Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1171527 (296 за 24 години)

Олена Герус: про Пласт, Державу і благодійність

| 5 коментарів

index 

Шановні читачі до вашої уваги пропонується інтерв’ю з  виконавчим директором благодійного фонду “Здоров’я українського народу” та членом “Пласту” Оленою Герус.

Як Ти потрапила до Пласту?

В Пласт я потрапила в 11 років, вчилась в п’ятому класі, коли наш класний керівник вирішила “познайомити нас з Пластом”. З того часу нас лишилось двоє, хоча перші сходини відвідало п’ятнадцять дівчат. В Пласті я пройшла новацтво, юнацтво і зараз я старшопластунка, займала усі можливі посади в рої і гуртку, а в старшопластунстві ще досі залишаюсь зв’язковою в 20 курені ім. Олени Теліги. Також я була окружною Рівненської округи, ну і звісно, референтом УПН та УСП в станиці.

Чи допомагає тобі зараз набутий в Пласті досвід в твоїй професійній самореалізації?

Діяльність пластова – це основна база саморозвитку. Лідерські якості та організаторські здібності проявились і виховались саме в Пласті. Вже далі на цій базі я можу реалізовуватись і в професійній діяльності. Пласт є тим місцем, де я навчилась щось робити. Перший досвід діяльності, а не просто навчання – це є Пласт. Пласт для мене став дуже близькою організацією, в цінності якої я вірю і завжди вірила. Організація, яку я вважаю ідейно правильною, яка може здійснювати виховання і сприяти розвитку дітей та, власне, людей будь-якого віку. Пласт – це організація, що насичена правильними цінностями для українця і для людини.

Як ти думаєш, сьогодні в суспільстві Пласт взагалі потрібний?

Пласт однозначно потрібний, але його треба модернізувати під потреби сучасного суспільства, в хорошому сенсі цього слова. А сьогодні суспільство потребує лідерів, керівників Держави, а не людей з мечами, як це було, коли Пласт зароджувався. Зараз це повинні бути справжні професіонали в кожній галузі – люди, котрі готові брати на себе відповідальність за розвиток бізнесу, за розвиток соціальної сфери та управління державою, на прикладі успішних держав, а не керуючись якимись виключно ідеологічними мотивами. Я думаю, що Пласт повинен скеровувати свої зусилля на розвиток трошки інших лідерських якостей, ніж, наприклад, років десять-двадцять тому. Попри все, Пласт є дуже потрібною організацією, актуальною, і інших альтернатив я не бачу. Я думаю, що для модернізації Пласту треба робити прості речі: виконувати ті стратегічні цілі, які Пласт собі ставить. Ну і звісно, треба взагалі визначити, які якості повинен мати успішний лідер сьогодні, можливо, для цього треба залучити спеціалістів і вже відповідно до цього корегувати пластові підходи.

Ти є спеціалістом з фандрейзингу, які б ти могла дати поради стосовно залучення коштів пластунам на місцях?

По-перше, перестати бути прохачами, будь-який правильний фандрейзинг базується на професійній співпраці і партнерстві з певними компаніями чи з громадою. Але ми звикли просити, ми кажемо: «Будь-ласка, допоможіть…», – замість того, аби щось пропонувати. Що ми можемо запропонувати в Пласті? Наприклад, поширення інформації про компанію, продукт серед певної цільової аудиторії, адже ми це робимо і так. По-друге, бути професійними, навіть під час написання листів. До мене останнім часом часто звертаються моя станиця і округа, я їм правлю листи, аби вони могли звертатись ними до потенційних партнерів-спонсорів. Листи зазвичай дуже неякісно складені. Тому треба вчитись бізнес-підходів і комунікацій, і реалізовувати це на всіх рівнях – місцевому та крайовому. Я готова брати участь у вишколах і ділитися моїми знаннями та досвідом з пластунами, як це робити правильно і професійно. Нещодавно я брала участь у Вишколі Київської станиці щодо фандрейзингу для локальних проектів, правда треба добре думати для кого такі навчання проводити (юнацтво чи старшопластуни, сеньйори…), хто зможе використати отриманні знання продуктивно та з користю.

А загалом благодійність в Україні, на скільки ринок благодійності розвинений?

Його практично не існує! Зареєстровано в Україні понад 15 тисяч благодійних організацій. Скільки з них працює? Думаю, менше половини. Друге, знову ж таки – якість їхньої роботи. Ринок благодійності можна оцінювати по кількості залучених коштів. А рівень довіри до благодійності зараз дуже низький, громадяни просто не готові жертвувати, а ще багато не готові жертвувати, бо до них ніхто не звертався і не розказав про те, що можна допомагати. Треба вчити людей долучатися до благодійності, оскільки люди не відчувають своєї персональної відповідальності, ні перед соціальними проблемами, ні перед соціальними викликами.

Хто в Україні швидше жертвує – люди чи компанії?

Ніхто… Все залежить від того, як до них звернутися. Люди зазвичай на емоціях будуть жертвувати, їхні внески не значні і до них кожного дня не звертатимешся оскільки для цього треба багато людських ресурсів, часу та зусиль. Компанії більш статичні, з ними може працювати одна людина постійно і системно. Компанія буде жертвувати, якщо зрозуміє, яку користь подібна співпраця може принести для бізнесу, чи відбудеться, щонайменше, комунікація з її цільовою аудиторією. Але однозначно, що одна бізнес-компанія зможе дати значно більше коштів та ресурсів, ніж проста людина.

А на що дають зазвичай гроші?

