Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1170195 (187 за 24 години)

Українізація програмного забезпечення

| 32 коментарі

Шановні Гуртомівці!
Спробуємо відродити давно почату справу перекладу програм. Пропоную наступні варіанти розвитку подій.


1. Створюємо проект на певному хостингу документів (наприклад: GoogleDocs) та разом перекладаємо, після чого, перевіряємо та за необхідністю вносимо зміни.
2. Набираємо постійних людей, які згодні будуть працювати над перекладами у вільний час.

Наразі команди українізаторів ПЗ “Тризуб” практично не існує. Є лише я :)

Активно обговорюємо та ділимось думками стосовно цієї ідеї у коментарях. Тема ТУТ

32 коментарі

  1. Було б непогано додатково створити якийсь централізований ресурс комп’ютерної термінології (application, concurrence і т.д.)
    Хоча, можливо, такий є, просто я не знаю.

    • Ось додавайте сюди вам невідомі слова:
      slovotvir.org.ua

    • Уся термінологія (анг. – укр.) доступна ось тут: http://www.microsoft.com/Language/ru-ru/Search.aspx

      • Є безліч словників, проте їх чомусь ніхто ще не оцифрував і тому їх можна знайти лише в бібліотеці:

        1) О. М. Коссак, С. Л. Маньковський. Англо-українсько-російський словник з інформатики та обчислювальної техніки. Львів, 1991.
        2) Англо-украiнсько-російський словник з інформатики, програмування, обчислювальноi техніки / А. Бартків, О. Гринчишин, К. Вища школа, 1995.
        3) Російсько-український математичний словник / Укл. В. Я. Карачун та ін. К., 1995.
        4) Російсько-український науково-технічний словник / Під ред. В. Перхача. — Л.: Львівська політехніка, 1997.
        5) Російсько-український словник наукової термінологі / НАН України, Ін-т мовознавства, Ін-т укр. мови. К.: Наук. думка, 1998.
        6) Орфографічний словник наукових і технічних термінів: Правопис. Граматика: Понад 30 000 слів / Укл. В. Я. Карачун. — К.: Криниця, 1999.
        7) Коллін С. М. Г. Англо-український словник комп’ютерних термінів / Перекл. В. Воробйов. — Х., 2002.
        8) Термінологічний словник з інформатики: для студ. усіх спец. і усіх форм навч. / Уклад. В. О. Боровик та ін. — Суми: СумДУ, 2002.
        9) Великий російсько-український політехнічний словник. Бл. 160000 сл. та словосп. / За ред. О. С. Благовєщенського. — К., 2002.
        10) Короткий тлумачний словник з інформатики та інформаційних систем для економістів / Укл. Л. С. Козловська, Н. М. Поліщук. — К.: КНЕУ, 2004.
        11) Короткий англо-український тлумачний словник з комп’ютерної техніки / Укл. Р. Сіренко та ін. — Львів: ЛНУ, 2005.
        12) Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, інтернету і програмування. К., 2006.
        13) Російсько-український словник з радіотехніки, радіоелектроніки та радіофізики / НАН України, Інститут радіофізики та електроніки ім. О.Я.Усикова, Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна; уклад. В. С. Калашник та ін. — К.: Наукова думка, 2006. — (Словники України)
        14) Російсько-українсько-англійський словник термінів з інформаційних технологій / За ред. В. Бабака. — К.: НАУ, 2006.
        15) Сучасний англо-український математичний словник / Уклад. М. М. Копець. — К.: НТУУ “КПІ”, 2007.
        16) Російсько-український словник-довідник: бл. 102 000 слів і словосполучень / Ред. В. М. Бріцин; НАН України, Український мовно-інформаційний фонд, Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні. – 2. вид. — К.: Довіра, 2008. — (Словники України).
        17) Російсько-українсько-англійський економіко-математичний словник / Укл. В. Я. Карачун та ін. — К., 2008.
        18) Саврук М. П. Українсько-англійський науково-технічний словник: понад 120 000 слів та словосполучень / НАН України, Фізико-механічний ін-т ім. Г.В.Карпенка. — К. : Наукова думка, 2008. — (Словники України).
        19) Російсько-український словник з математики, фізики та інформатики 46 000 термінів / В. І. Перехрест; Дніпропетр. нац. ун-т. — К.: Довіра, 2008. — (Словники України).
        20) Новий англо-український політехнічний словник. Бл. 125000 термінів / Упорядн. В. В. Бутник. — К., 2008.
        21) Тлумачний словник сучасної української мови: Фахова лексика: Бл. 20000 сл. / Заг. ред. В. Калашника. — Х., 2009.
        22) Тлумачний словник з інформатики / Заг. ред. акад. Г. Г. Півняка. — Д.: Нац. гірн. ун-т, 2010.
        23) Тлумачний словник найбільш уживаних термінів з основ інформатики / М. І. Бідило, В. О. Бабенко, Г. А. Волошан. — Х.: ХНАУ, 2011.

