Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1169063 (211 за 24 години)

Як сучасна школа вбиває таланти дітей і створює тисячі невдах

| 75 коментарів

Тисячі шкіл щороку “виробляють” людей, які будуть жити нереалізовано, самотньо, бідно. Чому це відбувається?

Причини сьогоднішнього зла потрібно шукати в минулому. Сучасна школа була створена 200 років тому. Цей інститут відповідав певним потребам тогочасного індустріального століття. У той час в Англії стрімко розвивалося виробництво. З’являлися нові фабрики, банки, заводи. Для їх обслуговування потрібні були мільйони бездумних, слухняних виконавців – свого роду біороботів. Тоді й була заснована система, яка суперечить здоровому глузду, природі дитини, еволюції.

Ідеальна програма для створення роботів, які є шестерінками у крупному бізнесі.

Ми знаємо, що діти дуже люблять гратися. Так навчання проходить в десятки разів швидше, ніж за партою. У дітей дуже багато енергії. Вони люблять сміятися, бігати, стрибати. Школа карає дітей за будь-який прояв емоцій, життєрадісності, цікавості. Ні про який розвиток особистості, як фізичний, так і духовно-інтелектуальний, не може бути й мови. Наша педагогіка побудована так, щоби знищити індивідуальність, особистість, позбавити дитину своєї думки. Ось кілька причин, чому школа шкідлива:

1. Сучасна наука довела, що дитина ефективно вчиться, тільки коли помиляється. Школа робить все, щоби викликати в дітей страх перед помилками. За неправильні відповіді карають, ставлять двійку. В майбутньому ці нещасні люди бояться спробувати щось нове, експериментувати, робити помилки.
  2. В завданнях є тільки 2 відповіді – правильна і не правильна. Таким чином, діти починають бачити світ плоским. У багатьох задач, насправді, можуть бути тисячі правильних рішень.
  3. У дітей немає часу думати. Сучасний процес навчання побудований так, що, дитина постійно завантажена тупою безглуздою роботою. Раніше, за часів розквіту філософії, учитель виводив учнів на берег річки і давав завдання для роздумів. Вони могли кілька днів сперечатися, міркувати. Тільки розмірковуючи в тиші, ми можемо розвивати свій розум.
  4. Сучасна школа вбиває один з вроджених інстинктів – прагнення до пізнання. Леонардо да Вінчі не вчився в сучасній школі. Тільки завдяки цьому він зміг розвинути і зберегти жагу до знань. Він все життя робив геніальні відкриття, залишаючись учнем. Винаходи да Вінчі на 500 років обігнали час. Більшість студентів, отримавши дипломи, назавжди припиняють вчитися. Вони ненавидять цей процес. На все життя залишаються духовними інвалідами.
  5. Всі знання, які учні отримують в школі з насильством і приниженням особистості за 11 років, можуть вміститися на п’яти доларовому чіпі, вони нічого не варті. Світ стрімко розвивається. Інформація швидко старіє і стає непотрібною. Цінне лише вміння навчатися самостійно, чому якраз і не вчать у школі.
  Більшість людей вже не їздять на віслюках, ніхто не використовує поштових голубів. Реальність змінилася. Залишилася колишньою тільки феодально-індустріальна система освіти.

Дорогі дідусі та бабусі, батьки, якщо у когось є можливість перевести дитину на позашкільну освіту – подаруйте їй щасливе життя, не замислюючись, забирайте її зі школи. 

Більшого зла, ніж школа й уявити важко. Критикуючи шкільну освіту, ми ні в якому разі не хочемо образити людей-винятків, педагогів від Бога. У них навіть в цьому шкільному пеклі вистачає мужності і любові до дітей, давати їм знання, надихати на майбутні звершення. Але це, на жаль, винятки, які тільки підкреслюють правило.

Дорогі друзі, розвивайте в собі усвідомленість, допитливість. Ставте собі питання.

Джерело:http://www.uamodna.com/articles/yak-suchasna-shkola-vbyvae-talanty-ditey-i-stvoryue-tysyachi-nevdah/

75 коментарів

  1. українську класику я почав читати на 1 курсі універу. те, що в школі проходили. в школі я не читав. особливо примітивно викладають літературу. ніякого бажання читати і вчитися.
    паралельно як я навчався в Україні, мої двоюрідні сестри і брати навчалися в США. ось там цікава освіта.

  2. Як уникнути навчання в школі?

  3. Абсолютно поврехнева, незмістовна і порожня “статтєєчка” написана, здається, якимось студентом першокурсником, який претендує на звання самого розумного у світі!
    1. До чого тут що було 200 років назад? Автор вважає, що рівень освіти і знань лишились однаковими? Тупо.
    2. Діти люблять гратися. Які діти, якого віку? Тобто на один щабель ставимо другокласника і десятикласника? Разом у класики грають? Смішно.
    3. Сучасна наука? Джерело, пліз, таких висновків. Яка така сучасна наука, якщо у школі вчать неправильно! Примітивно.
    4. Леонардо кажете? Може автор щось чув про такого собі Бетховена? Так ось щоб він став тим, ким ми його знаємо, батько ганяв малого як Сидорову козу, малий і не бачив того дитинства! Тому будувати теорію на якихос винятках не можна.
    5. Коли я вчився в школі мене ніхто не принижував. Можливо автор зазнав якихось прикрих образ від дітей та вчителів?
    6. “Забирайте на позашкільну освіту!” – під столом, як кажуть… Так і бачу, як школи спорожніли і всі гризуть науку на вулиці та у полях…

    Мені дуже шкода, що такі примітивні речі друкуються на Hurtom!

