Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1171025 (151 за 24 години)

Українізації ігор — міф чи реальність?

| 30 коментарів

Українізації ігор — міф чи реальність?

У цій статті на давно заїжджену але досі не розкриту тему українізації ігор ми намагатимемося розглянути стан наших локалізаційних потуг на сьогодні та звернути увагу на найбільші недоліки перекладів ігор в Україні. Можливо, нам вдасться переконати ентузіастів дещо змінити у своєму підході, а можливо, навіть надихнути когось узятися до цієї нелегкої але неймовірно важливої справи.

Як це було?

Перша гра українською мовою, як і держава Україна, з’явилася ще у 1991 році — це знамениті „Пригоди піонерки Ксені“, стрибанки від Чернігівської команди програмістів на чолі з Юрком Лесюком. Як стверджує пан Лесюк: „Пригоди  пiонерки  Ксенi  зроблено  в  пику  американському програмiстовi Михайлу Денiо, щоб вiн, зараза, мiг подивитися, на що здатен розлючений український програмiст“.

Але відтоді довелося чекати цілих десять років на вихід наступної гри з українським перекладом. У 2001 році зарелізилася перша популярна на весь світ українська гра „Козаки: Європейські війни“, де вже була українська мова. Про це подбали самі розробники із GSC World. Наявність української в Козаках була не лише примхою національно свідомих ігроробів, а й зумовлена сетинґом, адже в грі присутні козаки-українці. Ця локалізація увійшла до коробкового видання, що поширювалося на території України.

Далі на черзі повністю українізована трилогія S.T.A.L.K.E.R. від тієї ж студії GSC. Тінь Чорнобиля, Чисте Небо та Поклик Прип’яті виходили з 2007 по 2009 роки, і офіційна українська локалізація до них з’являлася на офіційному сайті гри по якомусь часі після релізу. Українізація не ввійшла до складу коробкових видань і не підтримується у Steam, проте безперешкодно встановлюється на будь-яку версію гри і дарує нам чимало задоволення від дещо зміненої атмосфери забавки завдяки мовній адаптації. Адже позитивні чи нейтральні персонажі в більшості розмовляли українською, бандити — суржиком, а негідники і зрадники — російською. І знову ж таки переклад мовою Шевченка і Сковороди легко сприймався через те, що події гри розгортаються у альтернативній сучасній Україні.

Після того тривалий час на ниві офіційної мовної адаптації ігор для нащадків Кия майже нічого не відбувалося. Однак українізація Сталкерів щось змінила у свідомості українських ґеймерів і вони почали прагнути більше ігор українською мовою. З часом це прагнення переросло у те, що гравці почали здійснювати неофіційні переклади своїх улюблених забавок і ділитися ними через мережу. З 2010 по 2013 рік швидкість виникнення таких піратських локалізацій лише зростає. Нащадкам слід знати, що значна заслуга у цьому належить Deluxeman’у, який сам хоч і не переклав багато, однак став ініціатором перекладацького руху на Гуртом, найбільшому в Україні об’єднанні україномовних людей.

У 2012 році в деяких великих містах України навіть можна було побачити на розкладках піратських копій дисків збірки з іграми, українізованими ентузіастами. Звісно, ентузіасти за такий збут контрафактної продукції ніяких відшкодувань не отримували.

Однак 2012 рік пам’ятний також тим, що головний редактор порталу PlayUA Олекса Мельник та виконавчий директор компанії Beamdog Камерон Тофер підписали угоду про повний переклад дилогії ролівок Baldur’s Gate. Локалізація першої частини цілком імовірно вийде цього року.

Все того ж 2012 року вийшла гра Euro Truck Simulator 2 від німецького розробника SCS Software. Цей доволі популярний симулятор вантажних перевезень мав підтримку української мови одразу з релізом. Тобто це перша відома не українська гра з офіційним українським перекладом.

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=KUikP89XAQo]

А ще того ж року вийшов перший повний (текст і озвучення) переклад гри ентузіастами. Йдеться про Dear Esther. Хоча можна сказати, що першою перекладеною та озвученою волонтерами грою є King’s Bounty: Легенда про Лицаря, однак там озвучення займає всього 2 хвилини вступного ролика.