  2. А куди поділися попередники? Їх ще очолював 6с6с6с чи якось так, він з Кременчука був.

    • мабуть так само голий ентузіазм скінчився, ми з ним колись співпрацювали, але потім життя розставило свої корективи і я перестав перекладати софт

  3. http://e2u.org.ua/ – ось маєте ресурс комп’ютерної термінології. Як я розумію, ви хочете створити команду перекладу програм під Windows, бо під Linux давно існує сайт linux.org.ua. Мабуть вам варто уточнити у цій темі, про переклад програм під яку ОС йде мова.

    • linux.org.ua небагато перекладів робить, є і інші команди. А щодо того під яку ОС не є суттєво, бо обмін напрацюваннями лиш допоможе.

  4. Тема чомусь не відкривається…досвіду не маю, але допомогти хочеться) пишіть …нік respect14 або дам скайп чи пошту

  5. Щодо термінів, є така програма Passolo, і до неї вже є готові словники http://localize.org.ua/forum/viewtopic.php?f=17&t=500

  6. Навіщо ще один ресурс з перекладу програм, якщо є http://localize.org.ua ?

  7. Краще долучалися до тих хто вже працює.

  8. Підтримую. Поки є час.

  9. Гляньте сюди:
    http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_Work/TK_macuk__pro_nazovnyctvo.pdf
    і сюди:
    http://www.mova.info/wordlist.aspx?l1=179
    ЩЕ:
    „володіє рядом могутніх особливостей“ → наділений низкою могутніх засобів; має низку властивостей
    надто часте вживання прийменника „по“. Радше писав би-м „за“:
    пошук ЗА взірцем
    по даним → за (щодо) даних
    Пошук ЗА реҐулярним виразом
    „вводити слова“ → вносити, впроваджувати, вписувати
    „найбільше підходять введеному запиту“ → найкраще пасують до уведеного запиту
    „слідкування за словами“, „слідкування за виділеним текстом“ → стеження
    „Вмикається кнопкою“ → вмикається ґудзиком
    „Користувач може користуватися мишкою“ → Користувач може вживати мишку
    „ подвійне клацання по тексту“ → подвійне клацання тексту (на тексті)
    „лівою кнопкою мишки“ → лівим клавішем [клявіш є чоловічого роду в справжній рідній граматиці української мови] (ґудзиком) мишки
    „Про програму“ → щодо програми (задля уникнення збігу приголосних: про про)
    Pronounce the word →вимовити слово
    „клавіша Ввід“ → клявіша «Увід» (гляди словник рос.-укр. за ред. А. Кримського (1932 р.)
    „Зв’язані проекти“ → Споріднені, пов’язані

    • “найбільше підходять” – “найкраще пасують” ,

      Ви це серйозно? А ви не думали що слово “пасувати” краще для одягу вживати, а не для локалізації програмного забезпечення?

      • Так, трохи “кумедно” в поданому контексті. Доречніше буде (ІМХО): найкраще відповідають. Але ніяк і нікуди не “підходять”!
        Стосовно ж того, що слово “пасувати” краще для одягу вживати – ти не правий, бо бачиш його тільки в сенсі “личити. В правильних локалізаціях текстових, або графічних редакторів можна зустріти команди “Припасувати текст…”, “Припасувати зображення…” до правого краю (для прикладу). І це правильно! Тому що текст не може бути кривим апріорі, щоб його вирівнювати, як пишуть деякі Googlя-горе-перекладачі.
        От використання слова “ґудзик” однозначно недоречне і точно краще для одягу вживати.

        • Бачу – Ви освічена, розумна людина, Анонімний, хотілося від Вас більше порад, бо ці “ура-патріоти” навіть гірші за “Google-горе-перекладачів”, бо нав’язують наприклад ось такий переклад:

          Відкрити папку з файлом (неправильно) -> Відкрити Збірку Кавалків (правильно)
          “Import Broken Downloads” -> Ладувати Увірвані Спровадження

          і тд ітп

    • Помиляєтесь, Ромко Мацюк!
      Ви начебто шанована людина, я читав ваші статті, але такі помилки допускати просто не припустимо. Ось, у коментарях вже зробили кілька зауважень, я відповім Вам щодо цієї цитати:

      надто часте вживання прийменника „по“. Радше писав би-м „за“:

      – це неправильно. Ось, що про це пишуть мовознавці http://maysterni.com/p1.htm#1_15

  10. Звідки ви такі беретесь??? Мене завжди цікавило, якого милого, скрізь сунуть оте, своє “у” на початку слова, де треба й де нетреба?!