    • Поясніть тоді факт, цю тенденцію, що невдахи в школі, двієчники і особи без профільної освіти мають кращу роботу і більшу зарплату зазвичай?
      У мому класі це як маркер, чим гірше вчилася людина, тим кращий дохід вона має.
      Що скажете на таке?

      • 1. Думаю, що так часто трапляється, але чи варто узагальнювати і говорити, що це правило.
        2. Це лиш є результатом ставлення нашої влади (за весь час) до людей, до економіки, до суспільного розвитку.
        3. І найголовніше! Зазначена Вами ситуація жодним чином не пов’язана з якістю освіти як такої!

      • тому, що школа це не модель реального життя! ще щось пояснити?

      • у сучасному світі нас вчать все вимірювати грошима, а це далеко не головне. а от стимул до навчання і правда зник. саме через те що діти з дитинства чують це від батьків “чим гірше вчилася людина, тим кращий дохід вона має.”

      • В реальному житті потрібні не тільки знання, а й пробивний характер, комунікабельність, вміння налагоджувати зв’язки, переконувати людей. Те, що в школі заважає старанно вчитися, потім допомогає в бізнесі. Більшість успішних бізнесменів далеко не відмінники. Звісно, все це відносно, але в Україні поки що визначальним є вміння крутитися.

        • Те що ви перечислили називається емоційний інтелект, у “відмінників заучок” він часто досить низький.

          • От навчили дітей – вчишся погано – “двієчник”, вибачте, “баран” і т. п.
            Вчишся добре, маєш голову на плечах – “заучка”, навіть якщо ти на голову вище від рівня “зубри-відтвори”.
            І що тій бідній дитині робити? А потім картаємо шкільну систему! Не система такі прізвиська популяризує.

      • Ви обоє плутаєте “школу взагалі” і школу радянську, яка досі існує у нас.
        Поцікавтесь хоч трохи, що собою являють школи в США, в ЄС, у Великобританії, в Швейцарії.

      • Так факт чи тенденцію? ;)
        А типові українські суспільні течії “кумівство”, “свояцтво” Вам нічого не кажуть? Це не освітня вже проблема, а МЕНТАЛЬНА. От люди і не проти “пригріти” на посаді родича, хай навіть він і не геній, але ж “свій”…

    • Все, що я навчилась в житті-не завдяки школі, а наперекір їй! Батьки на щастя на школу просто “викашлялись” і ніколи не змушували мене робити уроки і якщо я хотіла залишитись вдома-без проблем. Тато-професор математики навчав сам мене математики тоді, коли я сама цього хотіла у веселій формі і купував мені безліч книг на свій смак-цікава географія, астрономія- у вигляді легенд про сузір’я, казки від вимислу світу, дитячу “класику” Мері Попінс і Пепі Довгупанчоху-чого в школі не було, потім більш дорослі книги як ” Сім чудес світу” яку я читала з якого завгодно місця… Вчительки називали мене бур’яном, який виросте шкідливий для совецького суспільства і якого потрібно викорчувати, поки не опиниться в тюрмі, як мінімум… Я відповідала уроки тоді, коли мене це справді цікавило і часто самі вчителі називаючи мене ще й вундеркіндом і залишали біля дошки, щоб я розповідала своїм однокласникам казки і історії, поки вони пили каву з цукерками , що носили мами “відмінників”-любимчиків. Можливо так само поводив себе і батько Бетховена?))

      • Ні, батько Бетховена хотів, щоб його син швидше почав приносити гроші додому граючи на різних інструментах. Мене дивує, що Ви так погано відгукуєтесь про свою школу. Скажу трохи інакше… Ким би Ви стали, якби не ходили до школи? Ви впевнені, що Ваше майбутнє було б таким рожевим? І ще таке, дозвольте поцікавитись: Ви отак в шкільному віці розуміли, усвідомлювали що таке ” совецьке суспільство”?

  4. Це відбувається тому що у рабовласницьких хибнодержавах, я маю на увазі СРСР і Росію зокрема, не існує системи освіти, натомість існує система дресирування, як у цирку. А ми й досі використовуємо по суті таку радянську систему через надмірну корумпованість, яка стала наслідком нашої ж таки надмірної соціальної пасивності. Рішенням є реформи і самоосвіта. Наприклад освітні онлайн курси, зокрема Академія Хана. Я там трохи курсів переклав :).

  5. Брехня це все! Не маю часу багато писати, скажу лиш про один з аспектів. А як же соціалізація дітей? Дружба, дитяче кохання, спорт (волейбол, баскетбол, футбол) – це нічого не значить?

    • Ви не замислювались, що соціалізовуватися дитині потрібно
      а) в середовищі близькому до свого власного
      б) у відповідному віці
      ?
      не кажучи вже про те, що соціалізовуватись дитина починає з двох років гуляючи в дворі

      • Очевидно, анонімний мав на увазі ту ситуацію, той вихід, що пропонується у статті – “перевести дитину на позашкільну освіту”

  6. На сто відсотків погоджуюсь із написаним. Діти в школі вчаться лише писати, читати і рахувати, а решта часу “школа” виховує з них “біомасу”, тому ті школярі, які найгірше вчаться, розуміють (через батьків), що теперішня освіта – лайно, головне вміння пристосовуватися в суспільстві, бо ті, що найкраще це вмітимуть і матимуть зрештою найбільше. Як і де дитина має вчитися? Вибір належить до батьків. Нема різниці де дитина вчитиметься, найголовніше, наскільки вміло вона потім зможе застосувати вивчене в житті на свою користь.