[youtube=http://www.youtube.com/watch?v=ZZXD4BIjI2c]

Stream’чак Prime World: Defenders з Гальонкіним

У 2013 році вийшла іграшка Prime World: Defenders, яка через кілька місяців після релізу таки отримала чудову локалізацію українською мовою. Як нас запевнив Сергій Гальонкін, представник компанії Nival, розробники зараз розмірковують про введення української мови у продовження серії Блицкриг.

Також у 2013 році портал PlayUA отримав замовлення від компанії 4A Games на повний переклад і озвучення гри Метро: Промінь Надії. Переклад успішно відбувся і невзабарі буде представлений широкому загалу українських ґеймерів.

І було б неправильно не згадати, що колектив UaLT також підписався у 2013 році на офіційний переклад гри Blade Symphony від інді-команди Puny Human. А ще цей колектив зараз клопочеться офіційним перекладом онлайнової рубанки-стрілянки Warframe з космічними робо-ніндзя у головній ролі. Цей переклад вже доступний у Steam.

Це ми не згадуємо цілий пласт казуальних іграшок чи ігор для мобільних платформ, значна доля яких отримали окрім багатьох інших і українську мову перекладу. Офісний планктон і зануджені мандрівники в метро диктують свої умови ринку, а тому в галузі мобільних ігор української мови значно більше, ніж серед „серйозного“ ґеймінґу.

Маємо, що маємо

Отож, як виглядає наша локалізаційна база просто зараз? Виглядає хирляво, як не прикро це визнавати. У нашому найбільшому українському сховищі інформації Hurtom.com налічується ледь більше півсотні українізаторів чи українізованих репаків (усього випущено понад 10 000 ігор). Кілька з них — офіційні і професійні, однак тотальна більшість — робота невідомих вбивць свого вільного часу.

Все ж не можна не помітити, що за останній рік-два кількість перекладених ігор збільшується швидше, ніж раніше. Деякі іграшки були перекладені навіть доволі швидко після релізу, як скажімо Dear Esther, Bioshock Infinite, Deadlight, Outlast тощо.

При спробі знайти ресурси, де було б якось каталогізовано і зібрано докупи усі наявні українізатори, навряд чи ви натрапите, на щось гідне уваги. Просто немає що каталогізувати. Усі українізатори можна побачити практично на одному екрані на різних файлообмінниках, а на найбільших українських ігрових порталах поки що немає навіть бази даних відеоігор (під українськими розуміємо україномовні).

Своїх героїв треба знати!

Щодо локалізаторів ситуація дещо втішніша. Першими на згадку приходять UaLT, за ними ГРіМ і Шлякбитраф, а також є кілька доволі енергійних вовків-одинаків, як скажімо b-y, Скептик чи варриор, що переклали чи перекладають зараз ігри самостійно.

UaLT — доволі велика за кількістю залучених активістів і продуктивна спілка, яка має чимало проблем із організацією своєї діальності. Часто це зумовлено амбіціями учасників, які сподіваються на славу і визнання в обмін на свою працю, а цього нема, бо нема ще кому славити і визнавати. Наша ґеймерська спільнота за найоптимістичнішими оцінками і до десяти тисяч осіб не дотягує.

У доробку цієї спілки зараз кілька десятків перекладених ігор, серед яких Crysis, Heroes of Might and Magick III, Duke Nukem Forever і Black Mesa. Щодо авторства деяких перекладів іноді виникали суперечки, що зумовлено вже згаданою жагою до слави і проблемами в менеджменті колективу.

ГРіМ — значно менше об’єднання молодих людей, які вирішили зосередитися на перекладі ігор про зомбі. Розпочали з епізодів шедевральної The Walking Dead від Telltale, потім переклали The Walking Dead: Survival Instinct і зараз перебувають у глибокому підпіллі. Себто від них нічого не чути про нові напрацювання, перебіг чинних проектів або ж плани на майбутнє. Сподіваємося, що в них усе добре і вони продовжать, бо ігор про зомбі ще дуже багато, а ще більше вийде.

