Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1169845 (189 за 24 години)

Цінності сучасних українців

| 27 коментарів

Ковбаса

Вітаю. Про що нам сьогодні поговорити? Важко вирішити. Стільки проблем, скільки плодючих тем. Але зараз хочеться згадати про одну, цілком визначену тему. Це людські цінності. А що з ними не так? От про це ми й поговоримо.

Що воно таке

Для початку визначимо предмет. Отже, людські цінності, система цінностей – це певний набір життєвих потреб і прагнень, те, що в людині в житті потрібно, що вона в цьому житті цінує. Наприклад, якщо людина бачить несправедливість і намагається це виправити – це прояв системи цінностей – людина цінує справедливість. Або коли людина відчайдушно намагається заробляти на життя і забезпечити себе з матеріального боку, при цьому нехтуючи всім іншим – це теж система цінностей.

Такі вони, людські цінності. Різні бувають, їх не можна осуджувати – кожна допомагає людині виживати. Інша річ, що деякі системи працюють на благо цілого народу, а деякі – тільки на сумнівне благо окремих осіб. Надмірне поширення цінностей другого типу приводить до різноманітних суспільних хвороб і руйнування цілих держав.

Взагалі, забезпечення суто власних потреб, байдуже матеріальні вони чи якісь інші – це цілком природно. Навіть більше – це єдина життєздатна система цінностей, яка забезпечить виживання і, щонайголовніше, повноцінний розвиток. Але як же так виходить, що деякі люди, забезпечуючи власні потреби, при цьому часто завдають серйозної шкоди іншим? Дуже просто – шкода чи користь залежать від того, чи цінності-інтереси цих людей збігаються з інтересами інших.

Всім, чи тільки собі

Ось тут починається якісне розрізнення цінностей матеріальних і культурних (моральних, духовних). Справа в тому, що забезпечуючи власні матеріальні потреби далеко не завжди можна при цьому забезпечити такі потреби інших людей. А от забезпечити культурні потреби – зазвичай безпрограшний варіант, бо від цього багатітиме не одна людина і навіть не вузьке коло, а цілий народ. Адже культура – це те, що в людей одного народу завжди спільне. Це те, що об’єднує людей в єдиний народ.

Отже, виділяються дві системи цінностей. В одній домінують матеріальні потреби, в іншій – культурні. Людина з першою системою – турбується в основному за свій матеріальний стан, а з другою – скромна і невибаглива до розкоші, але в той же час найменший утиск її культурних прав для неї чи не страшніший за голод. Звісно, такий поділ – умовний, адже в житті більшість людей не є такими крайніми типами, здебільшого просто мають ухил в той чи інший бік.

Давайте порівняємо ці типи. Перший, матеріальний тип – працює виключно на себе. Фактично, це своєрідний чинник зі знаком «мінус». Він споживає, але не повертає. Зовсім інша картина з культурним типом. Цей тип теж працює виключно на себе, забезпечує себе, але при цьому приносить користь цілому народові.

Цікаво те, що жоден з цих типів не може існувати в стерильному вигляді. Якою б не була людина культурною, вона завжди забезпечуватиме певний, байдуже наскільки скромний, рівень власного матеріального добробуту, без якого неможливо вижити. Те саме і з матеріальним типом – такі люди навіть без свідомих намірів будуть працювати на культуру і пасивно її збагачувати, розвивати. Звичайно, таким людям буде байдуже, яку саме культуру розвивати – в цьому одна з небезпек і велика шкода цього типу цінностей.

Назад у печери

Тепер перейдемо до, власне, нашої теми. Що не так з цінностями сучасних українців? Нас можна поділити на ті ж таки два умовні типи – людей, які переймаються своєю культурою та мовою, і людей, яким немає діла до культури, тих, що переймаються в основному своїм матеріальним станом. Підкреслюю: йдеться саме про українців (свідомих чи напівсвідомих), а національні меншини ми не враховуємо, бо вони нас зараз не цікавлять (про них окрема тема).

Без перебільшення: зараз в Україні домінує саме матеріальний тип. Звідки такий висновок? Подивімося навколо: українці панічно шукають заробітків, виїжджають за кордон, беруться за роботу сумнівної законності. Найпоширенішою агітацією політиків стали обіцянки підняття матеріального стану. Та що вже там… навіть сама наша держава проголосила незалежність обіцяючи громадянам краще життя, яке автоматично повинно наступити, щойно ми порвемо кайдани.

