Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1171934 (199 за 24 години)

Агонія україномовної преси – National Geographic йде з України…

| 143 коментарі

В квітні 2013 року в Україні було випущено перший номер журналу зі всесвітньою популярністю “National Geographic Україна”. Завдяки наполегливості головної редакторки Ольги Вальчишен, котра змогла переконати фінських видавців, цей журнал вийшов українською мовою і став, таким чином, першим україномовним регіональним виданням подібного рівня. Більше того – досить швидко він став першим україномовним періодичним виданням, яке вийшло у вигляді мультимедійного додатку для платформ Android та Apple, а сторінки видання почали все більше заповнюватися матеріалами про Україну. Проте не протримавшись на ринку навіть двох років видання, на жаль, закривається. На своїй офіційній сторінці в соцмережі Facebook редакція повідомила, що грудневий номер буде останнім для мультимедійних версій, а січневий, який вийде в переддень Нового року, стане останнім для паперової версії. Обгрунтування одне – економічні проблеми видавця.

На жаль, як на мене, це не основна причина. Навіть світова криза друкованої преси тут навряд чи може бути прямо причетна, бо НатГеоУкраїна мав надзвичайно якісні мультимедійні варіанти для смартфонів та планшетів. Фактично головною причиною стало те, що самі українці, багато з яких на позір гучно вимагали якісної україномовної преси, виявилися, будемо відвертими, просто байдужими до цієї першої, і тепер, можливо на довгі роки, останньої спроби вивести на ринок України світове видання державною мовою. Щоб це зрозуміти досить поглянути на дві категорії країн, схожих на нас. Першою категорією є наші сусіди, близькі нам економічно – Польща і Румунія. Друга – країни, які почали видавати цей журнал майже одночасно з нами – Латвія та Грузія.

Український журнал виходив щомісяця накладом в 25 000 екземплярів – по 1 журналу на 1800 чоловік населення. Румунське регіональне видання має рівний українському об’єм накладу при кількості населення удвічі меншій за Україну. Польський НатГео виходить накладом у 85 000 примірників – тобто один журнал на 500 чоловік. Маленька Грузія має населення в десять разів менше за наше, але купує 5000 примірників щомісяця, а в крихітній Латвії, де живе в 23 рази менше люду ніж українців в Україні, видавництво може собі дозволити неймовірний наклад в 12000 примірників – свого роду рекорд в країнах Східної Європи, а може і світу, оскільки там журнал купує кожен 150-тий громадянин країни – це в 12 разів більше за Україну. До цього промовистого факту можна додати лише один – середня зарплатня в Латвії лише в чотири рази вища за українську. Не в останню чергу завдяки такому “мовному патріотизму” і “голосуванню гаманцем” в маленькій Латвії видаються місцевою державною мовою, і при цьому досить непогано себе почувають, такі світові видання, як Forbes, Top Gear, Playboy та L’Officiel.

Українці ж, які не стомлюються нарікати на утиски своєї мови в рідній країні та нестачу україномовної преси не спромоглися “потягнути” навіть одне україномовне видання. Досить сказати, що перед остаточним закриттям пакету своїх журналів компанія-видавець Sanoma, котра півроку шукала покупців на свої ліцензії, спромоглася знайти покупця лише на одне видання: російськомовний жіночий “глянець” Cosmopolitan, що досить однозначно характеризує “якість” читацької аудиторії України. Звісно, зараз офіційна сторінка видання в Facebook наповнилася розпачливими зойками, клятвами розповісти про журнал всім своїм знайомим, проагітувати його виписувати та, нарешті, самим підписатися – але вже пізно, потяг пішов, навіть не запитавши наостанок “а де ж ви були раніше, любі українці”.

Мабуть тепер вже зайве згадувати старе, але було ще одне якісне видання, котре теж постраждало від нестачі уваги потенційної аудиторії – аналітичний журнал “Новинар”, який закрили в 2008 році і редактором розділу в якому був нинішній поки що заступник головного редактора “National Geographic Україна” Дмитро Губенко. Невесело і єдиному україномовному аналітичному виданню, що ще залишилось – “Українському тижню”. Редакції вже довелося зменшити кількість сторінок на чверть і підняти ціну номера до еквіваленту одного долара, проте невідомо, скільки ще німецький грантодавець зможе тягнути на собі збитки українського журналу, який, схоже, не потрібен самим українцям.

Невідомо, чи повернеться ще колись на ринок України “National Geographic”, проте зрозуміло одне – наступного разу, коли до нас прийде якесь велике видання світового рівня буде неймовірно важко переконати його виходити українською мовою – історія іноземної україномовної преси на ринку України доводить, що це надзвичайно ризиковане капіталовкладення, яке навряд чи зможе не лише принести прибуток, а хоча б якийсь час проіснувати на ринку без серйозних безповоротних витрат видавця. Залишається тільки сподіватися, що колись, може років через двадцять чи сорок, хоча б нашим дітям чи онукам, які на той момент вже стануть дорослими, буде потрібна преса українською мовою і цей ринок зможе отримати другий шанс…

143 коментарі

  1. Привіт всім любителям халяви і україномовним читачам “па-руSSкі”. “Гуртом”, до речі, теж доклався до смерті цього журналу в Україні, адже тут “роздають” скановану підбірку цього журналу. Всіх вітаю, всім добраніч!

    • І що?..
      Це не заважало і не заважає мені підписуватись на друковану серію НатГео і Український Тиждень.

    • Ви перекручуєте (певно, несвідомо, як і багато що інше у своїх дописах). Разом з National Geographic видавець закриває ще кілька журналів, розважальних, які є рейтинговіші за National Geographic, і їх ніхто не сканував.

      Так що не в скануванні справа, а малій кількості читачів. Порівняйте для прикладу кількість завантажень на нашому трекері цього журналу з якимсь посереднім фільмиком, і (може) зрозумієте справжні потреби середнього українця.

