Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1169063 (211 за 24 години)

Українці – анархісти, які хочуть «сильної руки»

| 13 коментарів

Анархісти

Україні не вистачає «сильної руки». Так вважає майже 60% українців, опитаних соціологами з групи «Рейтинг». Попри це, понад 40 відсотків опитаних вважають, що Україні не вистачає «більшої свободи слова», і половина висловлюється за розвиток ринкової економіки. Такі суперечливості позицій експерти пояснюють слабкою демократією. При цьому фахівці наголошують, що українцям не притаманна любов до «сильного господаря».

59 відсотків опитаних вважають, що Україні не вистачає «сильної руки». Така тенденція зберігається після президентства Віктора Ющенка, упродовж якого тривав президентсько-прем’єрський конфлікт. Але, як заявив Радіо Свобода Олексій Антипович, директор соціологічної групи «Рейтинг», яка проводила це дослідження, українці не хочуть диктатора, йдеться просто про сильного менеджера.  «

​​«Зараз ця цифра стабільна. Інша річ, що у показниках, наприклад, з розвитку ринкової економіки, цензури, свободи слова, тенденція говорить про те, що люди потребують більше свободи, – розповідає Антипович. – Тому «сильна рука» – це, швидше, про сильного керівника, менеджера, а не про авторитарне керівництво. Українці вже не хочуть авторитаризму. Вони звикли до демократії і свободи слова».
  Прихильниками «сильної руки», здебільшого, є представники старшого покоління, зазначає Радіо Свобода політичний експерт Володимир Фесенко. Ще однією причиною цього він називає слабку демократію в Україні. Разом з тим Фесенко наголошує, що настрої українців є дуже суперечливими.

​​«Одна і та ж людина може підтримувати свободу слова і «сильну руку», європейську інтеграцію України і союз з Росією, – каже він. – Одна і та ж людина каже, що не довіряє партіям, (у нас рівень довіри партіям навіть нижчий, ніж рівень довіри міліції), але половина населення каже, що має свою улюблену партію. Це все стан молодої, хиткої демократії. Наявність такої амбівалентності – це показник того, що вирішальний вибір буде за елітами».

Індивідуальна свобода чи «сильна рука»?

Якщо ж подивитися на історичну перспективу, то українцям, на відміну від росіян, орієнтація на «сильну руку» не притаманна, переконаний історик Володимир В’ятрович. Оскільки тривалий час українці не мали власної держави, а відтак, і загальновизнаного сильного керівника.

​​«На відміну від сусідів росіян, які мають великий культ держави, і, відповідно, державного керівника, в українців в історії, навпаки, ніколи не було якогось сильного вождя, який би був визнаний всіма, – наголошує В’ятрович. – В українців дуже високий ступінь індивідуальної свободи, яка справді часом може переростати в анархію. Але ті люди, які б мали бути зацікавлені у розбудові держави, повинні цю свободолюбну енергію використати на позитив».
 
У сусідній же Білорусі прихильниками «сильної руки» є майже третина громадян, а прихильниками демократії – більше ніж половина. Такими є дані білоруського Незалежного інституту соціально-економічних і політичних досліджень.

Автор: Тетяна Ярмощук
Джерело: Радіо Свобода

13 коментарів

  1. Бажання сильної руки – прерогатива раба. Визнання власної недолугості та несамостійності.

  2. можливо я і анархістка, але не хочу сильної руки) тож не варто писати про всіх українців. Мене взагалі обурюють писаки, які беруть на себе відповідальність говорити за усіх.

  3. Взагалі дивно узагальнювати на всіх, якщо навіть за опитуванням (а вони часто є неточними, бо не уточнюють сам термін “сильної руки” – що це означає, адже кожна людина має під цим на думці щось своє) – таких лише 60%. А решта 40%, які не хочуть сильної руки – це уже не українці, чи як?

  4. Не знаю, як ви хочете перебудувати країну без сильної руки. Хоча, в принципі, якщо вам теперішній лад в україні любиться, то сильна рука буде тільки заваджати нашому “покращеному” напрямку.
    От подивіться на Саакашвілі та Ющенка, перший- типічний представник “сильної руки”, а другий – “слабої”. І що м зараз маємо: Грузія зі ще більшого бруду ніж Укрїна за 10 років стала розвиненою європейською країною; а тепер подивіться на Україну…

    • Повністю підтримую.

      “Пошли нам Боже не Мойсея, а Піночета” (Ю. Винничук)
      Диктатор Україні однозначно потрібен, але свій власний і український по духу.

      • Це точо. Взагалі, найкращий варіант- монархія, але в Україні вона навіть в теорії існувати не може. Тому можна обійтися і тоталітаризмом, але українським та бажано не лівим.

        • тоталітаризм не потрібен, бо сам по собі він є явищем огидним і шкідливим. а ось авторитарна націоналістична влада років на 10-15, що все розрулить і викорчує пережитки радянщини, – ось це те, що треба.

          • Радив би почитати Ю. Щербака Час смертохристів http://toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=42185, якщо ще не читали.. досить цікава книжка

          • Ну, я не про тоталітаризм зовсім іншого типу, не такого, як був у 20. ст.
            У моєму розумінні, тоталітаризм дуже блиький до авторитаризму.

  5. Маєте на увазі когось на кшталт Шарля де Голля? Та чи є можливою у нашій країні така влада? Навіть, якщо й заглибитися у давню історію, не кажучи про сьогодення.

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.