  7. Тема насправді не нова. І Автор, як і багато людей до нього, як і ті що згубили американську систему освіти, пропустив найважливішу річ. Всі описують “ЯК?” але головне це не як, а “НАВІЩО?”
    Коли ми не знаємо куди іти ми ніколи не знайдемо правильного шляху. і не важливо це будуть різги та крупи вікторіанської Британії чи ігри та жарти сучасної Америки. Результат той самий – людина яка принципово не розуміє нащо вона гаяла час? І теж саме можна сказати про ВНЗ. особливо про Українськи (насправді совітськи ВНЗ). Отримавши освіту людина виходить з дверей та не знає хто воно таке і куди йому тепер з уси цим щастям іти.
    А головне в нашому суспільстві це – гроші. Суворий матеріализм та прагматизм печерної людини.
    І освіта у школі/ВНЗ має бути побудована наступним чином:
    Вивчаєш Оце, Оце і Оце – зможеш влаштуватися туди-то, робити те-то і отримувати ось стільки грошей.
    І тоді усе прийде. І мотивація, і бажання навчатися і працьовитість.
    А миж маємо систему освіти начисто відірвану від реальності. яка готує не тих і не так хто потрібен сучасному ринку праці.

    • +1
      Додати навіть нічого.

    • Золоті слова. Ми тягнемо розбитий віз СРСР – готуємо (чи то катуємо?) дитину-всевмійка, яка б у всьому генієм була. Таке у принципі нереально. Наші відмінники (з власного досвіду знаю) гублять здоров’я, час і талант, намагаючись осилити все та ще й на “відмінно”, добре усвідомлюючи при цьому, що чимало предметів вчать через “мушу”, і що ці дисципліни їм потім у житті можуть ніколи не знадобитися. Часто ми пригадуємо будову і властивості нуклеотидів? Отож бо й воно.
      А потім сміємося – он “відео, де француз не зміг назвати столицю Польщі”. А він – першокласний фізик, хай з географією у нього не склалося :) Він вчив перш за все те, що йому до душі, до чого має хист. І розкрився у цьому руслі. Не те що наші “всесторонньо розвинуті діти”, які потім ніде не можуть себе знайти.

  8. Погоджуся з панами Олександром та частково з Андрієм Вороном. Існуюча система освіти існує тому, що загалом влаштовує більшість людей. Перестане влаштовувати – зміниться сукупністю людських зусиль. Щодо американської “більш цікавої” системи освіти, то вона має й свої недоліки, які компенсуються постійним притоком мізків з країн, де освіта більш директивна. У приватних високорейтингових школах Заходу з дітьми теж ніхто не панькається.
    Візьмімо країну, що найбільш бурхливо розвивається – Китай: там у школах жорстка дисципліна та величезні навантаження на дітей. Аналогічно – Японія. У вікторіанській Британії система освіти теж була жорстка, негнучка, часом нелюдська, але Британія панувала над морями:) і була на передньому краї світового поступу. Попри те, що там частенько вчили таких “непотрібних” з нашої точки зору речей, як латина, давньогрецька, закон божий. Як не парадоксально: нас гноблять, а ми міцніємо.
    Побудувати систему освіти, яка б нікого не травмувала, робила всіх геніями і автоматично давала кожному роботу – це утопія. Своєрідна “теплова смерть” суспільства.
    Я дуже сумніваюся, що батьки, дідусі та бабусі самі можуть дати дитині повноцінну освіту. Вони можуть виховати їхній характер, прищепити деякі побутові навички, навчити життєвої мудрості, розрадити у горі. Але досить часто цього не роблять:). Шкода, але система сімейної освіти й виховання у нас подекуди ще гірша, ніж державної.

    • Цілком з Вами погоджуюсь! Треба котлетки від мух відокремити: є освіта, її проблеми і є реальний стан речей у суспільстві, який (не)дозволяє людині з чудовою освітою мати гідне місце у житті.

  9. от я 5-класник це правда що там вачать писати читати і не дають часу розвивати таланти які б розвивали країну
    але мінус втому що в школі-ліцей отжимають на повну а до доми задають в паро раз більше а якщо робити все все домашнє завдання то вільнй час тіки в 7-9 годин вечора і як не крути

  10. Погоджуюсь з статтею на всі 100%.
    Те, що тут дехто пише про те, що школа є така якою вона є бо це влаштовує більшість людей – я не згоден. Із свого життєвого досвіду переконався, що не завжди те що влаштовує – є правильним чи хорошим для мене. Просто я не знав, як може бути по інакшому.
    Мене, наприклад, колись “влаштовувала” моя релігія. Але коли мені показали погляд на життя та на Бога з іншого ракурсу – ви навіть не уявляєте наскільки я був здивований. Я просто навіть не міг собі таке уявити. Я говорю не про Свідків Єгови чи якусь там секту чи іншу релігію. Зараз я став просто духовною людиною, яка вірить в Бога. Ви навіть не уявляєте в якого Бога я вірю і наскільки я йому вдячний за це. Загалом це довга історія. Так само і школа. Можна сказати, що сучасна школа це та сама застаріла релігія. Колись ця релігія відповідала своєму часу і несла можна сказати користь, але часи змінюються. Змінюється світ, змінюємось ми. А релігія це річ, яка застрягла у минулому. Так само і школа повинна змінитися. Звісно це не зробиться за місяць чи за рік. Інертність – доволі сильна штука. Пройде ще багато часу перш ніж у нас з’являться школи нового зразка.