      • Але я написав не про Космополітан”, а саме про “NG”, який таки сканували і скачували. А про справжні потреби українців я вже написав нижче, і я їх таки добре розумію. Про них я написав нижче, і мені вже за це погрожував убивством якийсь неповнолітній Дмитро.

        Що ж до малої кількості читачів, то це свідчить тільки про рівень нашого суспільства.

    • Пане don pedro, не підкажете, навіщо Ви свідомо брешете?

      По-перше на Гуртом роздається підбірка журналу з відставанням на два-три місяці – тобто ті примірники, які вже забрано з продажу в торгівельній мережі.

      По-друге рішення закриватися журнал прийняв через кілька місяців після випуску журналу. Це був ризикований проект з розрахунку на те, що його вдасться комусь продати – в Україні не знайшлося жодного видавця, який схотів би зайнятися освітнім проектом. Глянцем для дівчат – знайшовся, цим – ні.

      По-третє – “Новинар”, про який я згадав, як і україномовний “Сінема” та інші журнали, про які я просто не згадував, померли з тих же причин, хоч їх тут ніхто не роздавав.

      І нарешті четверте – за весь час існування роздачі її скачало 590 користувачів, тоді як, для прикладу, українізатор до російської гри “Світ танків” – 890. Це мізерне число не означає, що від цих 590 чоловік журнал з 25000 накладом помер – воно означає, що освітня преса подібного гатунку не потрібна українцям навіть “на шару”.

      То навіщо Ви розкидаєтесь свідомо брехливими звинуваченнями?

    • влучно сказано

    • Частково згоден, я теж купував більшість журналів па-руцкі на жаль… А те, що в чомусь Гуртом винен – це вже питання спірне…

    • ось вона вата вітаю don pedro. я не впевнена, чесно, що ви купували NG навіть не впевнена що ви його читали. я-от купую кожен номер, і волію мати ще й електронну версію, яку знайшла тут. вам би лише шукати корінь проблеми- там де його нема. простіше вже звинуватити кацапів

  2. Доброго дня/ночі. Шановні “гуртомовці” , а чому не подали статистичні дані заробітку населення – мінімальна заробітна плата ~1250 грн, мінімальна пенсія ~ 940 грн ,..

    • Бо немала частина цих доходів витрачається на пиво/горілку, цигарки і наркотики. І ви це добре знаєте.

      • Оригінально – невже у нас країна єдиних наркоманів?

        • Чому ж. Але їх багато. А грошики йдуть. Хоч би план легалізували – виробники і продавці платили б якісь податки, а людей би не переслідували закупівлю зілля. А то горілки – хоч залийся, а коробок трави – стаття.

          • да, коноплю треба було легалізувати вже давно, цивілізовані країни до цього вже прийшли, і бухати будуть менше – а то алкомаркети на кожному кроці, ще й вночі працюють…. це вже, знаєте, перебор

    • Пане (чи пані?) etreyo – Ви не пробували читати статті, які в чомусь звинувачуєте, уважніше?

      • я про те що в статистичних даних до статті потрібно вказати не тільки читабельність , але й спроможність громадян Польщі, Румунії, …. і України.

    • В середньому по Україні зарплата ок, але це якщо всіх у один мішок скидати – бюджетників, бізнесменів, урядовців тощо

  3. Сумно, бо журнал дійсно класний.

    Мінімальна заробітна плата не виправдання. Припиніть скиглити. А в когось руки немає, то хіба це можливість для дворуких не копати картоплю? Я дуже сумніваюсь, що всі ті, хто живе в нашій країні не на 1000 грн на місяць, купляє фільми, мультики, ігри, музику та електронні книги з журналами, а не завантажує їх безкоштовно. Міняйтесь самі – і світ навколо вас зміниться.

  4. Тут серйозні питання і до державки. В Україні – тисячі бібліотек. \Можна було просто виписати для цих бібліотек хоча б по одному комплектові журналу, і не було б клопоту. А так – кожного року з бюджету в кожній області йдуть величезні кошти на видання безглуздої літератури близьких владі авторів. До того ж, існує дурнувата “Держпрограма” з підтримки бюджетним коштом книгодрукування. Друкуються відверто дебільні речі – як от 60-томні “мемуари і листування” Леся Танюка (?), а потрібні видання не отримують ні копійки.

    • А от стосовно державної підписки для бібліотек – це правильно, але дуже шкода що не реалізовано.

    • ЙОЙ! Один раз не купила черговий номер, а журнал уже закривають :)!!!
      Я протестую. Так, Держпрограма не досконала, але з її допомогою видаються й хороші книги, які я з задоволенням купила, наприклад, з серії “Невідома Україна”, “Карта світу”. І в хороших бібліотеках ці книги є, бо з державним сприянням. А дай нашим бібліотекарям волю та гроші, то вони накуплять усіляких донцових та марініних, коельйо та овнофентезі, бо російськомовні старі ТП (феміністок і людей похилого віку прошу не ображатись) беруть їх читати за 2 грн. на тиждень Що ж до Танюка, то якщо ми самі не будемо видавати доробок вітчизняних авторів, то кому ще він потрібен ? Саме такі некомерційні видання держава й повинна підтримувати. А комерційні повинен підтримувати читач-покупець.
      Я подібно до Ріно, і купую паперову версію, і завантажую електронну. І це стосується не лише журналів, а й книг.
      І мені здається, справа не так у дійсно поганому становищі видавця, як у ще гірших прогнозах. Якби не війна, журнал би видавався й надалі.

      • Про закриття рішення було прийнято ще восени минулого року, коли про війну казали лише радикальні націоналісти, яких все інше суспільство України вважало ідіотами і панікерами.