 

Шлякбитраф — це проект, утворений за сприяння порталу PlayUA. Це перше в Україні перекладацьке об’єднання, що виконує офіційні локалізації ігор на замовлення розробників українською мовою. Зараз Шлякбитраф працює над перекладом Baldur’s Gate 2, а нещодавно закінчили роботу над Baldur’s Gate Enhanced Edition, Метро: Промінь Надії і Bastion. Ці три локалізації перебувають на етапі озвучення за участі студій Омікрон та Три Крапки, і зовсім скоро українізації побачать світ.

А зареєстрованих українських локалізаторів поки що немає. Усі офіційні українізації досі робилися силами самих вітчизняних розробників ігор із залученням різних студій звукозапису. Так, до прикладу, студія Три Крапки зробила пречудове озвучення української версії вежоборонної іграшки Prime World: Defenders, яку українською мовою переклав один із розробників у вільний від роботи час.

Проблеми є? А якщо пошукаю?

Проаналізувавши більшість випущених українізацій та простеживши за роботою вказаних вище груп, ми виявили кілька спільних для всіх недоліків.

1. Перш за все, які ігри перекладають наші ентузіасти? Лише ті, які технічно не складно розколупати, щоб витягти оригінальний текст і безперешкодно запхати його всередину з можливістю підтримки української абетки. Більшість таких „відкритих“ ігор або старі і вже розколупані техніками-ентузіастами, або не цікаві широкому загалу через те, що це не дуже хороші ігри.

Цю проблему може вирішити лише пряме спілкування перекладачів з розробниками і видавцями, щоб ті надавали технічну підтримку і оригінальний текст для перекладу, щоб локалізаторів не обходило, який там архів та як увімкнути підтримку літер Ї, Є, Ґ, І тощо. Здебільшого таке спілкування не відбувається не через погорду розробників, а через відсутність прагнення до спілкування з боку самих перекладачів. Стукайте і вам відчинять!

2. Наступною бідою багатьох українізаторів ігор є незнання мови. Перш за все часто люди, які беруться за переклад, а це найчастіше амбітні школярі і студенти, просто не володіють мовою оригіналу, тому перекладають з російського перекладу. А як відомо, будь-який переклад, навіть найкращий, таки спотворює оригінальний зміст. А якщо перекладати з перекладу, то отримуємо повторне спотворення, другий прошарок невідповідності оригіналу. Але й це не найгірше.

Ще більшою бідою за незнання мови оригіналу є незнання української мови, тобто основного знаряддя перекладача. Внаслідок того, що за переклад беруться малограмотні люди, у широкого загалу кінцевих споживачів таких локалізацій формується думка, що українська мова в іграх — це тупо та убого, і вони праві!

Цю проблему можна вирішити лише поглибленням вивчення мов, як своєї, так і мови оригіналу, з якого „хоцця“ перекладати.

3. Справжнє здивування у нас викликав той факт, що деякі перекладачі навіть не тестують свої локалізації через те, що у них не запускається гра, яку вони узялися перекладати.

Тут допоможе або вибір до перекладу чогось менш ресурсожерного, або оновлення заліза.

4. Але ще гіршим є те, що до перекладу в більшості беруть репаки і орієнтуються саме на піратську копію гри або випускають локалізацію у вигляді репака, а не заплатки до встановленої гри. Через це люди, у яких є ліцензійна копія, часто потім не можуть українізувати іграшку. Так, до прикладу вельми вдала локалізація Зомбаків і Будяків (Plants vs. Zombies) доступна лише піратам. З огляду на те, що в Україні ліцензійних користувачів стає дедалі більше (дякувати Steam’у, GOG’у, Humble Bundle’у та іншим), виходить, що перекладачі, які орієнтуються на піратів, просто марнують свій час.

Це вирішується, як не придбанням гри, то хоча б завантаженням оригінальної збірки файлів гри, яка ще не зазнала репакувань чи інших втручань у структуру. Це ж просто!

5. Про амбіції перекладачів ми вже згадували. Багато хто, беручись за справу мовної адаптації гри, думає, що результат його праці збере стадіон шанувальників і його понесуть на руках. Але так не стається і ніколи не станеться. Бо навіть російські локалізатори, чиєю працею користується більше половини російськомовних та навіть україномовних ґеймерів, не отримують ніякого визнання. Усім начхати, хто там переклав. Хіба що можуть насварити тупого перекладача, який переклав гірше, ніж „друг Ф’ассь’аоу“.

