Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1171929 (195 за 24 години)

Українська мова обросла іншомовними запозиченнями, як собачий хвіст реп’яхами.

| 31 коментар

Наші невтомні волонтери дотяглися вже й до мовної сфери: не завжди знаходячи адекватні  мовні переклади- взялися робити це самотужки. Для чого й створили сайт «Словотвір» – «платформу для пошуку, обговорення та вибору варіантів перекладу чужизмів».

Пропонувати свій варіант перекладу і обговорювати варіанти від інших дописувачів можуть всі бажаючі. Найвдаліший варіант обирається голосуванням.  Про все це гідно написано у розділі «Про проект».

Сайт, як на мене, дуже навіть непоганий, зрозумілий і приємний в користуванні.

Отож, ось він: http://slovotvir.org.ua/

31 коментар

  1. Давно користуюсь ним. там мало слів(

  2. Не бачу нічого поганого в запозиченнях. Навіть якщо є близький відповідник, все одно помітні змістові відтінки. Наприклад, ви написали “наші невтомні волонтери”, і будь я скаженим пуристом, уже кипів би люттю і пхався з “добровольцем”. Але ж відтінки різні.

    Можна вигадувати нові слова, головне не нав’язувати, мова живий організм, сама вирішить, що їй треба, а що ні.

  3. Дякую. Аулінґ :]]

  4. Що в голову стукнуло, той варіант і запропонували…

  5. Деякі варіанти відверто невдалі, але лише за рахунок того, що вони з’явились давно, то набрали найбільше “лайків”. Наприклад, селфі – “самчик”, викликає асоціацію з “самець”

    • А ще й безглуздя трапляється, “password/пароль” переклали як “ключ”, а як вони тоді “key” збираються перекласти??

      • Пропоную “словоключ” :) А якщо серйозно, нащо взагалі перекладати слово пароль? Це ж українське слово, в тому сенсі, що воно є в словнику української мови: http://sum.in.ua/s/parolj

        • Те що воно є в словнику – не означає що воно українське, пароль слово запозичене з французької

          • І шо? В мене вдома є Новий словник іншомовних слів, там знаєте скільки слів, 40 тисяч. Паломництво, масштаб, картель, диспетчер, гіпс, велосипед, метал, негр, піаніст, режисер, фантастика – це я просто повідкривав різні сторінки і підібрав поширені слова. А є ще купа менш поширених, багато спеціальних термінів. Може до кожного придумаємо питомо український відповідник? Можна, але навіщо? Як то кажуть, краще – ворог хорошого, це якраз той випадок.

      • Пароль українською буде “гасло”, але кому це треба.

        • Як синонім – може бути. Головне – не намагатися конче ЗАМІНИТИ пароль гаслом.

        • «Пароль українською буде “гасло”, але кому це треба.»
          ——————————————————————————————–
          Пароль:
          1. Секретне умовлене слово, фраза, рідше якийсь умовний сигнал для розпізнання своїх людей на військовій службі або в конспіративних організаціях
          2. У системах обробки інформації – секретна послідовність символів, яку користувач вводить у систему.

          Гасло:
          1. Висловлена у стислій формі ідея, політична вимога, завдання, заклик. // Плакат із таким закликом. // Провідний принцип.
          2. Умовний знак для дії; попередження, сигнал.

          Великий тлумачний словник сучасної української мови. Бусел В.Т. 2005

  6. Усе б непогано, але коли я читаю це: “ПлЯтформа”, “варіянт” то виникає нестримне бажання закрити цей сайт до дідькової матері

  7. Є в Булгакова трошки українофобське, але доволі точне міркування:

    “Это киевские вывески. Что на них только написано, уму непостижимо. Оговариваюсь раз и навсегда: я с уважением отношусь ко всем языкам инаречиям, но тем не менее киевские вывески необходимо переписать.

