Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1170508 (301 за 24 години)

Частка україномовних книг в українських книгарнях

| 48 коментарів

knizhnyiy-magazin

У зв’язку з нещодавніми ініціативами щодо заборони ввезення російських книг в Україну, я вирішив повторити свій аналіз мовного асортименту українських книгарень. Я розширив вибірку до чотирьох інтернет-книгарень, в яких є можливість відсортувати книги за мовою (yakaboo.uachytayka.com.uagrenka.ua та f.ua).

Результати аналізу показують що 80% асортименту книгарень складає російськомовна література, а україномовна література складає лише 15%. В середньому в українській книгарні на одну україномовну книгу приходиться п’ять російськомовних книг. Україномовні книги домінують тільки серед  навчальної літератури та правової.

Результати моїх підрахунків не претендують на стовідсоткову достовірність, але на основі них можна скласти уявлення про загальні мовні пропорції на ринку книги.

 Інтерактивна версія.

Мовний розподіл книг в українській книгарні

Мовний розподіл книг за категоріями у книгарні yakaboo

Мовний розподіл книг за категоріями у книгарні chytayka.com.ua

Мовний розподіл книг за категоріями у книгарні grenka.ua

Мовний розподіл книг за категоріями у книгарні f.ua

Автор – Stanislav Svidlov

48 коментарів

  1. Українську історію пишуть російською мовою… Це ппц…

    • До незалежності була політично вмотивована русифікація, тепер тільки економічно. Це справді ринок, українці не тільки охоче споживають російськомовний продукт, але й не бачать у цьому проблеми. Є люди, в яких дивним чином поєднуються фрази “живеш в Україні – говори українською” і “та нашо мені український Windows, там якийсь тупий переклад, я вже звик до російського”.

      • тому потрібно перекладати “не по тупому”

        • ті хто вважає, що у Windows “тупий переклад”, мабуть ще й фільми російською дивляться. Нічого дивного у хохлятстві немає

          • а що зробиш, якщо українська влада за усі роки незалежності не виділяє належних коштів в україномовний продукт, а також не приділяє належної уваги інформаційному простору України (((

        • Українським локалізаторам можна закинути не стільки тупість перекладів, скільки не завжди доречну варіативність. Як відомо, українська мова має кілька стилів мовлення, мову меню можна віднести до офіційно-ділового стилю, якому притаманна сувора регламентація, вживання усталених словесних формул.

          У Windows маємо Робочий стіл і Кошик, у Linux Стільницю і Смітник, принаймні, в мене так. Переклад ок, мені особисто не заважає, але коли йдеться про технічну документацію, то краще мати певний стандарт.

  2. Було б добре ще й вказувати кількість, а не тільки відсотки, бо 20 книжок українською проти 80 книжок російською це зовсім інше ніж 20,000 книжок українською мовою проти 80,000 книжок російською мовою. Особисто я вже давно не купую російськомовних книжок, але є багато людей, котрі купують російськомовну книжку бо немає україномовної альтернативи і ось в другому випадку, при однаковому відсотку на ринку, українська книга буде мати набагато більше шансів на успіх, а російськомовна книжка, в свою чергу, буде втрачати позиції, а з часом це призведе й до зміни у відсотковому співвідношенні, але кількісний показник, на мою думку зараз важливіший.

    • Україна ще не навчилася бути державою… Наша влада, у будь який період часу, за своїми меркантильними інтересами не розуміє важливість створення і впливу україномовного інформаційного простору на ментальність суспільства України. Тому виникають усякі “тектонічні” розломи української свідомості… (наприклад “Новоросії”, “ЛДНР” тощо). Хто як не власна держава повинна формувати і керувати інформаційної політикою? Адже рано чи пізно доведеться за такі прорахунки платити, як говориться, – “сторицею”.

