Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1171021 (152 за 24 години)

Спільний проєкт спільнот “Клясичний український правопис” та “Чарівний Ліхтар”

| 84 коментарі

Бартон ФінкУ рамках співпраці спільнот “Клясичний український правопис” та “Чарівний Ліхтар” зароджується проєкт, що має на меті відновлення та поширення традиційного українського правопису.

Своєрідною першою пташкою такої співпраці стане озвучування фільму братів Коен “Бартон Фінк”. Підкреслюємо, що наразі україномовного озвучення фільму не існує. Переклад картини саморуч підготували ЧЛ і КУП, а команда останніх адаптує репліки персонажів під харківський правопис. Герої фільму заговорять клясичною українською!

Картина отримала три “Золоті пальмові гілки” Каннського кінофестивалю, а також номінувалася на “Оскар” і “Золотий Глобус”.

Допомогу в озвучуванні надасть студія звукозапису НеЗупиняйПродакшн, колектив якої посприяв минулому проєкту спільноти “Чарівний Ліхтар” – розширеної версії стрічки Твін Пікс: Вогню, іди зі мною.

З більш детальною інформацією можна ознайомитися на сторінках КУП та ЧЛ у Facebook.

Нехай же клясичне кіно звучить клясичною мовою!

84 коментарі

  1. Чекатиму з нетерпінням на клясику від Коенів. Фільм перша кляса.

  2. О, знову ці “инши” прокинулись. Горіти їм в пеклі, “клЯсики” срані…

    • Ай справді, скрипниківка ж така незвична (нє пахожа на братскій каклам сруззґій язиґ) :).

      Малоросам з каклами від скрипниківки так пердак рве, що капець))))

      • Не сміши, дурнику. Насправді, малороси – це прибічники скрипниківки. Бо вони навіть не вивчали той Харківський правопис, не знають як він приймався, не знають що творилося в тій комісії, не знають хто це такий “таваріщ Скрипник”, не знають хто був головою правописної комісії до нього в 1926р , не знають про бойкот того правопису українськими вчителями одразу після прийняття… А навіщо про це щось знати? Це ж треба глибше вивчати українську мову… А нафіга “напрягатись”? Ліпше просто вважати себе “обраним”, “борцем із зросійщенням”, паплюжачи українську мову і водночас цим пишатись. Ні, ну не лицемірство? Насправді, все це через малограмотність. Ось, для прикладу, навіть харківський правопис 1928 р. усталив написання І на початку слова – інший, інакший, ідол, Ірод, ірій, іскра, інде, інколи, індик тощо. Натомість, сучасні “дон кіхоти” пишуть на початку слова “И” і щиро вважають себе прибічниками “скрипниківки”.

        • А що ж Ви, пане, з одного боку поливаєте правопис-1928 лайном: “Насправді, малороси – це прибічники скрипниківки”, а з иншого – і САМІ тут же на нього посилаєтесь, уже зневажаючи прихильників поєднання “скрипниківки” та “Проєкту”-99, адже вони один без одного існувати не можуть, вони неначе заповнюють прогалини один одного.

          А також учительство бойкотувало не весь правопис, а окремі його правила (передавання иншомовних L i G). Що цікаво, на крок передавати їх відповідно як Ль і Ґ мовознавча комісія пішла через спробу якось об’єднати дві частини України, одна з яких тривалий час була під Польщею, а инша – під Росією. У правописі власне українських слів було домовлено залишити східньоукраїнську традицію передавання, а иншомовних – традицію Західньої України як гнучкішої та такої, що відбиває вимову ближче до ориґіналу.

          Цитую: “Ліпше просто вважати себе “обраним”, “борцем із зросійщенням”, паплюжачи українську мову і водночас цим пишатись” і запитаю: “Ви в допогромні словники хоч заглядали, хай навіть не в ті, що стосуються правопису 1928 року? Ото прогляньте. Багато буде цікавого: і знищена на папері, але не знищена в народі двоїна, і початкове И, і купа “небажаної” української лексики на противагу запозиченням з чужих мов. Ох, прокляті мовознавці… Так спаплюжили мову. Правильно зробив Сталін, що їх усіх повбивав, а словники спалив, ге?”

          • Не хочу багато писанини, тому відповім коротко: так, я заглядав у словники. Так, лоббісти “проєктів/1928” мене вже дістали. Їхня когорта – це диверсія проти української мови. Для вас буде одкровенням, між іншим, але цікавий факт: Студія “1+1” три роки застосовувала закінчення и (вісти, злости, радости), і що всі три роки не вщухали дзвінки обурених глядачів, головно вчителів української мови, доки студія від цього не відмовилася.
            Це ж ви у своєму коментарі нижче обурювались щодо “Уотсон, Уолл-стрит, Уїнстон”? То нате вам: довбаний “проєкт99” унормовує “уайт-спірит, Уайльд, Уеллс, Уельс, Уолл-стрит”!
            P.S. А ви знали, що теперішній “конус” міг називатись “стіжок”? Ні? Ось, де колись була цікавіша дискусія, не ті безглузді правописні війни що зараз.

          • Звісно знав, що “Проєкт”-99 недосконалий (і згадуючи винятки-“уайт-спірити”, і згадуючи винятки “суахілі”), тому й наголосив на цьому: “…поєднання “скрипниківки” та “Проєкту”-99, адже вони один без одного існувати не можуть, вони неначе заповнюють прогалини один одного”. Не думайте, що цей правопис обстоюють такі вже невігласи. І про “стіжок” чув.

            Та й про “1+1” знав. Шкода, що прогнулися перед невдячними.

  3. Хлопці та дівчата! Ви оце серйозно? “клясичною мовою”?!? Вам немає більше чим зайнятися?

    • Ну хоча б такий приклад:
      -ляндія: Голяндія, Зеляндія, Курляндія, Фінляндія (Харківський правопис) або ГолАндія, ЗелАндія але КурлЯндія, ФінлЯндія (як у кацапів) – як бути?.

      Забити на це (какаяразніцанакакомязиґєразґаварівать) чи змінювати?.

      У нас дуже багато(домінуюча більшість) “насєлєнія” поранене “сруззґім мірам”, до того ж чотири так звані “зближення української мови до братньої російської” залишили нам покалічений та обмосковлений кацапами правопис.

      Нічого не робити?. Усе само “розсмокчеться”?.

