Проект започатковано 7 січня 2007
Гуртом нас: 1169410 (164 за 24 години)

Розставити крапки над «Ї»

| 12 коментарів

Ми поспілкувалися із письменником, козаком, ґейм-журналістом та головним редактором порталу PlayUA про перспективи вітчизняної ґейміндустрії та про те, чи  треба українцям ігри українською. 

Знайомся, це Олекса [Сновида] Мельник, голос якого ти чуєш у щотижневику PlayNEWS і ще багато де. А ще він не любить, коли слово ґеймер пишуть через літеру  «г».

Сновидо, ти виступаєш за українізацію всесвіту. Ігри входять у список?

По-перше, я за українізацію Всесвіту, а не всесвіту. А оскільки ігри – це безмежна множина всесвітів, що так чи інакше відображають нашу дійсність, то було логічно розпочати українізацію з них. Тому ми самі взялися за локалізацію ігор українською.

 

Ми задавались питанням, чому в Україні не локалізують ігри українською. Виявилось – у нас ринок і так невеликий, а тих, хто хоче грати українською та купляти ліцензійні ігри із перекладом – взагалі крихти. То чи воно взагалі потрібно?

А чи потрібно було Котляревському укладати його Енеїду? Чи потрібно було Шевченку шкребти вугликом його захалявну лірику? Я і ті, хто поділяють мої думки, не наївні поторочі, що не тямлять, у якому світі ми живемо. Проте, чим раніше ми почнемо процес перекладу та популяризації його у масах, тим швидше цей процес розвинеться і зіпнеться на комерційні ноги.

 

Це красиві слова, але давай спробуємо побути реалістами. Поки українці самі не освідомлять, що хочуть грати у ігри перекладені на українську мову – кіна не буде. Доречі, про кіно – бачиш, українські переклади фільмів також не прижилися в Україні.

Ми з тобою живемо у різних Українах. У моїй – переклади кіно українською прижилися і принесли дистриб’юторам більші прибутки, ніж російські переклади. Крім того з боку народу йде масована (з огляду на кількість активного люду) підтримка гривнею доброякісного озвучення кіно українською мовою. Це я зараз кажу про приклад українського гніздечка, Гуртом, де власноруч перекладають кіно українською.

Якщо бути реалістами, то суть нашої діяльності з перекладу ігор українською мовою полягає на даному етапі більше не у тому, щоб створити ці локалізації, а у тому, щоб переконати людей: комфортний ґеймінґ можливий і українською мовою. Це тяжко, адже мова практично не використовувалася у цій галузі. І ми зіштовхнулися із проблемою банальної відсутності адекватної термінології.

 

Так, біда в тому що комп’ютерна лексика чується в українській мові як цівок на лобі – здається, добре що є, та щось воно не те. Які, наприклад геймерські слова україномовним гравцям варто додати до вокабуляру?

Наприклад: стрибанка (platformer), пострілялка (shooter), паровар’ят (steampunk), рушій (engine) ОГО-проект (ААА), жахастик-виживастик (survival-horror), віник (winchester), баняк (бан) та інші.

 

Які ігри ви вже переклали?

Особисто я можу похизуватися участю у перекладі Любої Естер (Dear Esther) і це єдина гра, яку було повністю перекладено та озвучено українською мовою за моєї участі. Крім того наші колеги із UA localize team за три роки плідної праці переклали близько 50 ігор.

А ще ми переклали Metro 2033, проте застрягли на озвученні. І зараз працюємо над першим офіційним перекладом на замовлення компанії Overhall – локалізуємо українською та російською мовами Baldur’s Gate.

 

Тобто, здебільшого ці релізи – неофіційні? У «Стімі» мову не обереш, наприклад – або качай піратку, або факайся із файлами?

Із україномовних перекладів лише Minecraft має статус офіційної локалізації.

Втім, мені відомо, що компанія Alawar видала деякі ігри з українською локалізацією гурту UaLT, проте ніяк не відшкодувала працю ентузіастів.

