Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1171905 (201 за 24 години)

“Непідкорений” у кіно, нескорений у житті.

| 8 коментарів

«Ми всі повинні стрибнути вище голови для того, щоб збудувати нашу націю» – Нельсон Мандела, президент ПАР (1994 – 1999).

Я бачила багато фільмів про спорт, найчастіше дивлюсь їх для самомотивації, щоб не залінитися і таки піти на тренування. Деякі з них розповідають про унікальну віддачу і взаємодію командних гравців на полі, деякі про наполегливість у боротьбі з суперником. І обов’язково повинен бути хеппі-енд, інакше весь наратив цієї історії зникає.

Але є фільми, у яких спорт – це політика. І зазвичай, це так і є сьогодні. Ті, хто вірять, що бокс і футбол сьогодні просто спорт, а не найприбутковіший вид бізнесу, – останні фанатики.

У цій стрічці головний герой – Нельсон Мандела. Історична постать, президент ПАР у 90-тих, який провів 26 років у в’язниці за бажання сформувати демократичне суспільство, де всі раси жили б у терпимості та мирі між собою. Він все життя боровся проти режиму апартеїди, та навіть перебуваючи у в’язниці дистанційно закінчив навчання у Лондонському університеті на юридичному факультеті. І ви не повірити – Мандела навіть отримав орден князя Ярослава Мудрого першого ступеня від Леоніда Кучми. А зробив Мандела  за двічі коротший термін в тисячі разів більше для свої країни.

Так от дякуючи спорту Нельсон об’єднав країну, перша половина якої («білі») вболівали за одну команду, а інша («чорні») – за суперників. У ПАР улюбленим спортом для людей був не футбол, як у більшості країн Європи, а значно жорсткіше регбі…

А у Мандели була ціль – щоб Світовий чемпіонат з регбі 1995 року, що проходив у ПАР виграла саме їхня команда, яка за попередніми прогнозами навіть не була в п’ятірці лідерів. Щоб перемогти, їм потрібно було зустрітися з командою метрополії Великої Британії, а потім –Нової Зеландії.

Мушу зазначити, що Морґан Фрімен і Мет Деймон – були довершеними у своїх образах. Схожість Фрімана з Манделою подекуди мене просто лякала.

Дух серед людей під час матчів витав точно такий, як цьогоріч під час Євро. ПАР таки виграла цей чемпіонат, президент об’єднав цим країну, сьогодні це одна з найрозвиненіших країн континенту.

А ми ж розділені мовою і ще рядом політичних питань, тобто тим, що теоретично змінити можливо – це не колір шкіри, для цього не потрібно винищувати суспільство. Шанс, що нас об’єднає спорт, і ще більше сотні декілька попередніх, ми проґавили. Отож, повинен настати момент, коли головною мотивацією керманича нашої держави буде злагода між громадянами, висхідний рівень економіки, а не люстри по 150 тисяч зелених одиниць. 

Щиро раджу кожному переглянути цю стрічку, щоб вірити у свою команду – навіть якщо це просто ваша сім’я. 

8 коментарів

  1. А озвучення українською немає я так розумію лише саби?

  2. Не хочу вас розчаровувати, але нікого він там ще не об”єднав і країна перебуває у повній ж…, якщо ти не білий із хорошою роботою…Тому що білі тільки і намагаються здобути освіту і роботу…А негри ті тільки забирають землі у фермерів – знову ж білих і виганяють їх із центру країни. Що робиться потім? Потім ці землі пустують а негри шукають легку поживу…Тому там виноградники обгороджені колючим дротом, по якому пропущений струм! Так що проблема в голові людей перш за все… Проблем там у майбутньому – дай боже!!! Багато вже втікають до Америки і Європи…

    • Ірино, а ви де живете там?

    • Згоден. ПАР і так була найрозвиненішою країною Африки. Як завдяки грошам від копалин, так і завдяки економічній ізоляції під час апартеїду, коли вони змушені були самотужки робити багато чого. Це не те що Ізраїль з його могутньою підтримкою з США. ПАР дійсно була в ізоляції. І Мандела нічого для подальшого розвитку не зробив. Взагалі, там де негри перебирали владу у країні (прошу не вважати мене расистом, але…) все йшло шкереберть (Обама не приклад – він лише вивіска). І не тому, що вони негри, а тому, що рівень освіти і соціального розвитку дуже низький. А тут стільки спокус. Не з того кінця починають – свободу треба давати готовим до цього.

  3. iro4ka_skin повністю права! країна поступово скочується в … (негарне слово) я там ніколи не жив, навіть ніколи не був в ПАР, але моя дружина має добру подругу, яка народилася там і сім’я якої років 10 назад емігрували звідти! чим більше білих віїжджають з ПАР, тим більше країна уподібнюється до інших країн Африки!

  4. iro4ka_skin щиру правду сказала. Ця людина звичайний політик зразка ХХ сторіччя: ані мозку, ані сміливості, ані серця. Він не гідний не те що фільму а навіть згадки.
    І цікаво, адміністрація, чому на головній сторінці ніяк не було згадано, реально епохальну для України подію, вихід книжки “Даогопак”? І чому адміністрація оминула своєю увагою біографічний фільм про людину яка змінила життя цілого народу “Майкл Колінз”?

    • Про “ані мозку, ані сміливості, ані серця” не вам судити. Це не фільм-ода Нельсону Манделі, це фільм, в перчу чергу, про спорт і участь влади у ньому. Кожну подію можна висвітлити з бажаної, вигідної комусь, сторони.
      Режисер цієї картини – Клінт Іствуд, і вже це заслуговує на повагу і рецензію.
      А про Майкла Колінза адміністрація ще обов’язково напише.

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.