Це вирішується виливанням на себе відра крижаної води об’єктивності. 99% українських гравців байдужі до української локалізації. Кілька сотень завантажень одного українізатора — це сьогодні аншлаг. Кілька десятків подяк — це благословіння богів. Грошова винагорода за переклад українською — це прорив із паралельної реальності.

6. І увінчує наш перелік основних недоліків відсутність доброго менеджменту в сформованих групах локалізації. Як ви знаєте, ще з часів розвалу Київської Русі в українців біда з добрими менеджерами.

Будь-який процес повинен бути організований. Якщо учасники якоїсь спільної праці діють хаотично, виходить галасливий натовп нероб, кожен із яких розпускає хвоста і вдає бурхливу діяльність. У більшості випадків, українські локалізатори-ентузіасти діють саме хаотично, не надто розмірковуючи, що вони роблять, для чого і, що найважливіше, для кого? А про диференціацію праці, розподіл обов’язків, системи нагород і покарань, аналіз продуктивності і розробку найоптимальнішого алгоритму типового перекладу гри, мабуть, і не згадують, а дарма.

Простого вирішення цієї проблеми не існує. Потрібна тяжка праця природжених лідерів, які б невпинно вивчали процес, людей і середовище, у якому вони працюють, та розробляли чіткі правила, формували зрозумілі всім етапи перекладу та пропонували різні допоміжні засоби.

Чули дзвін і чули звідки він

І все ж українській локалізації ігор бути. Українізаторська справа розвивається дедалі швидше, а переклади стають дедалі кращими. Вказані у цій статті недоліки — неминучі виразники обов’язкових етапів розвитку, які понад десять років тому проходили росіяни (згадайте Фаргус), а тепер і ми. З плином часу школярі і студенти, які зараз цим зацікавлені, виростуть, змужніють, адаптуються до реального світу поза системою навчання, і хтось із сьогоднішніх аматорів таки стане професіоналом, який на цьому зароблятиме.

Та в першу чергу відповідальність за поширення української мови в ґеймінґу лягає на плечі самих українських ґеймерів. За нас ніхто ніколи нічого не робитиме, ми повинні подбати про себе самостійно і показати, що з нами слід рахуватися, на наші потреби слід зважати!

Вітчизняні розробники ігор переконані, що українська локалізація комерційно не вигідна, бо надто мало україномовних людей, які придбають гру. Але це не заважає їм робити переклад собі у збиток, коли є така можливість (Козаки, Сталкер, Метро: Промінь Надії, Prime World: Defenders), бо вони вірять, що це комусь потрібно, бо це потрібно і цікаво їм. А іноземні видавці навіть не розглядають такої можливості, оскільки нема дурних викидати на вітер гроші.

Українські скиглії, які в коментарях на маловідвідуваних порталах запевняють когось, а насамперед себе, що куплять гру лише тоді, коли вона буде перекладена українською, а доки цього не сталося, вантажитимуть цяцьку з торентів, насправді просто шукають виправдання своєму піратству.

Щоб наша думка була чогось варта, ми повинні виявляти її гривнею. Купіть сто тисяч копій гри сьогодні, а завтра скажіть, що більше не купуватимете, бо там немає перекладу нашою мовою, тоді вас почують. А поки ви піратите з „благородних міркувань“ чи просто так, доти вас просто не існуватиме на світовому ринку відеоігор, ви будете нулями в статистичній таблиці, на які видавцям начхати. А якщо у вас немає коштів на гру, то не грайте, працюйте, заробляйте або ж вчіться, щоб не стояти біля каси і не крутити хвостів худобі.

Автор: Олекса „snovyda“ Мельник
Джерело: PlayUA

Автор: Virake

Письменник, перекладач, поціновувач комп'ютерних ігор і завсідник поважних дискусій. На Гуртом викладаю переважно оголошення від UaLT, команди локалізаторів, яку представляю. Зрідка пишу політичні коментарі, аналітику та рецензії.

