Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1171020 (156 за 24 години)

Референдум про вищу освіту від Табачника

| 7 коментарів

   «Не бійся». Автора цього заклику-очільника розгромленого УБОЗом «ПростоПринт» Дениса Олейникова зараз критикують за те, що він виїхав із сім’єю до Хорватії.

Сергій Бойко, викладач Київського професійно-педагогічного коледжу імені Макаренка, студент Університету Шевченка Артур Переверзєв, десятки інших людей з вишів не злякалися. Вдень, ризикуючи роботою і студентським квитком, вони вийшли на Майдан із закликом бойкотувати референдум Дмитра Табачника.

Референдум проводиться задля законопроекту «Про вищу освіту». Документ звужує права і вишів, і студентів. Натомість, дасть більше шансів Міністерству і ректорам ВНЗ заробити на абітурієнтах і студентах.

Взимку і навесні, після студентських протестів, його двічі відмовлялися реєструвати у Верховній раді. Спікер Володимир Литвин доручив міністру освіти заручитися підтримкою освітян.

Для цього Міносвіти вирішило влаштувати масовий студентський референдум.

24 жовтня він пройде в усіх великих університетах країни.

Що буде в референдумі

Бланк із 7 питаннями, на які студенти можуть відповісти «так» або «ні».

Кожне з питань побудоване так, що студент, якщо йому хочеться кращої освіти, має відповісти ствердно. «Чи хочете Ви, щоб плата за навчання на контракті не зростала?», «Чи хочете Ви більшу стипендію?», «Чи хочете Ви більшої автономії для свого університету?». Останнім подане запитання «Чи хочете Ви, щоб законопроект прийняли якнайшвидше?».

Проти референдуму виступили громадські організації – Відсіч, Фундація Регіональних Ініціатив, Пряма дія, Центр освітнього моніторингу і Громадянська служба Свідомо.

Свої претензії ми висловили на Майдані – під час імпровізованого круглого столу.

 

Круглий стіл був зклеєний з документів-реформ Міносвіти. Всі вони – або не відбулися, або перетворилися на бізнес-проекти

Ми хочемо донести до студентів, що якщо вони голосуватимуть, щоб плата за навчання була незмінною, то закон – проти цього. З нього зникла норма про незмінність платні за контракт і додано нову – плата не може змінюватися протягом дії договору. А договори з новими, вищими цінами університети зможуть підписувати зі своїми студентами щосеместрово або перед кожним новим курсом.

Друга велика небезпека закону – він остаточно вбиває ідею незалежного тестування при вступі до вишів. В документі сказано – вступати будуть не тільки за тестуванням в школі і середнім балом атестата, як зараз, а й за балом університету. Це означає, що вступники будуть обов’язково складати іспити, щоб отримати студентський квиток. А це поверне хабарництво у приймальних комісіях.

Що можна зробити

Ігноруйте референдум. Тоді міністру буде важче доводити, що закон отримав підтримку у вишах.

Пояснюйте зміст закону іншим. Збирайтеся в університетах.

Поширюйте інформацію про проблему. Можна роздрукувати підготовану нами контр-анкету з поясненнями і роздати друзям чи однокурсникам.

Наступний крок – боротьба за внесення змін до законопроекту. Ми маємо свої пропозиції щодо кожного з пунктів і надішлемо їх у Міносвіти. Чим більше прихильників ми зберемо – тим більше шансів на позитивне вирішення. Якщо у МОНі не почують студентів – ми мобілізуємо максимум активістів і вийдемо на акції протесту. Сподіваємось, масштабні.

Разом не будемо боятися.

Фото – Свідомо і ТСН

© Максим Опанасенко, Свідомо

7 коментарів

  1. Я з вами у всьому погоджуюсь, але пункт 4 я б підтримав бо за кордоном немає такого терміну “спеціаліст” але є “магістр”. І саме через ц, а не щоб обманути роботодавця, запропонували цей пункт, З його прийняттям нам буде лекше піти на роботу чи переква ліфікуватися за межами України!!!

    • Якщо вже Ви такий спец по “європах”, може скажете, як зветься “магістр” англійською, а як польською, румунською? Якщо вже на те пішло, у Європі немає єдиноправильної назви для “магістра”. Кожна країна собі сама вирішує, як цей ступінь буде зватися. Тому, як на мене, ті, хто вводив третій ступінь – “магістра” – зробили велику дурницю, а тепер не знають, що з нею робити. Як на мене, то потрібно скасувати ступінь “магістра” і, відповідно, підняти вимоги до ступеня спеціаліста.
      Що робити із ступенем “бакалавра” – я особисто б його теж викинув. Або хоч назвати пристойно тре’ було. А то A bachelor is a man above the age of majority who has never been married ;-)

      А щоб диплом визнавали за кордоном – треба щоб був відповідний рівень підготовки, а як там той ступінь зветься – їм до спини. Як кажуть, хоч горшком називай, тільки у піч не сунь.

    • Краще б не назву, а якість навчання змінили.

      Бо майже жоден внз не може підготувати справжнього фахівця у галузі ІТ чи телекомунікацій. Немає ані обладнання, ані високопрофесійних викладачів – лишилися одні діди, які окрім радіоприймача Орбіта і телевізора Горизон більше ніц не знають. І могли б піти собі спокійно на пенсію, але парять мізки собі та студентам, задаючі абсолютно неадекватні і неактуальні задачі, розрахункові та курсові роботи. А другий пентіум в універі – то вже майже ракета, а не комп.

      Освіта в країні котиться у дупу. Якщо вчасно не забити на універ і не почати самому в чомусь прошарювати, то в житті майже нічого не світить. А магістр, спеціаліст чи бакалавр – зараз це нікого вже не цікавить – усі нормальні роботодавці проводять співбесіди. І якщо ти справді претендуєш на круту посаду, але нічого не тямиш в цьому, хоч і маєш магістра, – ніхто тебе не візьме. За кордоном – в принципі так само. Їм краще взяти бакалавра-трійошника, який на співбесіді покаже кращі знання.

      Диплом – це необхідна умова. Але не достатня. Достатня умова – знання, вміння, навички та досвід.

  2. Lots of specialists say that credit loans help a lot of people to live their own way, just because they are able to feel free to buy necessary things. Furthermore, banks offer student loan for young and old people.

  3. TATECora20
    ти хоча б знаєш, що таке кредити в Україні?
    Знаєш, що треба зробити молодій людині для того щоби отримати кредит (і зокрема на навчання)?

  4. викладіть новину в стислій формі до соціальних мереж – так вона швидше і ширше дійде до мас

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.