Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1171002 (174 за 24 години)

Я здійснив свою революцію

| 19 коментарів

unnamed

Вчора в ночі повернувся із Києва і відразу зранку поїхав автомобілем в Тернопіль на роботу. Через втому їхав повільніше ніж зазвичай, не вмикав радіо, розмірковував над тим, що відбулось і що нас чекає. Жодного разу не перевищив швидкість, і на ті 39 км, моєї щоденної дороги до офісу, затратив на кілька хвилин більше часу як завжди. Мене обігнали три машини – дві з впевненим порушеннями правил, адже жодного поста ДАІ уже тиждень немає. До чого я це веду?

Я не хочу говорити про якісь великі стратегічні кроки, реформи чи завдання. Про них красно заявляють наші «великі» політики. Проте усі ці постулати неможливо ефективно втілити у життя, без підтримки та розуміння народу. Так само як не можливо було б повалити режим Януковича.
Якщо ми не хочемо, щоб повторилась історія 2004 року, то мусимо продовжити революцію, в якій «лідери» уже фактично оголосили перемогу. Але це далеко не так – зміна керівників держави, прийняття певних законів чи навіть покарання винуватців кривавих подій – це ще далеко не перемога.
Перемога буде лише тоді, коли водії перестануть свідомо порушувати правила дорожнього руху, а потім давати інспектору ДАІ разом з документами певну купюру. Кожен має чітко розуміти, що «по блату» у нас нічого не повинно бути – бо це пряме порушення закону. Цукерки, кава чи «невеличкий конверт» за своєю суттю це далеко не «вияв вдячності»:
– за довідку від лікаря, бо це його робота;
– за вищу оцінку на іспиті, що зовсім не збільшує рівень знань;
– за пришвидшення процесу видачі документів, бо тим же самим ти гальмуєш документи для інших порядних людей;
– за прийняття на певну посаду без конкурсу, чи з формальним конкурсом, бо це нівелює професійних кадрів.
Цей список можна доповнювати і доповнювати. Проте завдання не складати такий перелік, а зрозуміти, що ми уже професійно займаємось підміною понять, на які навчились вміло знаходити прийнятні нам виправдання і таким чином уникати істини!
Хто б це і як не називав, але справжнє ім’я цьому – КОРУПЦІЯ, яка породжує собіподібну все більшу і більшу корупцію. Вона ввійшла у буденну звичку від якої важко позбутись. Це вірус, який уже сприймається як норма і без його ліквідації нам не стати європейською країною. Він криється на жаль не лише у владі, а й у більшості громадян. Тому наступний крок української революції за кожним із нас. Потрібно здійснити свою внутрішню революцію, революцію свідомості. Ти маєш жити за принципом – «Я не даю і не беру хабарів!» Дотримуйся цього і будь прикладом для інших.
Це те – що знищить корупцію, перекриє їй повітря. Це те – що здійснить перезавантаження країни. Лише така чітка особиста позиція кожного українця продовжить революцію і буде здобута справжня довгоочікувана перемога.
Якщо ти не здійсниш такої особистої революції, то щоб ти не робив, скільки б не провів ночей на майдані, скільки грошей не кинув у скриньку для його підтримки – все марно, а кров героїв майдану залишиться і на твоїх руках.
Світле майбутнє нашого краю, наших дітей залежить тепер від маленьких, але радикальних особистих революцій мільйонів українців. Перший крок це: «Я – не даю і не беру жодних хабарів!» Я щасливий, що уже давно здійснив цей крок і відчуваю себе вільною людиною.
А ти готовий здійснити свою революцію?

Автор: Василь Мартюк

19 коментарів

  1. Так, я здійснюю цей крок і радий що відважився на нього. І де б це не було та в яких би це не було розмірах – корупція завжди буде корупцією, і вона руйнуватиме наші життя. Життя кожного з нас. Маймо відвагу та честь перед загиблими і скажемо твердо “Корупція – нізащо!”.
    Слава Україна! Слава усім українцям! Слава Героям!

  2. Спочатку зарплати підвищіть людям у держсекторі хоч у 5 разів, а тоді з “корупцією” воюйте.