30 коментарів

  1. Ґрунтовна стаття. Висновки варті уваги. Я пересічний громадянин і в пк-забавки бавлюсь не часто, але коли є можливість віддаю перевагу українським версіям. Якщо з`являтимуться такі версії тих ігор які мені подобаються – я їх купуватиму.

  2. А де згадка про чудову гру “Місто Лева”, яка робилася і продавалася цілком офіційно? І зроблена чудово. У мене диск з неї визичили з кінцями десь на початку 2000-х, а копії не встигла собі зробити.

  3. Я купив ліцензійних Сталкерів бо розробники обіцяли локалізацію :)
    Тепер якщо буде локалізація до Метро і його придбаю :)

  4. До речі, хто хоче допомагати з локалізацією ігор від Valve, а також сервісу Steam, долучайтесь до команди перекладачів на сайті http://translation.steampowered.com. Роботи там дуже багато. Якщо ви хочете гратись в українізовані версії Dota 2, Counter Strike, Half Life, Team Fortress, Left 4 Dead, а також мати україномовний Steam – то приєднуйтесь і допомагайте.

    • Купив нашу гри на стімі – Prime World: Defenders, для того щоб перекладати стім, тому що іншого шляху, щоб отримати доступ немає, тупо звісно, але що не зробиш для процвітання та поширення української мови – придурки, правда?

  5. Гейб визнав Україну як ігрову спіьноту!

    Стаття крутезна, якби всі так думали головою, а не іншим місцем, то вже б давно не чули в іграх рос. мови.

    А якщо говорити про людей які не знайомі із всім цим, я таких знаю чимало, то це вже в порядку речей, завантажувати з торрентів або з fs.ua ігри на рос. мові, навіть якщо є версія українською, її просто не помітять, так як рос. це вже стандарт. А купувати ігри це якось тупо, коли я розповідаю знайомим що Fallout 2 від 1С то на мене дивляться як на йолупа, що викинув гроші. Одного разу продавець в магазині сказав: “Для чого взагалі купувати сингли, треба брати тільки ігри по нету” і показував на wow)).

    От сьогодні повертався з навчання автобусом до дому, як завжди у п’ятницю купа людей, як шпроти в банці)), і одна пані каже чого більше автобусів не дадуть на рейс! Звісно ж не дадуть, один на одного накричали там, і злі всі стоять, додому прийдуть і забудуть вже, моя хата з краю! Ніхто нічого не робить і не піднімає жодних питань, не звертається до влади і тому подібне, то для чого купувати автобуси людям як і так все добре)). Депутати ж на них не їздять! От так само із всім в Україні, цей жахливий менталітет, яким користає меншість, щоб керувати більшістю. І так само з іграми, я взагалі не розумів колись як так! українська гра сталкер і козаки насправді зовсім не Українська а рос. Все стало зрозуміло коли побував у Запоріжжі та Києві.

  6. “Але відтоді довелося чекати цілих десять років на вихід наступної гри з українським перекладом. У 2001 році зарелізилася перша популярна на весь світ українська гра „Козаки: Європейські війни“, де вже була українська мова. Про це подбали самі розробники із GSC World. Наявність української в Козаках була не лише примхою національно свідомих ігроробів, а й зумовлена сетинґом, адже в грі присутні козаки-українці. Ця локалізація увійшла до коробкового видання, що поширювалося на території України.”

    – ось цей абзац повторюється два рази, уважніше потрібно бути!

  7. “Далі на черзі повністю українізована трилогія S.T.A.L.K.E.R. від тієї ж студії GSC. Тінь Чорнобиля, Чисте Небо та Поклик Прип’яті виходили з 2007 по 2009 роки, і офіційна українська локалізація до них з’являлася на офіційному сайті гри по якомусь часі після релізу. УКРАЇНІЗАЦІЯ НЕ ВВІЙШЛА ДО СКЛАДУ КОРОБКОВИХ ВИДАНЬ”

    Не правда! А якже срібне видання?
    Ось підтвердження моїх слів: http://www.yakaboo.ua/ru/catalog/all/-33931