  3. Ну не знаю. Більшість книжок, які мене цікавили легко було знайти в українському перекладі. Хоча з Азімовим біда. Його книжки мені нажаль траплялися тільки на російській мові

    • Наприклад по хлібопекарській справі я не бачив жодної книжки українською мовою, та й взагалі кулінарних книг українською мовою дуже мало, їх можна перелічити на пальцях, мабуть, однієї руки.
      Дуже радію з того, що “Наш формат” почав перекладати доволі цікаві книги і тепер є можливість прочитати книжку Генрі Форда українською мовою, до минулого року була тільки російськомовна книжка, шкода тільки що в книжках від “Наш формат” часто буває дуже багато помилок, але я вірю в краще й буду продовжувати купувати їхні книжки.
      І це лише вершина айсберга, якщо копнути трохи глибше, то можна побачити що багато чого немає українською мовою, того ж таки всесвітньо відомого Тома Сойєра Марка Твена неможливо повністю прочитати українською, бо не всі твори були перекладені.

      • “багато чого немає українською мовою”

        З фантастикою, наприклад, все сумно.
        От є, скажемо, найпрестижніші жанрові премії – Hugo та Nebula – скільки лауреатів/номінантів було видано українською?

        • Яка там фантастика? Українською не видано навіть усіх лавреатів Нобелівської, не кажучи вже про Букерівської, премій.

          • Маю підозру, що фантастику (та іншу легковажну білетристику) покупають більше, ніж лавреатів Нобелівської, тому ніяк не збагну, чому тільки Кінгу з українськими виданнями пощастило.

            (насправді трошки краще стало, дяка КСД та “Богдану”, але темпи сумні дуже)

            Ну і якість книжок теж іноді розчаровує
            (з останнього, що не купив суто завдяки поганій якості друку – “Гра Ендера” Карда та “Серце Темряви” Конрада)

          • “Серце темряви” є у трьох варіантах і у чотирьох обкладинках, шукайте видання іншого видавництва. Що не так з якістю друку “Гри Енддера” – не знаю, мене вона влаштувала. Ще фантастику видає КМ. З останнього – “П`яту хвилю” Ріка Янсі. Що ж до популярності книг, то на всн є свій покупець, і нобеліанти його теж мають.

    • А я знаходив Азімова на українській!

      • Ну видання 1990 року було, товстенький том, там “Кінець вічності” + оповідання.

        Якщо знаєте свіжіші видання, то дайте посилання, будь ласка.

  4. скоро українській, як і білоруській, кінець, rip

    • Ну ні, не все так страшно. Просто це з якого боку дивиться. Носіїв естонської мови 1 (один) мільйон. Це населення Тернопільської області.

  5. Все це залежить виключно від самих українців, але якщо навіть україномовні, маючи альтернативу українською мовою (а так буває доволі часто) беруть “єзичну”, то що тут скажеш.

    • Теж таке помічав, коли в твіттері люди пишуть, що подивились фільм/прочитали книжку російською. Ну думаю мови оригіналу не всі ж знають, а українською немає перекладу, тоді шукаю в інтернеті – а переклад доступний.

      • А ще так буває, дуже часто, людина хоче когось процитувати, і каже (далі цитата): “Як казав Ніцше, “если долго всматриваться в бездну — бездна начнет всматриваться в тебя”.

        Ніцше, блядь, писав російською, як інакше. Ну ясно, шо людина начиталася російською, але невже не вистачає звивин перекласти?

        • Так. Мене таке теж вбиває. Причому, ця публіка часто переконана, що це і є оригінал.

  6. Підручники і справочники?!

  7. мене вбиває лише те що немає україномовної технічної літератури. і це в країні в якої чи найбільший іт ринок східної європи, я ще жодної книги по іт не бачив перекладеної українською. Підчас навчання ми використовували російськомовні (радянські) підручники і це у Львові і більше того в Українській академії ДРУКАРСТВА. Як друкар після цього захоче друкувати книги українською.

    Звісно є книги, підручники, посібники українською, але вони переважно написані викладачами самих технічних вузів, але тираж цих видань складає відсили 300 примірників, друкуються за кошти автора і часто книгарні не беруться їх продавати, а про якусь промоцію чи рекламу, також дають шалені націнки на книги мінімум 25%, притому їх ще потрібно впрошувати, що вони поставили книгу на прилавок.

    Звісно зрозуміло, що коли на місці найбільшої технічної книгарні міста відкриваються копальні кави (попередньо зробивши її “невигідною”), а Будинок книги переретворують “комору” книги, а на її місці відкривають аптеку магазини шмаття і телефонів.

