Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1171526 (298 за 24 години)

До 100 тисяч осіб загинули від підриву «Дніпрогесу» за наказом Сталіна

| 13 коментарів

Дніпрогес

18 серпня у Запоріжжі згадуватимуть сумну дату: 72 роки тому під натиском армії нацистської Німеччини радянські війська, що відступали, підірвали греблю «Дніпрогесу». Це обернулось справжньою трагедією для тисяч жителів міста, які жили на берегах Дніпра, та біженців, що переправлялись того дня через річку. Історики та старожили кажуть, що хвиля у 30 метрів заввишки горнула все на своєму шляху. Пересічні запоріжці сьогодні нічого не знають про ту трагедію. Роками радянська влада приховувала це, міська влада Запоріжжя, очевидно, також не у захваті від всієї правди тієї трагедії.

Близько 20-ї години вечора 18 серпня 1941 року Запоріжжя здригнулось від потужного вибуху. За кілька хвилин величезна хвиля дніпровської води накрила нижню частину Хортиці та південні райони міста. У водах потонули за різними підрахунками від 20 до 100 тисяч людей. Серед них місцеві жителі, які жили на берегах Дніпра та солдати Червоної армії, котрі того вечора переправлялись на лівий берег.
Пізніше стало відомо, що вода здійнялась після вибуху на «Дніпрогесі», який влаштували червоноармійці Борис Епов та Олексій Петровський. Про майбутній вибух підривники, що виконували спецзавдання, не повідомили ані місцеве населення, ані військове керівництво.
Свідків тієї трагедії майже не залишилось. Чотири роки тому корінний запоріжець Олексій Доценко в інтерв’ю для телеканалу «1+1» розповів: події тієї ночі він запам’ятав на все життя. Тоді Дніпро став червоним від крові людей та тварин.
«І крики були, й спасайте, й рятуйте. Корови ревли, свині кричали, а люди по деревах лазили. Ну, а що він, мокрий, виліз, довго він там просиде?!» – згадує Олексій Доценко.
Історики кажуть, що це була спецоперація НКВС. Документально доведено: наказ на знищення «Дніпрогесу» віддав особисто Йосип Сталін. Для здійснення вибуху у греблі було закладено 20 тонн якісної вибухівки, яку напередодні доставили двома літаками з Москви. Але час початку операції підривники взяли на себе і прорахувались. Війська «Вермахту» навіть і не збирались захоплювати Запоріжжя, до якого вони увійшли на два місяці пізніше. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів кандидат історичних наук Владислав Мороко.

«Насправді, Епова і людей, які були під його керівництвом, хвилювало не стільки те, що нацисти захоплять Запоріжжя, скільки те, що він не виконає наказ Сталіна. Що, раптом, хтось прибіжить, захопить той «Дніпрогес», він не встигне добігти до того важеля. «Дніпрогес» не буде підірваний і він не виконає наказу Сталіна», – каже історик. 

70 років по тому запорізькі комуністи поставили пам’ятник Сталіну у центрі Запоріжжя біля свого обкому. У КПУ заперечують інформацію про десятки тисяч загиблих співвітчизників. Кажуть, це була вимушена операція, яка дала можливість евакуювати промисловий майданчик міста, сказав Радіо Свобода голова Запорізького обкому КПУ Олексій Бабурін.
«В принципі, захищати Запоріжжя на той час не було кому. Наших було мало. Полк НКВС, а військових формувань, які могли би затримати німців, практично не було. Саме тому підрив «Дніпрогесу» дав можливість продовжувати евакуацію», – запевняє комуніст.

Сьогодні у Запоріжжі нічого не нагадує про ту трагедію. Поблизу «Дніпрогесу» стоїть лише пам’ятник артилеристам, які охороняли його у перші дні війни. Це обурює запорізьких істориків та краєзнавців. Владислав Мороко звертався до міської влади з проханням вшанувати загиблих земляків, але відповіді так і не отримав.
  «На це звернення, яке було публічним, відгукнулися громадські організації, відгукнулися громадяни. На рівні того, що, так, ми підтримуємо, але держава робить вигляд, що цього не було і нащо цим займатися», – обурюється Владислав Мороко.