      • Якщо брати Вас за приклад, то незабаром всі будуть розмовляти/писати якимось дебільною транслітерацією російської!

      • А коли серйозно, то те чим Ви займаєтесь є надаремно витраченим часом і не дасть жодного результату. Позитивного. І перекривленням російської Ви симпатиків не набудете.

      • І Ви вірите що це(кривляння, знущання з української) змінить ситуацію?

        • Ось так ми поступово і дійшли до того, що найщиріші борці за чистоту української мови – це таваріщі Кагановіч і Іосіф Віссаріоновіч, які справедливо зацькували до смерті Скрипника за його кривляння та знущання з української мови, себто за “відмежування української радянської культури від культури російських робітників”, ” приниження ролі Леніна і Сталіна з теорії національного питання”, “примусову українізацію в школі”, “спрямування української мови на буржуазну культуру”. Це ж саме їм ми повинні завдячувати тим, що зараз маємо можливість користуватися тим правописом, який офіційно унормовано, адже якби не ці видатні радянські діячі, які сердешно вболівали за українське питання, якби не їхня принциповість та рішучі дії, зараз би, певно, ми послуговувалися би жалюгідним пародійно-капіталістичним письмом (і все одно, лихо, клятим націоналюгам після розпаду Вєлікай Страни таки вдалося скористатися тимчасовою слабкістю держави і втиснути до абетки селючно-сміховинну літеру “ґ”, яка протягом 70 років справедливо вважалася проявом “мовного шкідництва”). А ми, невдячні, замість вшанування, пам’ятники їхні зносимо…

          • Я вам завтра відповідь напишу, а також що мав наувазі своїм попереднім дописом.

          • Хаха, це ви шановний до такого вибачте за грубість дибілізму(висновку) сімі дійшли. До чого тут комуняки? Ви змішали дві теми в одне, які взагалі є темою різних обговорень. І літеру “ґ” сюди приплітати не треба то інша тема. Може давайте і штани на голові будемо носити, бо комуняки та каци носять по своїму? Давайте взагалі абетку змінемо бо наша схожа на кацапську, щоб не так як у них було. Про те що робили комуняки, це ми й так всі добре знаємо. Так, що тепер давайте й ми познущаємось. Вони знущялися, а це не знущання? Ви вважаєте що такі назви нормальні, цитую -ляндія: Голяндія, Зеляндія, Маріюпіль та інші? Якщо отак кривляти українську то від неї взагалі нічого не залишиться. Чим ми взагалі тоді будемо кращі за каців, вони хоч чюжі(окупанти), а то свої, а шкоди української буде не менше.
            Тут треба навпаки боротись за чистоту мови, удосконалення того що вже маємо, навчання населення добре нею володіти і тому подібне. А не займатися створенням не зрозуміло чого(по суті нового суржика), а головне не зрозуміло навіщо, витрачати на це сили та час. Коли можна щось справді зробити корисне для мови та культури. А то виходить як з декомунізацією, памятник Леніну скинули, а постамент постійно залишають, коли потрібно все демонтувати.

          • Шановний, пишучи в подібному тоні, ви тут симпатиків не знайдете.
            “Міжповерховий дротохід” – ніхто такого не вживає, не вигадуйте. “Летовище” тільки з подання СТБ стало трохи відомим, але ним, все одно, майже ніхто не користується, та й звичайні українці в розмовній мові теж. “Світлина” – нормальне слово, не розумію до чого ви тут прискіпуєтесь. А щодо “Если уже берете чужие слова, то имейте совесть, не коверкайте.” – ну це вже перебір. Ось вам, провітріть мізки http://fakeoff.org/history/russkiy-yazyk-proiskhodit-ot-ukrainskogo#.VwUuXwegKfk.facebook

          • До речі, у вищенаведеній статті якраз ваші “приклади” розглядаються…

          • Ого, тут усе ясно…

            Хіба щодо російських “Гарри” і “Википедия” влучно сказано. Їм більше личить укати і хекати.

          • Гранично дивують оті феєричні дебіли, що не здатні скласти бодай декілька речень послідовного тексту українською мовою, проте нахабно й по-свинячому лізуть з дикими заявами щодо граматики чи лексики української мови, з апломбом невігласа варнякають про лінгвістику, в якій не петрають ні греця!
            Та ваше діло, нікчеми на кшталт дауна з назвою “протів скрипнікавкі”, продовжувати писками рити землю, це саме ваше, свиняче діло!

          • ще цікавіше що прихильник правопису як ні в чому не бувало відповідав сраному грамарнаци після його пафосного образливого поста.

          • До Анонімний 08/05/2016 о 10:17
            Читаю коментарі, тому цікавить таке питання, до кого це повідомлення адресовано.
            До кого з користувачів- Charivny Likhtar 03/05/2016 о 21:27 ; Анонімний 04/05/2016 о 12:38 чи до іншого користувача що підписався Против скрыпниковки. 06/05/2016 о 03:09 ? Бо трохи заплутався)

          • воно адресоване всім і доповнює пост швайнштайгера 07.05 11:27.

          • Панове, шо хтів кацап? Бо’м не розібрау.

  4. —команда останніх адаптує репліки персонажів під харківський правопис. Герої фільму заговорять клясичною українською!—
    А можна конкретніше, що це означає? Чим “Клясичний український правопис” відрізняється від звичайного? Бо якось не дуже зрозуміло чим вони відрізняються.

  5. Бува читав книжки Свічадо, вони теж послуговуються цим правописом.

  6. Гарний початок великої та потрібної справи.

  7. З одного боку це наче тягнути воза в різні боки. У нас і так обмаль контенту українською, все забите “московською говіркою”, а сили і кошти витрачаються на такі проекти.
    З іншого ж боку це гарна справа, бо є можливість порівняти сталі правила мови та правила харківського правопису (і як би воно могло бути, у випадку…). Та й все одно, це українська мова, хай і в незвичному варіанті, і якою, до того ж, користуються представники діаспори.

    p.s. Хай би там хто не говорив, але, для прикладу, варіант назви міста “Маріуполь” мені більше імпонує такий – “Маріюпіль”.