    Отак живемо.

    • Заможних україномовних людей в країні мало. Книжки крім того щоб видати, потрібно ще й купити.
      Особливо тяжко робити технічні книги, тому вони й багато коштують.
      Мабуть спочатку потрібно заробити, а потім писати про те як ми працювали. :)
      Я ось не проти писати українською, особливо технічні книги. Та чи це буде вигідно? Чи буде українське суспільство за межами кордону купувати цю літературу, а не скачувати з торренту?

      • Продавайте електронні книжки. В чому справа?
        Я паперових майже не купую, бо:
        а) в мене немає місця їх зберігати;
        б) дорого.

      • > Я ось не проти писати українською, особливо технічні книги. Та чи це буде вигідно? Чи буде українське суспільство за межами кордону купувати цю літературу, а не скачувати з торренту?
        А ви розглядайте написання книжок як шлях збільшення репутації на ринку праці, яка згодом принесе прибутки. Скажімо, пишете українською безкоштовну технічну книгу, а через деякий час перекладаєте її иншими мовами і працедавці/бізнес-партнери оцінять ваші знання та ви добре прислужитеся україномовному інформаційному простору. Зрозумійте просту річ — не треба гризтися за копійки, так вже ніхто в світі не робить, справжній дохід буде лише з ділової репутації. Хочуть люди з торентів вантажити — хай так і роблять та славлять ваше ім’я :)

    • Мене це теж вбиває. Але ще більше вбиває те, що ті “300 примірників” практично не можливо знайти поза межами університету. Викладайте ці книги в інтернет, чи що.

    • Українці звикли до всього готового. Для чого щось робити? Краще зачекати, може хтось інший це зробить, а я скористаюся, бажано нахаляву.

  8. частка україномовної літератури на ринку мізерна, оскільки вже чверть століття влада дуже “активно” підтримує наших видавців, на мою думку тільки жорстка громадянська позиція і вдалий законопроект про заборону ввозу “роусскіх ізданій” + європейські гранати для перекладачів зможуть поліпшити ситуацію хоча б трохи….

  9. На Аукро 95% оголошень оформлені російською мовою. Якщо подивитися географію, навіть продавці зі Львова, Франківська чи Тернополя розписують лоти російською, аж гай шумить. Бо інакше не продаси, пошукові запити також забиваються російською. Ось, здавалося б, треба зробити українську версію! Зобов’язати Аукро! І Розетку! Як кінотеатри… і книги шоб!

    А правда така, що колись давно на Аукро була україномовна версія сайту, але вона була настільки непопулярною, що власники сайту вирішили її просто прибрати. Крім того, вже тоді продавці зі Львова, Франківська і так далі робили опис російською, аби задобрити російськомовних клієнтів. Що стосується російськомовних продавців, то там усе зрозуміло, “и так поймут”.

    • Це неправда, що якщо писати українською, то не продаси. Кажу так не голослівно. Особисто завжди даю оголошення, спілкуюсь з продавцями/покупцями винятково українською (сам киянин) і ніколи не мав через мову проблеми. А ті, хто на словах майку порве за Україну, а на ділі пише “как все” – це звичайні раби, які насправді і неусвідомлюють, що своїми діями вони ще більше залазять у багно цього рабства.

    • Інколи бачив лоти на Аукро, заповнені українською (правда, тільки опис. Назви укр. – дуже-дуже рідко). Дійсно, така проблема існує. Скотиняки, прибрали україномовну версію сайту. Проте, на Aukro є можливість доплатити і твоє україномовне оголошення буде “в топі”, із самого верху

  10. Колись натрапив на статтю, в якій йшлося про російську мову, як один з інструментів війни проти України. Думаю, це не перебільшення. Війна на Донбасі затихла, натомість економічна війна тільки розпалюється з новою силою. І російськомовний контент – це одна з її основних складових.