  8. Гарна стаття, от тільки автор ще забув про “Козаки 2: Наполеонівські війни” :)

  9. “працюйте, заробляйте або ж вчіться, щоб не стояти біля каси і не крутити хвостів худобі”.
    А за що ж це автор так зневажає людей фізичної праці? Цікаво, яку він має професію і у якій країні живе, коли не знає, що в Україні навіть якісна освіта і професіоналізм не гарантують робочого місця і гідної зарплати, натомість кваліфікований робітник чи фермер заробляє більше, ніж кілька “одиниць” офісного планктону. Чи він вважає, що за касами повинні стояти виключно китайці, а сільське господарство у часи високих технологій просто непотрібне?

  10. Дуже чекаю переклад ігор, що мають скоро вийти: Watch Dogs, GTA 5, Assassins Creed: Black Flag. Було б непогано набирати команду якусь на переклад окремої гри, чи спільноту перекладачів направляти на 1 гру реально круту, що має вийти і в неї будуть грати багацько людей. Вважаю, що тоді буде користь перекладати “свіжі” ігри українською.

  11. Я вже декілька років живу в Європі та навчився платити за свій контент. Це відкриває багато на що очі, наприклад, можна завантажити 50 ігор безкоштовно, тупо пройти їх і стерти. Можна подивитись 150 серій, які потім забудеш, чи скачати 500 фільмів, які потім не викличуть у тебе резонансу (незважаючи на всю роботу режисера). Для мене це все одно, що машинально вранці за 5 хвилин подрочити безо всякого бажання. А можна купити одну гру, яку так довго чекав, яку так довго хотів, і докласти усіх сил, щоби відкрити кожен секрет у ній, пройти її повністю “від корочки до корочки”, заробити ачівментів і так далі. Ти збираєш гроші на гру, купуєш її, і ставишся до неї відповідно!

    Почав я купувати ігри Renegade від C&C, Age of Mythology тому, що їх просто неможливо було скачати. Зрештою, 10 євро за диск – це не так уже і дорого; одна посиденька в генделику вартує більше. І я отримав стільки задоволення від коробочки! Навіть просто береш її в руки і тепло по тілу розливається. Це не можуть знати ті, хто ігри не купує.

    До чого я веду? А до того, що так, є геймери серед українців і пограти в локалізовані ігри мені було би, щонайменше, цікаво. Звісно ж, я майже завжди граю та слухаю відео в оригіналі, бо так набагато краще, але тим не менше. Я був би тільки радий, якби ігри під Steam перевели українською мовою.

    З другого боку постає питання реалізації. То цілком не безкоштовно, гатити переклади. Я сам знаю, бо колись ще у далеких 2000-их відкрив блокнот із російською локалізацією текстів для Гаррі Поттера. Перевівши процентів 40%, я був вижатий як лимон. Ну і не забуваймо, що Америка ставиться до східної Європи, як до ауткасти, що можна було побачити із багатьох ігор у Стім, які робились спеціально для Чехії, Венгрії, Росії (України). Цих мов у оригінальних іграх просто немає, тому що маскалі купують ігри дешевше і потім перепродають їх американцям. Геймери самі ж винні, що таке ставлення.

    Тому я цим великим постом закликаю українського геймера взятись за розум і навчитись бути сумлінним громадянином, хоча би перед своєю совістю, і не перешкоджати формуванню того руху, який потрібен був створитися ще давно! Аве!

    • Я б купляв ігри, Але обійшов усі магазини В Ужгороді, потім в Мукачеві, і в Берегові, знайшов лише 4 магазини з ліцензійними іграми. Усе інше-торрентний неперевірений шлак за 35 гривень, який я сам вдома за 2 години скачаю. Просто я люблю купувати диски,коробки тощо, а не оплачувати ігри, а потім їх скачувати. Від цього ніякого задоволення нема, а так можна і ігри колекціонувати. Де можна купити оригінали ігор на дисках(якшо навіт і інтернет-магазин)