    • Все треба робити з “розумом”. Тобто, так щоб зміни сприяли розвитку, поширенню української мови в маси. А то може вийти так, що окрім збиткування, осміху нічого не отримаємо. Час неспинний і тупо повернутися в 1928 рік не вийде.
      Ваш приклад доречний, як і оці:
      “скаля, такеляж, шкарлятина й т. ін.; бальон, бальотувати, бльокада, віольончелл, кольоквіум. кольорит, льозунг, льомбард, пльомба, сольо, фльора, фльота, шабльон”

      • У 1928 рік ніхто й не піде. Ці норми відповідають сучасності ще більше, ніж раніше, коли українці менше були залежні від инших мов.

        • А чому зараз “відповідають сучасності ще більше, ніж раніше”? Прошу, поясніть.

          • Раніше був ще сильний вплив церковнослов’янської, давньоруської, німецької та польської мов. Зараз же їх впливу фактично нема, адже залишки церковнослов’янської залишилися тільки в окремих способах передачі слів “Євген” замість “Евген” (порівняй із нецерковним та не таким давно запозиченим “евтаназія”, а не “євтаназія”), “Пилип” замість “Філіп” (пор. з “філософія”, а не “пилосопія”), “Вифлеєм” замість “Бетлегем” (пор. з “пітон”, а не “піфон”), нім. “плякат” замість “плакат” (хоч слова з инших мов із пом’якшеним або м’яким Л все частіше передаємо вже згідно з оригінальною вимовою через “я”) і так далі. Ніхто посилювати питомі норми “Пилип” – “Пилипини” – “телепон” (уникання “ф”) не збирається, тому й такий висновок. Себто сучасна мова вийшла з прокрустового ложа, з тієї залежности від мов-засновниць, та має відбивати мовні явища в правописі якомога простіше та пристосованіше до глобального світу, адже з річища розвитку мови ми вже перейшли у вільне плавання.

            Після зміни правопису в 1933-му ми стали писати Уотсон, Уолл-стрит, Уїнстон, уїкенд (при тому, що “ковбой”). Це віджило своє, бо не наше. У нас слова такого типу передавали через В. Так і з иншими правилами скрипниківки та її наступника – “Проєкту”. Рано чи пізно все має повернутися до питомої української. Та через засилля російського контенту та відсутність свого цей процес ДУЖЕ гальмується. Тому зміни до правопису можна нині внести тільки за рішучости мовознавців. Не зможуть вони – про всіх инших мовчу.

            Тому це озвучення – убити двох зайців зразу: зробити ще один фільм з українським озвученням і підштовхнути людей зацікавитися їхньою традиційною мовою, поки мовознавці цього не регулюють через бездіяльну правописну комісію. Якось так.

        • Андрюша, тебе самого зараз не погано було би змусити читати та писати нею: в школі, університеті, на роботі. Норми відповідають сучасності, ага як же. Хто таке сказав? Я наприклад користуюсь українською мовою і таке прочитання слів, мяко кажучи викликає не зручності в прочитанні та в розмові. І чомусь мені здається, що я не один такий. А в школі та в університеті наприклад, у дітей буде ще гарше. Особливо тих хто не навчається на фіологічному факультеті. Такі як ви і пишуть навчальні плани та програми на рік, що потім вчителі та викладачі беруться за голову коли їх прочитають. Ви займаєтесь пошуком проблеми де її немає, або ж навпаки створюєте її. Що ви вципилися за той правопис, це що ідеал, без нього не існувало української мови? Чи може без нього вона припинить своє існування? Чомусь Шевченко та Франко обходились без нього і тим не меньш їх не перестали поважати. Від цих постійних війн у виграші тільки одна країна, здогадуєтесь яка? А ми в програші, бо не маємо ні достатньої кількості літератури, ні фільмів перекладених на українську мову та багато чого іншого. Зате сперечаємось, а кацапи не сперечаються, вони перекладають та озвучюють.

          • Шевченко писав:

            Сірі гуси в ирій, ирій

            по чотири, по чотири
            полетіли;
            Посип индикам,
            Гусям дай.

            Ще Стуса додам:

            Фіялка у саду росла
            і непомітна, і мала,
            але собою ставна…
            Ой-йой! Надбігло вже дівча,
            фіялочки не поміча,
            її маленька ніжка
            стоптала фіялковий цвіт,
            а та і в смерті шле привіт.

            Ось вам ще Маланюк:

            Повіє вітер з Понту. Скитський степ
            Обудиться, зітхне…

            Також Борис Грінченко:

            Ще не вмерла Україна,
            Але може вмерти:
            Ви самі її, ледачі,
            Ведете до смерти!

            Ну й Франко, Ви ж хотіли:

            Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти.

          • Спасибі, звісно, але я нею завжди послуговуюсь і так, не думайте, що все настільки погано. За плечима не ношу.

            Хах: “Зате сперечаємось, а кацапи не сперечаються, вони перекладають та озвучюють”. То хто Вас просив сперечатися? Не подобається традиційна українська – не помагайте грішми. Все. Які можуть бути ще суперечки? Підіть поможіть тим, хто чинний правопис любить, питань нема. Такі дивні, бігме.

          • =Спасибі, звісно, але я нею завжди послуговуюсь і так, не думайте, що все настільки погано. За плечима не ношу.=
            Справа твоя, роби як бажаєш за потрібне. Тут все просто, користуйся скільки хочеш, хто ж тобі заважає. Але не навязуй це іншим. Хочеш ти цього чи ні, але той правопис що існує зараз, є і буде. Бо він нормальний для сприйняття, його можна нормально читати, по ньому можна нормально спілкуватись. Розумієш, не сприймають люди оте що ти пропонуєш і все. А щодо наскільки погано, ну може тобі це й нормально, але не треба розписуватись за всіх. Бо таки думаю що погано, можна уявити як буде важко читати та писати учням в школах з таким правописом.
            =То хто Вас просив сперечатися? Не подобається традиційна українська – не помагайте грішми.=
            Через те що ти намагаєшся навязати всім свою точку зору. В даному випадку цей правопис, як єдиний вірний та правельний(хоча він був прийнятий в 1928р). Доречі над тим що діє зараз теж немало людей працювало і напевно вони теж в чомусь розбираються, раз взяли цей за основу сучасного українського правопису, який і став діяти в сучасній Україні. Ну звичайно ми ж всі зрадники бо користуються тим, що зараз, а ви один патріот та борець за мову. Так, мені не подобається, як ти сказав така “традиційна українська”, бо це не традиційна українська, а кривляння, яке схоже більше на азаровщіну(доречі з таким же успіхом її теж можна запровадити)) ніж на справжню українську. Чому це харківський правопис 1928 року(доречі яка окупаційна влада була вже тоді в Україні?) має бути прикладом для правельної української мови, або ж прикладом для наслідування? Хто це сказав, хто так вирішив? Кажеш
            не помагайте грішми, ні це не я роблю гірше, це ви шановний намагаєтесь це зробити, приносячи шкоду українській на рівні русифікації. Намагаєтесь вигадати знову велосипед, або приліпити до воза пяте колисо, коли чотирьох достатньо, а тому краще укріпити. Мається наувазі що українській мові і так дісталося та й зараз не легко, щей ви лізете туди куди не треба Хоча куди ж нам простим тупакам зрозуміти великих як ви.