 

Пройдисвіти! Праця ентузіастів взагалі складна? Скільки часу потрібно на переклад та озвучування гри (наприклад, стрибанки та пострілялки) і скільки людей у цьому задіяно?

До першого офіційного замовлення, у нас була горизонтальна структура. І усе залежало від натхнення та розташування планет по відношенню до сузір’їв. Ця праця надзвичайно складна, особливо на початку, посередині і наприкінці. Більшість із тих, хто починали, так і не закінчували переклади, бо обсяги тексту перевершували можливості ентузіазму. Але навіть не це найбільше ускладнює локалізації ігор. Біда у тому, що більшість ігор не містять відкритих ресурсів, тому доводиться копирсатися у кодах, ламати, перекодовувати і морочити собі і без того забиту проблемами голову. Звісно, було б простіше, якби видавці та розробники надавали усі необхідні для локалізації ресурси перекладачам. Проте зараз це майже нереально.

 

Чому?

Бо це економічно не вигідно розробникам та видавцям. Бо українці не лише українською мовою не готові купувати ігри, а й російською чи оригінальною мовою ми ще не надто багато ігор купуємо. Хоча ММО та браузерки щодня виносять мікродонатом сотні тисяч гривень.

 

Тобто, ми повертаємось назад. Буде геймерська культура в країні, яка має силу спільноти та кредитну спроможність – буде нам і Геймском у Києві, і ігри державною мовою.

Я певен, що нинішні школярі народять дітей для яких нормою буде обирати при встановленні гри українську мову. Наше перше покоління ґеймерів народилося і формувалося ще у російськомовному СРСР.

 

Так, там була ковбаса по 2.20 та ідеали, які люди втратили, шаленіючи від раптової свободи. Та хай там як, а поки у країні середня зарплата 300 баксів, навіть найкультурніші гравці не куплятимуть ігри по 30 баксів. Замкнуте коло. Ми розмовляли із генеральним менджером PlayStation в СНД і спитали якого дідька у нас дорого коштують ігри на “плойку”. Він сказав, що, по-перше митниця, а, по-друге, приїздять бонзи із «Соні» у Київ та Москву, бачать бутіки та дорогі машини, і не розуміють, чому мають робити для цієї країни нижчі ціни. На периферії – не життя торт, та от чи можна вважати вітчизняну ігрову індустрію периферію світової?

Якось затихло усе. Навіть на Metro Last Light люди реагують з меншим завзяттям, ніж на початку року. А вже ж і точна дата виходу відома.

Про майбутнє можу судити по тому, що на цьогорічну конференцію GameDev у Львові завітало кілька сотень молодих розробників ігор, а на наступну конфу вже майже продано місця, хоч до неї ще майже цілу зиму пережити треба. Тобто робити ігри у нас є кому і я вірю, що вони неодмінно повторять і перевершать славу «Сталкерів» та «Метро». Бо, погодься, ми не можемо без кінця топтатися на одному місці. А ще бачу перший український блокбастер у непост-апокаліптичному сетинґу, чесно. От побачиш, буде такий проект.

 

Ну це ти вже зовсім загнув – українська гра і не про пост-апокаліпсис…

…До речі про комерційний бік українізації. Нещодавно EA запустила браузерну стратегію Tiberium Alliances з перекладом українською мовою. А ці люди і пукнути бояться, якщо це не принесе їм дивіденди. Тому очевидно, що українська мова вигідна. До того ж і сайт свій вони вже давно переклали українською. Valve у цьому керунку не надто поспішають. А спільнота перекладу Steam заручилася підтримкою надто малої кількості людей.

 

Мабуть, це єдина хороша річ, сказана про ЕА за останні півроку…

Сподіваюся не остання. Я ще жодної їхньої гри не придбав. Але якщо раптом хтось із їхніх продаваних проектів защебече рідною мені мовою, то чому б не віддати кревно зароблених?

 

Ми передамо твій ультиматут керівництву ЕА. На останок, що б ти запитав себе у першу чергу, якби ти був зараз на моєму місці?

Якби сталося так, що я якимось дивом обійняв посаду редактора «Шпіль!» і мені довелося брати інтерв’ю у ще молодого локалізатора ігор, то певен, що запитав би: як там ваша зріла, самостійна, успішна студія локалізації ігор?