  11. Ця стаття із серїї “эпотировать да не выипотировать”. Всі тезиси справедливі, але неоднозначні, можна вийти на берег річки і дискутувати про неправильність системи освіти не 2 дні, а 2 тижні. Стаття безглузда тим, що автор критикуючи систему освіти, не пропонує шляхи її покращення, єдиний вихід – кидайте школу. Це те саме, що описувати яке нестерпне і несправедливе життя і єдиний вихід самогубство, а не намагатися щось змінити.

    • А потім цей же автор кричатиме “суспільство неуків, вуличних покидьків, занедбаних і асоціальних елементів!”, дарма що сам до того закликав.

  12. Як на мене, це проблема методики викладання і оцінювання. Так, одразу треба привчати, що не існує “правильно-неправильно”, є тільки хибний розвиток думок. Зазвичай рівень знань учня залежить від майстерності вчителя. Якщо він не бере план уроків зі спеціальних книжечок і викладає доступніше та цікавіше. Наприклад, складно оцінювати літературу, якщо питання полягає у проблематиці, цінності твору і таких інших абстрактних речах. Деякі вчителі йдуть тупо по критиці, не розвиваючи власну думку учня. Забувається сама мета літератури. Ми переказуємо сюжет, розказуємо по критиці основну ідею, не отримуючи ні найменшого задоволення та не створюючи власних висновків. Не можна відверто сказати, що цей твір/герої/ідея твору не подобається.
    З української мови – шаблон і ключові слова для твору взагалі тупість страшна. Розумію, що це було вигадано для простішого оцінювання, але таким чином можна написати хороший твір без “по-перше”, “по-друге” і отримати низьку оцінку.
    Математику оцінювати простіше, але на неї, як на мене, потрібно більше часу викладання із поясненнями, що із чого виходить, показувати не формули, а звідки вони з’явилися. Можливо, у спеціалізованих класах/школах із цим проблем нема, однак в інших із цим виникають проблеми, бо математика видається “складною”. Кажу це із власного досвіду, бо вчилася зі спеціалізацією укр.мова/література, готувалася на ЗНО здавати математику з репетитором. Вона мені доступно за 2 місяці пояснила від і до шкільну програму, і математика виявилася не такою складною. Головне — не запустити її на початку. Крім того, дуже важливим є для математики показати, як вона застосовується на практиці, особливо, якщо це старші класи. Тоді вже задачки про робітників цеху видаються знущанням.

    Взагалі, вихід є. Це шкільні факультативи. Така практика досить поширена, учень обирає предмети, які не розуміє чи хоче дізнатися більше, і відвідує їх, збільшуючи свій рівень знань. Для англійської, наприклад, це може бути розмовний клуб, на якому ще пісеньки можна вчити і виступати на шкільних святах. Знання, як відомо, найкраще засвоюється після уроків. Але факультативи з учителем – це проблема ресурсів. У них має бути держ. спонсорування (і/або символічна плата батьків). Крім того, є ще гуртки, які можуть проводити самі учні, аби тільки кабінет надавали. Наприклад, збирається кілька учнів і вносить пропозицію створити гурток малювання. Їм надається кабінет і символічний куратор (старший), якому необов’язково вести гурток, але треба слідкувати, щоб ніхто собі нічого не поламав =) Отже, члени гуртка або вибирають серед себе керівника, або планують заняття разом. Якщо це малювання, то вибирають кожен раз тему, техніку і т.д., обмінюються досвідом, знаходять якісь книги чи туторіали, переглядають документальні фільми про художників. Зараз це легко організувати, переписуючись у соцмережах. Можна навіть організувати окремий гурток перегляду фільмів іноземною мовою) У великих містах уже повсюди стоять дошки з проекторами, куратор приходить на початок заняття, вмикає дошку, іде обідати, а наприкінці заняття приходить вимикати. Такі факультативи та гуртки збільшують любов до школи і розвивають особистість. Деякі учні навіть можуть навчати (наприклад, в’язання чи вишивання). Гуртки можуть бути різноманітними, хоч дискусійні клуби на кшталт “Клуб шанувальників фантастики”. Але від гуртків вимагається звітність раз на півроку: виставка художніх робіт, плакати, газети, виступи тощо.
    І такий механізм має підтримуватися не тільки в великих школах. Тоді учні будуть тягнутися туди)

    • Все зло у тому, що дітей від самого зарахування до школи не ділять на класи за наявними у них і визначеними методом тестування здібностями, у нас живе “комунізм” – всі вчать фізику, то і ти вчи, і байдуже, що ти за своєю природою – обдарований гуманітарій, якому точні науки – кара Божа…

      • Я б посперечалася про такий розподіл. Фізику треба вчити і гуманітаріям. Тут важливий підхід до справи.
        Математика, фізика – це предмети важливі, не можна їх так просто позбутися. Обдарований гуманітарій? Добре, нема проблем, але це ще не значить, що тобі не треба знати основ алгебри-геометрії, механіки та електродинаміки. Бо можна так лишатися на рівні знання про світ у Середньовіччі, вірячи, що все відбувається із волі божої.
        Інша справа – кількість цих знань, які треба вкладати гуманітаріям у голови, та доступність викладу.