  5. Заважає дрібничка: “…зарплатня в Латвії лише в чотири рази вища за українську…”.

    • зарплатня в чотири рази, а купують в 12 раз.
      нічого не бентежить?

      • вважаю слово “лише” недоречним, коли мова йде про різницю у рази.

      • Бо Латвія працює в Британії от і можуть собі купувати в 12 разів більше

      • Більша в 4 рази зарплата дає можливість купувати в 100 разів більше журналів, а не в 12.

        • ===Більша в 4 рази зарплата дає можливість купувати в 100 разів більше журналів, а не в 12.

          Коли за 1 ЗП купуєш 100 номерів, то за 4 ЗП можеш купити не 400, а 10 000? Йдіть назад до школи, шановний.

          НатГео в Україні коштує 25 грн за номер.
          Це 0,7% середньої ЗП в Україні в 3508 грн на 2014 рік.

          НатГео в Латвії коштує 5 євро за номер.
          Це 0,7% середньої ЗП в Латвії в 714 євро на 2014 рік.

          Коли ви вже рахувати навчитеся, генії математики та економіки?

  6. особисто не читав навіть, може його і не треба?

  7. Тема серйозна і написано усе вірно.
    Це велика біда українського народу і про це треба говорити / писати / вирішувати.
    Інший бік – сьогодні більшість моїх знайомих молодих родин або по вуха у кредитах, або збирають на власне житло, або втратили роботу і перебиваються підробітками, хто взагалі за кордоном.
    Для споживацької культури також потрібен здоровий клімат. Старше покоління переважно засовковане, воно чекає, що дадуть. Молодим ще не дали стати на ноги (дві революції за десять років, між тим фінансова криза, а до того керували комуністи)
    Якщо держава зробить умови, спростить ведення малого бізнесу, знищить корупційні схеми і кожна (хоч би) третя родина матиме свій бізнес – тоді зникне скиглення щодо пенсій/зарплат і сюди прийдуть імениті компанії.

    • Дивно, але вся ця біднота, і молода, і стара, якимсь чином знаходить кошти на пиво/горілку, цигарки, наркоту та ін.

      • Коли ви пишете про “вся ця”, то узагальнюєте, вписуючи моїх друзів. Які не шукають кошти на “пиво/горілку, цигарки, наркоту”, а деякі зараз воюють. За це я б вам роздробив писок, але не на часі. Тому – утримайтесь від узагальнення і раціональніше підбирайте слова.

        • Дивно: з одного боку – заклики утримуватись від чогось та бути “раціональним”, а з іншого – інтернет-висери про “роздроблений писок”.

          • Нічого дивного. Раціонально утримавшись від брехні та наклепів про моїх друзів і решта молодих родин, ви мінімізуєте у майбутньому удари ломакою по донпедрівській пиці, які від віртуальних висерів стануть цілком реальними) Приємного вечора.

          • Вашій різкості дійсно немає меж.

        • І вам не сумувати.

      • Це непорівнювані і абсолютно не пов’язані між собою речі. Одна моя подруга і курить, і пиво п’є, й травичкою інколи бавиться, а на Львівські форуми їздить чи не щороку, і у неї повне зібрання творів М. Матіос, хоч зарплатня близько 2000 грн. А сусід згори має всі 5 000 і без сім’ї, а бухає і жодної книжки за все життя не купив :).

  8. Дуже шкода ((((( За можливістю завжди купував цей журнал.

  9. Ось люди тут обсирають всіх тих хто гроші тратить на “пиво/горілку, цигарки, наркоту та ін.”. Цікаво чи самі ці особи хоч раз купили NG.

    • “Ця особа” що тут “обсирає”, і якій вже загрожували за це убивством, має всі номери NG і згаданого тут “Українського тижня”.

    • Можу тільки про себе сказати – я купував кожен НатГео тричі: паперовий примірник та два електронних – для Аpple та Android.

  10. Шановні, не розповідайте тут про пенсії, мінімуми, стипендії, молоді сім’ї і кредити. Це смішно слухати. Кредити будуть завжди. А мінімумів завжди буде не вистачати. Все це я проходив і не треба лукавити. Якщо хочете жити в кращому суспільстві, інвестуйте в нього вже сьогодні. І не кажіть, що не можете раз на місяць відірвати від себе 20-40 грн на ліцензійний музичний альбом, книжку чи улюблений журнал. Я вас прошу. Якщо ж хтось дійсно не може, щиро співчуваю і бажаю якомога швидше перейти на інший рівень. Значить, все попереду. Але більшість з вас тут мають для того всі можливості. Однак чогось не мають бажання. Міняйтесь, шановні. Забронюйте з своїх місячних грошей бодай 30 грн. І витратьте їх з розумом – вкладіть їх в українську культуру. Ви ж в себе вкладаєте. Хіба це не зрозуміло?

    • Мого сусіда привезли з діркою у шиї від кулі снайпера. Ви насправді вважаєте, що журнали це те, на що сьогодні треба відривати?

      • Так, бо 23 роки ніхто не вкладав в українську культуру. А тепер доводиться вкладати в майдан і АТО.
        Це справді прямо залежні речі.

      • “Не будете вкладати гроші у культуру, то згодом будете вкладати їх в бронежилети!” (с) Андрій Марків, гурт Фліт.
        “Зараз вкладають в армію те, що за 23 роки не вклали в культуру.” (с) Олексій Кравчук, директор Львівського академічного театру

        • Та так, але от САМЕ ЗАРАЗ треба вкладати у військо!

          • У військо і так вкладають стільки, що можна було б ізраїльську армію найняти.

            У мене тільки питання – якщо склеїть ласти українська культура, то що буде захищати військо?

        • Одне важливе уточнення: в україномовну і патріотичну культуру. Бо москальська попса і блядський шансон – це також культура.