Останні два роки у Запоріжжі громадськість намагається вшанувати пам’ять загиблих від вибуху на «Дніпрогесі». 18 серпня нинішнього року запоріжці встановлять пам’ятний хрест на честь потонулих співвітчизників. Організатори сподіваються достукатись до сердець пересічних громадян, які роками не мали можливість почути правду про трагедію у Запоріжжі 18 серпня 1941 року.  

Джерело:  Радіо Свобода
 До речі, кого зацікавила дана тема, раджу переглянути серію документальних фільмів “Рівень секретності “18” (завантажити з толоки).

13 коментарів

  1. А хто б мав згадувати? Корінного населення в Запоріжжі майже немає. Абсолютна більшість привезена “асвабадітєлями” при відновленні “промислового потенціалу”. Дуже великий відсоток національних меншин. Панує не тільки російська мова, але і ментальність. Дивно, що теперішні запоріжці до сих пір не поставили питання про повернення місту історичної назви.

    • Коли Ви останній раз були в ЗП і про яку історичну назву говорите? Протолче, Олександрівськ, Січ?

    • === Корінного населення в Запоріжжі майже немає

      Згідно перепису 2001 українців в Запоріжжі становлять 70,28%

  2. Коли був останній раз, по вулицях ходили міські “патріоти” в майках з написом: “Я разговариваю только па-русскі”, міський голова, закочуючи очі віщав: “Ета надаже додуматца – єхать в москву со своім переводчиком”. А місто мріяли перейменувати в єдинно правильну назву – Александровск. І пів міста ходили на поклон до єдинного в Україні, щойно поставленного пам*ятника Сталіну. Як на прощу до Зарваниці.

  3. 17 травня 2013 року представники Запорізької міської організації Всеукраїнського об’єднання “Свобода” встановили на березі острова Хортиця пам’ятний хрест на вшанування пам’яти загиблих унаслідок підриву підрозділом НКВД греблі ДніпроГЕСу.

    “18 серпня 1941 року з 20:00 по 20:30 Дніпровська електростанція була зруйнована 157-м охоронним полком НКВД за наказом верховного командування СССР. Руйнівна хвиля покотилася руслом Дніпра, змиваючи все на своєму шляху. На берегах Хортиці, дніпровських плавнів тоді розташовувалися совєцькі військові частини та мирне населення. Історики оцінюють кількість жертв до 120 тисяч осіб. Натомість німецькі війська практично не постраждали, їхні основні сили підійшли до Запоріжжя лише за півтора місяці. Совєцька влада ніколи не рахувала жертв цього комуністичного злочину та всіляко приховувала його факт”, – розповів очільник Запорізької міської організації ВО “Свобода” Тимур Книш.

    Запорізькі свободівці вирішили відновити історичну справедливість та вшанувати жертв цього злочину. Хрест був виготовлений на гроші, зібрані запорізькими націоналістами, та встановлений на березі острова Хортиця, який перший прийняв удар смертоносної хвилі. Також свободівці на території парку ім. Шевченка на Хортиці пов’язали стрічки з українським орнаментом на вшанування невинно загиблих.

  4. 18 серпня 2013 року Запорізька обласна організація Всеукраїнського об’єднання “Свобода” провела траурний хід у пам’ять про жертв комуністичного злочину – підриву греблі ДніпроГЕС. 18 серпня 1941 року з 20:00 по 20:30 157-й охоронний полк НКВД за наказом верховного командування СССР зруйнував Дніпровську електростанцію.

    В акції разом із запорізькими націоналістами також взяли участь свободівці з Дніпропетровської та Донецької областей. Свободівська колонна о 17-й годині рушила від концертного залу ім. Глінки центральним проспектом, а далі через греблю ДніпроГЕС на правий берег Дніпра. Учасники заходу могли наочно оцінити розміри 60-метрової греблі та масштаб руйнувань, яких завдала 18 серпня 1941 року 30-метрова хвиля, яка понеслась униз за течією Дніпра, знищуючи все на своєму шляху. Прибувши на правий берег Дніпра, націоналісти провели мітинг пам’яти, який розпочав голова Запорізької міської організації ВО “Свобода” Тимур Книш: “За масштабом людських жертв підрив греблі ДніпроГЕС можна порівняти з трагедією Хіросіми. Але про трагедію на Запоріжжі сьогодні знає доволі мало людей. Совєцька влада засекретила свій злочин – навіть могили жертв, уже після війни, було знищено. Так, наприклад, багато тіл загиблих було принесено водою до міста Нікополь (Дніпропетровська область), де вони були поховані в безіменних масових могилах. А вже після війни комуністична влада закатала ці могили асфальтом і організувала на тому місці пішохідну зону для прогулянок”.