          • Зауважте, я нікому цього варіянта правопису не нав’язую, а тільки обстоюю його доцільність для тих, хто цим зацікавився. Не казав я, що він єдиний вірний та правильний (тим паче про чисто версію 1928 року). У школах нічого складного не було б, бо вчили дітей би зразу за новим правописом, не вигадуйте.

            От нащо було це молоти: “Ну звичайно ми ж всі зрадники бо користуються тим, що зараз, а ви один патріот та борець за мову”. Сам же розставляєш усі крапки над “ї”.

            Схоже на “азарівщину”? А нічого, що українській мові властиве чергування голосних у відкритих і закритих складах? “Вів-то-рок”, але “вів-тір-ка”. Це “азарівщина”? Ні. Це відсутність почуття мови.

            І це не шкода на рівні русифікації, а користь на рівні українізації, повернення до питомого. Хоча й дійсно, куди ж вам, простим тупакам, зрозуміти великих, як я. Фраза Ваша, коли що. Я не настільки. Це Ви щось себе занижуєте власноруч: не ортографією – думками.

          • =Зауважте, я нікому цього варіянта правопису не нав’язую,=
            Навязуєш, достатньо почитати твої коментарі в цій темі, якщо хтось висловив іншу думку відмінну від твоєї.

            =а тільки обстоюю його доцільність для тих, хто цим зацікавився.=
            Людина яка обстоює свою думку не буде підписуватись під кожним новим дописом, особливо під тим який не захищяє правопис. На тей коментарі існують, щоб кожен висловив свою думку. Всі окрім звичайно того каца(що підписався: Против скрыпниковки.), бо від нього пішли вже образи, але то вже інше.

            =Не казав я, що він єдиний вірний та правильний (тим паче про чисто версію 1928 року).=
            Але тільки про нього постійно говориш.

            =У школах нічого складного не було б, бо вчили дітей би зразу за новим правописом, не вигадуйте.=
            Очевидно далекий ти від освіти. В теорії все виглядає добре, а на практиці зовсім інше. Це було би важко для сприйняття, незалежно від віку. Плюс скільки ресурсів(тільки не треба говорити що все просто) та зусиль вартує це все, плюс яку це принесе користь в майбутньому. Тому виникає логічне питання. А навіщо це робити? Коли в мові і без того проблем вистачає(як приклад, не достатньо літератури з предметів у вузах, засилля російської мови та багато іншого). Додавати ще одну? Щоб потім незнати, що з цим усім робити робити. Роздробити та посварити носіїв української мови, в яких і без того проблем вистачає. В деяких питаннях взагалі щодо правил(до тих що зараз) не можуть досягти згоди, а то ще нові проблеми зявляться. І замість згуртованості та єдності, яка зараз як ніколи потрібна, буде навпаки.

            =От нащо було це молоти: “Ну звичайно ми ж всі зрадники бо користуються тим, що зараз, а ви один патріот та борець за мову”. Сам же розставляєш усі крапки над “ї”.=
            Заділо:) А що не так? По твоїм дописам видно якого ти ставлення до тих хто висловив іншу думку.

            =Схоже на “азарівщину”? А нічого, що українській мові властиве чергування голосних у відкритих і закритих складах? “Вів-то-рок”, але “вів-тір-ка”. Це “азарівщина”? Ні. Це відсутність почуття мови.=
            Незнаєш що таке “азарівщина”? Знайди в інтернеті про колишнього премєра Азарова(що при янику був), наприклад відео з засідання кабінету міністрів. Побачиш як він розмовляв “українською”, ото і називається “азарівщина”. І ніякого відношенння до чергування голосних у відкритих і закритих складах це немає. Це приклад того, як та людина знущалася з української мови.

            =І це не шкода на рівні русифікації, а користь на рівні українізації, повернення до питомого.=
            Угу, воно й видно. Користь була б, аби почали займатись реальними проблемами, яких зараз вдосталь вистачає. А зважаючи на обмаль контенту українською(починаючи від літератури і закінчюючи відеом) де все зараз забите російською, таке повернення тільки нашкодить. В країні багато фіологів та спеціалістів в цій галузі(академіків, професорів, кандидатів) і чомусь ніхто не поспішає повертатись. Вже ж напевно не дурніші за вас, раз дотримуються такої думки. Бо люди реально оцінюють ситуацію, а ви
            ніпро що не думаєте.

            =Хоча й дійсно, куди ж вам, простим тупакам, зрозуміти великих, як я. Фраза Ваша, коли що. Я не настільки. =
            Так нічого і не зрозумів? Видно й не зрозумієш.

            =Це Ви щось себе занижуєте власноруч: не ортографією – думками.=
            Так і знав що буде допис стосовно орфографії, але знаєш мені все одно, а зважаючи на те як ти коверкаєш слова то це ще нормально. А щодо заниження та думок, бачю що нічого не зрозумів, що малось наувазі. Якщо не зрозумілі прості речі то я ж не взмозі все розяснити.

          • Таке щось… Не вразило.

  8. Чим більше фільмів українською тим краще.