    • Якщо не воювати з корупцією, не буди чим підвищувати ЗП.. Люди мають зрозуміти, що відразу все добре не стане… Економіка дихає на ладан

    • Якого дідька підвищувати? Вони на неї працюють? Ні. 90% працівників держсектору некваліфіковані, половина – просижує дарма місце.
      Якщо їх не влаштовує ЗП – хай звільняються і шукають кращу, коли виникне дефіцит – ЗП виросте сама собою.
      Все просто.

      • @Якщо їх не влаштовує ЗП – хай звільняються і шукають кращу, коли виникне дефіцит – ЗП виросте сама собою.
        Все просто.@
        :) два рази.
        Дефіцит лікарів у східних регіонах – 30-40%, по селах – промовчу; коли відмінять “пенсійну реформу” – буде 50%, через 2-3 роки – буде 70%. І як Ви думаєте ліквідовувати цей дефіцит? таджиків чи узбеків запросимо?
        Про платну медицину і освіту – ніхто не думає. Чи ми комунізм будуємо дальше?

        • ===І як Ви думаєте ліквідовувати цей дефіцит?

          Дуже просто – страховою медициною.
          Якраз новій владі час зайнятися цією реформою.

          • не можна коня ставити позаду воза.
            страховата можлива тільки після платної (не менше 5 років), коли до людини дійде, що хворіти не вигідно.
            можна й навпаки, але тоді втратимо ще 20 років і все одно дійдемо до платної.
            та страхова, що планується у нас – додаткове відомство (ще одне міністрество), яке буде контролювати витрачання грошей і штрафувати лікарів (дорогі ліки назначив, не так картку заповнив…).
            ті що зараз є страхові компанії хочуть страхувати тільки здорових, навіть своїх співробітників (застрахованих) заставляють ходити у державні поліклініки і, ні в якому разі, не звертатись по страхівці (не вигідно).
            боюсь, що навіть 30% через 2-3 роки – це занадто оптимістичний прогноз.
            Вимагання (вимогательство) – це зло, хабар – це полегшення життя у нашій системі.
            думайте, перед тим, як боротись.

          • Хабар – ти тимчасове “полегшення” комусь, і постійні ускладнення всім іншим.
            Хабар немає виправдання.

  3. Так, готовий! Додам ще – революція – це намагатися менше палити і вживати алкоголь, це позбавлення себе шкідливих звичок, це фільтрування інформації, яку отримуємо з медіа, це усунення свого профілю з ВК, це вивчення англійської мови, це подорожі своєю країною, або ж навіть своїми околицями, це самоповага до себе і оточуючих.

    • Вірно, але перш за все, революція – це початок мислення своєю головою!

    • А до чого тут профіль у ВК та подорожі країною чи околицями ?

      • Напевно до тебе дійшло вже, що мова йде про базу даних ФСБ – Вкотактє – хочеш сиди там і дивися, як плодяться антиукраїнські групи. Подорожі країною – де ти був в Україні і що ти знаєш про околиці своєї місцевості?

  4. Згодна! Дякую за статтю!

  5. Згоден на 100%. Не треба шукати виправдань, кожен з нас повинен брати відповідальність за свої вчинки. І завжди шукати можливість для правильного вчинку.

  6. Гарна стаття. І дуже своєчасна. А тепер треба зробити ось що:

    1. Скласти перелік того, що дійсно потрібно в собі змінити (тільки без “перейти на українську мову”, “не вживати пиво” – я кажу про універсальні правила, людські).

    2. Цей перелік або ж розмістити на якомусь окремому сайті, або ж просто зайнятись його розповсюдженням по всім можливим інформаційним каналам.

    3. Взяти з того переліку 3-5 ОСНОВНИХ правил (щоб це було як гасло, бо більше не запам’ятають), і зробити з того:

    – плакати
    – макети для футболок
    – емблеми для чашок
    – та ін.

    Все це поширити і зробити модним.

    4. Збирати історії успіху впровадження нової якості життя, розміщувати на тому сайті, де й перелік. Усіляко поширювати ці історії успіху по всім можливим інформаційним каналам.

    Зрозуміло, що паралельно нам всім самим треба мінятись і першими бути прикладом.

    Для всього того, звісно, потрібна команда людей. Я готовий бути в цій команді. Можу допомогати з текстами та оформленням. Хтось хоче приєднатись? На мій погляд, справа дуже важлива.