        • Ой, ну що там важкого? Невже важко вивчити тих кілька законів Ньютона? За “найважчим предметом у школі-фізикою” ще будуть скучати, коли зіткнуться в майбутньому з Вищою математикою чи Опором Матеріалів

          • —ще будуть скучати, коли зіткнуться в майбутньому з Вищою математикою чи Опором Матеріалів—
            Можуть і не зустрітися, я наприклад в педагогічному універі коли вчився на історика, щось не зустрічав серед предметів вищю математику. Якщо людина в 11 класі знає що вона не йде на точні науки, то вища математика чи хімія їй непотрібна, так як і тій що на точні науки, непотрібна історія.

          • Звісно, я ж на істфаці зіткнувся з “опором матеріалів” на повну котушку!

          • don pedro, ну й для дочого це було написано?

          • А я не вам, а іншому “аноніму”, який розповідав, як це всі будуть вивчати опір матеріалів і вищу математику “у майбутньому”.

          • don pedro, тоді вибачте :)

  13. Як уникнути навчання в школі?
    – Перевестись на навчання екстерном (вдома), на це право є у кожного.

  14. Авторе, ви можете свою думку викласти з цього приводу, а не публікувати переклад з російської, ще й не дуже якісно зроблений, готову статтю? З чого я це взяв? Мої аргументи:
    – по-перше, вона взята з російського джерела. Приклади:
    http://www.yaplakal.com/forum3/topic725848.html
    http://memo.im/kak-sovremennaya-shkola-ubivaet-talanty-detej-i-sozdaet-tysyachi-neudachnikov/
    Датовані ще 2014 роком.
    – по-друге. Першоджерело російське теж цю статтю саме не написало, так як подібні, а то й дослівні тези статті я чув у виступах Жака Фреско з його Проектом Венера, Пітера Джозефа і його Культура в занепаді, а також виступами на TED Кена Робінсона, людини, яка дійсно щось робить. Подивіться, перевірте;
    – по-третє. У коментарях бачив, що стаття не дає відповіді, яка ж альтернатива цьому. Що ж, подивившись і прочитавши цих самих Фреско і Джозефа ви знайдете альтернативу не тільки сучасній освіті, але й світоустрою.
    Ви вчинили не тільки тупо, переклавши готову статтю, ви навіть не спромоглися хоч щось від себе написати

  15. Киоаски уже давно написал на эту тему очень много, что система образования, любая, построенная по прусской системе сделанадля того чтобы воспитывать роботов а не людей

  16. Автор шокує. От хоч би оце “2. В завданнях є тільки 2 відповіді – правильна і не правильна.”
    Шановний авторе, а Ви коли востаннє (і де востаннє) бували на справжніх уроках? І всі шкільні завдання аналізували/читали? Чесно?! З усіх-усіх предметів?
    Ще перл: “4. Сучасна школа вбиває один з вроджених інстинктів – прагнення до пізнання.” Прошу деталі у студію, як можна “вбити вроджений інстинкт”? Автор взагалі розуміє, що таке “вроджений інстинкт”, чи його у автора “вбили” у школі? ;))) ой :)
    І пішло-поїхало… Альтернативи школі… Не хочу зараз копирсатися у прізвищах, згадувати Монтессорі, “школи радості” тощо. Свого часу вклала у голову достатньо такого матеріалу, а от реалізувати його… Поговорімо ж про рідне, ой як наболіле. Зламати хребет застарілим методикам навчання і виховання у нашій державі непросто з двох причин:
    1. надто багато черствих до новацій та змін педагогів-ветеранів, які вперто варяться у радянськім супі, не бажають піти на заслужений відпочинок та дати шанс молодим вчителям освіжити кадри, методичні напрацювання і врешті-решт включити у навчально-виховний процес хоч якісь елементи технічного прогресу. Приклад: вчителька англійської, 72 (!) роки, вчила (якщо це так можна назвати) дітей три роки. У класі зараз, коли горе-педагога вигнали на пенсію, діти не знають, що таке аудіювання, про діалогічне мовлення взагалі мовчу. Вершина вимог вчителя – прочитай, покажи написану у зошиті “домашку”. Як, з ким дитина її писала (хай живе ГДЗ!) – байдуже. Класна робота зводилася до 20 хв. “бе-ме” читання, 25 хв. – організаційні моменти (включно із лекціями “а як було у СРСР”).
    2. А чи можуть батьки, які теж не ангели і в більшості з поколінь, що пам’ятають, “как закалялась сталь”, допомогти покращити плачевний стан освітньої галузі? Більшість з них НЕ ВИМАГАЮТЬ від чад нічого більшого від читання критики (це у кращім випадку), а фрази “та нашо тобі того, ти без того не вмреш” ліплять абсолютно до всього, починаючи від дійсно зайвих (є такого ой скільки) тем до ЕЛЕМЕНТАРНИХ, життєво необхідних людині знань?! Якщо батьки вклали у голови програму “Я лузер, цього не треба, піду у ПТУ, ЗНО це ЗЛО…” – про яку особистість йде мова?
    Ми критикуємо наявність оцінки як фактора, що змушує/спонукає вчитися. Про це багато писали/говорили/балакали і без мене. Напишу інше. Цікавою є система стимулів у сучасній сім’ї – не “Івасик молодець, старається, росте допитливим, розумним, ТОЖ ЗА ЦЕ куплю йому дорогий планшет…”, а “На тобі, Івасику, дорогий планшет/смарт/…!”. А потім Івасик, у екстазі від дорогої іграшки, і вдома, і на уроках садить зір, висушує мозок, граючи у стрілялки чи вичитуючи неподобства у Інтернеті. Батьки рвуть волосся, сиплють попіл на голови – і в кого воно вдалося, таке невчене і неслухняне, ах це школа винна, ах це держава винна, та всі довкола винні!
    Наболіло. Накипіло.
    Ми критикуємо все і всіх. Часто підстави кричати “Зрада! Ґвалт!” є. А скільки випадків, коли їх нема?! Часто батьки якось розвивають дитину САМІ?! Часто подають дитині ВЛАСНИЙ ПРИКЛАД?! Якою б не була школа, ніхто не відміняв ДОМАШНІЙ вплив, вплив вулиці і т.д. Але ж легше кричати “ШКОЛА – ЗЛО!”, правда? Ну заберіть дитину зі школи. Що далі? Ми не маємо оптимістичної української альтернативи.
    Будьмо реалістами. Легше реформувати наявне, а не рубати під корінь. Критикована школа, хоч яка у нас хвора, таки не гасить багатьох талантів, вони per aspera пробиваються, навіщо докорінно вирубувати шкільну освіту? Чи пацієнт настільки безнадійний, що вирок – евтаназія?
    Моя думка – РЕФОРМИ! Іноземний досвід. Пенсіонерів – на заслужений відпочинок, батькам – курси по спілкуванню з їх власними дітьми! Більше гуртків, секцій, реформа шкільних програм, інвестиції у освіту! Ми майбутнє творимо, від нас залежить все! І не розказуйте про “вбиває вроджені інстинкти”, не міряйте однаково всіх і все, бо чути дух клятої “зрівняйлівки”.