  9. Файно є, я тільки за озвучення кіно українською. Але (!) я більше за живу розмовну мову. Просто всі ці правописи є штучноствореними в закритих кабінетах. Вони для мене як напівфабрикати. Бо яким продуктам ви віддасьте перевагу: тим, що вирощені в природніх умовах без постороннього штучного втручання, чи тим, що вирощенні в лабораторіях? Принаймні така моя думка. Можливо, я і помиляюсь в чомусь, бо нічого не знаю за всі ті події, що згадувались вище, не знаю і за скрипниківку. Я сам з львівської області, і харківський правопис є чужим і не милозвучним для мене. Вважаю, що він годиться для наукових праць, чи тому подібного використання, але аж ніяк не для озвучення фільму (звичайно, можуть бути і вийнятки, коли за сюжетом картини, саме такий переклад буде більше передавати сенс сказаного, чи розкривати певного персонажа).
    Тому вважаю, що якщо ми хочемо сприяти популяризації української мови, то не варто робити з неї комедію, тільки щоб віддалити її від російської. В кінці кінців, не забувайте, що мова Московії була створена на основі Старослов’янської мови придуманої Кирилом і Мефодієм, яка використовувалась в Київській Русі, яка в свою чергу є саме нашою історією. Тому московити запозичили свою мову у нас, а не ми в них, тому і не нам перейматись тим, щоб наші мови були відмінними (звичайно, окрім випадків запозичень уже з самої російської), бо ми спрощуєм їм життя, замітаючи сліди їх же крадіжки. Будьте не тільки розумними, а й мудрими, і не дозволяйте надмірному патріотизму засліпити вас.

    • Щодо “уїкенд” ітп – брехня це все. Із 1933 ми як писали “вікенд”, “Волл-стріт”, так і пишемо. Краще вигадайте щось інше. Хіба що ви маєте на увазі “машинний переклад”, там дійсно, може ще й не таке трапитись

    • Гарно сказали, дякую.

  10. Люди хочуть озвучити фільм одним з українських діалектів, якщо знайдеться кому озвучити значить буде кому дивитися. У нас в державі свобода волі. Може знайдуться ентузіасти і зроблять фільм західними діалектами чи південними.

    • Ні, це не діялект. Ви помиляєтесь. “Харківський” правопис називається так тільки від того, що засідання Правописної комісії відбувалося у тодішній столиці – Харкові. А правопис намагався об’єднати мову, розділену різними традиціями.

      • “А правопис намагався об’єднати мову, розділену різними традиціями”, от тому і діалект (Територіальний діалект — різновид національної мови, якому властива відносна структурна близькість і який є засобом спілкування людей, об’єднаних спільністю території, а також елементів матеріальної і духовної культури, історично-культурних традицій, самосвідомості. https://uk.wikipedia.org/wiki/Діалект,) якщо люди націй території так говорять, якщо ні то значить – штучний. Оскільки західноукраїнські діалекти це об’єднання польської та чеської з українською, поліський діалект привносить домішок білоруської, польської.

        • Що ж, тоді і чинний, виходить, діялект.

          • Звісно, чинний – діалект. Полтавський. І мені із заходу добряче іноді доводиться язика крутити, аби вимовити слова, які затвердили як “нормовану літературну канонічну мову”. А усі решта форм, не запозичених, а питомо українських, просто з інших регіонів – раптом стали діалектними і ненормованими.

          • Ха! І де ж це ви так язика зламали? На якому слові запнулися? Га?

  11. Це чудова новина. Звісно ліпше було б озвучити якійсь фантастичний фільм чи (мульт)серіял, але хто має гроші той і замовляє музику, як то кажуть. А так я з клясичним правописом троха знайомий ще з 1993-го року; статті у часописі “Шлях перемоги” саме ним і були писані. Згодом десь з 2000 року, здається, редакція часопису перестала використовувати його. Але він справді більш український, ніж той що сьогодні “офіційно” використовується.

  12. Скільки у людей зла тут, якісь москалі понабігали, жах…
    Клясно, що буде клясичною українською.
    Нехай вся та москальня подавиться))

  13. Люди, ви геть з глузду з’їхали… Кого ви слухаєте? Діаспору? Та там, навіть якщо й вдасться почути українську мову – то лише з таким жахливим акцентом, що у вас вуха пов’януть…

    • Діаспора зберегла більше мови, ніж просовкові словники. І до чого тут акценти, школото немита? Купи книжку, а потім лізь до бесіди з освіченими людьми. В печінках ці люмпени, їй-бо.

      • Освіченими людьми? Це ви шановний про себе?
        Воно й видно, який ви освічений. Будь ласка, поважайте думку інших, навіть, якшо вона вам не подобається.

  14. Я далекий від цього, але для себе зробив висновок, прочитавши коментарі, що це цікава тема.
    Єдине про що наголошу..в Білорусі теж є два варіанти мови, але люди закинули і той і той…звісно можна апелювати, що то все їхня влада…але ось ці поділи мені здається ні до чого доброго не приведуть… і з тих всіх варіантів “нових-старих” слів, що було наведено, можна помітити схожість з польською мовою

  15. анонім рулить

  16. Люди, не слухайте цих теоретиків-“скрипниківців”. Це особи, що усе життя жили в російськомовному середовищі, або тільки недавно перейшли на українську або захотіли позбутися русизмів і начиталися Караванського/Шевельова чи ін. Для них тепер “харківський правопис” – це нова релігія. Не марнуйте часу на них. Те що ми маємо наразі – це спроби різних кіл вживати не затверджений ніким правопис (навіть не правопис, а запропоновані зміни). Ці спроби не призводять ні до чого доброго. Ми і без того маємо різні покоління, які користуються різними варіантами. То мало нам каші в мові – нате, маєте ще! Те, що люди чують з різних джерел різні варіанти слів та конструкцій – лише всіх заплутує. Постійні зміни мови і її варіацій – підриває її авторитет. Чи ви хочете щоб ваші діти побились в школі, бо в одного на книжці пише “Хімія 8 клас”, а в іншого “Хемія”? Але моя пропозиція така: маємо офіційно затверджений правопис – прошу дотримуватись. Поки нема нового – нема чого людей баламутити. Буде затверджено новий – перейдемо усі разом всією країною і без зайвої плутанини. А перед цим природнім шляхом має пройти складний процес дискусій, узгоджень, корекцій з залученням провідних науковців, академіків, лінгвістів, з проведенням ретельних досліджень сучасної живої мови в усіх куточках України. І тоді можна все зважити і затвердити новий остаточний варіант.

    • Друже, полегше, а то на неадекватного стаєш схожим.

