Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1168859 (252 за 24 години)

Шпигуни як вони є

| 3 коментарі

ZqCxNWOMCUQ

Мій відгук на фільм “Наднебезпечний” (“A Most Wanted Man”, 2014).

Український трейлер стрічки:

https://www.youtube.com/watch?v=DDKyy-ebats

Цей фільм для нас зняв нідерландський режисер Антой Корбейн, видатний кліпмейкер, який до цього зфільмував зовсім небагато фільмів, основним з яких до “Наднебезпечного” був “Американець”. Ендрю Бовелл написав за мотивами роману видатного майстра шпигунських історій Джона Ле Карре сценарій. Наразі, я вважаю цей фільм кращим шпигунським трилером, який я взагалі бачив (поряд зі “Шпигун, вийди геть”).

У Ґамбург (Німеччина) нелегально прибуває чеченець/росіянин Ісса/Іван Карпов (Іван Дорбригін), який втік від кагебістів. У Німеччині він хоче повернути спадщину батька та ніколи не повертатись назад. Успадковане він хоче віддати на благодійність, очистивши своє сумління від гріхів минулого. Йому допомагає німкеня-адвокат Аннабель Ріхтер (Рейчел МакАдамс). Особа Карпова привертає увагу німецьких і американських спецслужб, які підозрюють, що гроші спадщини можуть піти на фінансування ісламського тероризму. Групою німецьких контррозвідників, яка займається справою Карпова керує Гюнтер Бахман (Філіп Сеймур Хоффман), який хоче зробити все якомога тихіше та не спричинити зайвої шкоди людям. Ситуація стає дедалі напруженішою…

Перше, що впадає в око: фільм знятий дуже просто і дешево (у даному випадку – це комплімент). За весь фільм не пролунало жодного (!) пострілу, і не відбувалось особливого насильства, якщо не рахувати затримання кількох підозрюваних і п’яної бійки у барі. Стрічка взагалі позбавлена бойовичка як такого, що дало моєму стомленому серцю і очам відпочити і просто з насолодою стежити за блискучими діалогами та напруженими ситуаціями. Все дійство побудоване на інтелектуальній роботі, емоціях та власне слідчих діях. Очевидно, що така дивовижна для сучасного кіно постановка питання викликана тим, що фільм базується на творах Джона Ле Карре, у яких шпигуни завжди працюють перш за все головою, а вже потім кулаками та іншими органами. Заздалегідь попереджую: різного роду “джеймсбондства” ви у “Наднебезпечному” не знайдете. Тут немає ні красенів у смокінгах, ні вибухів літаків, ні секс-шпигунок у вечірніх сукнях з маленькими пістолетиками у їхніх стрингах, ні дивовижного порятунку наприкінці. Сексу у віп-номерах теж немає. Є драматичні долі людей та клопітка робота  спецслужб зі взаємними сварками та протиріччями між ними і брудними інтересами політиканів, які чхали на людей і справедливість. Ви не побачите у “Наднебезпечному” цілковитої перемоги добра над злом, і навпаки.

Головний агент Гюнтер Бюхнер теж далеко не персонаж Тома Круза і Пірса Броснана. Це самотній підстаркуватий чоловік з зайвою вагою, щетиною, який весь час смалить дешеві цигарки, бухає міцненьке та гарчить на всіх довкола. З його захоплень можна виділити хіба що гру Брамса на піаніно. Жінок він теж не надто цікавить. Він виглядає навіть більш приземленим, аніж інший знаменитий шпигун від Джона Ле Карре – британець Смайлі. За створення такого чудового образу ми маємо подякувати нині вже покійному оскароносному Філіпу Сеймурові Хоффману. Решта образів вийшли не менш чудово. Посібники терористів обійшлись без “калашів” і “арафаток”, а чеченець Іса – без кинджалу в зубах. Шпигуни більш нагадують чиновників та якихось менеджерів, аніж персонажів “Бондіани”. За це все честь і хвала творцям фільму. Він вигідно відрізняється від “Шпигун, вийди геть” завдяки своєму більш простішому і зрозумілішому сюжетові.

Операторська робота виконана мінімалістично, що тільки додає фільмові. Все інше теж дуже скромно і зі смаком. Взагалі, просто дивовижно, як у сучасному кінематографові, переповненому шпигунським бидло-гламуром, могла з’явитись подібна стрічка. Мабуть, саме через таку нетиповість фільм і не користується в Україні надмірним попитом – зі мною у кінозалі було чоловік 20, не більше. Мабуть, Том Круз в образі суперагента в обрамленні красунь і вибухів людям ближчий і бажаніший, аніж реальніші речі.

Я оцінюю цей фільм на десятку, і настійливо раджу його перегляд усім прихильникам розумного кіно, які скучили за чимось не вибуховим про шпигунів на екрані. Любителі стрілянини, “дівчат Бонда” і тачок з кулеметами можуть проходити повз. Хоча, і їм, для саморозвитку, варто переглянути “Наднебезпечного”. Зростати ніколи не пізно.

3 коментарі

  1. Тільки не Ґамбург, а Гамбурґ (Hamburg) C:

  2. Доцільність оглядів від педро на головній сторінці як доцільність президента януковича

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.