    • Типово! За все відповідають батьки! Для чого ж тоді школа? Поки ми будемо, Анна чекати на реформи ( як це слово вже намозолило вуха) із школи далі виходитимуть похмурі і розчаровані совки, яким вбили будь-яку ініціативу, вроджений інстинкт до пізнання і остаточно зруйнували неякісним ЗНО на завершення! Я раджу не чекати на реформи і коли динозаври вимруть ( совкові вчителі підуть на пенсію) а відпустити дитя на волю! Повірте, гірше не буде. Більше довіряйте своїм дітям.

      • Як не крути, а все-таки саме батьки несуть найбільшу відповідальність за своїх дітей. І за законом, і за традицією, і , добре, коли ще й за покликом серця. Дивно чути від батьків, що їм все школа зобов’язана, коли самі вони не хочуть виховувати двійко власних дітей, а вимагають чогось від вчителя, у якого під відповідальністю їх десятки (не рахуючи власних). А школа для навчання та вироблення суспільних навичок. Пафосне базікання радянських педагогів про те, що педагог формує особистість дитини – це пережиток тоталітарної системи. Або школа формує особистість і маємо на виході “роботів”, або вона прищеплює необхідний стартовий мінімум знань та вмінь, які важко прищепити у середньостатистичній сім’ї, а особистість формується під впливом різних чинників.
        І, пане Лис, я чомусь не бачила, щоб зі школи виходили похмурі та розчаровані. От вже час випуску надходить, придивіться до молодих людей, що будуть на вулицях. Тільки не треба нити, що вони п’яні та розбещені, бо останнє – доказ того, що вбити в них інстинкт та волю таки не вдалося :).

        • Ви не бачили похмурих облич, baubocom бо молодість автоматично дає безтурботність і роз’яснює обличчя, але ви спитайте чи вони опримістично дивляться в майбутнє- і одразу ж похмурим виглядом молода людина закодована совковою школою буде щось бурмотіти про поступлення в університет після якого важко знайти роботу… І ми ж не мали на увазі інстинкт на волю, але інстинкт до пізнання- хіба це можна компенсувати алкоголем?! В університеті маємо заліки, екзамени заради самих заліків і екзаменів часто-густо за хабарі. І так далі.

          • Пане Лис, мені здається, що Ви трохи плутаєте поняття якості освіти із реаліями життя в нашому суспільстві… Ось уявіть, що Ви отримали не ходили в цю, як тут пишуть “совєцьку школу, яка нищить.., вбиває щось…, штампує когось…”, а атримали блискучу приватну освіту скажімо за хімічним профілем чи у мистецькому напрямку. І ось Ви виходите на ринок праці, а там… Вам пропонують посаду в музеї чи в школі на півтори “тищі”, і все! То що, будете клясти самими ніжними словами Ваших педагогів, їх підходи до навчання? Ні, бо проблема не в них, а в тому, що Ви із Вашими неперевершеними знаннями не дуже комусь і треба, а це вже зовсім інша справа, яка до освіти жодного стосунку немає. Це питання розвитку нашої держави, суспільства, влади, нас громадян і т.і.