      • Yakaboo і Петровка. Хоча, з petrovka слід бути обережним

      • Так це і є натуральне піратство і воно у сто раз гірше за того, що існує на торентах. Наприклад в мене в місті таких точок продажу з дисками(піратки по 35 гривень і більше) дуже багато, а от з ліцензією це ще треба пошукати, хоча сомніваюсь, що взагалі залишились, а колись було. Хтось скаже, що можна купити в онлайні коробочне видання, або можна і через інтрнет магазин. Але ж суть цієї проблеми не в тому, де купувати, мені здається в іншому. Це просто виходить тупо розповсюджують пірацькі копії(причому в сто раз гірші та обрізані ніж на трекерах) і прицьому ніхто не каже, що саме це є піратство та яку шкоду воно приносить, а також ніхто з цим явищем не бореться. А вони й далі продають торрентний неперевірений шлак. Тільки років з 10 тому, як ще не було дуже торент трекерів, вони продавали просто копії дисків з ліцензії(які були зроблені на звичайному пк), а на диски клеяли малюнок. А тепер взагалі все простіше завантажили, записали, продали. Саме кумедніше коли відкриваєш такий диск та починаєш ставити, а там тебе просять вимкнути антивірус, а з файлами нібе ліцензійної гри знаходиться крек. І що це нормально? Звичайно що ні. Але я все це дочого сказав, а до того, що от і виходить боряться з піратством на трекерах(де справжні копії ліцензії), а справжне піратство процвітає. І це нажаль стосується не тільки ігор, з літературою нажаль така ж біда. От приклад з власного досвіду, коли заходиш в магазин в цетрі міста, де ціла купа навчальних закладів поруч, купуєш книгу яка тобі потрібна- відкриваєш, а там вивляється ціла купа помилок, потім купую тажу ж в інтернеті, а та нормальна, навіть обкладенка яскравіша. Що ж виходить, а виходить, що десь так само як з дисками, друкують підробки, а магазини їх спокійно продають. Про це явище навіть колись показували передачю. То ж якщо брати, що гірше торент чи отаке явище(якого напевно немає в цивілізованих країнах з яких зараз беруть приклад), то думаю що останне, бо це приносить мені здається більше шкоди. Людина може й не зрозуміти, що то підробка та й подумає, що скільки помилок наробив автор та в інший раз просто некупить україномовну літературу. А навіщо, якщо там допущено скільки помилок, а це вже реальна шкода.

  12. Жахливий переклад Балдурс Гейта. Ці всі “Глибоководдя” замість Вотердіпа, “Дружня рука” замість Френдлі Арм ІНН. (А деякі чомусь так і залишились оригінальними). В одному місті паті перекладена як група, в іншому як гурт. Якісь абсолютно ідіотичні і далекі від реально вживаної мови словесні конструкції. Все це – переклад від плей-юей. Вже другий десяток років люди грають в ДнД, в сетінгах типу форготен рілмса, де ці всі топоніми вивчені на пам”ять. Читають книжки Роберта Сальваторе по цьому сетінгу, тримають в голові всі ці назви, а ви все перелопатили і знищили. Моя улюблена РПГ. Думав, нарешті буде нормальна локалізація. А ні. Шкода, що немає можливості поставити старий пірацький переклад (російський). Навіть Акелла так не налажала, коли нещодавно перевидавала БГ. Натомість, все одно граю, бо українською. Але сам переклад – катастрофа. А я так сподіався. Хоча, варто було передбачити, враховуючи цей неймовірно смішний текст, який ви пишете для своїх відео. Форсінг термінології, яка ріже слух (наприклад слово “рушій”, яким вже засрали половину вікіпедії. Це при тому, що до цього існувало цілком вживане в україномовних геймерських колах слово “двигун”) і т. ін.

    В другу частину не грав. Страшно навіть уявити як ви переклали Андердарк, наприклад. Лол.

    • А от я вважаю, що переклад-транслітерація – поганий переклад.

      Мрію, що колись будуть виходити офіційні, ліцензійні, українські локалізації ігор… Ой, думка не завершена: … локалізації ігор, які мені цікаві. GSC мають від мене дві тонни пошани за українську локалізації серії С.Т.А.Л.К.Е.Р., але я не полюбляю стрілялки. :(

      Помріяли, і досить. Час працювати. Де там мій переклад…

      • Анонімний, а що перекладаєте, дозвольте поцікавитись?