Незалежність триває вже більш як 20 років, а ніякого особливого підйому матеріального стану українців не відбулося. Хтось розорився, хтось розбагатів, але співвідношення багатих до бідних залишилося на тому самому рівні. На дуже невтішному рівні. Як же так сталося, що всі прагнуть стати заможнішими, але переважна більшість тільки бідніє? А причини в наступному.

Матеріальний тип цінностей – нижча сходинка в розвитку цінностей, в порівнянні з культурним типом. Він може забезпечувати лише фізичне виживання організму людини, але не може давати хід розвитку. Людьми матеріального типу легко маніпулювати й використовувати завдяки примітивності їхніх потреб. Найбільші завойовники нашого світу знали це і активно використовували. Яскравим прикладом тут буде штучний голод 33-х років, влаштований вождем Радянського союзу Й. Сталіним.

Голод як інструмент контролю

Мета цього геноциду була аж ніяк не у винищенні нас цілком. Вождеві потрібні були бездумні дешеві робітники – люди, які не думатимуть про волю і мову. Силою було відібрано в селян усі запаси їжі, викликано голод – адже в стані голоду людина може думати лише про те, як дістати їжу. Це був спосіб, яким нас опустили на примітивний первісний рівень. Мусимо визнати – задум втілено успішно. Протримавши українців у голоді досить часу, а також задіявши ряд інших чавильних механізмів, вождь таки добився свого. Село, як осередок традиційної української культури, було більшою мірою подолане.

Наслідки цього мордування ми відчуваємо й досі. Голод закінчився – але більшість із нас досі переживає більше за їжу і побутові речі. Звісно, тут можна знайти виправдання – адже більшість цих людей живе на межі або за межею бідності й до справжнього голоду їм не так вже й далеко. Та все ж – справжнього голоду немає. Ми живемо в умовах щонайменше достатніх для відносно комфортного існування.

Будучи на первісному рівні цінностей дуже важко (зазвичай – неможливо) мислити масштабно і перспективно. Через це люди, так би мовити, не знають, що для них краще. Обираючи на відповідальні посади тих, хто обіцяє їм матеріальне, не усвідомлюють, що ті обранці просто не зможуть виконати свої обіцянки, навіть якби й мали такі наміри.

Кому що потрібно

Все впирається в цінності, інтереси, вигоду. Що кому вигідно? Це повертає нас назад, до поділу на культурні та матеріальні цінності. До поділу на те, що вигідно цілому народові, і на те, що має тимчасову вигоду для окремих осіб. Від цього походить так зване «ковбасунство» – коли людина за «шмат ковбаси» (певну матеріальну вигоду) готова піти на будь-які людожерські вчинки. Людожерські – бо цими вчинками завдає шкоду іншим.

Найкращим прикладом тут будуть депутати «тушки» з Верховної Ради, що переходять на бік тієї сили, яка доривається до влади. Годі й казати, якої шкоди завдають вони своїм перебіжництвом, коли при владі опиняються ті, кому цілком байдуже навіть до матеріального блага народу, не кажучи вже про культурне.

З іншого боку, в українській історії були й ті, хто боровся за свій народ, при цьому не жаліючи себе. Кагани, князі, гетьмани – грали свої ролі у формуванні України. Але мова піде про поета, котрий одним лише словом і самопожертвою спромігся пробудити нас від багатолітньої млосної дрімоти (культурного занепаду).

Герой і герої

Вплив Тараса Шевченка, Кобзаря, був настільки великим, що забезпечив йому безсмертя і статус своєрідної ікони, що символізує відродження традицій і протистояння руйнівним впливам завойовників. Хоча в своїх творах він скоріше сумує за втраченою звитягою козаків і колишньою величчю українського народу, але робить це із непідробною щирістю. І це врізається у свідомість, змушує замислитись над речами, до яких раніше начебто було байдуже.

Ще більш захоплюючими були наслідки роботи Шевченка для нього самого. Московський цар, про якого не надто схвально писав поет, вчинив із Шевченком за традиціями: відправив у заслання, заборонивши писати і малювати. Царська короткозорість зіграла із самодержцем злий жарт – заслання не тільки не зламало Шевченкових поглядів, а й у стократ посилила його успіх, перетворила на своєрідного героя, що постраждав за правду. Власне, було створено мученика, чиї подвиги пам’ятають і сьогодні.