        • Згодна з Вами. Але так вже звикли у своїй більшості батьки – відправити дитину до школи та потім відповідальність геть за усе покладати на вчителів. А родинне гніздечко як таке або не існує, або не дає пташенятам того, що має дати. Ну і про роль дальшого оточення теж не забуваймо…
          Роль школи як зменшеної моделі суспільства, де йде соціалізація, часто чомусь пропонують або стерти (як у цій “статті”), або сприймати як єдине і то негативне джерело впливу на дитину.

    • Анно, а що не так з ПТУ? Нехай люди працюють руками. В Україні як вошей “менеджерів”, але бракує свердлувальників чи шліфувальників по металу. Доброго електрика знайти не просто. А здобувати безглузду вищу освіту заради диплома, а потім роками сидіти без роботи на шиї у батьків – бо як це людина з вищою освітою працює?! – безглуздо.

  17. Блискуча освіта- це в першу чергу розвиток індивідуальності, бо я твердо переконаний, що бездарів немає! Кожна людина без винятку має хист до чогось, мета школи виявити цей талант! А в нас суцільні штампи, що вирівнюють всіх на один штиб. Допустимо дитина змогла виявити свій талант до хімії, або мистецтва і тут(!) знов штамп- ми повинні кудись піти, де нам щось повинні дати ( держава, суспільство…байдуже). НІ! Не повинні. Чекати милості від когось- це категорія совка. Де художники і співаки? Там, де вони потрібні! Державі? НІ! Шановні, збудіться, перед вами весь світ! Бо жодна цивілізована людина, не знаючи хоча б англійської мови приречена на животіння. І я ніколи нікого не кляв і клясти не буду, крім самого себе, бо сам вибрав свідомо собі дорогу.

    • Пане Лис, вибачте, але Ви “з’їхали з теми”… Ви зарелізили саттю, в якій йде мова про освіту, тільки про освіту, не про наше життя-буття. Освіта – це одне, а затребуваність людини із освітою – інше. Приклад: подруга моєї сестри отримала гарну освіту в КПІ в галузі хімії, розумна, самодостатня людина. Та в нашій країні вона була нікому непотрібна (про жалюгідні зарплати говорити не треба) і так вийшло, що разом з матір’ю вона виїхала в США і там чудово влаштувалася в одну компанію за спецальністю. Єдине що, їй довелося отримати диплом місцевого навчального закладу, бо наші вони не визнають. Повторююсь, усі необхідні знання в неї вже були. До чого я? Освіта, як така, в нашому суспільстві не дає гарантії достойного життя. З іншої сторони, не можуть же ж всі виїхати у світи. І не потрібно! Тобто, треба розвивати власну країну та суспільство, для того, щоб люди після ВУЗу чи школи не витріщеними очима не дивились на реальний стан речей…
      До речі, ще раз про статтю: абсолютно примітивна, поверзнева та пуста річ!
      Вибачте, нічого особистого.

  18. Олександр якщо виходити з вашої логіки, то освіта пристосувалась до потреб нашої зараз недосконалої держави і тому потрібно її терпіти в такому як вона є вигляді? Хто говорить про нашу країну і державу? Це ви мимохідь зїхали з теми про розвиток дитини іїї освіту на недоліки суспільства і держави. Нехай держава пристосується до потреб своїх громадян, а не навпаки! Що стосується статті, то повторюю у вас є всі шанси написати кращу, що заважає?))

  19. Підійти б до питання з іншого боку, про який ніхто ще не згадував – от уявимо собі, що все – шкіл нема. КУДИ ПОДІТИ ВСІХ ПЕДАГОГІВ? ЩО РОБИТИ З ВНЗ?
    А список таких питань можна продовжити… ЯК, ХТО, КОЛИ замінить шкільну освіту?..
    Автор написав, потер вдоволено руки – “от який я молодець!”, А ДЕ АЛЬТЕРНАТИВА?

    • Схоже, час починати дискусію на тему “Вчитель у сучаснім суспільстві”. От тільки це трохи не по дорозі із статтею.

  20. Довелось почистити образливі коментарі, і попереджаю: перехід на особистості і відхід від теми не схвалюю.

    • Пане під нікнеймом “Лис”, попереджати будете тоді, коли будете чесні. Ще раз повторюю – не гарно присвоювати чиюсь, навіть не досконалу роботу собі
      Ви цю статтю не писали. Майте повагу до себе
      Видалення коментарів вам тільки гірше робить.

    • І я свою відповідь аргументую і знову прикріплюю посилання
      Звідси повністю скопійована стаття, дослівно, тільки перекладена українською
      http://www.yaplakal.com/forum3/topic725848.html

      • Звісно, що це не моя стаття, від початку є посилання на джерело, тому ваші коментар безглузді, припиняйте флудити.

        • Аж ніяк не безглузді, так як вони мають пряме відношення до змісту статті.
          Я чому так яро наголошую, що першоджерело – російське, і написане воно давно.
          Ця стаття написана росіянином, російською і про російську систему освіти, якій “совковість” в більшій мірі властива, ніж нашій освіті. І, вибачте, але я знаю що говорю, бо мені є з чим порівнювати. В нас це скоріше вже пережиток минулого, а в них це прогресує, при цьому всьому, більшість суспільства це влаштовує.
          В нас вона така не тому що ми її такою робимо, а тому, що ті, хто відповідальні за освіту або ще працювали за СРСР, або ледарі, яким тільки свої бізнесові інтереси цікаві, або дійсно реформатори, проте дій яких ми не бачимо, бо їм заважають попередні дві категорії. Це строгий поділ, проте такі три чітко можна виділити.
          В них же така система освіти цілеспрямовано формується, під сильним впливом РПЦ. І ще гірше, що людей це влаштовує.