  11. Хм. Ми зараз починаємо обсирати одне одного, але від цього щось зміниться? Ні. То навіщо це робити?
    Моя власна думка с приводу цієї ситуації:
    Люди виживають. За пірамідою Маслоу – це два нижні щабелі. Доки люди не зроблять кроки по цим щаблям, немає сенсу вимагати від них зробити щось з вищої щаблини.

    • Популярний закид.

      Я можу на це сказати тільки одне.

      За 2014 рік попри війну та кризу українці придбали 110 000 нових автомобілів.
      Якби кожен з цих власників нових авто (Ви згодні, що у них нема проблем з виживанням?) купили по номеру – було б розкуплено половину річного накладу НатГео.

      • Ви взагалі знаєте про що я мовлю? Що таке піраміда Маслоу?
        Пояснюю: авто – це соціальна потреба та потреба у визнанні (статусність). Якщо дивитися знизу, то це 3 та 4 сходинки, а якщо на цьому авто заробляють, то ще й друга сходинка (безпека, стабільність, комфорт). А журнал NatGeo я б відніс до 5 сходинки (пізнання, відкриття), а також до останньої (саморозвиток).
        Безумовно, це не означає, що конкретна людина купить журнал, якщо вона заробляє 1 тис доларів, або навпаки, якщо вона заробляє 3 тисячі гривень, то вона нізащо цей журнал не купить. Однак в більшості випадків люди будуть діяти саме за пірамідою Маслоу.

  12. Як вже тут писали, закривається не тільки україномовний “National Geographic”, а й 4 російськомовні (“Esquire Украина”, “Harper’s Bazaar”, “Домашний очаг” і “Men’s Health”) видання. Так що це проблема загалом преси в Україні.
    Гуртомівські релізи журналу тут не винні, бо якщо не було б їх, то людина, яка не бажає купляти журнал, могла б без проблем завантажити російсько-, англомовну чи ще якусь версію журналу.

    Виділяю дві проблеми для цього журналу в Україні. По-перше, це фінансова проблема. В більшості українців є необхідніші речі для купівлі. Все таки як-не-як преса в ціновій категорії від 20 грн. в наших умовах це предмет розкоші, який собі можна дозволити тоді, коли тобі вистачає грошей на все інше. В нас віддають перевагу пресі дешевшій і тій, матеріали з якої можна застосувати в повсякденному житті (новинно-інформаційній пресі, журналам з рецептами, всіляким порадникам).
    В кінці першої причини вимальовується і друга проблема. Напевне, найбільшу цінність цей журнал несе для людей, які хочуть і можуть подорожувати. Читачі з країн ЄС можуть вибрати завдяки цьому журналу цікаві місця і потім їх відвідати. Для більшості ж українців перелік доступних місць обмежений Єгиптом, Болгарією, Туреччиною і ще деякими країнами. Якщо збільшуватимуться туристичні можливості українців, зростатиме і попит на таку пресу.

    • Дійсно, роздача журналу аж ніяк би не повпливала на продажі журналу. Кількість завантажень – 748 (і як я розумію, це з перекачуванням торент файлів при оновленні), супроти 25000 тиражу.
      А от на рахунок проблем.
      З першою частиною (про фінанси) я погоджуюся. А от з другою – не зовсім. Наскільки мені уявляється, National Geographic – це не стільки розважальний журнал, скільки журнал для розширення кругозору та розвитку особистості. А по собі особисто я знаю, до саморозвитку та розвитку особистості в багатьох випадках потрібно себе змушувати. Я зараз у вільний від роботи час переглядаю навчальне відео, яке в майбутньому можне принести мені великі заробітки. Змусити себе дивится це відео страшенно важко.

    • У NG насправді мало дописів туристично-рекламного характеру. Скоріше, це науково-популярне видання. Як видно, українців наука не цікавить.

  13. Щодо того, що NatGeo закрили через його нерентабельність, то ось як звучить заява:
    As a result of the strategic review announced on 31 October 2013, Sanoma has made the decision to discontinue business operations in Ukraine in agreement with all other shareholders and license partners.
    Тобто, це результат рішення ще з 31 жовтня 2013.

    • Нерентабельність не пряма причина закриття Саноми, але саме через неї Саномі не вдалося його нікому продати – тому в тому, що журнал більше не випускає Санома провини нерентабельності нема, а от в тому, що журнал йде з ринку – є.

  14. Можу сказати лише за себе. На поличці – всі номері українського NatGeo. Прочитані всі журнали від першої сторінки до останньої. Надзвичайно прикро, що закривають :( Але у Санома уже давно проблеми і компанія продає свій видавничий бізнес по всі

  15. *по всій східній Європі.
    А проблема з читанням в Україні дійсно існує. І це стосується не лише журналів і газет, але й книг. Україномовний продукт обов’язково потрібно підтримувати гривнею. Якщо б кожен хоча б раз на місяць не пошкодував 40-50 гривень на придбання української книги, то і наклади були б вище і літератури б більше видавали. Аналогічно і щодо журналів.

    З січня місяця планую виписати журнали “Країна” і “Український тиждень”. І закликаю всіх, хто має змогу, підтримати українську періодику…

  16. Український тиждень передплачую уже рік (до того зовсім і не знав про його існування).

  17. Дякую, що звернули увагу. Не думав, що є журнали українською, звик що російською. Спробую спитати у продавців, бо часто вони не ходові товари прото не викладають. Так тільки іноді купую Дзеркало тиждня, але то більш політика. А бажання щось для розвитку.
    Дитячі книжки купуємо тільки українською. За останній рік, дивлячись на полки магазинів, можу сказати що є устойчивий тренд, книжок все більш стає. Раніше доводилось шукати :-).

