Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1170626 (343 за 24 години)

Чи під силу збірній України перемогти Францію?

| 16 коментарів

15. листопада збірна України з футболу гратиме в домашніх стінах найбільшої арени України – стадіону НСК “Олімпійський” – проти збірної Франції в рамках стадії плей-офф кваліфікації за вихід на Чемпіонат Світу 2014, який проходитиме в Бразилії. 19. листопада наші футболісти поїдуть захищати кольори збірної до Парижа, де зустрінуться з командою, яка на даний момент є чотирикратним призером ЧС, але останнім часом далека до колишніх здобутків та вершин. І основні питання, які ставить собі мало не кожен небайдужий український вболівальник, дуже прості: а чи не занадто вже сильний дістався нам суперник? Чи є у наших шанси? Спробую відповісти на ці питання нижче.

Аргументи на користь наших футболістів позначено зеленим кольором, французьких – червоним.

Професіоналізм і зібраність – на боці французів. Дитячі помилки вони роблять набагато рідше, ніж наші футболісти.

Всі чудово знають історію змін тренерів збірної України. Всі пам’ятають, як після двох провальних матчів (проти Чорногорії та Молдови) і після списання нашої команди з рахунків, новий наставник збірної М. Фоменко зробив щось на зразок дива – у надважкій групі нашим вдалося здобути друге місце. При цьому ми яскраво перемогли Польщу, вчисту розгромили Чорногорію, не залишили жодних шансів Сан-Марино і зіграли в рівну нічию з Англією. Неймовірно, правда? І якраз цей фактор неймовірності, на мою думку, і стане рушійним момент у матчі з французами. В нас буде величезна моральна перевага і, відповідно, впевненість у власних силах.

Чому я кажу про моральну перевагу? Ви можете вступити зі мною в полеміку і стверджувати, що збірна Франції також дуже амбітна і впевнена в собі команда. Я погоджуся з вами, але нагадаю, що у наших майбутніх противників, по-перше, останнім часом не було сильних суперників окрім Іспанії, а по-друге, вони не зазнали настільки потужного підйому після неймовірно низького падіння, як це було у випадку збірної України. Отже, сподіваюся, що ви погодитеся зі мною в тому, що моральна перевага таки на нашому боці.

Що стосується класу команд, то тут все і без зайвих аргументів зрозуміло: Франція сильніша. Але не настільки, як може здатися з першого погляду. В нас теж немало якісних виконавців.

Питання ігрової форми спірне. На мою думку, в цьому плані в України є незначна перевага. Щоб вирішити остаточно, треба ще трохи почекати.

Досвід виступів на найвищому рівні (проти найсильніших суперників) у французів значно вищий, ніж у нас.

Далі, бажання грати. Думаю, що тут все більш-менш порівно, в Бразилію хоче поїхати кожен, але все ж, особливою завзятістю французи ніколи не відрізнялися (є і винятки, звичайно, але в даному випадку вони не суттєві), тому певна перевага збірної України в цьому плані все-таки проявляється. Тим більше, після багатьох невдалих виступів на стадії плей-офф, у наших мала б з’явитися особлива мотивація.

З приводу вболівальників майже нічого сказати. Їх неможливо порівнювати, і вони (навіть не сумніваюся в цьому) будуть чудово підтримувати свою рідну команду як в Україні, так і на території Франції.

Ширина лави запасних теж не викликає запитань – тут у наших противників явна перевага.

Тренери? Кожен з них дуже якісно виконує свої обов’язки. Жодної осічки ні від Фоменка, ні від Дешама не очікується.

Командна гра непогано налагоджена в збірній України, але проти Франції у цьому плані важко сперечатися.

Висновок: збірна Франції є явним фаворитом. Наші футболісти зараз на підйомі, але самого ентузіазму рідко коли достатньо для досягнення успіху. Залишається сподіватися на фарт, щасливий випадок або неочікувані тренерські ідеї.

Автор: Andy

Студент. Люблю писати незвичні тексти.

16 коментарів

  1. Напевно, найважливіший двобій за роки незалежності, після того, як грали в 1/4 зі збірної Італії.
    І все проти нас, жереб дав найважчого суперника з 4 можливих, і другий вирішальний матч на їхньому полі.
    Для збереження надії потрібно не пропускати вдома і звичайно перемагати, бо зрозуміло, як буде важко на паризькому стадіоні Стад де Франс. Надіємся на наш тренерський штаб і хлопців, і хай фортуна нам посміхнеться. До гри залишилося три тижні.