    Нужно, наконец, условиться, как будет называться то место, где стригут и бреют граждан: “голярня”, “перукарня”, “цирульня”, или просто-напрост “парикмахерская”! Мне кажется, что из четырех слов – “молошна”, “молчна”, “молочарня”, “молошная” – самым подходящим будет пятое – молочная.

    Ежели я заблуждаюсь в этом случае, то в основном я все-таки прав – можно установить единообразие. По-украински, так по-украински. Но правильно и всюду одинаково.”

    Саме так. Має бути якась усталена норма, а не постійні кидання від платформи до плятформи, від кліпів до виднограїв і так далі. Людей це харить, їм так легше перейти на російську, де все чітко і ясно.

  8. Кілька слів можна, звичайно, але дуже багато там вже надлишку. Плятформа? Варіянтів? Відкидний? Машинерія? Це ми вже більше до польскої йдемо…

  9. Звісно, нічого поганого в запозиченнях немає, але лише у випадку коли це явище не набуває загрозливого характеру. У минулому столітті наша мова нахапалась русизмів, тепер наша проблема – англіканізми!!!

    • Ну англіканізмів складно буде позбутися (та й чи треба?), все таки наука й техніка розвивається світовою спільнотою разом, ну і так склалося, що більшість речей мають англійські назви, абревіатури.

  10. Хороший сайт. Ставлю вподобайку…

  11. якби це робили розумні і освідченні люди..
    а то буде вам розчепірки і т.д.

  12. Найкращий спосіб поширювати новотвори – виводити їх на телебачення, інтернет та книги. Якщо слово буде зрозумілим, коротким та милозвучним, то воно приживеться менше ніж за рік.

    А взагалі, нам треба побудувати добру наукову платформу, то й аналоги слів не прийдеться вигадувати, так як самі будемо вирішувати, як те чи інше явище або пристрій і тд будуть зватися. І тоді вже наші слова будуть запозичувати.

  13. Я тільки ЗА створення українських відповідників русизмам і англіканізмам (якщо таких ще не існуює, або вони невдалі). Можливо і комусь це здається нісенітницею, та це лише справа привички. Тут мені згадується слово “наживо”. Здається його вперше почав 5 канал використовувати (виправіть, якщо це не так). Спочатку було дуже дивно і незвично, багато хто звертав увагу більше на це маленьке слово в кутку екрана, ніж на саму новину. Але пройшло якихось пару років (п’ять можливо) і його вже використовують дуже часто. До того ж, як на мене, “наживо” – чудовий замінник слова онлайн (коли говориться про пряму трансляцію). Для “онлайн” на сайті треба придумати щось інше.

  14. Хороший сайт, але поки що непридатний для користування – замало слів.

  15. Слів мало, бо учасників мало. А учасники обмежені тими, хто має акаунт, себто, обліковий запис на Facebook. От захочу я замість “флешки” запропонувати “паличку” – а дзузьки. “ПП”, трясця. Скорочено від “пристрій пам’яті”. а вирішили так троє (!) ентузіастів, що таки зареєстровані на FB.

  16. Питомо українське слово легко приживеться тільки тоді, коли вводиться одночасно з появою самого явища, на яке це слово має вказувати. От з’явилися перші флешки – тоді й треба було думати, як їх називати. Ми назвали флешками, бо ми всю новітню термінологію перебираємо з російської. Ми спершу дивимось, як нові поняття переварюють і засвоюють росіяни, а потім повторюємо за ними. Думаю, не буде перебільшенням сказати, що російська мова відіграє роль посередника між нами і всім іншим світом. По-перше, більшість користувачів українського інтернету походять з великих російськомовних міст, по-друге, не так багато українців володіють іноземними мовами (насамперед англійською), щоб контактувати із світом напряму, без посередників у виглядів російських перекладів.

    Всі завчили нове поняття як флешку, а тепер хтось пропонує паличку чи там пепешку, ну ви зрозуміли комічність.

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.