      Не узальнюй без жодних аргументів, як тут:

      “Це особи, що усе життя жили в російськомовному середовищі, або тільки недавно перейшли на українську або захотіли позбутися русизмів і начиталися Караванського/Шевельова чи ін. Для них тепер “харківський правопис” – це нова релігія.”

      Ти наче людина, а не мавпа в зоопарку, щоб лайном кидатися. Доведи, що це в основному це російськомовні, доведи, що вони фанатики, а потім вже стверджуй.

      І ще: ось це речення: “Чи ви хочете щоб ваші діти побились в школі, бо в одного на книжці пише “Хімія 8 клас”, а в іншого “Хемія”?” межує з відвертою тупістю, діти за правопис би не билися, що за дурниці верзете.

  17. Ці гамнюки, що дрочать на “проєкт”, так би мовити “реформатори укр. правопису”, просувають дуже невдалі зміни. Наприклад, вони говорять про помилковість вживання «ф» у словах грецького походження на місті «θ».
    Однак, ця традиція склалася в Києві. Про російські впливи тут говорити просто смішно: Московське Царство тоді було зовсім іншою державою, а за рівнем освіти Москва Києву в підошви не годилася. Тоді у Могилянці вивчали і греку, і латину. Тому частина слів запозичувалась з грецької мови безпосередньо (у них закріпилося «ф»), а частина – через посередництво латини (у них на місті «θ» закріпилась «т»). Утворилась до певної міри мішанина. Але ця мішанина становить проблему, причому зовсім невелику, лише для тих, для кого українська мова є чужою, хто вивчає її вже знаючи англійську, німецьку тощо. Їм може видатись дивним, що слова, які у їхніх рідних мовах пишуться однаково, в українській мові можуть писатися по-різному. А для тих, хто вивчає українську мову змалечку, це не становить жодної проблеми. Те, що лікар називається орТопедом, а у школі вивчають орФографію не викликає в українців жодних труднощів. Над цим навіть ніхто й не задумується).

    Росіяни, які у нас запозичили цю саму мішанину якось цим зовсім не переймаються. Не переймалися й українці до 1929 року, коли раптом навіщось вирішили все писати через «т». Раціонального пояснення, навіщо це було зроблено немає. Що такого «більш українського» у словах, запозичених з грецької мови через посередництво латини, німецької чи польської, а не з грецької безпосередньо?

    І це, між іншим, не єдиний приклад.

    • “Ці гамнюки, що дрочать на “проєкт”, так би мовити “реформатори укр. правопису”, просувають дуже невдалі зміни. ”

      Я тебе вже почав поважати, одразу показуєш високий інтелектуальний рівень. Це сарказм, якщо хтось не второпав.

      “Утворилась до певної міри мішанина.” – Та, є мішанина, і тому цей правопис, запозичу слово з твого лексикону, гівно. Він не має бути заплутатим, мають бути чіткі правила, якась система з мінімумом винятків, базована на якомусь принципі. І мало хто каже, що скрипніківка чи проєкт мають бути запроваджені на 100%, просто там були хороші сторони, були і гірші. Тому треба все звести і зробити новий правопис: чіткіший, простіший, системніший. Тут ні до чого втручання москви чи традиції.

      “Не переймалися й українці до 1929 року, коли раптом навіщось вирішили все писати через «т». ” – не раптом чогось, а, щоб відворити якомога ближче до оригіналу слово засобами української мови. І ні хто не каже про “українськість” запозичених слів, кажуть про стандартизацію запозичення.

      • Хочете ідеальну систему без винятків? Говоріть на есперанто!

        • Слухай, де я писав про ідеальну систему без винятків? Процитуй і говори щось по суті, будь ласка.

          • Я звісно, утрирую) Проте, вважаю ти зрозумів мою думку. Не можна підганяти щось наперекір мовній практиці. Так, є певні проблеми/неточності з українським правописом. Так, він не ідеальний. Але, це найкраще, що може зараз бути. В українській мові є традиції. А деякі супостати бажають зробити невігласами населення (на хвилиночку задумайтесь) цілої країни! Якщо дехто думає що «радянський» правопис з’явився лише внаслідок сталінських репресій 30-х років, то він жорстоко помиляється. В правописі, як і в мові вцілому, відображена вся багатостраждальна історія українського народу: і варязьке панування, і насильницька християнізація (це сучасні історики описують Хрещення Русі як світлу історичну подію, а ті хто в розпачі біг берегом Дніпра за своїми скинутими у воду святинями, сприймали це зовсім інакше). Наклали відбиток на нашу мову і монголи, і литовці, і кримські татари з турками, не кажучи вже про столітнє панування Польщі, Австрії та Російської імперії. Чому автори «Проєкту» вирішили відмотати плівку історії лише на 70 років назад і взяти за основу «досталінську» мову. А чому не доросійську, допольську, домонгольську, доварязьку?

            Чи можна взагалі у цьому питанні керуватись історичними аргументами? Яка мені різниця, як хто писав у 1929 році? Чому я маю перевчатись, бути деякий час безграмотним? Заради чого?

            Так, погоджуюсь, правопис 1928 року був скасований недемократично. Але з того часу виросло три покоління, які звикли до іншого правопису. Чи демократично було б нав’язувати нинішнім поколінням такі радикальні зміни, як це пропонує «Проєкт»? Знаєте яка тут напрошується аналогія? Уявіть собі 80-літню бабусю, яка прибігла до гінеколога зашивати цноту, бо її в шістнадцять років зґвалтували. От це приблизно той випадок! У бабусі з того часу було двоє чоловіків і п’ятеро дітей, невідомо скільки онуків і правнуків, але їй все ж таки закортіло нарешті відновити так несправедливо відібрану у неї сімдесят років тому дівочу честь. Різниця в лише в тому, що ця уявна бабуся морочить голову одному лише гінекологу, а від заморочок «правописних реформаторів» страждатиме 45-мільйонна країна.

            Те що правопис 1928 року був скасований не демократично, ще не означає, що він уцілів би за умови нормального демократичного розвитку. Звичайно історія не знає умовного способу, але деякі факти варто було б проаналізувати.

            Прихильники «харківського» правопису занадто схильні до ідеалізації самого правопису й процедури його прийняття. Як пише Гуцул «В 1928 його прийняли демократичним шляхом голосування правил на всеукраїнській конференції…». Стоп! А як формувався склад делегатів конференції? Адже відомо, що сформувавши конференцію «потрібним чином», можна прийняти «демократичним шляхом» будь-яке рішення. Ще до появи пасажів про «польську та чеську буржуазні культури» та «бар’єр між українською та російською мовами» правопису 1928 року висувались цілком серйозні академічні аргументи.

