Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1169853 (188 за 24 години)

Богдан Батрух: З “Поводиря” розпочнеться історія українського глядацького кіно

| 3 коментарі

Батрух

Директор мережі кінотеатрів «Кінопалац» та компанії B&H  Богдан Батрух назвав стрічку «Поводир» режисера Олеся Саніна фільмом, з якого розпочнеться історія українського глядацького кіно. Про це він сказав під час круглого столу «Ідеологія українського кіновиробництва», що відбувся в рамках фестивалю «ГогольFest-2014».

 «З “Поводиря” розпочнеться історія українського глядацького кіно. Цей фільм збере у прокаті не менше 20 мільйонів гривень», – прогнозує пан Батрух.

 Говорячи про якість цієї індустріальної картини, пан Батрух відзначив: «Це завершений продукт, що має бути, але ще не є правилом для українського ринку. Зазвичай, (українські фільми. – ТК) нагадують щось, що начебто й гавкає як собака, але собакою не є. Ніби й створені за державні кошти, але це не фільми, це якісь непорозуміння. Глядачі такі речі розуміють дуже швидко й залишають зал».

 Нагадаємо, частина  українських кінокритиків досконалим «Поводир» не вважає, критикуючи картину за слабку, на їхню думку, драматургію та притаманний агітаційній пропаганді патріотичний пафос. 

Для того, щоби якісних глядацьких фільмів в Україні було більше, Богдан Батрух закликав позбутися корупції в Міністерстві культури та кіногалузі, а у фінансуванні фільмів робити ставку на фахівців, які можуть гарантувати кінцевий продукт ринкового рівня.

 «Треба щоб таких продуктів (як “Поводир” – ТК) було більше. Для цього, по-перше, потрібно ліквідувати корупцію в Міністерстві культури. Якщо не буде чесного відношення до грошей в індустрії, не буде жодних фільмів
. Бо результат маніпуляцій із бюджетами чудово видно на широкому екрані, – сказав Богдан Батрух. – Фінансувати ж варто ті проекти, які мають підстави бути завершеними як кінцевий продукт».

 Директор мережі кінотеатрів «Кінопалац» та компанії B&H також висловив думку, що визначити під час пітчингу голосуванням, який саме проект вартий екранізації, неможливо. «Держава може давати хіба рекомендації щодо кіно, а вже мистецький рівень визначає наявність таланту. Або в тебе є талант, аби зробити кінцевий продукт, або в тебе його немає», – сказав Богдан Батрух.

 Також він наголосив, що кінематографістам варто піднімати планку професійності: «Мистецтво – це не повна свобода. Мистецтво – це майстерність».

 Також від час свого виступу Богдан Батрух розкритикував представників кіногалузі, які стверджують, що іноземні фільми є перепоною для дистрибуції українських стрічок.

«Це дебілізм – говорити про те, що західні продукти відбирають українського глядача», – сказав пан Батрух, наголосивши, що вирішальною для глядача є якість картини та її здатність викликати інтерес, а не країна-виробник. Також він констатував, що українські дистрибутори найчастіше мають справу з фільмами іноземного виробництва, тоді як прокатом українських фільмів здебільшого опікуються їхні виробники.

 Тим часом під час круглого столу було заявлено, що в Україні є кінотеатри, готові підтримати українське кіно на етапі, коли вітчизняні кіновиробники змушені долати випробування ринковими умовами. Директор київського кінотеатру «Жовтень» Людмила Горделадзе повідомила, щозацікавлена у показах документальних фільмів. Розвиваючи тезу, що українському глядачеві потрібне актуальне кіно, пані Горделадзе відзначила, що цю нішу можуть зайняти порівняно недорогі у виробництві документальні стрічки, здатні викликати у глядачів відгук не менший, ніж ігрова картина. Нині пані Горделадзе готує до запуску у прокат документальний альманах «Українська кіноправда», до якого мають увійти стрічки «Війна за свій рахунок» режисерівЛеоніда Кантера та Івана Яснія та «Контакт» журналістів Мустафи Найєма і Богдана Кутєпова.

1_3

Окрім Богдана Батруха та Людмили Горделадзе до круглого столу «Ідеологія українського кіновиробництва» долучилися голова Державного агентства з питань кінематографії Пилип Іллєнко, продюсер Анна Паленчук, начальник управління держрегулювання та реалізації кінопроектів Держкіно Станіслав Притула, продюсер Володимир Філіппов та кінорежисер Михайло Іллєнко.

 Джерело: «Телекритика»
Фото Максима Лісового та forbes.ua

3 коментарі

  1. Погоджуюсь у всьому, знімаючи більше стрічок, українські режисери, лиш у такий спосіб можуть створювати якісне (конкурентне) кіно. А без кількості і мінімальної підтримки держави, цього не буде.

  2. 1.Повинно бути море україномовних стрічок, серед яких згодом, з набуттям досвіду, майстерності, виявляться реально якісні роботи й справжні шедеври.
    2.Заперечую поширену тезу про “снімайтє какчєствєннайо кіно – і яво будут сматрєть!” – російський переважно мотлох дивляться геть не тому, що воно усе якісне. Тобто, повинно переважати українське україномовне кіно НЕЗАЛЕЖНО ВІД ЯКОСТІ – бо річ зовсім не в тім! А якість зазвичай виявляється у певнім відсотку продукції, більшість продукту завжди буде посереднім чи заслабким – отже, ЧИМ БІЛЬШЕ БУДЕ УКРАЇНСЬКОГО продукту, ТИМ БІЛЬШИЙ ВІДСОТОК З НЬОГО БУДЕ РЕАЛЬНО ЯКІСНИМ.

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.