Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1171905 (202 за 24 години)

Реальна ситуація на ринку праці в Україні

| 10 коментарів

робота

Українці все частіше замислюються про те, чи добре їм там, де і ким вони працюють. Так, за даними опитування порталу Work.ua, тільки двох з десяти українських працівників влаштовує їх поточна професія. Згідно з опитуванням, 54,5% респондентів хотіли б змінити свою професію для збільшення доходу. Також змінити рід своєї діяльності, але вже з причини втрати інтересу до поточної, хотіли б 26,2% працівників. І тільки 19,3% опитаних повністю задоволені своєю професією.

Якщо поглянути на статистику ринку вакансій, то робочих професій в топах не знайдеш: у середньому в Україні на кожні три вакансії сьогодні припадає два IT-фахівця. При цьому відкритих вакансій IT-фахівців набагато більше, ніж, власне фахівців.

“У середньому в Україні на кожні три вакансії всього два IT-фахівця. Прогноз потреб ринку праці у фахівцях свідчить, що затребуваність в IT-фахівцях буде рости і далі. Зростання інформаційних технологій в Україні дуже динамічнt – темпи зростання ринку програмного забезпечення очікуються на рівні 17 відсотків на рік. Таким чином, у найближчі 5 років в IT-сфері буде створено більше 30 тис. нових робочих місць”, – стверджує перший заступник Міністра освіти і науки Євген Сулима.

Що погано в трудовій сфері

Якщо порівнювати заробітну плату в IT з іншими сферами, то вона на порядок вище. Так, одному штатному київським працівникові в травні нарахували 7,75 тис. грн. У Львові, за деякими даними, середня зарплата IT-шника становить 10 тис. грн.

Тим не менш, в інших секторах ситуація не настільки райдужна. Хоча за даними Держстату середня зарплата в Україні в червні 2013 р. складала 3 тис. 380 грн, в реальності є занадто багато людей, які отримують значно менше. Так, за даними все того ж Держстату половина населення отримує за роботу менше 2,5 тис. грн.

Цікаво, що Міністр соціальної політики Наталія Королевська і сама не вірить, що середній оклад в країні трохи більше 3 тис. грн. За даними Королевської, в Україні “мінімалку” отримують 1,8 млн осіб. Більшість з них, як вважає міністр, потрапляють під систему, коли їм платять мінімальну зарплату, а решту видають у “конвертах” для мінімізації податків.

“Середня заробітна плата, я вважаю, сьогодні необ’єктивна, бо трохи менше 15% людей отримують у нас мінімальну зарплату”, – зазначила міністр.

Недбайливих роботодавців все обіцяють і обіцяють покарати, але очевидно, що вигода схеми із зарплатою в “конвертах” перемагає будь-який страх бути покараним.

А хорошого що?..

І раз вже ми заговорили про роботодавців, то варто згадати про недавні новації для них. Так, за словами заступника директора Департаменту контролю за виконанням законодавства про працю та зайнятість Державної інспекції України з питань праці Олени Коновалової, роботодавцям, які порушують трудові права вагітних, загрожує штраф до 100 неоподатковуваних податками мінімумів або арешт на півроку. Крім того, за рішенням суду їм може бути призначено покарання у вигляді виправних робіт терміном на два роки. Але цих покарань можна уникнути, якщо несправедливість до вагітних буде виправлена.

Буквально днями з’явилася ще одна новація Мінсоцполітики. Воно запропонувало, і уряд підтримав пропозицію про включення до страхового стажу відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Порятунок безробітних – справа рук самих безробітних

Тим часом, поки уряд піклується про вагітних і матерів, складається відчуття, що про безробітних українцях забули геть. Так, на початку серпня з’явилася інформація, що Центр зайнятості влаштовує людей на тимчасову роботу, за яку мав би сплачувати їм зарплату. Однак люди скаржаться, що грошей не бачили вже три місяці. У казначейській службі на таку несправедливість відповіли, що перш за все гроші виділяють на зарплати. На допомогу та дотації фінансів поки не вистачає. Як стверджували незадоволені безробітні, провиною всьому вихід депутатів у відпустку – мовляв, на це грошей вистачило. Але не варто забувати, що у відпустку пішли не тільки депутати, а й лікарі, вчителі. Адже ніхто не скаже, що їх не варто було відпускати на відпочинок.

І кілька цифр. За даними Держстату, в червні 2013 р. в Державній службі зайнятості було зареєстровано 465,3 тис. безробітних, з них 360,3 тис. осіб отримують допомогу з безробіття. Середній розмір допомоги на одного безробітного в червні 2013 р. складе 1 тис. 87 грн.

Як кажуть знаючі люди, дуже часто робота центрів зайнятості неефективна. Стоїш ти в реєстрі, шукають тобі роботу з мінімальним окладом і взагалі не з твоєї професії. А якщо сам знаходиш роботу, то центр миттєво записує це в свої заслуги, і таким чином підвищує загальну ефективність боротьби з безробіттям.

Ще один цікавий факт: за даними опитування, проведеного Центром «Соціальний моніторинг» спільно з Українським інститутом соціальних досліджень ім. Олександра Яременка, 41,2% українців вважають, що більшість безробітних насправді не намагаються знайти роботу. 34,2% респондентів тією чи іншою мірою не згодні з даною тезою. Примітно, що з даним твердженням згодні 23,5% безробітних і не згодні 29%. Дві третини українців (68%) упевнені, що багато отримують пільги і послуги, на які вони не мають права, і лише 9% не погодилися з такою думкою.