  18. “поглянути на дві категорії країн, схожих на нас” – це автор про Польщу і про Румунію. Не знаю, може й Румунія подібна чимось до України, але Польща, шановні, пішла далеко вперед. Цій країні, очевидно, ще далеко до купівельних спроможностей країн Заходу, але від України Польща розвинулася вже у всьому. І зовсім ця країна не подібна на нас. Те, що десь колись хтось пив з поляками “і їхня мова подібна до нашої” не рахується.

    Ближче до теми: особисто не купив жодного номеру NG і тепер каюсь. Куплю останній номер як реквієм по українському NG. У шкільні роки щомісяця купував російську “Ігроманію” і український “Шпіль”. І за це глибоко каюсь. Потім почав купувати Український Тиждень і від 2010 року його спеціальну редакцію “Світ у…” – спеціальне видання з британським журналом The Economist. Але все ж певно зробив більший внесок в ті російські журнали… ех… Пізно і прикро все це розуміти…

    • А чому каятися за український “Шпіль”. Так, знаю, бо він російськомовний і бла-бла-бла. А хтось знає хоч один україномовний ігровий журнал, котрий продається в кіосках або по підписці? Ні.

    • === Польща, шановні, пішла далеко вперед

      Дивіться не в абсолютних цифрах, а у відносних.
      Там ЗП вище, але й ціна за номер теж.
      У нас нижча, але й ціна номеру пропорційно менша.
      При цьому купують його там більше в рази.

      • Маю на увазі, що Польща далеко посунулася в багатьох питаннях, не лише преси.

  19. До речі, на тему географії/природи/подорожей/відкриттів є ще один україномовний журнал (а точніше – український, бо його засновник і головний редактор український мандрівник), який видається вже досить давно. Називається він “Світова географія”. В 2010-2012 він наче не видався через економічну кризу, але зараз відновив вихід. Придбати його можна зараз лише в столиці, але вони з весни обіцяють дистрибуцію у регіони, а також відновити підписку з другого півріччя 2015 р.
    Ось посилання на їхню спільноту у фейсбук: https://www.facebook.com/pages/Світова-географія-World-Geographic-magazine/184954131536117

    • Ось за це дякую.

    • Так, я про нього теж дізнався – причому дізнався виключно завдяки епічному, вибачте на слові, іншого не підійде, срачу, який в сторінці “Врятуймо НатГео” розвів його видавник.
      Я готовий підтримати українську пресу – але, вибачте, коли її власник таке хамло і бездарність, то я йому й копійки не дам.
      Хоча це, звісно, особиста справа кожного і моя персональна думка.

    • От рішення проблеми – всі дружно передплачуємо “Світову географію”.

  20. Краще витрачу гроші на книжку ніж на на журнал, давайте кажіть який я поганий. Враховуючи що NG не зовсім мій профіль, я би краще щось про техніку чи IT читав, то чому я маю його купувати?

    • Питання до тих людей, які цікавляться Географією…

      • До чого ж тут тільки географія? Там були статті і про генетику, і про історію, і про археологію, і навіть про українську обрядовість, а глобальним темам як-от потепління та нестача їжі, взагалі присвячувались цілі цикли статей.

  21. don pedro – провокатор і рашист, цікаво, він хоч читав НГ?

    • Я – корінний переконаний галіцийський жидогейєвробіндьорафскій свідоміт, раб Ватикано-Піндостана.

      • don pedro, ))))

        я теж дуже люблю слухати Земфіру! це в не тему, але просто захотілося сказати..

        • Розумієте, Леді, мене вже тут і рашистом обізвали, і провокатором, і убивством погрожували, так що, тепер говорити можна про все, що завгодно. А щодо Земфіри, то я “підсів” на неї одразу, і ще в 90-х.

    • Наш він, наш – український))
      Просто гостро відчуває усю несправедливість.

  22. Панове, дивують шановні коментатори, які вважають, що якщо кожен свідомий Українець щось купе, то це чимось допоможе!
    Регочу – не можу!!!
    Та нас, отих свідомих, тобто насправді всебічно національно свідомих, – відносно всього народу настільки мало (навіть на заході, не кажучи про схід), що це не має жодного впливу на загальний стан.
    Тільки коли в державі українською говоритимуть/читатимуть/писатимуть/гратимуть в ігри/слухатимуть пісні
    люди, незалежно від статусу, інтелекту, культурного рівня, ступеню патріотизму, тобто
    БАРИГА, ЩО ВИВАЛЮЄ БАРИЛО З “Лексуса”, ПОВІЯ, ЩО СТОЇТЬ НА ТРАСІ, ПАЦАН НА ЗАПРАВЦІ ЗІ ШЛАНГОМ В РУКАХ, ЛІКАР ПРИВАТНОЇ КЛІНІКИ, ОБДОВБАНИЙ НАРІК У ПІД’ЇЗДІ, БІЛЯВКА У “БМВ”, СИСТЕМНИЙ АДМІНІСТРАТОР У Приватбанку… тощо… – щось матиме сенс!
    А це можливо тільки за створення державою певних умов, які наче й не примусові, але які НЕМОЖЛИВО ОБІЙТИ!
    Отже, потрібна ВОЛЯ ВЛАДИ й ЇЇ КРЕАТИВ – без обох цих чинників НІЧОГО не буде.

  23. “Тільки коли в державі українською говоритимуть/читатимуть/писатимуть/гратимуть в ігри/слухатимуть пісні
    люди, незалежно від статусу, інтелекту, культурного рівня, ступеню патріотизму…
    …А це можливо тільки за створення державою певних умов, які наче й не примусові, але які НЕМОЖЛИВО ОБІЙТИ!”

    В десятку…

  24. просто усраїна гівно з бидло-даунами людьми і йоба–м сходом, треба давно було відокремитися від бидло сходу, і створити ЗУНР

  25. Та ну, при чому тут взагалі Гуртом. Компанія виходить не лише з українського ринку а з центру і сходу Європи. Просто в інших країнах право видавати журнали перекупили інші компанії, а в нас не склалось. Бо бардак.