    Якщо є таке бажання, то пишіть в мій скайп: chicagogogo.

  7. А про ВК шкода, запостив там… у більшості моїх друзів за останні 3 місяці у ВК пости тільки про революцію у всіх її сенсах. Думаю і ВК можна по розумному використовувати.

  8. Панове, у мене виникає запитання. На ПРЕВЕЛИКИЙ жаль у деяких сферах на даний момент не давати хабарі майже не можливо. От наприклад воєнкомат. Призивають юнаків на службу в МВС. Ну, я не дам хабара і піду у внутрішні війська. І що ? Я 10 місяців з 12 нестиму бордюр, або копатиму город. А у найгіршому випадку захищатиму виродка-президента. Ну або в лікарні. Доки ти доводитимеш лікарю, що ти НЕ повинен платити за обслуговування, є великий шанс, за цей час демагогії, дати дуба, так і не отримавши допомоги. Повинен бути хоча б маленький поштовх з гори. Дайте альтернативу. Запропонуйте мені армію, де я стану солдатом, мужнім, зі зброєю, а не з бордюром в руках; без дідовщини, і я з радістю піду туди. Гарантуйте турботу про моє життя і гарантуйте покаранням лікарям, які відмовляються виконувати свої обов’язки. А також хоча б на 500 – 800 грн підвищіть зарплату медикам. Як можна не дати шоколадку/апельсинку/10 грн дівчинці, яка прийшла з лікарні на дім оглянути хворого, знаючи, що їй ніхто і копійки не дав на проїзд. А вона з турботою (якщо є людяність і серце у неї) оглядає тебе і запитує про твій стан. І мені шкода цю людину, якщо вона хороша. І я хочу дати їй 5 грн, щоб вона раніше додому доїхала і дитині передала мою шоколадку !
    Тому керманичі повинні допомогти своєму народові стати кращими. Принаймні свідомій, ідейній частині народу ! Я згоден. Можна не давати хабара в універі і вивчити, можна не давати хабара даішнику і заплатити штраф, можна заплатити штраф за куріння у громадському місці і не повторювати своїх помилок.
    Я вважаю, що проекції свідомості людини належить вибір у ситуації “Залишитись чесним і заплатити більше коштів, або очернити себе і дати меншого хабаря”. Але перед ситуаціями без варіантів і без вибору, коли на чаші терезів людське життя, здоров’я та життя інших людей – тут хабарництво ПОКИЩО немає альтернативи.

    • Це наче замкнене коло. Але вибір завжди є. Але у кожного вибору своя ціна. До того ж чим довше сидиш у багні , тим довше відмиватись.Чим довше виправдовуємо хабарництво, чекаючи на “хороше” керівництво, тим менше шансів це зупинити.

  9. Моє шанування, відвідувачам сайту “Гуртом”!
    На моє велике переконання, корупцію ми породжуємо самі, і ніхто інший в цьому не винен і не зарадить окрім нас. Я – громадянин України із тривіальною історією життя, яка охоплю період здобуття вищої освіти (в багатьох супроводжується “присмаком” грошенят). Навчальний заклад, в якому я мала честь “гризти граніт науки”, мав репутацію найкорупціїнішої структури в регіоні. Але чомусь за роки навчання в ньому мій та батьківський “гаманці” не відчули наслідків такої риси, оскільки я не надавала “хабареві” жодного значення. Натомість сумлінно боролася із пізнавальними “рифами”. Часто “штормило”… Та, як і однокурсники закінчила заклад, хоча без корупційних баталій, і доволі успішно; не провокувала ні викладацький склад, ні себе до “хабарницьких” діянь. Опісля завершення ВУЗу спромоглася – будучи доволі загартованою – без знайомств та додаткових фінансових вливань здобути професійних фах. Хоча, можливо, мої амбіції не довели до того рівня, де…, але я в це не вірю)
    Я оповіла приклад не успіху або моральності, а того, на що ЛЮДИНА може спромогтися, наполегливо працюючи та самовдосконалюючись. І я рада, що це не кінець, бо є ще над чим трудитися, виховуючи в собі стоїка… Сподіваюся, життєвої стежини вистачить ;-)
    П.С.: дякую автору за частину його душі.

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.