            Зокрема ті що «харківський» правопис 1929 року запроваджував відхід не від московських правописних традицій, а від українських, київських. Так, більшість цих традицій прийняті й у російській мові, але лише тому, що саме професори Києво-Могилянської академії відучили московитів «лаптєм щі хлєбать» і навчили грамоті.

  18. The_P6, наскільки я правельно зрозумів, тут походу не однин Анонімний.
    Ps: Люди будь ласка підписуйтесь, хоча б якось. Бо через те що всі Анонімні важко зрозуміти де є хто та де яка людина пише.

  19. До Анонімного:

    Прояснімо спочатку ситуацію. Я не є прихильником повернення харківського правопису, і я не знаю усіх деталей «проєкту», щоб оцінити масштаб чи радикальність змін, тому просив би не обговорювати власне його. Я розумію, що затверджену харківським правописом вимову багатьох слів навряд чи повернеш без буйної реакції зі сторони частини свідомих українців. Це буде непродуктивно і може дійсно більше зашкодити.
    Також, я не заперечую, що були вагомі наукові зауваження щодо «скрипниківки», і я погоджуюсь, що прихильники старого правопису часом занадто ідеалізують процеси, але я би не узагальнював. Навряд, що всі так роблять і навряд, що більшість, принаймні, на мою думку.
    І я також гадаю, що «скрипниківка» навіть за кращої долі України би не дожила в первісному варіанті до кінця XX століття.
    Як бачиш, частково я і на твоєму боці, але не цілком.

    По перше, я не погоджуюся, що чинний правопис найкращий, який може бути. Він може, і стояти на місці не варіант. Хоча я не фахівець, але мене турбують дві речі:

    – Уніфікація правил передачі іншомовних слів. Вони мають бути ясні, щоб нові запозичення відповідали новим правилам і щоб більшість старих запозичень відповідали також новим;
    – Повернення старих форм словотвору. Буде корисно для наукових текстів, та й при розмовній і художній мові також згодиться;
    Джерело на “забуті” форми словотвору: http://www.ji.lviv.ua/n35texts/kocherha.htm

    Ну і ще, це не стосується правопису, але треба розробляти свою наукову термінологію, бо, як на мене, адаптовані терміни легше запам’ятовуються і є просто зрозумілішими.

    Гадаю це будуть досить не зайві плюси.

    По друге, “деякі супостати бажають зробити невігласами населення (на хвилиночку задумайтесь) цілої країни!”
    Проблема в тому, що населення і так неграмотне. Навіть, освічене. Мені вже не злічити скільки неграмотних вказівок, реклам, русизмів у книжках я знаходив, я вже мовчу про поширення суржика усюди (і на західній Україні уже також). Про яку грамотність ми говоримо?

    По третє, “Чи можна взагалі у цьому питанні керуватись історичними аргументами? Яка мені різниця, як хто писав у 1929 році? Чому я маю перевчатись, бути деякий час безграмотним? Заради чого?”

    Уявімо, що нас зросійщили цілком, і потім, при спробі відновити мову, хтось сказав:

    “Чи можна взагалі у цьому питанні керуватись історичними аргументами? Яка мені різниця, як хто якою мовою говорив сто років тому? Чому я докладати сил і вчитися та бути деякий час безграмотним? Заради чого?”

    Знаю, таке перефразування, то брудний трюк, але якось мені такі заяви не лізуть ні в які ворота.

    По четверте, добре висувалися вагомі академічні зауваження, чудово, бо міг правопис розвинутися. І він би розвинувся, і був би кращим, бо вагомий мовний пласт не було би витерто взагалі. І так, повторюся, розумію, що всього не повернеш, але частину, яка може принести щось корисне – треба, доопрацювати, коли буде необхідність, і внести. І будемо мати кращий правопис, кращий за всі попередні.

    По п’яте. Якщо ми вже говоримо про традиції, то і харківський правопис – також їхня частина, як і діалекти усіх українських країв. І треба почерпнути зі всіх джерел, щоб розвиватися і робити мову кращою, а не сидіти на місці.

    По шосте, на місці все одно не доведеться сидіти, мова все одно повинна розвиватися і бажано на власній основі, не перетворюючись на англо-російський суржик, і тому, все одно колись буде новий правопис, і все одно всі будуть тимчасово неграмотні, і будуть переучуватися. Цього не уникнути, але вплинути на перебіг справи, щоб результат вийшов якнайкращий: в міру зручний для людей, але й приносив багато корисних змін, можна.

    • Але ж ви маєте розуміти, що наприклад “плинність” до “чинного правопису” стосунку немає. Це усе – словники/ДСТУ/підручники і т.п. А взагалі – хочу подякувати) Чудовий відгук) Чудова стаття) Я з Вами згоден) І саме на зазначені в статті явища/наукову мову мають бути спрямовані усі зусилля, а не на оцю теперішню промокампанію безглуздостей накшталт “лЯмпа, АнҐлія, Европа, Гот-доҐ, ноВ-ГаВ” і тп.

      • Відповім на кілька прикладів слів, якими хотів Grammar Nazi дорікнути тим, хто бачить правопис по-иншому.