  26. … а в цей час все більше стає російськомовних передач, все більше ефірних годин віддано на відкуп російськомовному глядачу… Які сприятиві умови для розвитку україномовного середовища в Україні *sarkasm*
    Я б зрозумів, якби ставало більше англомовних видань – євроінтеграція як-ніяк. Але ж ні – попит існує виключно на руське, отже ринок відповідає попитові -_-

    • Ця тупа тенденцiя i бiсить, намагаeмось догодити(ущемленним), а вони на нас кладуть за людей не рахують. Замiсть того щоб дотриматися балансу(мiж продуктом з iнших краiiн та кацапiв) у нас навпаки все бiльше кацапського лайна пхнуть. А ось татари молотцi, на iiхньому каналi, крутять кожного ранку iноземнi мультфiльми татарською мовою, нашi б теж краще мульти показували, якщо нема що показати замiсть кацапського продукту.

    • І чим більш звірячу агресію здійснює проти України і українців російськомовний “рузкій мір”, тим більше в Україні пропагується толерастія до російськомовності. Пацифісти довбані, садомазахісти збочені!!!

  27. А я перестав свідомо купляти, після того як кацапський варіант NG вийшов із картою Росії разом із українським Кримом, щей історію вписали чому Крим саме кацапський. Так що нехай іде нах…

    • Російське видання – це російська політика. Хіба ні?

    • Який стосунок російське видання має до українського, не поясните?

      • А яке значення має російське чи українське, якщо політика керівників NG дозволяє собі подібне свавілля, до того погоджується із явним викривленням історичних фактів, – то яку довіру воно може мати? Із таким же успіхом я можу купляти комікси – правди там стільки ж.

  28. Усі мабуть забули про чудовий журнал “Карпати”, справді про Український правдивий туризм…. так закрили… читаю старі підшивки … Як яскравий приклад – звичайний районний часопис , в котрому висвітлюються події в районі із 70 тис. населення, але мізерна передплата , бо немає культури читання. … навіть просвіта-вчителі скупі на 2 грн. , зате завжди раді надавати послуги репетиторів за 50-100 грн. на годину.

  29. Ну я вам скажу що то не тільки україномовні журнали згортають своє видавництво в Україні. До прикладу menshealth ua, хоч і видається в Україні російською і не перший рік (з 2008), але теж згорнув своє видавництво… І рішення про згортання видавництва викликане не тільки важким становищем ринку друкованої преси в Україні, але і фінансовими проблемами у самої головної фінської компанії Sanoma… Так що не думаю, що якби продажі були кращі, то цей журнал би продовжували видавати. Хіба що СУТТЄВО великі продажі. Та в наш час люди взагалі не дуже вже й читають друковані видання, безкоштовний та доступний інтернет заміняє людям пресу… Так що це скоріш еволюційний відбір.

    • Ви теж пропустили суть.
      Вона не в тому, що проблеми у видавництва – воно легко могло продати б журнал комусь іншому, якби він був популярний, хоча б на такому ж рівні, як Космополітен, який таки продали.
      Вона в тому, що такі журнали не потрібні українцям.
      Ні паперові, ні електронні, ні за гроші, ні безкоштовно.

      Нація здеградувала, це вже констатація факту.

      І коли це зможе виправитись – невідомо.

      • Деградація припинится коли таких як царев, єфремов, чечетов, бондаренко, сімоненко та ін., поменшає в нашій державі, а також коли їх не буде в парламенті, а також пенсеонерів які хочють в советський союз. От тоді ця тенденція виправеться

        • Ці кадри вже не при ділах. Зараз жорстокою кацапізацією займається команда засновника ПР, російськомовного прихожанина РПЦ МП, уродженця району з найменшим по Україні відсотком україномовних.

  30. чого дивуватися, цеж україна

  31. україна – “нація рабів алкоголіків і еаркоманів” наука рабам не потрібна

    • Хтось заблокує цього аноніма?! Сидить провокаторське чмо і паскудить тут!

      • Блокувати не треба. Нехай кожен бачить, що вороги України — чмо, і окрім лайки з орфографічними помилками, не мають чого сказати. А тому нетязі-анонімові нехай капають його пропагандонські грошики : воно ж заробити нормальним шляхом не може, бо на руки й на голову каліка.

        • Чмо – це ти, а він правду каже

          • Правду? Тобто україна — це нація? Україна – це країна, нація — українці:). Еаркоман — це що таке, поясніть, василю, що це за “правда”?

        • А він правду каже, нація, яка за себе і свою мову не може постояти, нація “толерастів”, які вічно йдуть на поступки москофілам…
          Нема націоналістів – нема нації…
          Всі жують соплі і ниють, що всьо ху-йово… Самі ж і винні, невдахи срані, толерасти їбучі, йдіть пожалійтесь мамці…

          • 11111, просто в яблучко сказано) Хто там найдужче пінився, кричав, протестував проти скасування закону “Ківалова-Колесніченка про регональні мови” ? Львів’яни, як не дивно! Ще й видавництво “Старого Лева”, радіостанції, політики, інтелектуальна “еліта” все це підтримали…

      • Невидіться на його тупі пости, бо його заблокують, але воно хоче вивести нормальних людей з себе, а також щоб хто йому пише теж заблокували. Так що не видіться, треба просто почекати.