          І ще, ви не помічаєте, що тут критиків цієї “статті” все ж більше, ніж тих, хто схвалює її? Робіть висновки

  21. А я навіть не знаю, що й подумати про автора й про коментаторів. Ні, все правильно, чесно сказано, все за законами доброго діалогу. Однак… По-перше, якою має бути освіта, щоб українці хотіли вивчати свою мову й не робити потім помилок?!? По-друге, маєте всі рацію, хто проти! Український письменник має: а) бути класиком; б) народитися десь у селі; в) страждати впродовж усього життя; г) й померти через якусь жахливу подію, а НІКОЛИ власною смертю. Це шкільний ЗАКОН! Присягаюся своїм філологічним магістерським дипломом, що це гаплик. До дев”ятого класу я ненавиділа”м усі без винятку шкільні науки. А потім просто змінила”м школу. Зверніть увагу на цей факт! Інше оточення, інакше ставлення до учнів… А мовницькі таланти я відкрила”м у собі випадково – завдяки шкільним творам. Мій перший твір був про козацькі літописи й починався словами “Оце-то книжечки!” (с). Так із часом з”явився літературний стиль – дикий, нескоренно-нехабний, сповнений патосу, нахабства й сарказму. А вже після цього довелося заново знайомитися з іншими науками. Й нічого, вдалося все як слід. Хоча добрі оцінки я мала”м лише тоді, коли сама цього хотіла”м. Зараз працюю на Українському радіо й роблю програму “Слово” – про особливості, проблематику, цікавинки української мови. Ось вам така цікава тенденція. До речі, мої однокласники поділилися на два, так би мовити, типи. Перший тип – це круті люди, котрі намагаються виконати свою мрію завдяки роботі (юрист, режисер, оператор, котрий подорожує світом, економіст тощо). Другий тип – ті, кому не вдалося. Вони ще ву старших класах обрали не індивідуалізм і цікаве життя з певним ризиком, а стабільше існування в якості казна-кого. Зрештою, гадаю, що реформи освіти не завадили б нікому. Звісно ж, окрім хабарників і придурків. Окрім того, дуже важливим є профілювання й можливість обирати те, що тебе цікавить. Себто не можна нав”язувати дітям своє бачення, хай ростуть до 14-15 років і самі обирають власне майбутнє, а потім починають його творити! Але для цього доведеться викинути зі шкільної освіти ой як багато кого й натомість запросити ой скільки народу з європейською освітою…

  22. Марення. Все, що я знаю, маю і вмію далось мені важкою працею. Освіта і самовдосконалення – не якесь гобі, а труд. І чимало з цього в мене пхали силоміць. Шкода, що не пхали більше. До речі, чи не в усіх успішних і могутніх країн минулого і сучасного – доволі жорстка, іноді палична, освітня система.

    • Що за “марення” ?? Підозрюю, що ви мислите російською. Хотіли сказати “брєд”, я знаю.. Якби мислили б українською, то сказали б “маячня/нісенітниця”. Ще й “хоббі” називаєте “гобі”. Це вже діагноз

      • Хоча, дарма я Вас критикую… Вже не раз переконуюсь, такий менталітет в українців – ти їм в очі кажеш правду, а вони ще більше починають відстоювати свою думку… Попри все, що вона помилкова. Ніхто ніколи не визнає, що помилився… Як об стіну горохом

      • Grammar nazi, а чому ж Ви не вказали ще на один русизм? Труд – російське слово, українською – праця.

        • Я так розумію, що з творами Івана Франка і взагалі з українською літературою незнайомі?:) Труд, трудар, трудитися.

  23. Повна Дурня. Хто б ти був без школи…

  24. Можна критикувати школи з позицій людини, яка бажає зробити їх кращими, яка пропонує свій альтернативний варіант постановки шкільної справи, але стверджувати, що школи взагалі не потрібні або навіть шкідливі – це якось навіть непристойно.

  25. Система освіти має формувати основи світогляду, наскільки близьким до істини буде цей фундамент – настільки успішною і счасливою буде людина. Сучасна школа “накачує” людину інформацією, але справа в тім, що інформація лягає у непідготовлений світоглядовий грунт і втрачається без користі, тобто не засвоюється.

  26. Елон Маск схвально ставиться до цієї статті і навіть почав робити перші кроки в цьому напрямку:

    http://ain.ua/2015/05/25/582095

    • а цікавіше, що звати його Ілон, але ж нам же ж краще послуговуватися тим, що кажуть наші “сєвєрниє сосєді” – вони для нас авторитети…

  27. А я от погоджуюсь з цією статтею,так як ми для дитини використовуємо для допомоги по алгебрі ГДЗ http://gdz4you.com/algebra/algebra-8-klass/ і не рахуємо що це неправильно,так як дитина досить добре знається на гумунітарних науках і саме в такий коледж і віддавати будемо.
    От було б добре якби ще зі школи дітей більше вчили того що в них краще за все виходить

  28. да Вінчі не вчився в сучасній школі … Посміхнуло. Погоджуюсь з Олексійом про ГДЗ. В мне брат не злазить з таких сайтів http://12baliv.com.ua/

    тихенько все з мобільного списав… і, мама! все готово … А сам, дуб-дубом

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.