • В державі недержавною мовою може розмовляти тільки гість, завойовник або невіглас.
            До якої з цих трьох категорій належите власне Ви, Swich Style

    • Асиміляція (лат. assimilatio)— дія за значенням робити когось, що-небудь подібним до себе, перетворювати на свій лад. Втрата власної мови, культури і самосвідомості представниками народу, які знаходяться в середовищі іншого народу.

      Чи заслуговує на повагу людина, що зрадила свою мову, культуру ? . Чи має право, сучасний яничарин, потурнак повчати інших ?.

      До речі, коли хтось починає згадувати про Канаду( Швейцарії а чи Бельгію) – це свідчення того, що дописувач або малоосвічена людина або має проблеми з розумовим розвитком .

      • Мої предки були депортовані з Польщі під час операції “Вісла”. Всі вони в Польщі розмовляли українською, ходили в свою церкву, не втратили своєї ідентичності хоча більшість в їхньому оточенні були поляки. Бабуся і дідусь були прості українські селяни, що проживали на території Польщі. Всі їхні діти розмовляли українською. А от про внуків, а тим більше правнуків цього вже не скажеш. Ті, що проживають в Києві, Одесі перейшли на російську мову. Навіть вдома розмовляють російською. От така історія нашого народу.

    • Мононаціональна держава (моноетнічна) — за визначенням директора міжнародної організації Freedom House, Едріана Каратніцкі (Adrian Karatnycky) кількість представників однієї нації в країні повинна становити не менше 67%.

      Варто вже сучасним потурнакам, хруня, яничарам задуматись та зрозуміти, що час покаятись за зраду своєї мови, культури , своєї нації та намагатися виправити це а не захищати “руззкі

    • До того ж ви хам та шовініст .Чи Вам не відомо, що на Гуртом спілкуються українською ?.

      • я пытаюсь показать молодежи, которая заходит на сайт, что не язык делает тебя украинцем, а поступки. Радикализм и атаки на права людей, а именно право на язык, должна пресекаться самым жестким способом. Либерализм вот единственный путь развития Украины, а иначе будет поделена страна по Днепру ка было когда то.

        • Я теж,Киянин.Ще у діда ,Киянин.Розмовляю виключно Українською.Тож вислів”Київ-рускагаварящій город” недоречен.Це навмисно проштовхується думка:”А сматрітє,в Києві гаварят па-рускі”…..
          А вивчити Державну мізків не вистачає?”А зачем ? Міня і так,все понімают!”

          p.s. Питаю у російськомовного співробітника(його прізвише Круковський):-Що означає твоє прізвище? Не знає..Про крука він не чув….

          • Статья с Википедии:

            Языковая история Киева сложна и противоречива[35]. Во многом она является отражением его долгой и довольно противоречивой истории, а также различных изменений в языковой политике последних столетий. Так, комментируя итоги первой переписи населения 2001 года, журнал Демоскоп назвал Киев «скорее украиноязычным (во всяком случае, желающим казаться таковым)»[36]. По данным последней переписи населения 2001 года 72,1 % киевлян назвали родным языком украинский, 25,3 % — русский язык[37]. Это соотношение сильно изменилось с момента проведения последней советской переписи населения 1989 года. При этом по данным большинства соцопросов преобладающим языком повседневного общения более половины жителей города является русский. Лишь 12-18 % горожан пользуются преимущественно или исключительно украинским. При этом русско-украинское двуязычие также широко распространено. Порядка трети опрошенных пользуются обоими языками в равной степени[38]. Интенсивное смешение двух близкородственных языков, приведшее к появлению так называемого суржика, отмечалось в Киеве со второй четверти ХIХ века

          • Стаття чужою, мені українцю мовою . Такі от ви “украінци”, навіть Вікі ви читаєте мовою сусідньої держави.
            Ви є частинка “руззкага міра”, Україна – це території вашого проживання і все.

            Ваша так звана “любовь к Украінє” є такою ж як “любов” педофілів до дітей – збоченою.
            Ви є збоченці і вас потрібно карати.
            Жорстко.

          • ну попробуй меня или Донецк покарать))) судя по выборам 2010, это они нас карают за балаган 2004 года,
            статью криминального кодекса за расизм ещё ни кто не отменял. Мы украинцы, в большинстве своем говорим на русском. смирись – будет проще жить

        • Прошу пана радив би почитати цю статтю http://www.hurtom.com/portal/15770/%d1%87%d0%be%d0%bc%d1%83-%d0%b4%d0%b5%d1%80%d0%b0%d0%b4%d1%8f%d0%bd%d1%96%d0%b7%d0%b0%d1%86%d1%96%d1%8f-%d0%b2-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%96-%d0%bd%d0%b5%d0%bc%d0%be%d0%b6%d0%bb%d0%b8.
          Авжеж право на рідну мову наша влада відсікає щораз тим більше, в догоду північному сусідові

          • Дарма Ви просите, до того ж називаєте паном цього шовініста.
            Не варто з хамом-шовіністом панькатися.

            Українці, годі вже цієї “толерантності”, вона нас погубить.