  2. Під силу. Треба налаштуватися на ці 2 матчі як на матчі всього життя, викластися на 200 %, якісно підготуватися фізично і, найголовніше, тактично і ми зможемо їх пройти. Ця Франція лише трішки перевищує нашу збірну по класу. Принаймні, вона не сильніша за Англію, а з Англією ми грали на рівних і навіть краще за них.

    Романе, щодо важливості, то так – той матч з італійцями у чвертьфіналі ЧС-2006 був найважливішим і найпрестижнішим в історії нашої збірної. А от подібних матчів, який буде і з Францією (плей-офф відбору), вже було кілька: 1997 – з хорватами (плей-офф за вихід на ЧС-98); 1999 – зі словенцями (плей-офф за вихід на ЧЄ-2000); 2001 – з німцями (плей-офф за вихід на ЧС-2002); 2009 – з греками (плей-офф за вихід на ЧС-2010). На жаль, усі ці 4 плей-офф закінчувалися для нас невдало. Тому є чудовий привід перервати негативну статистику.

    • Спірно, чи Франція не сильніша за Англію. Подивитися на їхній склад – там зірка на зірці. А в англійців крім Руні, Лемпарда і Джерарда навіть важко когось згадати.

  3. Напевне можна сказати, що перший матч буде “сухим” – команди будуть приглядатися одна до одної і ніхто не лізтиме на рожен, не виключено навіть, що Фоменко на останні хвилини дасть установку “запертися” на своїй половині поля (щось подібне було з англійцями в Києві). Тому зразу переміщаємося в Париж. Тепер нашій збірній відверто не позаздриш – психологічний настрій явно на стороні французів: домашні стіни, індивідуальна майстерність Рібері/Жіру/Бензема, досвід виступів на світових першостях, татко Платіні врешті, і хто б там що не казав, що французи нині не ті, і у них у відборі не було сильних суперників, але якщо П’ятов не нарозумиться, захист не схаменеться, а молоді з досвідченими не захочуть – не бачити нам Ріо. Потенціал у збірної найвищий за всі роки існування (моя власна думка), але його ще треба підкріпити тактичною і холоднокровною грою, а головне 200% самовіддачею. Взагалі, хочу бачити сценарій недавнього Баєр-ШахДон, коли німці, яких всі вже списали, просто взяли за горло гірників і не давали їм дихати весь матч… Хочу щоб Фоменко заїхав до Самі Гююпя і, мейбі за пивом, так між іншим, випитав рецепт переможних “пігулок”…

    • Не знаю, як хто, але особисто я Баєр не списував. Оскільки, слідкую за Бундеслігою і знаю можливості німецьких команд. Тому був упевнений, що фармацевти принесуть багато клопотів гірникам. Власне, так і сталося, але не думав, що аж настільки багато (маю на увазі – голи). Щодо Жиру і Бензема, то їх можна закрити, а от з Рібері можуть бути справжні проблеми. І це, мабуть, одне із найважливіших завдань тренерського штабу – “перекрити кисень” Рібері.

  4. Щоб мати шанс пройти французів, нам обовязково потрібно перемагати їх в першому матчі вдома. І тоді на виїзді грати на нічию.

    • Так, це класний варіант, але думаю, що треба починати з завдання-мінімум: не пропустити вдома.

      • Ну не пропустити гол від французів буде дуже важко. Франція виглядає сильніше ніж англійці.

        • В принципі так, згоден, ви правильно сказали: вигравати вдома і грати на нічию (або навіть на перемогу?) на виїзді.

  5. Ггг, на Гуртомі вже нема про шо писати? Ногомняч – наше всьо.

    • Ну звичайно ж, як без типової української “критики”? Скажіть, а може самі що-небудь напишете і покажете нам, як це має робитися?

  6. А пам’ятаєте 1998 рік? Франція – Бразилія 3:0. Це був чи не найбільший футбольний удар по моїй дитячій(на той час) психіці. Це було приблизно як Україна-Італія (тобто складалось враження що гравців однієї команди на полі разів в 10 більше за інших)…
    Можливо французи бояться помсти бразильців :)?

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.