Тепер очевидно, чому Шевченко – природна протилежність можновладним ковбасунам. Навіть більше – він приклад людини, яка, попри відсутність матеріального багатства, була багатою культурно.

Цілком слушно можна зауважити, що Шевченко – унікальна особистість, і що звичайні люди не можуть всі бути такими. Так само слушно на це можна відповісти, що насправді таких, як Шевченко, було багато – і не тільки серед людей літератури. Просто не всі з них одноосібно вчинили такі великі подвиги. Їхня заслуга в іншому: протягом усієї історії вони підтримували наш народ, не давали нам вимерти.

Чому ж про більшість із них забули? Цьому є безліч причин. Одна з найголовніших – дії окупаційної радянської влади, яка доклала всіх зусиль, щоб витерти українську історію і переписати її так, щоб вона підходила під радянські канони.

То що з цього?

Хоч на цьому тема далеко не вичерпана, але час підбивати підсумки. Зараз система цінностей великої частини українців опущена на первісний, «печерний» рівень. Це є нашою головною проблемою і першопричиною більшості інших негараздів. Вихід – робити зусилля й знову вийти на цивілізований рівень. Потрібно усвідомити себе не як окремий людський організм, а як невід’ємну частину цілого народу, у якого завжди спільні перемоги, добробут та втрати.

Тож працюймо, браття та сестри. Згадаємо велич наших пращурів і побудуємо себе, як відроджену націю, що підкорить світ.

Автор: Virake

Письменник, перекладач, поціновувач комп'ютерних ігор і завсідник поважних дискусій. На Гуртом викладаю переважно оголошення від UaLT, команди локалізаторів, яку представляю. Зрідка пишу політичні коментарі, аналітику та рецензії.

27 коментарів

  1. Духовне і матеріальне – це як два крила

  2. Для переосмислення цінностей спочатку треба відмовитись від газової плити і вареної їжі!

    • достатньо буде відмовитися від російських серіалів, вконтактє і суржика.

      • Дивлюся лише відео з Гуртом, сторінка – лише на Фейсбуці і намагаюсь розмовляти чистою українською.
        Невже я перероджуюсь, Вірейку?

        • якщо перед цим робив щось цілком протилежне – тоді вітаю! ти справді переродився.

          взагалі-то я говорив про відродження цілого народу, а не поодиноких людей. окремі особи не роблять погоди.

          • До цього я дивився фільми в основному російською (бо цей переклад легше знайти).

          • щодо однієї особи і погоди, уточнюю: треба не тільки самому щось зробити, а й спонукати інших зробити те саме.

          • Дарма Ви так. Народ складається саме із окремих осіб – які можуть і подають приклад: а він можу бути як позитивним так і негативним.

          • Ну, тоді мій коментар уже не доречний))

          • Ну, в принципі, я намагаюсь.
            Наприклад, на роботі я вже навчив людей казать “тримачик” замісь “дєржатєль” (зварювання). :D

      • Відмова від вареної їжі позбавить українців енергетичної залежності.

  3. Треба кожному Українцю навчитися робити зброю і вдало маскуватися. Якщо б селяни вміли за себе добре постояти, то ніхто нічого б в них не відібрав. Також вивчати тактику бою і т.д. і т.п. Приділяти цьому хоча б 30 хв. на день.

    • із саморобною зброєю ненавоюєшся проти мільйонної армії СРСР, спец. військ, артилерії, такнків, авіації… звісно, краще померти з честю в бою, а не бути звареним десь на кухні в канібала. та все ж перемогти без організованого опору було неможливо. та що там… УПА були більш ніж організованими, мали під боком Службу Безпеки, мали підтримку населення, але що це їм дало? ні, сили були надто нерівні.

      а зараз це не надто потрібно. достатньо просто підняти рівень самосвідомості населення, виховати справжню патріотичну мораль – і тоді люди самі робитимуть, що буде правильно.

      П.С. ось стаття про руйнування, якого суспільству завдає канібалізм (пожирання собі подібних, не тільки в прямому сенсі):
      http://www.hurtom.com/portal/16419/%D1%89%D1%83%D1%80%D1%8F%D1%87%D0%B0-%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F
      перевірено на щурах.

  4. таке враження, що стаття не дописана

  5. Просто і доступно написано…

  6. Дам ще для роздумів.

    А чи не свідомо деякі культурні діячі вбивають ту ж культуру і людей кі її намагаються донести і розвивати!