        • Ніколи не чули про теорію мовної відносності? Якщо не чули – почитайте, а тоді зрозумієте, що людина, яка розмовляє російською – не може бути українцем, бо мова впливає на формування світогляду та на сприйняття світу загалом. Теорія багато разів підтверджувалася дослідженнями лінгвістів усього світу, має безліч прикладів для людей на кшталт Вас. Гадаю, Вам буде цікаво розширити свій світогляд трохи. Власне, це стосується будь-якої мови. Якщо ж Ви вважаєте, що Ви – українець – ви дуже в цьому помиляєтеся. Так, Ви – громадянин України, але аж ніяк не українець. І Ваші вчинки з Вас можуть зробити виключно громадянина України, але не більше (принаймні судячи з того, що я бачив у Ваших коментарях). Та й навіть Ваші дописи в цій гілці свідчать не на Вашу користь, бо переконувати людей в явних нісенітницях та налаштовувати громадян України проти українців – це вже зрада національних інтересів і саме в цій гілці Ви більше служите сусідній країні, ніж тій, у якій живете. Так що у мене великі сумніви щодо того, що Ви щирий громадянин України, а ще більші – що Ви українець.

          • На 100 % з вами згоден пане kovpack ! Це якийсь банальний запроданець і ду-у-у-у-у-же
            неосвічена людина.

          • Це якась падлота шовіністична, яничар. Але виховали його не турки а росіяни.

        • Ви сюди прийшли займатися “руззгім” шовінізмом.
          “Радикализм и атаки на права людей, а именно право на язык” – вірно, цілком погоджусь.
          З 1992 року “язиг” в Україні НЕ ОБОВ’ЯЗКОВИЙ для вивчення, його вивчають приблизно 30% школярів.
          Що з цього випливає ?. Випливає, що ви є хам та шовініст.
          Це ви ПРИМУШУЄТЕ українців в Україні вчити мову сусудньої держави. Ви займаєтесь тут шовінізмом(Шовіні́зм (фр. chauvinisme, в англ. версії — джингоїзм) — пропагування національної переваги на чужих етнічних територіях).

        • ” а иначе будет поделена страна по Днепру ка было когда то” – от ви якраз цим і займаєтесь, до речі, за це карається є стаття у Кримінальному кодексі.
          Чому “расійскій язик” об’єднує Росію, польський – Польщу а українська роз’єднує ?.
          Справа є не у у країнській мові а у таких от меншовартісних, закомплесованих малоросах як ви.
          У таких от асимільованих (тих хто уподібнюється, мавпує, намагається бути кимось іншим) як ви малоросах.

          Пес гавкає а свиня рохкає – це природно, так Богом дано.Та коли пес починає рохкати як свиня а вона прочинає гавкати – це НЕ ПРИРОДНО, ЩО НЕ ПРИРОДНО – ЦЕ ВЖЕ ЗБОЧЕННЯ.
          Не лізьте зі своїми збоченими думками(хоча важко їх так назвати звичайно) на загал.

          Вихована та осіччена людина повинна соромитись того, що стала яничарином, потурнаком.
          Тільки хами та дурні, можуть пишатися тим, що вони зрадили.

          Не робіть з молоді збоченців та яничар, вистачить того, що є такі як ви.

    • Називати себе Українцем і розмовляти кацапською -це як бути жінкою, яка горланить, що вона порядна, має сім’ю і в цей момент її всі мають. Якщо ти Українець, то має поважати все Українське і розмовляти Українською мовою! Або ж ти не Українець (поляк, німець, єврей, татар, турок, китаєць, кацап тощо). В іншому випадку (коли називаєш себе Українцем, а Українську не шануєш і Українською не розмовляєш) – ти, вибач, просто курва!

  13. Анатолій Вадимович Свідзінський? :) Це Ви не про першого ректора ВДУ (пізніше ВНУ, а тепер – уже Східноєвропейський якийсь там…), що в Луцьку, який зараз фізику викладає? Якщо так, то прізвище його правильно СвідзИнський :) Людина цікава, є, про що з ним побалакати, а от телевізора у нього вдома й досі немає :)

  14. Нарешті. Нарешті і до Гуртому дійшло хто такі 95 квартал. Це ганьба мого рідного Криворіжжя. Це ганьба України.

  15. Swich Style це троль, він вже бував тут під інши іменем. А “95 квартал” це дійсно лайно, і я (сам криворіжець) ненавидів його з самого початку.

  16. В мене так доля склалась , що змушений був побувати у москві .
    і я Вам скажу , що українську вони розуміють і сміються , і щей жартувати примудряються нашою Солов’їною … як би це не було , а вони розуміли майже все, окрім літературних слів
    А от декілька років назад , я був у Києві . Ось там я був шокований , адже склалось таке враження неначе я знову приїхав у росію… але ЗАБИЧЕНУ росію, де понтів більше аніж від реперів . В Києві чомусь робили вигляд , що мене не розуміють .

    • Спробуйте тепер отим, з дозволу сказати, “киянам” промити мізки.

    • У Києві, домінуюча більшість “руззкагаварящіх” – це вихідці та їх нащадки із українських сіл.
      Закомплексовані малороси .
      Один із чинників “омосковлення” України, якраз і був( і зараз є, на жаль) – це українське селянство, що переїхало в міста та намагається стати “гарадскімі”.
      До того ж є так званий стадний інстинкт”, яким хворіють наш маргінали.

  17. Ого, скільки “танців” навколо лайна:)))

  18. 2013 рік… А як несамовито й актуально в 2020….

  19. шо за дічь!!! ю аут йор майд… це просто жарти, а люди які гадають що це глобальний задум проти них, – знайдіть нарешті собі роботу…

  20. Влучна стаття, сьогодні 2020 і ми пройшли через багато нещастя, яке принесла сусідня расєя.
    От тільки мудрий нарід, зробив хід конем і сам себе мокнув у зелене багно 95-го шапіто, і це сумно, панове.

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.