        Отже:
        а) “Лямпа” – єдиновживане слово ще до ухвалення скрипниківки (та й після нього), тому цим словом не варто підливати оливи в огонь. Єдина згадка [на r2u] про “лампу” саме з “а” – у найстарішому словникові Уманця та Спілки (1893 – 1898 рр.), але й тут поряд з “лямпою”.
        б) “Анґлія” – Ваша вигадка, пане. Ми так не пишемо та й не радимо иншим.
        в) Слово “Европа” я б назвав відкритим для дискусії, оскільки Грінченко зафіксував “Європу” ще до всяких правописних засідань (але, що дивно, далі всі словники подають виключно “Европу”, що, звісно, є стабільнішим, ніж проблема т. зв. ґекання й ляльолюкання).
        г) У “готдоґ” може бути дискусія тільки щодо кінцевого g, яке розглядаємо у контексті загальних, хоча й новозапозичених назов. Тут були б доцільними обидва варіянти: “готдог” і “готдоґ”. Словом, мовознавці вирішать, як то трактувати.
        ґ) “Новгав” же, а як іще? Що в “нов” (know), що в “гав” (how) маємо звук, схожий, а то й чисто нескладовий У. Наприклад, Russell Crowe – Расел Кров, як і звичайне слово “кров”, “кров’янка”, “вовк” (пишемо ж не “кроу”, “кроуянка”, “воук”). Тому про це можна поговорити, але заради того, щоби вдуматися. Проблеми як такої нема.
        д) Дефіси в “готдоґ” і “новгав” я не вписував свідомо. Я не прихильник розділяти дефісом слова, якщо в них жаден компонент не присутній в українській мові як самостійний член речення (у скороченому або повному вигляді), забарвлення якому можна надавати попереднім чи наступним компонентом. Це як і франузьке “déjà vu”, в якому ні “дежа”, ні “вю” не є цілісними словами, тому ці компоненти слід писати разом як цілісне слово. В українській мові воно по суті й не є складним. Порівняйте з “блок-схема” (немов “схема-блок”, “схема у вигляді блоку”), але “кіндерсюрприз”, “онлайн” (чуже “кіндер” = укр. “дитячий”, себто “дитячий сюрприз” – тут вдаємося до заміни поняття “кіндер” вже відомими українськими словами, тому воно прямо не характеризує ознаку предмета, а є чимось на взір приростків “супер-“, “водо-“, які характеризують предмет, не будучи цілісними словами; “онлайн” узагалі має 2 невідомі компоненти “он” і “лайн”, що означають “у мережі”, проте не діляться на прийменник “он” й іменник “лайн” – для української засобів це слово фактично нескладне, тому й не має підстав писатися окремо або через розділку).

        Ось і все.

        • Щодо “б)” – ага, будеш розповідати тут байки. Майже усі ваші адепти так пишуть, і у Вікі, і у журналі “Березіль” та й у різноманітних виданнях діаспори (хоча вони чомусь не послідовні, то пишуть через “г”, то через “ґ”)

          • Якщо вже на те пішло, то “лампа” – це іншомовне запозичення. Українською мовою це буде “світниця”, що зафіксовано в словнику 1873 року (а поряд російською пише “лампа”). лямпа – це з желехівки. Щодо всього іншого – я навіть не маю жодного бажання вам щось відписувати/дискутувати. Тут і так видно, що ви – на всю голову “представник діаспори”. Навчайте нас далі, шановний, як Україну правильно любити

          • Які ще адепти? Я що, за них, по-Вашому відповідаю? Якщо бачитимете “Анґлію”, кажіть, що вони пишуть не за ХП.

          • З желехівки, а потім з купи її послідовників. Уточнюйте ж. А то люди можуть і неправильно зрозуміти.

          • Андрію, ви от пишете: “Я що, за них, по-Вашому відповідаю? Якщо бачитимете “Анґлію”, кажіть, що вони пишуть не за ХП.”
            НУ ТО САМІ Й СОБІ СКАЖІТЬ, І ДО СПІЛЬНОТИ “Клясичний український правопис” НАПИСАТИ НЕ ЗАБУДЬТЕ

          • Більшість прикладів передачі H як Г (Голлівуд, Генрі, Гаррі, Гамільтон, Гаваї, Гарвард, Гемпшир і т.д.) – прийшли саме через російську мову. Але років 100 назад чи й більше, і за посередництва німецької мови, коли в російській мові був сильний вплив німецької лінгвістичної школи. Традиція передавати англійську H як Г виникла під впливом (або за посередництвом) німецької мови. Років 100-150 тому. Пізніше, коли цей вплив зменшився, стали передавати H як Х, що ближче до оригіналу. Щоб пересвідчитись у цьому, варто почитати у словниках, коли і як (з якої мови чи через яку мову) було запозичене те чи інше слово. А тут на Толоці вже багато хто використовує придумане ними «правило» – де було х, писати г, не зважаючи ні на походження слова, ні на традицію, ні на джерела. Вони чомусь вважають, що так буде “патріотичніше”.

          • Анонімний 11/06/2016 о 03:00, Про придумане правило, точно сказано. Якби це почитала людина яка працює в галузi мови та освiти, або звичайний фiолог. Про патрiотичне застосування цих лiтер. Думаю було б не добре враження. Бо iнодi складається таке враження, що люди наче одержимi лiтерою г та ґ. Та готовi лiпити їх де їм заманеться. Прицьому повнiстю iгноруючи та вилучаючи зi слiв лiтеру х, бо це мовляв з росiйської. Так, в деяких випадках це првда, i краще пiдiйде лiтера г замiсть х, але ж не у всiх пiдряд. Так от чи пiдходить це в даному випадку, чи нi, до конкретного слова, це нiкого чомусь нецiкавить. До кожного слова свiй пiдхiд, в одному випадку пiдiйде написання слова через г, а для iншого навпаки через х краще буде. Крiм того, треба ж також дивитись, не тiльки на написання, а як це слово буде звучати(використовуватись в голос), як воно буде звучати при прочитаннi. Хотiв нависти приклади, якi на мою думку були би доречними, але тодi доведеться бiльше розписувати тексту.

    • Підтримую The_P6. Все чітко і зрозуміло розписав.

  20. “Підкреслюємо, що наразі україномовного озвучення фільму не існує.” – не робіть таких помилок, виправте!! Має бути українСЬКОмовного, а не україномовного

  21. Ха! Дуже гарно. Чим більш правописів, тим більш хаосу. Один є гарний наслідок від радянських часів — _Стандартний_ правопис, яким можна користуватися створюючи контент. Якщо так кортить його спаплюжити — вперед, після вас хай трава не росте.

    Якщо з часом ций проект знайде підтримку, просто буде два правописи, як у білорусів та норвежців. Буде дві українські Вікіпедії замість однієї. В нового покоління буде каша у голові як що писати. Зате ваше его буде задоволене.

    То не моя справа, звісно. Російська мова має один стандартний правопис за 1956 року, й не має ніяких намірів його змінювати. В англійської є трохи варіативності серед стандартних правописів (color/colour etc.), у французів один стандарт, то напевно все погані приклади, бо в білорусів мовна ситуація краща за французьку, треба щоби в українців було так саме.

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.