Закордонний досвід

Десь життя все ж стає краще, хоч і маленькими кроками. Так, у червні поточного року рівень безробіття в 27 країнах Європейського союзу (ЄС) знизився вперше майже за 2,5 роки, з січня 2011 року, і склав 10,9% порівняно з 11% у травні, свідчать дані Статистичного управління Європейського союзу. Тим не менше, навіть якщо економіка ЄС повертається до зростання, пройде ще 6-9 місяців, перш ніж ситуація з безробіттям почне поліпшуватися. Тому цілком імовірно, що безробіття залишиться високим і зростатиме до наступного року.

Якщо ж говорити про те, з чого ми почали на початку статті – про місце роботи та плати за неї – то можна розглянути приклад Німеччини. Так, все більше німців не задовольняються прибутком від однієї роботи. Кожен десятий громадянин ФРН додатково підробляє після основної роботи. Якщо ж проглянути подібну статистику по Україні, то за даними опитування порталу rabota.ua за лютий цього року, кожен п’ятий українець поєднує основну роботу з підробітком. А якщо згадати звернення прем’єра Миколи Азарова до молоді, то українцям дійсно варто задуматися про дві роботи, щоб заробити на ту ж квартиру.

Загалом, ситуація на українському ринку праці далеко не однозначна. Залишається сподіватися, що Мінсоцполітики, та й весь уряд, знає, як виконати ті райдужні плани щодо збільшення зарплат, робочих місць і соцгарантій, які закладені в різноманітні Плани на 2013-2015 роки.

Джерело: Finance.UA

10 коментарів

  1. По дві роботи, може взагалі на всі 3 влаштуватися. По 8 годин кожна. Щоб нічого крім жертя і спання не хотілося?

    • >> Щоб нічого крім жертя і спання не хотілося.

      ось це справді проблема. зараз наш народ занадто заклопотаний заробітками, щоб думати про щось серйозніше. з іншого боку… кріпакові Шевченку бідність не завадила. про УПА та холодноярських повстанців узагалі мовчу – вони жили в лісах, весь час у стані війни.

      час нам уже струснути радянський наліт. подякувати за те, що є, і почати вимагати більше. не до віку ж нам думати про хліб та гречку.

    • Робота по 8 годин на день – тепер рідкісне щастя, дякувати нашим панам законодавцям. А як хочеш зробити кар’єру чи просто втриматись на хорошій роботі, то нерідко мусиш сидіти там до одинадцятої без усяких наднормових, а про сім’ю -якщо ти жінка, можеш і не думати. У цьому плані ми вже давно догнали і Америку, і Європу, і Японію з дрібнішими “далекосхідними тиграми”.

  2. “у середньому в Україні на кожні три вакансії сьогодні припадає два IT-фахівця.” ага, але в описі вакансії потрібно спеца із 8-10 річним досвідом патчення КеДеЕ під ФріБеЕсДе зі анг. на рівні носія і все за 5 $ в годину, тому і дохера таких вакансій, також не забувайте, що в переважній більшості це аутсорс, зі своєю специфікою. “Так, одному штатному київським працівникові в травні нарахували 7,75 тис. грн.” – це був кЮЕй джуніор на партлі тайм. “У Львові, за деякими даними, середня зарплата IT-шника становить 10 тис. грн.” за деякими даними на марсі є життя.
    Розумію, що стаття не автора але, після вказаних вище даних не має бажання читати далі, виникають сумніви у достовірності і інших даних.

  3. В аутсорсі зп приблизно 3~5 тысяч зелених для сеньйор програмера, якщо не вірите глянте доу.юа …..

  4. ” А якщо згадати звернення прем’єра Миколи Азарова до молоді, то українцям дійсно варто задуматися про дві роботи, щоб заробити на ту ж квартиру” СКАЖІТЬ мені, на яких це двох роботах треба працювати, щоб на квартиру заробити???!

    • Що далі то веселіше.

    • “СКАЖІТЬ мені, на яких це двох роботах треба працювати, щоб на квартиру заробити???!”
      Ну, наприклад, Прем’єра і консультанта якої-небудь фірми за сумісництвом ;) Він і сам, мабуть, задумується, тільки консультантом ніхто брати не хоче… ;)

  5. Перебирають нами, мать їх вйоб! Роблять все на західний манер на нашій землі. Такий підхід прижився в Америці, там де більшість приїзжих, але не приживеться у нас, бо ми інші люди! Хай їм грець цим недоробленим роботодавцям! Цінуй себе і свою землю!

  6. Збирати на квартиру із ЗП – та люди стільки не живуть:).
    Не знаю, як у великих містах, а провінція на квартири так заробляє: 1) заводить свій бізнес (за наявності талану, хисту і сприятливої кон’юктури справді можна назбирати грошей років за 10-15); 2) їде на заробітки за кордон (якщо ви не самі і вам пощастило з роботою – від 3 до 10 років); 3) збирає родинну “толоку” – переважно молодій сім’ї (батьки, дідусі, бабусі ) плюс позичає у віддаленіших родичів, і потім родиною ж пів-життя віддає; 4) хто має хоч трохи впливову посаду – дере хабарі (це то й же бізнес).
    Здається мені, коло професіоналів, щочесною найманою працею можуть заробити собі на квартиру, порівняно невелике. А кредити у нас беруть тільки ті, хто не має наміру їх віддавати:).

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.