        • Зараз перекладаю маленьку “Mushroom Age”, якщо вийде достойно – візьмуся до чогось більшого. Хтось бачив українські переклади гри Terraria? Якби не довелося перекладати самому…

      • У GSC був великий шанс з цього приводу. Бо коли тільки починали виходити перші локалізації, вони були рос. мовні і цих локалізаторів на той час була купа і ні одного українського, воно й очевидно всі ті локалізатори були російські(знаходились за межами України).
        Але GSC була в нас, ото ж у них був шанс стати хай може єдиним, але якісним офіційним українським локалізатором. Вони ж почали перекладати на російську, про це доречі вони говорили в своєму інтервю(присвячену козакам 3 та взагалі своїй фірмі) на тв. Може хтось скаже, що це неокупило би себе, хто зна, але мені здається, що може й окупилося. Особливо якщо тоді вони додавали би на диски кілька локалізацій, а серед них була би українська. А зараз взагалі в цьому плані простіше, спеціальні магазини типу Steam де можна розповсюджувати. Але нажаль такого не сталося. От така нажаль в нас ситуація з локалізаціями ігор.

  13. Шановне панство, маю таке питання.
    У мене є стім-версії серії Сталкер, і на них не можливо поставити офіційний українізатор. Чи можливо щоб працівники Стіму його якось додали?

  14. -Купіть сто тисяч копій гри сьогодні, а завтра скажіть, що більше не купуватимете, бо там немає перекладу нашою мовою, тоді вас почують.-
    Неображайтеся люди, але не тіште себе марними ілюзіями з цього приводу. Нічого не відбудеться, навіть якщо ви всі одразу почнете купувати. Цей протест буде до одного місця. Вам просто скажуть не подобається не купуйте, як і вбудь якому магазині.
    Ніхто за нас локалізації робити не буде. Розробники ігор та ті хто їх рекламує(світові фірми), навіть незнають де ми на знаходимось мапі світу та часто плутають нас з однією державою(назву думаю всі знають) і це відбувається навіть, після всіх подій, що стались за ці два роки. Доки в нас не зявиться, щось типу свого розповсюджувача-локалізатора, замість російських фірм, які зараз займаються розповсюдженням ігор на тереторії України, доки про локалізації можна тільки мріяти.
    Всі ж мабуть знають, що розробники ігор часто не займаються локалізацією свого продукту на інші мови, а цим займаються місцеві видавництва. Яким розробники надають такі права, перекладати свій продукт. Які в свою чергу набирають працівників- програмістів, перекладачів, акторів для озвучки ті інших. Навіть Blizzard Entertainment, яка займається локалізацією свого продукту(проєктів), набирає для цього людей з тієї країни на яку мову перекладатиме, тобто співпрацює в цьому плані з місцевими. А в нас офіційного представництва, не іноземного, а нашого, нажаль не існує. А без них локалізація неможлива, бо компанія виробник не надасть для цього дані гри, що використовуються для перекладу. А тим більше не буде займатися перекладом для чюжої держави.
    Не треба говорити за всіх людей, що мовляв воно буде не прибутковим та його ніхто не купить. Як можна говорити про те чого ще немає. Куплять, просто треба щоб було що купляти. Чому купують ігри з російським перекладом? Та тому, що немає альтернативи та нажаль, але не всі в нас добре володіють англійською мовою. Тому люди й вимушені брати з російською локалізацією, щоб просто зрозуміти.
    От з відео в цьому плані краще, хай там є звичайно негативний бік з втраченими дубляжами, але все ж українську озвучку та додають. Може з відео не зовсім доречний приклад, але суть в тому, що фільми за нас теж ніхто не перекладає, а це роблять студії от з іграми теж саме.
    А от щодо появи такої компанії, яка би замінила російських локалізаторів, які зараз цим займаються розповсюджуючи по всій тереторії України ігрову продукцію. Думаю не треба пояснуюти, що для створення та заснування потрібні великі кошти та бажання цим займатись. А вже бажаючих працювати в цій галузі думаю знайдеться.
    За статтю атору та тому хто її переніс сюди дуже дякую :)

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.