Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1169708 (179 за 24 години)

Лабіринт, його володарі та їх маріонетки

774

МІЙ ВІДГУК НА ФІЛЬМ «ТОЙ, ЩО БІЖИТЬ ЛАБІРИНТОМ» (The Maze Runner, 2014).

Український трейлер до фільму:

[youtube https://www.youtube.com/watch?v=4zLZZc6M2yA]

Стрічка “Той, що біжить Лабіринтом” стала першою режисерською роботою у великому кіно Уеса Болла, який до цього займався документалістикою. Режисер ще настільки “зелений”, що про нього навіть немає статті у “Вікіпедії”. Фільм знятий за першою книгою трилогії Джеймса Дашнера про постапокаліптичне суспільство, яку я, на жаль, не читав. Адаптацією роману у сценарій для фільму займалась група на чолі з Ноа Оппенгеймом, яка теж не мали досвіду роботи у великому кіно. Можна тільки вітати нову течію залучення до значних голлівудських проектів “свіжої крові”, адже у цьому випадку це вдалась на 100 %. Я впевнений, що нас чекає продовження цієї історії у вигляді трилогії, адже кінцівка стрічки прямо говорить, що нічого ще не закінчилось.

Хлопець на ім’я Томас (Ділан О’Брайєн) прийшов до тями у вантажному ліфті, який піднявся на якусь рівнину, оточену з усіх боків велетенськими скелеподібними стінами. Там Томаса зустрічає група хлопців. Як і він, вони нічого не пам’ятають про своє минуле та те, чому вони опинились у цьому місці та що власне тут відбувається. Єдине, що їм залишили – їхні імена. Виявляється, що ці стіни – Лабіринт, а вийти з нього неможливо. Кожного дня Бігуни біжать до Лабіринту, вивчають його і шукають вихід. Бігуни мають покинути його до настання темряви і закриття Лабіринту, бо інакше їх вполюють кіборги-мисливці “ґрівери”, яких щоночі туди випускають невідомі володарі цього дивного місця. Ця рутина триває роками. Але з появою відважного, непокірного і швидкого Томаса ситуація змінюється, “стабільність” закінчується. До цього в’язні Лабіринту скоріше імітували якусь діяльність, та з появою Томаса і зникненням будь-яких правил, хлопці мусять боротись за своє життя і свободу…

Насправді, фільмів про боротьбу ув’язнених у якихось закритих структурах людей за свободу досить багато. Є навіть фільми з персонажами, що втратили при цьому пам’ять. Фішка “Того, що біжить лабіринтом” – його висока якість. По перше, сам Лабіринт. Він зроблений просто чудово. Всі ці стіни, що рухаються, Леза, “ґрівери”, лози, що звисають зі стін, гнітюча атмосфера – зроблені просто чудово. Увага до деталей дуже велика, що мене тішить – зараз це трапляється рідко. Другою складовою успіху є відмінна акторська гра молодих акторів, яких зараз посилено підштовхують до зіркового статусу. Фактично, у фільмі майже немає хоч трохи упізнаваних облич, що дало можливість з одного боку – зекономити гроші, а з іншого – розкручувати нові обличчя та приваблювати молодшу глядацьку аудиторію. Фільм тримає у напруженні, та до самого кінця продовжує зберігатись певна інтрига. Звісно, те, що весь цей Лабіринт – якийсь експеримент, було для мене очевидним з самого початку, та у самому кінці поворот виявився доволі несподіваним. Впродовж усього фільму підтримується належна напруга та немає якихось зайвих сліз і шмарклів. Попри це, у фільмі є достатньо милих та смішних сцен, що не дає “Тому, що біжить Лабіринтом”, перетворитись у якусь різанину чи стрілялку. Фільм виглядає, за доволі скромного бюджету у 34 000 000 $, значно дорожче, ніж він насправді коштує. Оскільки фільм, станом на 19 вересня, заробив вже понад 85 000 000 $, то очевидно, що він не тільки окупив себе, а ще й заробив. Відповідно, я не сумніваюсь, що продовження буде і нас чекають (як мінімум) ще два фільми.

Щодо недоліків. Вони не настільки суттєві, але вони є. Бойові сцени зроблені не так вже й добре – з одного боку протистояння – могутні ґрівери-мисливці, а з іншого боку – якісь хлопці зі списами, смолоскипами, ножами і мачете. Якось це несерйозно та не надто переконливо. Господарська і географічна складова фільму не надто продумані. Галявина у центрі Лабіринту не така велика, як можна судити з окремих сцен у фільмі. Також мені не зовсім ясно, за рахунок яких таких припасів харчувались і забезпечували себе в’язні цієї дивної тюрми? Наукова сторона фільму не надто продумана (особливо у галузі клімату і фармакології), але з цим є клопіт у всієї фантастики. Та й Томас став активним і впливовим надто рано як для новачка. Втім, це не применшує позитивних сторін стрічки і не надто впадає в око.

Загалом, перед нами відмінно знята постапокаліптична фантастика. Разом з тим, це ще й доволі добре зняте сучасне кіно. Я раджу “Того, що біжить Лабіринтом” до перегляду .

-1 коментарів

  1. І я раджу цю книгу до перекладу і її продовження, а фільм по книзі раджу до перегляду!

  2. навіщо капс-локом заголовок? Ріже очі…

  3. А чому коментування рецензії “Люсі” вимкнено? Я хотів прокоментувати

    • Не знаю. Я просив модераторів цього не робити.