    (пропустимо дискусію щодо перекладу, мене більше цікавить чергування у/в на початку слова)
    Роман Мацюк пише: “найкраще пасують до Уведеного запиту” – чому не “Введеного” ?!
    “клявіша «Увід» ” – чому не “Ввід” ?!

    Мало того, я зустрічаю оце “У” постійно! Хтось мені не повірить, скаже: “та чого ти придовбався, це ж лише коментар” Та ні, друзі! Оце “Укання” постійно зустрічаємо в перекладах ІГОР на Гуртомі!! Так-так! “Ua Localize Team” чи ще хтось постійно це роблять! Питається, нахріна таке робити?!

    • Не знають правил, тому й отак складається. Проте чергування “у-в” на початку слів це, мабуть, найменша проблема серед усіх інших, тож не варто до неї прискіпуватися надміру.

  11. Полюбляю срачі, але зараз не бачу сенсу в ньому приймати участь.
    Тому просто запитаю – це офіційні переклади?

    • Ну то не приймай…, бо ти тупенький ツ
      Офіційні переклади → на оф. сайт.

      • Чи не має пан відношення до однієї дуже “компетентної” людини, можна сказати “проффесіонала”? Бо ви, о висококоінтелектуальний проФФесоре, можна сказати геній без літери “е”, дуже вже нагадуєте цю людину по стилю поведінки.

  12. Кляті зомбі! Ну чому, ви не здатні хоча б трішечки подумати власними мізками? Це вже відверто дістало! Носитесь із Харківським правописом, як із списаною торбою! Ви знаєте шановні, що ви – вороги українського народу? Ви гірші за пацюків, за тих самих москалів! Україномовних в країні й так мало, а ви ще й вносите розкол у наші ряди! Зараз з’явилась тенденція, що деякі російськомовні люди бажають опановувати укр.мову. А такі, як ви, лише ставите “палки в колеса”, хочете щоб українці самі не розуміли власної мови, хочете щоб українці не купували української літератури, вам аби тільки паплюжити і нищити усі невеликі здобутки нашого народу.
    “Що?? Украинський дублаж у кинотеятрях инший? Не няш хяркивский правопис?? Не скрипниківкя?? То в дупу я мав ту украинську, москали прокляти, виіжджу з Украини нахрін в діяспору”. У деяких це бажання проривається перекладати програми, але тільки так, щоб українці нічогісінько не зрозуміли, щоб українці спересердя перемикались на російську. Приклад “геніяльного” перекладу:
    downloaded documents -> Спроваджені Кавалки

    Мало того, що ці “зомбі харківського правопису”, скрізь й повсюди пишуть своїм суржиком з помилками, чим підривають авторитет української мови, так вони й не бажають вчити по-справжньому українську мову. Наприклад, ніхто з них навіть не здогадується, що “Харківський правопис” критикували визначні авторитетні знавці української мови.

    Ось, наприклад цитата І. Огієнка: «Наша літературна традиція по пам’ятках розпочинається з XI віку, — і в цих старих наших пам’ятках переховується й певна відповідь, в якій саме формі вживати нам чужих слів… Скажімо, коли ми споконвіку все писали Амвросій, Ірина, ефир, то яка ж рація міняти ці споконвічні свої форми на латино-польські Амброзій, Ірена, етер? Коли ми ще з початку своєї літературної мови чужі звуки g, l, і все передавали через г, л, и й писали гигант, митрополит, Платон, то чому я тепер повинен на все те махнути рукою й писати та вимовляти гігант, мітрополіт, Плятон»

    Непослідовність, підступність, продажність в догоду політиці – ось характерні риси прихильників Харківського правопису.

    • Занадто емоційно, по-моєму. Цитата про критику “Харківського правопису” від Огієнка цікава, а ось сам дух повідомлення занадто ворожий. Таким чином людей не переконаєш. Навпаки – вони відчують гнів, почнуть відштовхуватись, шукати виправдання, щоб себе захистити. І замість того, щоб якось переглянути свої погляди, люди стануть ще більше дотримуватись того ж таки “Харківського правопису”. Чому? Це психологія конфлікту – ви замість “м’яких дебатів” перейшли одразу “в наступ”. Отже, вони не почують змісту повідомлення, вони відчують образу.

  13. Ой! Щось балачка не в ту сторону пішла) Краще розкажіть, є якісь зрушення? Є якісь новини? Щось робиться?

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.