 

І що б відповів?

Файно. У нас усе файно, чого і вам бажаємо.

 

Ростислав Малько – редактор журналу “Шпіль!”.

Автор: bodyanuch

Веселопедист, перекладач, адмін проєкту Про техніку Гуртом

12 коментарів

  1. Файно.

  2. Ого, перше комерційне замовлення. Та це ж круто, бо все зрушується і переходить на новий рівень
    Пораджу наступного разу краще перечитати, бо купа помилок та одруківок. От наприклад не Overhall, а Overhaul.

  3. щодо середньої зарплати, та неспроможності заплатити за гру. Тут я не зовсім згідний. Насамперед геймер (що має намір придбати гру), на мою думку він заробляє більше ніж 300 баксів. Ми уже знаємо, що більшість гравців це молодь від 18 до 25 років. Більшість геймерів, що купляють ігри, це досвідчені в мережі користувачі, які цікавляться іграми, слідкують за ними. Ті ж, що не спроможні придбати гру, а завантажуть їх із торрентів, це скоріш той прошарок населення, що в інтернеті ще не зовсім вільно плавають. У мене в групі більшість молоді і мабуть не знають, що таке steam та з чим його їсти. Я веду до того, що нам потрібен час, для того, щоб прості гравці дорозвинулись. Побачили щось більше ніж торренти, соціалка та браузерні ігри, тому що усім цим користуються в більшості недосвідчені люди. Одним словом дайте нам час, адже інтернет взагалі у нас ще молодий, усе у нас в переді.

    • Не кожна молода людина (з Ваших слів, більшість ґеймерів – це 18-25 річні) заробляє 300 баксів на місяць, особливо живучи не в Києві чи ще якомусь великому місті. “Ті ж, що не спроможні придбати гру, а завантажуть їх із торрентів, це скоріш той прошарок населення, що в інтернеті ще не зовсім вільно плавають.” – Ті хто в інтернеті не зовсім вільно плавають – шлють смски, щоб отрима ти код для скачування:)) А завантажують з торрентів ті, хто хоче зєкономити гроші на купівлі забавки і замість цього витратити їх на інші речі (пиво, дівчину, новий електронний ґаджет і т.д.). Бо ж психологія у людей така “навіщо платити за те, що можна і так отримати?”. Щоб люди купували ліцензовані ігри треба або підвищувати добробут населення, або знижувати вартість тих же іграшок.

      • якщо кожен зможе собі отримати все, що забажає, тоді який сенс з цієї речі?. Знаєш чому той же новий гаджет хочуть усі, тому, що більшість його не має. Якщо всім буде добре, і навкруги буде одна райдуга тоді як ми визначимо добре ми живемо чи погано, коли поганого життя не буде. Завжди має бути біла і чорна лінія життя. Якісний продукт має мати свою ціну, і продавець не завжди має намір зменшувати ціну щодо споживача. Хоча усім всього доброго). заробляйте і по 2000 баксів)

        • Хіба сенс у володінні речами в тому, що ними не володіє більшість?)) Дуже цікаво… На мій погляд речі служать людині щоб приносити користь або задоволення. Не хочу далі продовжувати діалог, бо не бачу конкретики та аргументованих відповідей. А пофілософствувати на будь-яку тему ми усі можемо. Тож, хай щастить:)

  4. “”Доречі, про кіно – бачиш, українські переклади фільмів також не прижилися в Україні.”” на приколі чи що?

  5. Козарлюга! Поважаю. Зокрема і за літеру ґ.)

  6. А для мене це якась дивина щодо літери ” ґ ” . Та начебто вже давно не вживаємо цю літеру…

  7. Наприклад: стрибанка (platformer), пострілялка (shooter), жахастик-виживастик (survival-horror), віник (winchester), баняк (бан) та інші.

    Виглядає як пародія, особливо стрибанка пострілялка))) Знову москалі будуть жорстоко гнати

Залишити відповідь

Обов'язкові для заповнення поля відмічені *.