  32. Купував кожен номер. Тепер залишається зберегти колекцію для маленької донечки. Жаль, все так швидко закінчилось((. Розраховував на номерів хоч з сотню

  33. Особисто я, житель Дніпра, купую NG ще з осені того року. Пропустив тільки декілька номерів. Думаю проблема все-таки в купівельній спроможності населення, а не в культурі читання. Погляньте довкола себе, хіба мало людей навколо вас читає? Чи то в мене коло не таке? Щодо NG, наприклад на роботі колеги з цікавістю розглядали придбаний мною екземпляр, але після того як дізнавались ціну..
    Про “Український Тиждень” взагалі окрема розмова. Добре, що такий журнал є, але новини можна в інтернеті почитати, а рівень аналітики там бажає кращого. Купував тільки заради історичних опусів, які доволі часто здавались якимись незакінченими.
    Про україномовне видання взагалі – вважаю тут комплексна проблема. Мені здається видається дуже мало якісної сучасної української літератури. Ви багато можете назвати сучасних українських авторів, чи творів, які б порадили друзям і більшості з них вони б сподобались? За такої ситуації купувати україномовну книгу, та ще й за нинішніми цінами я собі дозволити не можу. Також вважаю немає жодного автора, який дійсно на слуху. Мені здається, що проблема також і з розповсюдженням. Для прикладу, в супермаркеті біля мого дому (Варус, як кому цікаво) справжній вибір україномовних книг появився тільки тижні зо два тому! А весь час до цього 99% книг було російською! З журналами ситуація не змінилась, українською тільки пару позицій. Думаєте в книжкових магазинах щось набагато позитивніше? Радує що з перекладами справи трохи краще. Імена і якість перекладу все-таки роблять свою справу.

    • Кідрук, Шкляр, Забужко, Матіос, Лис, Дашвар, Роздобудько, Корній, Прохасько, Шевчук, ті ж Андруховч, Жадан, Дереш. І це я перерахував тих письменнків, що одразу спали на думку. У нас багато непоганої літератури, з’являється якісна жанрова (наприклад, той же Макс Кідрук з його технотрилерами), просто треба цікавитися.

      • Із вищеназваних авторів, читав Шкляра (“Чорний Ворон”), Жадана (щось про бензозаправку) і Андруховича (“Московіада”). Ще намагався читати прозу Костенко і Карпу. Жадан, Костенко та Карпа абсолютно не вразили. Шкляр особисто мені сподобався, але розглянута ним тема цікава тільки тим, хто дійсно цікавиться історією. Скажу так, з того що читав, порадити комусь можу хіба Андруховича, за специфічний гумор.
        З інших названих авторів, про багатьох я взагалі не чув (це враховуючи те, що я дещо цікавився сучасною українською літературою), але дякую за перелік.

    • ===Ви багато можете назвати сучасних українських авторів, чи творів, які б порадили друзям і більшості з них вони б сподобались?

      Важко зазирнути у відповідний розділ Гуртом?

    • Шановний Овініксе, та нема жодного сенсу гомоніти про якість україномовної книжки – більшість людей Дніпровщини ТУПО НЕ СПРИЙМАЮТЬ українську, навіть якщо САМІ нею розмовляють, навіть якщо ТІЛЬКИ нею!!! Ну Ви ж це знаєте!
      Теза про “робімо якісне – й перетягнемо на свій бік” – категорично БЕЗГЛУЗДА!!!
      Люди, які вважають українську ОТСТОЄМ (внутрішньо, прямо генетично) – НЕ ЧИТАТИМУТЬ українською хоч би які шедеври!

  34. NG якраз у тій ціновій категорії, що й аналогічні журнали. Я до NG купувала батькові російськомовний “Вокруг света”, то коли NG був 25 грн., ВС був 27, порівняймо — двомісячний двомовний “Міжнародний туризм” — 26, рос. NG та Geo понад 40. У ВС вказаний тираж 96 тис. примірників (цікаво, це лише українського видання, чи російське теж приплюсовують?).
    Зрозуміло, що усілякі “Хозяюшкі” на туалет. папері та “Тайны истории” дешевші. Жаль, що читаюча (і як вважається — розумна ) людина не може зрозуміти взаємозалежність ціни й якості.
    Цікаво, що за півроку, відколи з’явився NG, за півроку ВС зник з прилавку того супермаркету, де я його купувати перестала. Так йому, москальському, й треба :), хоч виклад матеріалу там кращий, на мою думку.
    А тепер і NG зникне, шкода.

  35. Чому дивуватися. Культура читання пропала. Як казав один мій знайомий “нащо читаєш ту книжку та фільм є”. Так само з журналами є Нет , напевно в кожній другій хаті “тарілка” або кабельне – “зачем напрягатся?”. А на рахунок мови то треба з дит.садочка привчати, держава робить ремонти, дитячі майданчики – мова викладання українська, далі школа припустимо з басейном для учнів, кращі вчителі, умови навчання. Щоб відчувалася різниця – де Українське там краще, відповідно і батьки потягнуть туди своє чадо.
    Про друк в Україні то взагалі краще мовчати – 20% ПДВ+++, росія в цьому плані пішла далеко вперед.

  36. В той самий час популярність таких ресурсів, як Гуртом, росте – це з однієї сторони добре. З другої сторони – Гуртом мусить компенсувати це чимось, наприклад перманентною рекламою новинок кіно, музики, книг та подій. Може зробити мапу точок, де можна придбати все, що тут можна скачати?