    Україна як держава зменшується. Подивіться на мапу УНР 1918 – від Сяну до Дону. І тепер – 2016 – від Карпат до Маріуполя. Це лише територіальні зміни. Інші зміни відбуваються в мовному розрізі. І це тепер, коли Україна пройшла гарячу фазу війни з Москвою. З’явилося поняття “російськомовний українець” або “російськомовний патріот України”. Це факт і не вигадки, але саме через російську мову до навіть найщиріших та найвідданіших російськомовних патріотів потрапляє згубний вірус глибинної русифікації.

    Що нам зробити вже зараз і перед своїми комп’ютерами, добре написано у статті.

    Ось стаття – http://ar25.org/article/zvernennya-do-ukrayinskyh-internet-korystuvachiv-svitu.html

  11. І варто ще додати одну річ.

    В Україні так чи інакше не можу бути ЛИШЕ українська мова. В кожній цивілізованій країні світу люди спілкуються щонайменше двома мовами. Винятки – США, Канада, Австралія та Великобританія – там більшість спілкується англійською, яку майже всюди розуміють. Але всі інші європейські країни розмовляють не лише своєю РІДНОЮ, а також англійською, іспанською, французькою, тією ж російською.

    Так ось – російська – це мова міжнародного спілкування, як і англійська. Якщо в Україні панує російська – це нікого з-за кордону не дивує – це ж міжнародна мова. Тому нам потрібно вибрати – або англійська або російська.

    • Ви плетете неймовірні нісенітниці:)

      • Все він добре каже. В Європі люди крім рідної мови зазвичай володіють англійською, німецькою чи французькою. В Україні такою мовою є російська. Де качають фільми українці? На рутрекері. Які переклади читають? Російські. На яких сайтах тусуються? Ну не на польських же. Яка соцмережа була і залишається найбільш популярною? Вконтакте.

        • Українці де факто є частиною русского мира, як би ми від нього не відхрещувались. Український світ доволі обмежений, має порівняно невелику кількість послідовників. Іноземці, котрі приїжджають в тих чи інших справах до Украни, вони зразу беруться за російську мову. Це доволі показово, що в Україні можна вижити, знаючи тільки російську (всі говоритимуть з тобою російською), але знаючи тільки українську ти постійно натикатимешся на труднощі в центрально-східній Україні.

          • Ну, тоді давайте перейдемо на “апщєпанятний”, і не будемо напружуватись. Для чого тоді цей сайт?
            Я ніяких труднощів з мовою не відчував. І щодо “руSSкава міра” – якщо ви є його членом, то й будьте ним, мені цього не нав’язуйте. Як на мене, то переходити на регіональну занепадаючу мову бідняків і хворих розбійників – безглуздо і шкідливо навіть у середньостроковому майбутньому.

          • Будь-ласка, не переймайся так. В багатьох країнах світу можна прожити знаючи лише англійську наприклад і ніколи не вчити місцеву мову (Скандинавія, Німеччина, Польща тощо).

            Україна відроджується і навіть коли звільниться від “рускава міра”, то й так доведеться підкоритись Заходу.

    • Звичайно що доведеться. І що ви називаєте “підкоритись”? Україна має повернутись на Захід, від якого її штучно відділила Московія.

      • Підкоритись Заходові – значить прийняти західне право, звички, освіту, світогляд тощо. Простіше кажучи – нам доведеться інакше жити, ніж ми звикли, а звикли ми жити в рускам мірє. Звичка – сильна річ і розвивається поколіннями.

    • скажи про це французам
      або полякам
      (довго витиратимеш запльовані і замилені совком очі)

  12. Нащо ті книжки? В цій країні розумних людей не цінують. Цінують тупість, бидлодство, ну і повну лояльність.

  13. ТА Я Б ТУ ЛЮБКУ ДЕРЕШ І РОСІЙСЬКОЮ НЕ ЧИТАВ БИ!! ДАЙТЕ ШОСЬ НОРМАЛЬНЕ І БУДУТЬ ЛЮДИ ЧИТАТИ
    А НІ – ПИШУТЬ ХЄРНЮ ЯКУСЬ, ОСОБЛИВО КАРПА

    • чувак, ти по ходу не доганяєш, тут не про сучасну українську літературу (та її окремих авторів) йдеться, а кількість українських книг в цілому (і перекладів це також стосується)

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.