    Приклад. Скільки талановитих людей було на програмі “Шанс” співали рідною мовою. Хто вони тепер.
    Ті хто погодився на так званих “продюсерів” і далі співає приность “культуру” в суспільство, байдуже що не своєю мовою.
    Ті хто відмовився, а таких дуже мало, (бо їсти також потрібно) і далі займаються своїми справами якими можна себе прогодувати. А культура, хм…

    Так стаття недописана. І висновок!. Що робити?
    Кожен свідомий громадянин знає, або принаймі відчуває і бодай трохи та робить, хоча б заради своїх дітей або якщо немає то заради наступного покоління.

    Проблема що таких людей мало.

    І як було сказано.
    Що буде якщо краплю молока додати до нафти? Не видно.
    А навпаки. Краплю нафти до молока? Також не видно.

    От коли зібратися ГУРТОМ і робити справу разом, тоді це допоможе змінити все на краще, і для цього непотрібно буде 20 років!

    • Намішєв, намішєв туво велами по воді, тіко воду скаламуцькав. :)

    • про те й написано, що культура і мораль деградують, бо зараз більшість людей думає тільки про “печерні” потреби.

      а стаття завжди буде недописана, бо думку, подану ній, можна розвивати нескінченно довго.

  7. “Отже, виділяються дві системи цінностей.” Мда…

    Та ні, хлопче… Крім матеріальних і культурних є ще цінності духовні. А ще є звичаї, традиції… а також сімейні цінності. Ще є генетична та історична пам’ять, гордість за вчинки великих своїх соплемінників і т.д. З цього і створюється нація.

    Твоя стаття – приклад звуженого світосприйняття, наслідок “виховання” поза межами національних цінностей. Ковбасу з віршом порівнюють тільки євреї…

    • ти хоч статтю до кінця дочитав? бо щось не схоже. духовні й сімейні цінності, традиції, звичаї і решта – це все відноситься до культури, яку я протиставляю матеріялістичному існуванню без сенсу. спеціально вибрав термін “культура” (система культурних цінностей), бо він є найбільш загальний і поєднує в собі перераховані вище. а ти заявляєш, що я їх пропустив. ну і в кого тепер звужене сприйняття?

      а про ковбасу з євреями взагалі порвало. ти, перш ніж читати, кудись не туди голову засунув, чи що? де тут вірші порівнюються з ковбасою? Вона взагалі присутня тут тільки в переносному сенсі – на це недвозначно вказано.

      • Не маю звички відповідати в подібних “суперечках”. Але це хохляцьке програмування вже дістало. Ну думаєш ти так, думай і живи далі.. по своїй програмі. По факту ти обісрав цілу націю…(нацю хохлів, яких часто плутають з українцями.. татарин з Криму теж українець) ні я не проти..це правда…все так і є. Та і є ! Тільки не на всій тениторії України. Хохли взялися командувати по-своєму…маєш результат. І не скигли , а працюй…тоді, може, у твоєму домі буде достаток і щастя. Про Україну, як державу, тобі ще рано думати.

        • от як дядько вирішив оригінально потролити. та одна біда – я ж тебе наскрізь бачу. тим, хто цей – вибачай на грубім слові – висер читатиме пізніше, я теж встиг розкрити очі. так що даремно стараєшся – нікого вже не обдуриш.

          а те, що ти пишеш… тут пояснення просте. ти або нічого не зрозумів, або… зрозумів усе дуже добре. і тобі воно дуже не сподобалося, тому й зірвався. нічого дивного – ситуація в країні така, що не позаздриш. але реакція все одно неадекватна.

          звісно, це все тебе стосується тільки, якщо ти не замовлений троль. але досвід підказує, що не варто передчасно вішати на когось такий ярлик.

  8. “…свідомість, заставляє задуматися над речами…”
    “…заставляє задуматися…”

    змушує замислитись

  9. В сраку таку статтю, де ковбасу не можуть відрізнити від “кров’янки”! ВИ НЕ ЗНАЄТЕ ЩО ТАКЕ “КРОВ’ЯНКА”? НІКОЛИ НЕ ПРОБУВаЛИ? ТОДІ ЙДІТЬ ДО БІСА! АБО НАРЕШТІ, СПРОБУЙТЕ І ВІДЧУЙТЕ НЕЗАБУТНІЙ СМАК!

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.