  37. Слава Україні! Хочу не погодитись з деякими тезами з даної статті
    1) 25 000 примірників це не так вже і мало!! Якщо в Грузії 5000 примірників, а в Латвії 12000 і там журнал “Вижив” то чому тут не зміг з 25 тисячами? На мою думку це вже якесь не допрацювання самих видавців…та і якось потрібно було передбачити наші реалії.
    2) Цитата: “До цього промовистого факту можна додати лише один – середня зарплатня в Латвії лише в чотири рази вища за українську.” Ну капець… “ЛИШЕ в 4-ри рази ???” а це АЖ в чотири рази…різниця колосальна.
    ПС. по підписці вже отримав більше 10-ти номерів NG і до речі підписався на наступне півріччя! І що тепер робити?? Та хрін з тим баблом, але я хочу читати норм. видання і тому дуже розчарований не обдуманою політикою видавців… і ще щодо Українського тижня, його також підтримую, купую від практично перших номерів і виписую вже десь три роки…вважаю найадекватнішим журналом!!! і серед газет теж. І якщо ще й він закриється то це буде повна СРАКА!!!
    ПС.2 Більше реклами потрібно (Наші вибори вже вкотре доказали що люди ведуться на красиву обгортку) і йти в східні регіони… там також люди будуть читати…

    • А чи готовий Ти підписуватися на платний контент в Інтернеті. якщо наприклад той же Тиждень на своєму сайті зробить платні статті? Нічого ж не зміниться, лише форма.

      • В принципі готовий…тому що аналітичний матеріал того вартий…але ніколи не любив і не люблю сприймати щось в цифровому форматі якщо можливо взяти в руки паперову версію…краще нехай вона буде ще дорожчою

    • ===25 000 примірників це не так вже і мало!! Якщо в Грузії 5000 примірників

      В Грузії в десять разів менше населення. Отже для України було б нормально 50 000, а не удвічі менше.

      ===“ЛИШЕ в 4-ри рази ???” а це АЖ в чотири рази…різниця колосальна.

      Ви трохи забуваєте, що ціни в Латвії теж не рівня українським – пляшка молока та буханка хліба там коштують по двадцять гривень кожне, а не як у нас, втричі дешевше. Так що загальний рівень добробуту там не так вже сильно вищий за наш, а не “АЖ”.

      ===до речі підписався на наступне півріччя! І що тепер робити??

      гроші видавництво поверне, наскільки я знаю.

  38. дуже шкода, намагався купувати усі номери, починаючи з першого, декілька номерів не встиг купити з певних причин, і тут маєш, закривають!!!!!

  39. Товариство,
    може це фейк? дайте будь-ласка лінк на офіційне повідомлення видавця. проглянув фейс і нічого не знайшов.
    може передумали? ))

  40. Коментарі свідчать про те, що більшість людей стабільно купувала NG і робила б це й надалі. Виходить редакція йде з українського ринку не через те, що Українці сякі-такі не хочуть купувати пресу, – лише п’ють та воюють, а через свій загальний бізнес-план. Напевно було закладено. що продажі ростимуть і ринок збуту розширюватиметься, а тут майдан, війна, падіння гривні… Не потрібно звинувачувати себе на взаєм. що хтось читає, а хтось ні, що хтось купує, а хтось качає – це було рішення компанії, яка заробляє гроші…

    • Андрію, у Вас якась наївна арифметика. Більшість людей – це скільки? Півсотні користувачів “Гуртом”?
      Вибачайте, але для нормального існування подібного журналу потрібен продаж щомісяця хоча б тисяч зо тридцять примірників.

  41. Ще є журнал “Світова Географія” (World Geographic), про який автор статті чрмусь забув і який я вважаю потрібно теж підтримувати.

    • Автор статті мав дуже неприємне знайомство з його видавцем, пане Роман, а тому не може об’єктивно про нього говорити.
      Я не хочу про нього писати погане, але й купувати його не буду, вибачайте.

  42. Повністю згідний з більшість коментарів, про те що ми не цінували, те що мали. Однак тут свою роль також зіграла низька популяризація NG. Новина про його закриття набула набагато більшого резонансу ніж про його запуск. Саме після таких новин, деякі знайомі захотіли отримати попередні випуски, а на редакцію було скільки запитів, що більшості номерів вже не залишилося. Надіюся цей відхід українського NG з нашого ринку буде не довготривалим… .

  43. Купив останній номер, написав в редакцію – замовив ще пару попередніх номерів, але це все лише для заспокоєння совісті…

  44. Особисто я купував усі номери цього журналу. І він мені дуже подобається. Однак мої спроби на роботі зацікавити ним когось – не були вдалими. У статті вірно написано часто мовний патріотизм закінчується лише словами. Мої колеги не вважали за потрібне купувати його хоча б для своїх дітей, хоч у нашому колі всі спілкуються українською і на роботі, і вдома. Цим все сказано. І справа не в грошах. Однак варто визнати, що у мене постійно не вистачає часу читати періодику.

  45. Мені теж шкода за NtGeo. Я його виписував.Дуже цікавий журнал.Але, чому ніхто не згадує за журнал “Мандри” або Mandry ,який виходить вже з 2004 року.Прекрасний україномовний туристичний журнал.Будь-ласка, запитуйте,купуйте, підписуйтеся, читайте, підтимуйте українське.А ще є україномовний глянцевий журнал “Anturazh”.
    Підписуйтеся, читайте, підтримуйте українське.
    Слава Україні!!!

  46. До мене вже їдуть непридбані номери. Пишіть сюди – Yulia.Bogdanova@sanoma.com.ua

    Це не реклама, друзі

    • Андрій ти просто написав їм на пошту номери яких тобі не вистачає і свою адресу? вони дали реквізити чи ще щось?

      • Трохи інакше. В них залишилися нереалізовані номери – я замовив їх всі, мені надіслали реквізити, я оплатив, надіслав підтвердження і тепер чекаю на поштову пересилку :)

  47. Народ хто знає ще щось таке цікаве щоб передплатити….на ці гроші потрібно щось взяти…не хочу просто повертати…

  48. вельми вдячний)

  49. якщо влада українська – вона повинна підтримувати україномовну періодику. наприклад обкласти російські видання таким податком, щоб на цей податок можна було субсидувати україномовні видання. наприклад передплатити у кожну районну бібліотеку ну і так далі. ситуацію за рік не переломиш, тож будемо вперті, принаймні переплатимо “країну” і “український тиждень”.

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.