Дають на те, на що збирають. А збирають переважно на лікування хворих дітей, і на це дають гроші. А ще для жебраків на вулицях дають, що докорінно неправильно. На оздоровчі програми збирає значно менша кількість людей, на облаштування спортивних майданчиків, організацію спортивних змагань, профілактику хвороб – на це майже ніхто не збирає, відповідно, майже і не жертвують. Люди звикли боротися із проблемами, і не вміють їх попереджувати.

Чи може Пласт бути конкурентним в такій ситуації? Пластуни рідко збирають кошти на лікування, значно частіше – на табори, різні заходи, вишколи.

В Пласту є дуже великий потенціал, через те, що Пласт – це організація, що може себе позиціонувати як спільнота, що протистоїть хворобам, сприяє утвердженню здорового способу життя, адже легше попередити, ніж лікувати. Тому у Пласту завжди є конкурентні переваги в цьому плані, організація і так цим займається, зокрема, пропагандою здорового способу життя. Те саме стосується злочинності – Пласт ставить інші життєві пріоритети. Просто про це треба розказувати трішки інакше, змінювати інформаційні повідомлення..

Які ти особисто маєш плани на майбутнє?

На найближче майбутнє – купити перший автомобіль, заробити перший мільйон, на майбутні 15 років – піднятись на Еверест. Такі от дуже прагматичні плани, але я вважаю, що вони дуже правильні. Багато людей, зокрема в Пласті, відкидають свої матеріальні потреби і починають робити «все для людей»… Мені здається, це не зовсім вірно, я думаю, що через це і результативність роботи Пласту страждає. Моя позиція полягає в наступному: якщо я буду забезпечена та успішна, і навколо мене мої близькі та їхні близькі будуть теж успішні, це і створить Успішну Країну і успішну Державу. Мені здається, неправильно віддавати те, що ти потребуєш сьогодні. Кожен спочатку повинен взятись за себе і зробити себе успішним, результативним, продуктивним, бо якщо ні, то як можна зробити таким суспільство, що складається з мільйонів таких людей. Можливо, я маю у Пласті імідж трохи прагматичної людини, але я вважаю, що Пласт має бути найуспішнішою організацією, учасниками якої є найуспішніші люди нашої держави, еліта, про яку говорили засновники 100 років тому.

Довідка :

Старшопластунка Олена Герус, народилась 1987 року в місті Рівному, у 2009 закінчила Рівненський державний гуманітарний університет, факультет іноземної філології. Працює виконавчим директором благодійного фонду «Здоров’я українського народу».

В Пласті з 1997 року, зв’язкова 20 куреня ім. Олени Теліги, екс-окружна Рівненської округи Пласту-НСОУ.

Прес-служба Пласту

5 коментарів

  1. “На найближче майбутнє – … заробити перший мільйон”, “Працює виконавчим директором благодійного фонду”… нічогенька зарплата у тому фонді ;)

    • Вона, певно, планує заробити мільйон не на благодійному фонді. Але я б звернув увагу на інше: гроші не повинні бути самоціллю чи сенсом життя.
      Ще я не можу зрозуміти те, що вона проти ідеї “робити все для людей”. Егоїзм та альтруїзм – речі полярні і останній є значно благороднішим.

  2. Ну й мрії у директорки благодійного фонду…Зразу видно: людина вся у благодійності :)
    Найкращий сторож для курей, звісно ж, лисиця.

  3. “Моя позиція полягає в наступному: якщо я буду забезпечена та успішна, і навколо мене мої близькі та їхні близькі будуть теж успішні, це і створить Успішну Країну і успішну Державу.”

    Якесь мене пройняло відчуття вже баченого, бо десь я вже читав подібну думку, здається то була стаття Франка, де він критикував щось таке. Суть критики полягала в тому, що від збагачення чи успіху одінєї сім’ї, людини чи оточення біля неї не принесе змін, не змінить становища всього суспільства. Для того, щоб зміни відбулися треба той зароблений ресурс використати на зміни, тобто стаємо успішні, щоб потім зробити “все для людей”, зробити більше, зробити краще, зробити ефективніше. Тому я не погоджуюся з її думкою.

    Якщо ж панночка неточно виразилася, а мала на увазі, що кожен має старатися і добиватися успіху у тій сфері, до якої він причетний і при тому не прогинатися у своїх поглядах, тобто впливати на те на що може вплинути, то тоді б я погодився. Але й тут має бути частка альтруїзму, бо, добившись чогось, треба допомагати й іншим чогось добитися. Так буде формуватися еліта нації, яка допомагає своїм, а не зосереджується тільки на успіху себе та свого оточення.

    Принаймні мені так видається.

    • Друзі, все на багато прості, мова йде про негативну тенденцію – “місіанство”, яка засіла в головах у багатьох активних українців, Альона говорить про те, що не треба рятувати світ, якісно робіть свою справу, будьте чесними в ній, будь-те в ній професійними. Коли кожен стане успішним рятувати нікого буде. Коли я її питав, а чого хочеш ти, вона мені чесно відповіла чого хоче Вона особисто. В той же час Воно чесно, професійно і якісно робить свою роботу, вона допомагає тим, хто того потребує, разом з тим вона професійно самореалізовується. Не думаю, що вона егоїстка, вона і в інтерв’ю про це говорила і на практиці вона є волонтером у Пласті і достатньо багато робить для цієї організації, але перше в її житті робота, досягнення цілей. Досягнувши яких вона зможе стати в сотні разів корисніша суспільству, і це вона пропонує робити кожному.
      Звісно друзі на колір і смак усі маркери різні, з цією точкою зору можна і не погоджуватись, але вона має право на життя.

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.