Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1171185 (163 за 24 години)

Фільм “Пропала грамота” святкує 40–річчя

| 6 коментарів

 

Стрічці про козаччину, що була дивом знята за часів СРСР, і 15 років пролежала “на полиці”, цьогоріч виповнюється 40 років.
Зі слів Бориса Івченка до акторів: “Хлопці, ви гарні хлопці, дивіться, це перший і останній фільм з оселедцями. Більше такого кіна не буде”.
Так і сталось – союзні цензори не випускали фільм у прокат впродовж 15-и років.

 40 років тому на Полтавщині, поблизу річки Псел, гарцювали красиві чоловіки на конях: Іван Миколайчук, Федір Стригун, Михайло Голубович, Анатолій Барчук, Володимир Шакало, Василь Симчич. На прицілі кінокамери їх тримали режисер Борис Івченко та оператор Віталій Зимовець. Усі багато жартували, щось вигадували й, звісно, пили оковиту — на те вони й козаки! Але умів козак пити — умів і робити. Так створювався легендарний фільм «Пропала грамота», який не отримав жодної професійної кінонагороди, але виховав кілька поколінь українців i здобув неофіційне звання найулюбленішого фільму.

Крім розкішної природи Полтавщини, у фільмі також є кадри, відзняті у Петергофі. Кажуть, постановка саме цих сцен стала причиною заборони картини: ляпас Катерині ІІ, який потім замінили на ляпас її придворному, у Москві сприйняли як образу всього російського народу. Ніби передчуваючи такий хід подій, Миколайчук добився певної моральної сатисфакції ще під час зйомок. Згадує Михайло Голубович: «Була така сцена у музеї в Петергофі. Іван каже: «Пішли обідати, візьми дві канапки й два стаканчики — у мене пляшка є». І от люди розходяться на обід, а ми з Іваном заховалися за штори. Всі розійшлися, а ми зайшли у спальню Катерини ІІ, сіли на її ліжко, налили по чарці, випили. Я кажу: «Іване, за що ще вип’ємо?» — «Щоб ця курва знала, що сатисфакція відбулася». Випили ще, посиділи, полежали. Іван каже: «Ще сходити би в туалет треба». Коли чуємо — замок відкривається, ми — за штори, заходить група, й ми тихенько за ними».

За словами Віталія Зимовця, існує кілька версій причини, чому картину не випустили. Перша — згаданий вище ляпас, через що «Пропала грамота» не оминула цензури в Держкіно СРСР. Друга — картину поклали на полицю вже в Києві. «У Москві кіно начебто прийняли і надрукували навіть копії. Я на власні очі бачив тоді газету, де було написано: «Скоро прем’єра фільму «Пропала грамота». А в «Літературній газеті» про картину було написано «сусальное козакофильство». Потім фільм забрали сюди, і секретар ідеології ЦК партії побачив у Дивному чоловікові себе, дуже вже був схожий на Володю Глухого… Я не слідкував, що там відбулося, бо вже працював над іншим фільмом. Але десь через рік мені зателефонував мій приятель із Красноярського краю і каже: «Ой, Вітю, ти знаєш, ми дивилися «Пропалу грамоту». Така картина!». Тобто її десь тихенько показували. А на широкі екрани фільм вийшов наприкінці 1980–х, тобто на полиці пролежав років iз 15».

Повний текст новини — газета “Україна молода”, автор Наталя Дмитренко.

Сайт “Гуртом” вітає автора новини, Наталю Дмитренко, з днем весілля, всім своїм багатотисячним колективом бажає молодятам Божого благословення, Любові і щастя!

 

Завантажити фільм з Толоки (1200 МБ)

Завантажити фільм з Толоки (660 МБ) 

  

 

6 коментарів

  1. Вітаю молодят!!!!

    Стаття дуже цікава і кумедна, добре що є ще видання котрі пишуть про такі події і дати…

  2. Танцювала риба з раком,
    А петрушка з пастернаком,
    А цибуля з часником,
    А дівчина з козаком!

  3. Це мій улюблений фільм! Таких більше немає…Ех! Як-би ще його перевидали у HD!!!

  4. Юпііі…. З українських україномовних – це теж мій улюблений фільм… чудова стрічка, при тому в умовах совка, це просто супер, що вдалося таке втнути…

  5. Найшов DVD5 фільму, бачу на толоці немає комусь треба посилання щоб сказали і зарелізили?

  6. *скачали :) перепрошую

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.