Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1171541 (291 за 24 години)

У чому феномен «Пласту», який не до вподоби комуністам?

| 2 коментарі

plast

Скаутська організація «Пласт» об’єднує 10 тисяч українців, із них близько 6 тисяч налічується в Україні. Загалом у світі є 50 тисяч українців, які у різні роки пройшли через «Пласт». В усіх українських регіонах – від Заходу до Сходу, з Півдня на Північ – є пластові осередки-станиці, десь по кілька людей, як у Сумах і Запоріжжі, сотні, як на Львівщині та Івано-Франківщині. Чим ця молодіжна організація приваблює молодь ось уже понад 100 років? У чому феномен її успіху і як вдалося зберегти авторитет?

«СКОБ» вітаються пластуни, подаючи ліву руку. Їхнє привітання означає сильний розумом і тілом, красний душею, обережний у замислах і планах, бистрий у думці та справах. Власне такими мають прагнути бути пластуни, а в організації вони розвиваються духовно і фізично. Головний акцент у Пласті це національно-патріотичне виховання через ігри та забави. Один із засновників «Пласту» Петро Франко – написав навіть книжку «Пластові ігри та забави».
 
Організацію у 1911 році у Львові заснували три українські інтелектуали та педагоги Петро Франко, Олександр Тисовський та Іван Чмола. Можливо, феномен організації, що її фундамент заклали інтелігенти та інтелектуали.

  Пласт забороняли і відроджували

Пласт забороняла польська влада у Галичині, німецькі і радянські окупанти. У радянський час на зміну вовкулакам, лісовим чортам, сіроманцям, рутеніям, чорноморцям прийшли жовтенята, піонери, комсомольці. Галицькі школярі ховали галстуки по кишенях і діставали за пожмакану шмату «незадовільно» за поведінку. У радянські організації заганяли молодь примусово, на зміну пластовим тереновим іграм проводили зірниці. Комуністична влада просто копіювала «Пласт», але це була спотворена копія.
 
Львів’янин Богдан Гасюк наприкінці 80-х був у числі тих, хто відроджував «Пласт» в Україні, зокрема у Львові, Рівному, Луцьку, Києві, Івано-Франківську. Зацікавлення було з усієї України. Тоді він нічого не знав про цю молодіжну організацію і лише за кілька років прийшло розуміння змісту і саме «Пласт» змінив його.

​​«Пласт» – це життя в природі, пізнання Бога через природу. Це не є організація, де релігія займає значне місце. Це все через життя в природі, не через лекції як любити Україну, а через життя в природі через Бога. Я повністю вдячний «Пласту», бо сформований у радянський час. Якби не «Пласт», то, думаю, був би іншою людиною. Це дало мені професійність, досвід роботи з людьми. Є у Львові кілька фірм, коли прийшли туди пластуни, то вже пластун – це гарантія якості людини, яка відповідальна і чесна», – зазначає Богдан Гасюк, уся родина якого – жінка і двоє синів – теж пластуни.

«Пласт» поза політикою і грантами

На початках 90-х у «Пласті» було дуже конфліктне середовище, яке відроджували люди з радянської епохи і були дискусії, якою має бути організація. Були навіть спроби окремих патріотичних сил взяти «Пласт» під контроль, але цього вдалося уникнути, як і розколу на кілька організацій. Бо існувала дисципліна і дослуховувались до думки авторитетів, яких у «Пласті» сотні.
 
За всі роки існування, народження, відновлення, підпілля, розквіту, відродження, «Пласт» зберіг авторитет завдяки лідерам. Через «Пласт» пройшли всі оунівці, багато духовних провідників, відомих культурних діячів. Феномен «Пласту» в тому, каже Богдан Гасюк, що людей об’єднує внутрішній світ, мислення, організованість, негативне ставлення до алкоголю, відсутність хворих амбіцій щодо лідерства в організації, бо демократичним шляхом обирають сильнішого провідника.

​​«Зараз «Пластом» керує покоління, яке виховане в «Пласті», не знає радянського життя, у цих людей присутній внутрішній стержень і в цьому відмінність, це перевага теперішнього «Пласту», – каже Богдан Гасюк.

За роки незалежності через «Пласт» пройшли понад 20 тисяч молодих людей. Найбільше у західних областях України. Втім, пластові станиці є по всіх регіонах. Найчастіше самі ж молоді люди зголошуються в організацію з бажанням створити осередок або ж звертаються батьки дітей, у Батурині священик ініціював створення станиці, розповів голова Крайової пластової старшини Дмитро Колесник, пластун із Краматорська, що на Донеччині.
​​«Щодо фінансування, то ми маємо можливість отримати гроші на проекти по конкурсу від Міністерства молоді та спорту. Щороку ми отримували гроші на табори і всеукраїнські проекти. Цьогоріч не отримали через формальні причини і не могли податись на конкурс, але вже наступного року матимемо кошти, сподіваємось на це», – говорить старший пластун. 

Пласт гартує дух

Львівські пластуни щороку мають фінансову і всіляку іншу підтримку від міської ради. До слова, діти керівників міста – пластуни. У Львові вважається престижно віддати дитину у «Пласт».
  Щороку управління у справах сім’ї та молоді Донецької ОДА надає грошову допомогу молодіжній організації «Пласт». Але таке рішення не до вподоби донецьким комуністам, представник яких виступив проти підтримки скаутського і пластунського руху в області до 2017 року, що це мовляв націоналістична організація, де кажуть «Слава Україні!».   Втім Донецька ОДА фінансуватиме «Пласт», бо є відповідний указ президента «Про заходи щодо сприяння розвитку пластового (скаутського) руху в Україні», виданий і підписаний у 2008 році Віктором Ющенком.

​​«Пласт» не лише зміцнює тіло, але гартує дух, виховує людину чесною, порядною, щоб вона вміла собі давати раду у житті, щоб життя будувала на вічних вартостях. Пластові табори, сходини, зустрічі, ігри мають свою виховну цінність і це виховує цілісну людину», – наголосив в одному з коментарів Радіо Свобода владика УГКЦ Гліб Лончина, який є пластуном понад 50 років.
 
Цього року влітку заплановано 140 пластових таборів по Україні. За словами пластунів це:
– Багато вірних друзів, досвіду, цікавих історій.
– Багато позитивних вражень, найкращі друзі. Той досвід мені не дав би ніхто, як я це отримала у здоровому гурті.

Автор: Віталій Єреміца
Джерело: Радіо Свобода

2 коментарі

  1. цікаво. я сам деякий час ходив на пластівські збори. десь у шафі ще навіть висить форма. щоправда, навіть до звання “прихильника” (чи як то зветься) не дійшов, не склалося.

  2. Що не до вподоби комуністам?
    Так це те, що Пласт – український по духу і виховує справжню українську еліту. А комуністична ідеологія антиукраїнська по своїй суті.

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.