    Картину жахливих подій доповнив свободівець, кандидат історичних наук Владислав Мороко. “Увечері 18 серпня 1941 року під керівництвом полковника НКВД Епова було організовано вибух, який зруйнував 120 метрів греблі та створив декылькаметрову смертельну хвилю. Того страшного дня перелякані “захисники” міста, знищуючи Дніпрогес, “забули” попередити про це і мешканців Запоріжжя й біженців із навколишніх сіл та містечок, що намагалися залишити місто, рухаючись уздовж берегів Славутича, і командармів Червоної Армії, підрозділи яких форсували в цей час Дніпро, і ополченців, що були сконцентровані в дніпровських плавнях. У зоні ураження перебувало близько 450 тисяч осіб. Як наслідок – загинули десятки тисяч людей. Але для совєцької влади це не було трагедією і про власних громадян просто забули – жодного пам’ятника чи стели на місцях їхньої загибелі не встановлювали”, – розповів Владислав Мороко.

    На мітингу також виступили голова Запорізької обласної організації ВО “Свобода” Віталій Подлобніков , голова Дніпропетровської обласної організації ВО “Свобода” Олександр Замковий та голова Макіївської міської організації ВО “Свобода” Павло Деркаченко. Прикметно, що під час виступу Віталія Подлобнікова за його спиною з’явився молодик з неадекватним блиском в очах та вигукнув “Фашизм нє пройдьот!”, чим викликав сміх присутніх. Очільник обласної організації ВО “Свобода” так прокоментував цей інцидент: “Ви бачите молоду людину, яка вже зазомбована пропагандою в совєцькому стилі, а можливо просто найнята для проведення провокації. Але ми переможемо хоча б тому, що з нами Бог, а з ними – Лєнін”.

    На завершення мітингу Віталій Подлобніков зазначив: “Жертв цієї страшної трагедії необхідно вшановувати на загальнодержавному рівні, але маємо неукраїнську, “совкову” владу, яка показово намагається реанімувати “совок”. При владі зараз – нащадки енкаведистів, випускники партійної школи, які представлені серед комуністів та “регіоналів”. Їм байдуже до української держави, їх не хвилюють сотні тисяч людей, що стали жертвами дій совєцької влади – їх цікавить власна вигода. Вони сформували кримінально-олігархічну за своєю суттю владу. Єдиний спосіб подолати це зло – це повна зміна влади, радикальне усунення чинного режиму через люстрацію”.

    Завершився мітинг пам’яти хвилиною мовчання.

    • Попрошу не рекламувати зайвий раз політичні партії, одного разу мабуть було досить :)

      • Та фіг з нею,тією рекламою, в данному випадку.Не знаючи правди про свою історію-ніколи не побудуємо справжньої Незалежної Держави.Доречі,тепер я трохи порекламую Влада.)))Він-професійний історик,разом з групою авторів видав цікаву книгу “Запорізький рахунок Великій війні”.Що цікаво.Серед авторів-націоналіст,червоний,єврей,німець,росіянин….Зрозуміло.
        Факти,спогади,архівні дані.До війни,окупація німцями,повернення радянського режиму.Сурова правда.І,що класно-читаєш,як захоплюючий детектив!Рекомендую.Навіть,як не поділяєш поглядів-просто унікальна інфа…

      • Я розповідаю про дії людей які роблять справу не дивлячись на весь тиск на них. І головне не ховаючись. Це не реклама – це бажання щоб про це знало більше людей.

      • А хіба жидокомуну тут часто згадували? То тільки хіба один її підрозділ НКВД, і всі мусять знати хто вони такі, і куди тоеба ті червоні прапори впихнути, аби інші подібне навіть боялися уявити.

  5. 72 річниця підриву Дніпрогесу 18 08 2013 https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=3Z1hp1l0Cuc

  6. Презентація книги “Запорізький рахунок Великій війні 1939–1945” (Запоріжжя 10 08 2013) http://www.youtube.com/watch?v=qF_6DkgwEPg

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.